ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2017р.                                                                        Справа№ 914/2313/15

Господарський суд Львівської області у складі

Колегії суддів: Фартушок Т.Б. суддя-головуючий, судді Горецька З.В., Манюк П.Т.

при секретарі Кияк І.В.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», Львівська область, Городоцький район, м.Городок,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: ОСОБА_1 «Агроексім», Республіка Сербія, м.Белград,

про стягнення коштів за Договором купівлі-продажу № 01/04/2013 від 01.04.2013р.

ціна позову: 30762230,70грн.

Представники:

Позивача: не з’явився;

Відповідача: ОСОБА_2 – представник (довіреність від 29.04.2015р. б/н);

Третьої особи: ОСОБА_3 – представник (довіреність від 24.04.2015р. б/н)

Судовий експерт ОСОБА_4

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» про стягнення коштів за договором купівлі-продажу від №01/04/2013 від 01.04.2013р. 30 762 230,70грн. з яких 15 319 728грн. вартість втрачених саджанців, 7 061 817,58грн. вартість засобів захисту рослин, мінеральних добрив та інших товарів необхідних для догляду за садом та 8 380 685,12грн. вартості робіт по посадці, обробці та догляду за саджанцями.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 16.07.2015р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10год. 00хв. 28.07.2015. У судовому засіданні, яке відбулось 28.07.2015р., у відповідності до вимог ст.77 ГПК України оголошено перерву до 31.07.2015р.

Ухвалою від 31.07.2015р. провадження у даній справі зупинено з підстав призначення судової експертизи, проведення якої доручено кваліфікованим фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертам поставлено наступні питання:

-          який тип ураження саджанців (дерев), а саме чи були уражені саджанці (дерева) вишні хворобою чи іншим явищем таким як мороз, засуха і т.д.?;

-          у разі ураження хворобою, якою саме хворобою, та що було збудником хвороби?;

-          коли та яким чином відбулось зараження хворобою саджанців (дерев) вишні?;

-          чи відбулось зараження саджанців (дерев) вишні під час формування саджанців вишні на території розсадника?;

-          яка кількість хворих саджанців (дерев) вишні?;

-          чи могло спричинити розповсюдження хвороби від певної кількості інфікованих (заражених) саджанців (дерев) на інші саджанці (дерева), які не були хворими (зараженими хворобою)?;

-          чи підлягають відновленню саджанці (дерева) вишні?;

-          які вимоги ставляться по догляду за саджанцями (деревами) під час їх тимчасового перебування (період часу, протягом якого саджанці перебували у Відповідача) та після отримання і висадження саджанців у грунт (після передачі саджанців Позивачу)?;

-          чи належним чином здійснювався догляд за саджанцями (деревами) Позивачем та Відповідачем; якщо ні, - то в чому полягає недогляд?;

-          чи вжиті Позивачем заходи по догляду за саджанцями (деревами) були необхідними, достатніми, повними та правильними згідно стандартів, правил та інших, встановлених вимог?;

-          чи витрачені Позивачем по факту засоби та виконані по факту роботи, про які Позивач зазначає у матеріалах справи?

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 24.09.2015р. поновлено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_1 «Агроексім» (Республіка Сербія) та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 00хв. 06.10.2015р. В судовому засіданні 06.10.2015р. оголошено перерву до 16.10.2015р. Розгляд справи 16.10.2015р. відкладено на 30.10.2015р. з підстав, вказаних у відповідній ухвалі суду у справі, в тому числі у зв’язку із невиконанням Директором Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судовим експертом ОСОБА_4 вимог ухвал суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 30.10.2015р. матеріали справи повторно скеровано на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі у зв’язку із призначенням судової експертизи.

Супровідним листом від 31.10.2016р. вих. №14508/15-34/15691-15715/16-34, зареєстрованим судом за вх. №3080, Київський НДІСЕ надіслав на адресу Господарського суду Львівської області Висновок експерта від 31.10.2016р. №14508/15-34/15691-15715/16-34 за результатами проведення судової експертизи у справі №914/2313/15. Також вказаним листом було повернуто матеріали даної справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 28.11.2016р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15:00год. 05.12.2016р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалі суду від 05.12.2016р. у справі.

