КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГСУ ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, а такими є об`єктивні дані (докази), що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення. Проте зі змісту заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що вона не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення. При цьому до заяви та скарги не було додано документів на підтвердження викладених у ній обставин про наявність у діях/бездіяльності судді ознак кримінального правопорушення. Тож викладені у заяві скаржника обставини за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять даних, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій судді, які би можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення, томувідмовив у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, __________________________________________

Справа №11-сс/824/7149/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6

Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1

просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати відповідальних осіб ГСУ ДБР України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості стосовно кримінальних правопорушень, що зазначені у його заяві від 07.06.2022 р. керівнику ГСУ ДБР та в скарзі

слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2022 року на вимогу ухвали Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 09 грудня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 виніс ухвалу за результатами розгляду його скарги від 14.06.2022 року на бездіяльність ГСУ ДБР щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви від 07.06.2022 року, яка була скерована ним після отримання повідомлення судді ОСОБА_7 незрозумілого змісту від 19.07.2021 року про призначення судового засідання на 11.30 годину 01.07.2021 року, в якому не зазначено як датування його заяви керівнику Миколаївської обласної прокуратури, так і датування його скарги до суду, та на яку (заяву) він отримав лист-відписку заднім числом за підписом слідчого ДБР м. Миколаєва ОСОБА_8 та два листа керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_9 від 22.06.22 року та 04.07.2022 року, також заднім числом. Тому вважає, що ухвалу слідчий суддя ОСОБА_7 планував винести 01.07.2021 року, а розглянув 30.08.2021 року, яку досі відмовляється роз`яснити.

Також наголошує на тому, що його скаргу слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 повинен був розглянути вдруге на вимогу ухвали Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року.

Крім того, вказує про те, що у судовій справі за ЄУН 761/11064/22 є і ксерокопії його заяви керівнику ГСУ ДБР України від 07.06.2022 р., і листів-відписок слідчого ДБР ОСОБА_10 та керівника ГСУ ДБР ОСОБА_9 , і ухвала слідчого судді ОСОБА_11 , і ухвала Київського апеляційного суду від 19 листопада 2022 року, котрі є підтвердженням того, що слідчий суддя ОСОБА_6 зазначив в описовій частині своєї ухвали, а саме: що слідчий суддя м. Миколаєва ОСОБА_7 , можливо сам, а, можливо під керівництвом голови суду ОСОБА_12 сфальшував судову справу за ЄУН 490/4443/21 та досі не бажає надати роз`яснення чому він не виносить ухвали іменем України, що підтверджується його ухвалою, та яке злочинне угрупування він «кришує», по вині котрого він майже 12 років перебуває у вимушеному прогулі або не отримує пенсію державного службовця. Це, можливо, буде установлено лише після розслідування досудового кримінального провадження, що буде розпочато на підставі його заяви від 07.06.2022 року, коли буде встановлено прізвище слідчого ДБР, котрий сфальшував досудове кримінальне провадження та виніс постанову про закриття провадження, а йому зазначену постанову, можливо, не скерував.

Таким чином, вважає, що до ЄРДР повинні бути внесені відомості, що зазначені у його заяві керівнику ГСУ від 07.06.2021 року.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_5 та прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили і ніяких клопотань про відкладення розгляду не подавали, при цьому ОСОБА_5 в апеляційній скарзі висловив прохання про її розгляд без його участі, а тому враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без їх участі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 , колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГСУ ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Скарга мотивована тим, що 07.06.2022 року ОСОБА_5 направив до ГСУ ДБР заяву з проханням внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно слідчого судді м. Миколаєва ОСОБА_7 за ознаками складу злочинів, передбаченого ст.ст. 364, 366, 396 КК України, який досі не виніс ухвалу, яка повинна була винесена іменем України 01.07.2021 року. Просить визнати протиправну бездіяльність керівника ГСУ ДБР та зобов`язати уповноважених осіб ДБР внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення.

У самій заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_5 зазначив, що 27.07.2021 року його дружина отримала повідомлення з незрозумілим змістом, а саме про призначення Центральним районним судом м. Миколаєва судового засідання з розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, на 11.30 годину 01.07.2021 року. Судді м. Миколаєва співпрацюють зі слідчими ДБР. Слідчі судді у повідомленнях не зазначають ні номера досудового провадження, ні прізвища слідчого ДБР, котрі без будь-якого приховування фальшують матеріали досудових кримінальних проваджень та виносять постанови про закриття кримінальних проваджень, слідчі судді затягують розгляд скарг, виносять неправосудні ухвали, а потім їх приховують.

З наведеного вбачається, що викладені у заяві ОСОБА_5 відомості стосуються його незадоволення роботою судді та суду в цілому, що не входить до складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 366, 396 КК України.

Отже, у заяві ОСОБА_5 відсутні очевидні факти та відомості, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 366, 396 КК України, і які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, невнесення по цій заяві відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є бездіяльністю, про яку зазначає апелянт.

Доводи ОСОБА_5 про те, що положення ст. 214 КПК України зобов`язують внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань всіх заяв, а реальність викладених у них доводів щодо вчинення кримінального правопорушення підлягає перевірці під час проведення досудового розслідування і якщо таких не буде виявленого, то слідчий має винести постанову про закриття кримінального провадження, не ґрунтуються на вимогах закону та порушують гарантії кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року, у зв`язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівника ГСУ ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_________________ ___________________ __________________ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3