Строк розгляду справи продовжено на 15 днів з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 05.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 20.12.2016р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 23.12.2016р. визначено склад колегії: ОСОБА_5 – суддя-головуючий, судді Горецька З.В. та Манюк П.Т.

Ухвалою від 28.12.2016р. колегією суддів прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2017р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених у відповідних ухвалах суду від 25.01.2017р., 08.02.2017р., 01.03.2017р. у справі.

Строк розгляду спору продовжено з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 08.02.2017р.

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 28.12.2016р., на необхідність виконання вимог якої зазначалось в подальших ухвалах суду по даній справі, зобов’язано експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з приводу уточнення висновків, наданих висновком експерта №14508/15-34/15691-15715/16-34 за результатами проведення судової експертизи в господарській справі №914/2313/15, надати письмові відповіді поставлені питання.

Крім того, у зв'язку з невиконанням експертом вимог ухвали суду по даній справі від 28.12.2016р. ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 25.01.2017р., про необхідність виконання вимог якої зазначалось зобов'язано в подальших ухвалах суду, зобов'язано експерта (експертів) які (який) брали участь у проведенні експертизи (висновок №14508/15-34/15691-15715/16-34) з'явитись в судове засідання для надання пояснень з приводу питань, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 28.12.2016р. у справі №914/2313/15.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 01.03.2017р. зобов'язано експерта (експертів, фахівців) які (який) брали участь у проведенні експертизи (висновок №14508/15-34/15691-15715/16-34) (судовий експерт ОСОБА_4, фахівці Інституту садівництва НААН України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8І.) з'явитись в судове засідання 07.03.2017р. о 15год. 00хв. (до Господарського суду Львівської області чи до Солом’янського районного суду м.Києва, чи до Господарського суду Одеської області) для надання пояснень з приводу питань, в тому числі зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 28.12.2016р. у справі №914/2313/15.

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 01.03.2017р. ухвалено розгляд справи, призначеної до розгляду в судовому засіданні на 07.03.2017р. о 15:00 год. здійснювати в режимі відеоконференції; доручено Солом’янському районному суду м. Києва (вул. Шутова, 1, м. Київ, 03680; inbox@sl.ki.court.ua) забезпечити проведення судового засідання у справі №914/2313/15 в режимі відеоконференції в приміщенні Солом’янського районного суду м. Києва та Господарському суду Одеської області (просп. Шевченка, 29, м. Одеса, 65000; inbox@od.arbitr.gov.ua) забезпечити проведення судового засідання у справі №914/2313/15 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Одеської області.

Ухвалу Господарського суду Львівської області по даній справі від 01.03.2017р., згідно п.п.5, 8 Ухвали, надіслано поштою та на електронні адреси Учасникам судового процесу, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, Солом’янському районному суду м. Києва та Господарському суду Одеської області.

Впродовж розгляду справи представникам Учасників судового процесу по явці оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалах суду по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам судового процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38, 59 ГПК України.

Крім того, судовому експерту в судовому засіданні 07.03.2017р. додатково оголошено права та обов’язки судового експерта.

Заяв про відвід судді чи суддів не надходило.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Впродовж розгляду справи представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Представник Третьої особи в судове засідання з'явилась, проти позову заперечила, надала пояснення по суті спору.

Також, 06.10.2016р. за вх.№4533/15 Третьою особою подана заява про зупинення провадження у справі до розгляду справ за позовами про визнання недійсними контрактів поставки плодових дерев, на підставі яких Третя особа поставила Відповідачеві саджанці вишні. Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання з тих причин, що відсутні підстави вважати неможливість розгляду даної справи до вирішення зазначених в клопотанні справ; крім того, не обґрунтовано пов'язаність справи, що розглядається, з іншими, зазначеними в клопотанні справами.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України, господарський суд створює Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на обов’язковість виконання якої вказувалось в ухвалах про відкладення розгляду справи, окрім подання відзиву на позовну заяву, Сторін зобов’язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судових засіданнях впродовж розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Позивача в порядку ст.75 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що, з врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Сторін, Третьої особи та експерта, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява Позивача підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного:

01 квітня 2013р. між Позивачем ОСОБА_9 «ТБ САД» та Відповідачем ОСОБА_9 «Яблуневий дар» укладено договір купівлі-продажу №01/04/2013 (далі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Позивач взяв на себе зобов’язання передати у власність Відповідача саджанці вишні та яблуні (далі – Товар), а Відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти і оплатити їх на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування і кількість Товару, зазначаються Сторонами в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Специфікаціями, які були підписані Сторонами за Договором, було погоджено кількість та асортимент Товару а також ціну на товар. ОСОБА_2 специфікації містяться в матеріалах справи та дослідженні судом. Сторонами не заперечується той факт, що між ними було погоджено усі істотні умови договору купівлі-продажу, щодо передачі у власність Відповідача саджанців вишні та яблуні.

Товар був переданий Позивачем Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи та досліджено судом, а також не заперечується Сторонами.

Пунктом 3.3 укладеного між сторонами Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється Позивачем після отримання Товару.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що оплата за Товар здійснюється у Національній валюті Україні – гривні шляхом її перерахування на рахунок Відповідача.

Розрахунок за Товар Позивачем проведено повністю, що підтверджується копіями платіжних доручень. Які містяться в матеріалах справи та досліджувались судом.

В подальшому у Позивача після оплати за Товар виникли претензії до якості Товару, який був переданий Позивачу Відповідачем за видатковими накладними від 08.04.2014р. №80416 та від 06.06.2014 №6069, а саме до саджанців вишні сорту нотка в кількості 787200 штук, оскільки Позивач зазначив, що дані саджанці всихаються, а тому є непридатними до використання.

На підтвердження цього Позивачем надано на адресу суду Заключення проведене Інститутом мікробіології та вірусології Національної академії наук України від 25.06.2016р. відповідно до якого проводилось фітопатологічне дослідження уражених дерев вишні сорту Нотка.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Продавець гарантує якість Товару, що передається Покупцю за даним Договором.

Окрім цього суд зазначає, що факт невідповідності якості Товару не заперечується і самим Відповідачем, оскільки у своєму відзиві Відповідач зазначає, що 06 квітня 2015р., представник Відповідача брав участь у обстеженні саду Позивача і багаторічні насадження вишні дійсно на той момент всихались.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію договору №21/10-13 від 21.10.2013р. та копію договору №18/02-14 від 18.02.2014р. з додатками, які укладені Відповідачем з фірмою «Агроексім» за якими Відповідач придбав саджанці вишні сорту Нотка, які в подальшому реалізував за Договором купівлі-продажу №01/04/2013 від 01.04.2013р. Позивачу.

Таким чином Відповідач не був виробником даного Товару, а даний Товар був придбаний Відповідачем у Третьої особи.

Також судом встановлено, що Позивачем після отримання Товару від Відповідача було посаджено його у грунт (закладено в сади), а також понесено витрати на догляд за такими саджанцями, що підтверджується документами наданими на адресу суду Позивачем, а саме копіями план-схеми земельних ділянок із насадженням вишні сорту Нотка, копіями технологічних карт вирощування саджанців сорту Нотка, копіями платіжних доручень про оплату за послуги по догляду за садами, копіями платіжних доручень про оплату за засоби захисту рослин, мінеральні добрива. ОСОБА_2 документи містяться в матеріалах справи, оглянуті та досліджені судом.

Як вбачається з матеріалів справи та вище наведеного суд погодився з доводами Позивача в частині того, що Товар поставлений Позивачем, а саме саджанці сорту Нотка мають ознаки ураження хворобою, а також враховуючи той факт, що точної кількості з документальним обґрунтуванням неякісних саджанців Позивачем не надано, а також той факт, що Відповідач вважав, що непридатність Товару спричинена не з його вини, а з вини Позивача, або Третьої особи фірми «Агроексім» судом призначалась судова експертиза за клопотанням Відповідача.

У зв’язку з вищенаведеним судом на вирішення експертів поставлено наступні запитання:

-          який тип ураження саджанців (дерев), а саме чи були уражені саджанці (дерева) вишні хворобою чи іншим явищем таким як мороз, засуха і т.д.?;

-          у разі ураження хворобою, якою саме хворобою, та що було збудником хвороби?;

-          коли та яким чином відбулось зараження хворобою саджанців (дерев) вишні?;

-          чи відбулось зараження саджанців (дерев) вишні під час формування саджанців вишні на території розсадника?;

-          яка кількість хворих саджанців (дерев) вишні?;

-          чи могло спричинити розповсюдження хвороби від певної кількості інфікованих (заражених) саджанців (дерев) на інші саджанці (дерева), які не були хворими (зараженими хворобою)?;

-          чи підлягають відновленню саджанці (дерева) вишні?;

-          які вимоги ставляться по догляду за саджанцями (деревами) під час їх тимчасового перебування (період часу, протягом якого саджанці перебували у Відповідача) та після отримання і висадження саджанців у грунт (після передачі саджанців Позивачу)?;

-          чи належним чином здійснювався догляд за саджанцями (деревами) Позивачем та Відповідачем; якщо ні, - то в чому полягає недогляд?;

-          чи вжиті Позивачем заходи по догляду за саджанцями (деревами) були необхідними, достатніми, повними та правильними згідно стандартів, правил та інших, встановлених вимог?;

-          чи витрачені Позивачем по факту засоби та виконані по факту роботи, про які Позивач зазначає у матеріалах справи?

За результатами проведення експертизи на адресу суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок експерта за результатами проведення судової експертизи.

Судовим експертом надано наступні висновки на поставлені запитання (висновок судового експерта №14508/15-34/15691-15715/16-34):

1. У насадженнях рослин вишні 2014р. (поле «М10» (площа 100 га), поле «М6» (площа 18га), поле «М4» (площа 6га), поле «Р2» (площа 99га), поле «У5» (площа 22га), поле «У4» (площа 60га), поле «Б4» (площа 43га), поле «Б5» (площа 12га), поле «З 2» (площа 31,5га) в ТОВ «ТБ САД», м. Городок Львівської області» у результаті візуального огляду встановлено, що середній відсоток загиблих рослин складає 54%. При цьому на рослинах з візуальними ознаками сильного ослаблення ростових процесів та частковим всиханням деревини типових ознак впливу несприятливих погодних факторів (низькі температури в зимовий період, посуха) не виявлено.

2. Встановлено, що досліджені зразки рослин вишні були інфіковані збудниками хвороб з Fusariumт та Verticillium та бактерії Agrobacteriumtumefaciens Smithet Mownsend, що об’єктивно могло спричинити виявлене сильне пригнічення розвитку і росту, а також загибель цих рослин.

3. З огляду на результати візуального обстеження насаджень та дані лабораторних досліджень рослин вишні, що були висаджені у 2014, встановити коли та яким чином відбулося їх зараження хворобою, не виявляється можливим через втрачений фактор часу на момент проведення даної експертизи.

Зважаючи на встановлений під час польових обстежень високий відсоток загиблих та хворих рослин (ОСОБА_2 обстеження насаджень вишні та відбору зразків від 06.05.2016р.) з великою долею ймовірності можна припустити, що закладення саду було проведене ослабленими в силу ряду причин саджанцями, а саме: дегідратація протягом періоду між викопуванням з розсадника і до моменту посадки в сад, недостатнє визрівання деревини, первинне інфікування в розсаднику і т.п., що й призвело до стрімкого розвитку інфекцій та загибелі рослин. Не виключено також значне поширення і кореневого раку, оскільки серед відібраних проб відмічено його наявність.

4. Достовірно встановити, чи мало місце зараження саджанців (дерев) вишні під час їх формування на території розсадника не виявляється можливим через втрачений фактор часу на момент проведення даної експертизи.

5. Візуальним оглядом встановлено, що у насадженнях наявні як вегетуючі рослини без візуальних ознак пригнічення ростових процесів (у середньому 42% від загальної кількості) так і рослин, що повністю загинули й не підлягають відновленню (54% від загальної кількості). Решта рослин (4% від загальної кількості) характеризуються сильним ослабленням ростових процесів, частковим всиханням деревини й, з великою імовірністю, також не підлягають відновленню. Окремо комісією зафіксовано повну загибель рослин вишні на полі «М6», за винятком поодиноких рослин з ознаками сильного ослаблення ростових процесів.

6. Розповсюдження хвороби від певної кількості інфікованих (заражених )саджанців (дерев) могло спричинити інфікування дерев, які не були хворими (зараженими хворобою) оскільки виявлені збудники можуть поширюватись із знаряддями праці, під час механізованих та ручних робіт (обрізка, культивація тощо).

7. Базуючись на даних наукової літератури та на власному набутому досвіді, експерти приходять до висновку, що дерева вишні з виявленими ознаками ураження відновленню не підлягають.

8.Вимоги нормативних документів за саджанцями від моменту викопування з розсадника і до висадки їх на постійне місце в сад чітко визначені в агротехнічних рекомендаціях (технологічних картах) які є складовою частиною проекту закладання багаторічних насаджень та відповідними національними стандартами (ДСТУ 4792:2007 Саджанці плодових культур. Методи визначення якості). Зокрема при зберіганні чи транспортуванні саджанців після викопування їх з розсадника і до їх висаджування на постійне місце не допускається дегідратація (підсушування) кореневої системи та надземної частини, що досягається поєднанням зниженої температури (оптимальної близько 0 С) й відносної вологості повітря.

Згідно Закону України «Про насіння і садивний матеріал»:

статті 20 «Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу» «Насіння і садивний матеріал дозволяється ввозити в Україну за умови належності його до сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин України.

Митне оформлення насіння і садивного матеріалу здійснюється за наявності сертифікатів країни експортера».

статті 21 »Маркування та пакування насіння і садивного матеріалу»

«Насіння і садивний матеріал, що вводяться в обіг, обов'язково маркуються і пакуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику».

статті 22. »Гарантії на насіння і садивний матеріал»

«Суб'єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння, а суб’єкт розсадництва - сортових і товарних якостей садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, про що зазначається у сертифікатах.

На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом строку, визначеного в сертифікаті.

У разі порушення гарантій суб’єкт насінництва та розсадництва несе відповідальність згідно із законом».

9-11 Провівши аналіз матеріалів господарської справи №914/2313/15, в тому числі:

1.           Робочих проектів створення вишневого саду;

2.          План схему земельних ділянок із насадженнями вишні;

3.          Технологічні карти вирощування саджанців

4.          Договорів

5.          Специфікацій

6.          Актів

7.          Товаро-транспортних накладних

8.          Видаткових накладних

9.          Листа № 275 від 12.05.2016 виконавчого директора ОСОБА_9 «Яблуневий дар» ОСОБА_10

10.          Договору № 31-12-2012 оренди складського приміщення від 31.12.2012

11.          Інших матеріалів

В експертному висновку №14508/15-34/15691-15715/16-34 також зазначено:

«…можна зробити висновок, що догляд за саджанцями (деревами) Позивачем та Відповідачем здійснювався належним чином.

З наведених вище документів також вбачається, що вжиті Позивачем заходи по догляду за саджанцями (деревами) були необхідними, достатніми, повними та правильними згідно стандартів, правил та інших, встановлених вимог.

Також даними документами на думку експертів підтверджується факт виконання робіт по догляду за саджанцями вишні та факт витрати матеріалів необхідних для такого догляду.».

Інших відповідей в тому числі на запитання, які ставились Третьою особою та які вказувались судом в відповідній ухвалі експертами на адресу суду не надано.

Щодо додаткових питань, які ставились сторонами та третьою особою, то такі описувались в ухвалах суду, судом пропонувалось експерту надати додаткові уточнення на питання поставлені експерту.

Таких відповідей, судом не отримано, особи, які брали участь у проведенні експертизи, окрім судового експерта ОСОБА_4 в судове засідання для дачі пояснень не з’явились. В письмових відповідях та усних поясненнях судового експерта ОСОБА_4 остання зазначила, що висновки проведення експертизи сформовано на підставі отриманого КНДІСЕ “Експертного висновку про результати проведення експертизи насаджень вишні в ТОВ “ТБ САБ”, м.Город Львівської області”, виконаному та засвідченому підписами виконавців – фахівців Інституту садівництва НААН України (вих.734 від 12.10.2016р.).

Окрім цього суд зазначає, що від Сторін чи Третьої особи клопотань, про призначення додаткової чи повторної експертизи не надходило.

Як вказувалось Позивачем, з чим погоджується суд, згідно проектів створення вишневих садів, які містяться в матеріалах справи та надавались для дослідження судовим експертам, схема посадки становить 4х1,5 метра. Тобто на одному гектарі саду росте 1666 саджанців вишні (4х1.5=6, що є площею, яку займає один саджанець 10000 м2 /6 =1666

Згідно експертизи, експертами досліджувались наступні поля експертами наступні поля поле «М10», площа 100 га; поле «М6», площа 18га; поле «М4», площа 6га; поле «Р2», площа 99га; поле «У5», площа 22га; поле «У4», площа 60га; поле «Б4», площа 43га; поле «Б5», площа 12га; поле «З 2», площа 31,5га.

Суд погоджується з доводами Відповідача, що кількість саджанців, які підлягали дослідженню згідно висновку експерта та пояснень Позивача становить 652239шт.

Згідно вищенаведеного висновку судової експертизи візуальним оглядом встановлено, що у насадженнях наявні як вегетуючі рослини без візуальних ознак пригнічення ростових процесів (у середньому 42% від загальної кількості) так і рослин, що повністю загинули й не підлягають відновленню (54% від загальної кількості). Решта рослин (4% від загальної кількості ) характеризуються сильним ослабленням ростових процесів, частковим всиханням деревини й, з великою імовірністю, також не підлягають відновленню. Окремо комісією зафіксовано повну загибель рослин вишні на полі «М6», за винятком поодиноких рослин з ознаками сильного ослаблення ростових процесів.

Таким чином суд погоджується з доводами Відповідача, що кількість саджанців, які є непридатними до використання, становить 390 893шт., вартість яких становить 7 562 215,98грн.

Також суд бере до уваги висновок судової експертизи, яким підтверджено факт виконання робіт та витрати матеріалів по догляду за саджанцями.

Суд погоджується з доводами Відповідача, що лише 54 % від загальної кількості рослин є непридатними до використання, то і по факту коштів Позивачем на догляд за ними було затрачено менше ніж в позовних вимогах.

Оскільки в позовних вимогах Позивачем зазначено, що ним було витрачено на посадку та догляд за саджанцями 15442502,70грн. та враховуючи, що неякісними є 54 % саджанців, суд приходить до висновку що сума яка потрачена на посадку та догляд за Товаром неналежної якості становить 54% від вартості витрачених коштів, тобто 8338951, 46грн.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, висновки судової експертизи, а також часткового визнання Позову Відповідачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення, стягненню з Відповідача підлягає сума яка становить 15901167,44грн.

Враховуючи, що хвороби решти саджанців (дерев) експертами не встановлено, суд вважає за необхідне в решті позовних вимог Позивача відмовити.

Щодо доводів Відповідача про факт відсутності його вини у продажі Товару неналежної якості і що Товар був поставлений неякісним Третьою особою фірмою «Агроексім», суд зазначає наступне.

Поставка Товару Відповідачу здійснювалась фірмою «Агроексім» на підставі договору №21/10-13 від 21.10.2013р. та договору №18/02-14 від 18.02.2014р.

Згідно висновку судової експертизи у насадженнях рослин вишні 2014р. (поле «М10» (площа 100 га), поле «М6» (площа 18га), поле «М4» (площа 6га), поле «Р2» (площа 99га), поле «У5» (площа 22га), поле «У4» (площа 60га), поле «Б4» (площа 43га), поле «Б5» (площа 12га), поле «З 2» (площа 31,5га) в ТОВ «ТБ САД», м. Городок Львівської області» у результаті візуального огляду встановлено, що середній відсоток загиблих рослин складає 54%. При цьому на рослинах з візуальними ознаками сильного ослаблення ростових процесів та частковим всиханням деревини типових ознак впливу несприятливих погодних факторів (низькі температури в зимовий період, посуха) не виявлено.

Встановлено, що досліджені зразки рослин вишні були інфіковані збудниками хвороб з Fusariumт та Verticillium та бактерії Agrobacteriumtumefaciens Smithet Mownsend, що об’єктивно могло спричинити виявлене сильне пригнічення розвитку і росту, а також загибель цих рослин.

З огляду на результати візуального обстеження насаджень та дані лабораторних досліджень рослин вишні, що були висаджені у 2014, встановити коли та яким чином відбулося їх зараження хворобою, не виявляється можливим через втрачений фактор часу на момент проведення даної експертизи.

Однак, в цьому ж висновку експерти вказують, що зважаючи на встановлений під час польових обстежень високий відсоток загиблих та хворих рослин (ОСОБА_2 обстеження насаджень вишні та відбору зразків від 06.05.2016р.) з великою долею ймовірності можна припустити, що закладення саду було проведене ослабленими в силу ряду причин саджанцями, а саме: дегідратація протягом періоду між викопуванням з розсадника і до моменту посадки в сад, недостатнє визрівання деревини, первинне інфікування в розсаднику і т.п., що й призвело до стрімкого розвитку інфекцій та загибелі рослин. Не виключено також значне поширення і кореневого раку, оскільки серед відібраних проб відмічено його наявність.

Згідно долученої до матеріалів справи відповіді Інституту садівництва НААН України, фахівці якого проводили експертизу (лист №959 від 20.12.2016р.), 90% ймовірністю можна припустити, що закладення саду було проведене ослабленими в силу ряду причин саджанцями, а саме дегідратація протягом періоду між викопуванням з розсадника і до моменту посадки в сад, недостатнє визрівання деревини в розсаднику, первинне інфікування в розсаднику і т.п.), що і призвело до стрімкого розвитку інфекцій та загибелі рослин після їх висадки в сад.

«…догляд за саджанцями (деревами) Позивачем та Відповідачем здійснювався належним чином».

Таким чином, враховуючи висновок судової експертизи та інші докази, на переконання суду саджанці вишні сорту Нотка за договором №21/10-13 від 21.10.2013р. та договором №18/02-14 від 18.02.2014р. поставлялись неякісними Відповідачу, а відтак у виникненні причин, з яких саджанці вишні стали непридатними, вина Відповідача відсутня.

Проте, наведене не виключає обов’язку Відповідача щодо відповідальності за поставку Товару неналежної якості згідно Договору Позивачу.

Щодо доводів Третьої особи фірми «Агроексім» щодо того, що увесь Товар поставлявся Відповідачу належної якості, то суд вважає за необхідне зазначити наступне:

У своєму відзиві, а також у додаткових поясненнях поданих Третя особа вказує на той факт, що саджанці вишні від моменту поставки Відповідачу зберігались при неналежних умовах та у гарантійні строки передбачені у Договорах №21/10-13 від 21.10.2013р. та №18/02-14 від 18.02.2014р. Також вказує, що Відповідачем не дотримано порядку звернення з претензією, щодо якості Товару.

З даного приводу суд зазначає. що судом на вирішення судового експерта ставилось питання:

- чи належним чином здійснювався догляд за саджанцями (деревами) Позивачем та Відповідачем; якщо ні, - то в чому полягає недогляд?;

- чи вжиті Позивачем заходи по догляду за саджанцями (деревами) були необхідними, достатніми, повними та правильними згідно стандартів, правил та інших, встановлених вимог?

На дані питання як уже зазначалось судом судовим експертом надано відповіді, відповідно до яких експерт прийшов до висновку, що догляд за саджанцями (деревами) Позивачем та Відповідачем здійснювався належним чином.

Також експерт зазначив, що вбачається, що вжиті Позивачем заходи по догляду за саджанцями (деревами) були необхідними, достатніми, повними та правильними згідно стандартів, правил та інших, встановлених вимог.

Таким чином суд відхиляє доводи Третьої особи в тій частині, що догляд за саджанцями Відповідачем здійснювався неналежним чином.

Щодо посилань третьої особи на той факт, що Відповідачем не пред’являлись претензії до якості товару під час гарантійного терміну та в порядку передбаченому договорами, то суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог ст.679, ч.5 ст.680 ЦК України, сплив гарантійного строку не звільняє від відповідальності продавця за продаж товару, якщо покупцем такого товару буде доведено, що недоліки товару існували до моменту його передачі покупцеві.

Окрім цього суд звертає увагу, що предметом спору в даному провадженні є стягнення коштів з Відповідача на користь Позивача за Договором купівлі-продажу №01/04/2013 від 01.04.2013р., а не за договорами №21/10-13 від 21.10.2013р. та №18/02-14 від 18.02.2014р. Окрім цього умовами Договору купівлі-продажу №01/04/2013 від 01.04.2013р. не передбачено порядок пред’явлення претензій та строк пред’явлення претензій Позивачем до Відповідача. Також даний Договір не врегульовує правовідносин Позивача чи Відповідача з Третьою особою.

Також, Третя особа у своїх додаткових поясненнях посилається як на доказ на той факт, що на даний товар були випущені сертифікати якості виробника, фітосанітарні сертифікати, а також даний Товар пройшов фітосанітарний та радіологічний контроль.

Однак суд з такими доводами Третьої особи погодитись не може, оскільки як вбачається з листа №959 від 20.12.2016р. фахівці, які були залучені до проведення експертизи вказали, що враховуючи збудники хвороб, виявлених під час проведення експертизи, а також специфіку даних плодових рослин (вишня – деревна рослини, яка вступає у плодоношення на 3-4 рік після садіння), виявити вищезазначені недоліки до моменту висадки в грунт, особливо у момент приймання товару та формування дерева було неможливо.

Окрім цього у своїх додаткових поясненнях Третя особа посилається на рецензію на експертний висновок вих.32394-02-166 від 09.12.2016р. виданий Інститутом з захисту рослин та навколишнього середовища (м. Белград, Республіка Сербія), а також на Коментар на експертну думку заступника директора Інституту агрокультури з Києва пана ОСОБА_11, який виданий Інститутом захисту рослин та оточуючої середи (м. Бєлград) вих.№173-02 від 03.02.2017р.

З даного приводу суд зазначає, що зазначені вище висновки складені без обстеження висаджених саджанців та є думкою фахівців.

Крім того суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012р. №4, що не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 ГПК дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків; документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна. Так само не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Щодо решти доводів третьої особи та Позивача, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994р., серія A, № 303-A, п.29).

З приводу долученого клопотанням Позивача від 01.03.2017р. вх.№8246/17 копії протоколу допиту суд зазначає, що за відсутності представлення оригіналу такого суд позбавлений можливості встановити, що зазначені у копії протоколу твердження надані саме особою, зазначеною у протоколі допиту.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.179 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У ч.1 ст.509 ЦК України зазначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу; у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується; якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ч.1 ст.679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Приписами ст.225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності вини заподіювача шкоди і причинного зв'язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а відтак необхідності стягнення з Відповідача на користь Позивача 7562215,98грн. за поставку частини товару неналежної якості, 8338951,46грн. витрачених на посадку та догляд за саджанцями

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

07.03.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 13.03.2017р.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями), що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна; відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Згідно ч.1; пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою статті 8 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2015 рік» передбачено, що станом на 01.01.2015р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1218грн. 00коп.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду заявлено одну вимогу майнового характеру – про стягнення з Відповідача 30762230,70.

Відтак, сума судового збору, котра була сплачена Позивачем (підтверджується платіжним дорученням №194 від 07.07.2015р.) за подання вказаної заяви до суду, становить 73080,00грн.

Із врахуванням вищенаведеного та у відповідності до статті 49 ГПК України судові витрати слід покласти на Відповідача та стягнути з Відповідача на користь Позивача 37775,46грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок, вул. Львівська, буд. 274А; ідентифікаційний код 32475074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» (79013, м. Львів, вул. Ак.Єфремова, буд. 32 А; ідентифікаційний код 37122702) 7562215,98грн. за поставку частини товару неналежної якості, 8338951,46грн. витрачених на посадку та догляд за саджанцями неналежної якості та 37775,05грн. судового збору.

3.           В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя-головуючий ОСОБА_5

Суддя                                                                                           Горецька З.В.

Суддя                                                                                           Манюк П.Т.