ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р. Справа № 921/452/13-г/7

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

Розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" №17/007 від 27.01.17 та Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" від 26.12.16

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.16 року

у справі № 921/452/13-г/7

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", м. Тернопіль

до відповідача-1: Кооперативу "СОЮЗ", м. Тернопіль

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Української державної будівельної корпорації "Укрбуд", м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль

про визнання недійсним Договору іпотеки від 31.10.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та зареєстрованим в реєстрі за №3803

За участю представників:

від позивача - Молень Р.Б. - представник;

від відповідача 2 - Діденко Ю.О., Луговик Є.В. - представник;

від відповідача 1 та третіх осіб - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/452/13-г/7 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судовї колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.17 апеляційні скарги у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 23.02.17.

Ухвалами Львіського апеляційного господарського суду від 23.02.17 та від 09.03.17 розгляд справи відкладався.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.16 у справі №921/452/13-г/7 (головуючий суддя Андрушків Г.З, судді Боровець Я.Я. та Гирила І.М.) в позові відмовлено.

При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що судом встановлено порушення сторонами вимог статей 5, 6, 18 Закону України "Про іпотеку" при укладенні договору іпотеки.

Разом з цим, судом першої інстанції зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності у зв'язку з чим відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду позивач та відповідач 2 подали апеляційні скарги.

Апелянт (позивач) просить прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір іпотеки від 31.10.2008 року.

При цьому, апелянт зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, скаржник вважає, що висновок суду про те, що кредитний договір не є додатком до генерального договору та не втратив чинність у зв'язку з підписання додаткової угоди суперечить матеріалам справи.

Також, апелянт вказує на те, що місцевим господарським судом помилково зазначено про те, що спірний договір підписано уповноваженою особою при наявності відповідного рішення загальних зборів акціонерів, оскільки за спірним договором іпотеки передано земельну ділянку, яка за своїми індивідуальними ознаками не співпадає з індивідуальними ознаками земельної ділянки стосовно якої прийнято рішення акціонерів від 14.12.2007 року.

З огляду на наведене, апелянт вважає, що директор не мав повноважень самостійно приймати рішення щодо передачі в іпотеку нерухомого майна.

Також, скаржник зазначає про те, що місцевим гоподрським судом не нанадо оцінки доводам позивача про те, що у спірному договорі іпотеки технічні характеристики будівель під літ.»А», «З»,»И» не відповідають характеристикам, що зазначені у правовстановлюючих документах, а тому на момент посвідчення спірного договору у іпотекодавця не було правовстановлюючих документів на зазначені об'єкти нерухомості.

Щодо пропуску позивачем позовної давності апелянт зазначає про те, що такий висновок суду першої інстанції є безпідставним, оскільки, йому стало відомо про невідповідність договору іпотеки вимогам чинного законодавства у зв'язку, зокрема, з неправомірним на його думку включенням навісу під літ. «С» до складу майна що передано в іпотеку лише з 20.10.2016 року, післ ознайомлення із висновоком експерта.

З огляду на наведене, апелянт (позивач) просить рішення місцевого господарського суду скасувати та задоволити позов.

Апелянт (відповідач 2, ПАТ «Універсал Банк»), в поданій апеляційній скарзі з врахуванням доповнень до апеляційної скарги, які надійшли до суду апеляційної інстанції 14.02.17, просить рішення місцевого господарського суду змінити шляхом виключення з мотивувальної частини рішення посилання на невідповідність договору іпотеки від 31.10.2008 року частині 5 ст.6 ЗУ «Про іпотеку» та частини 3 ст.5 ЗУ «Про іпотеку».

При цьому, апелянт погоджується з резолютивною частиною рішення, проте вважає, що підставою для відмови у позові є необгрунтованість вимог позивача , а не пропуск строків позовної давності.

Скаржник вважає, що твердження місцевого господарського суду про те, що предмет іпотеки не відповідає вимогам ст.5 ЗУ «Про іпотеку» не відповідає матерілам справи та вимогам чинного на момент укладення договору законодавства.

Апелянт вказує на те, що спірним договором в іпотеку передано нерухоме майно, а саме земельну ділянку, а також об'єкти , розташовані на даній земельній ділянці. При цьому перелік майна , що було передано в іпотеку повністю відповідає інформації, що міститься у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №20100049 від 03.09.2008 року.

Щодо порушення при укладенні договору ст.6 ЗУ «Про іпотеку», то апелянтом зазначено, що згідно умов укладеного договору в іпотеку передано земельну ділянку та будівлі і споруди, що розташовані на ній, що повністю відповідає вимогам ст.6 ЗУ «Про іпотеку».

Також, апелянт вважає, що посилання місцевого господарського суду на невідповідність договору іпотеки нормам законодавства у зв'язку з невідповідністю відомостей щодо предмета іпотеки, зважаючи на наявність на земельній ділянці навісу «С» який не було передано в іпотеку є передчасними.

При цьому, скаржник зазначає про те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції покликався на висновки судових експертиз, що виикликають сумнів у відповідача 2 щодо їх достовірності, а висновок про те, що «Навіс складу » може бути самостійним об'єктом нерухомості та не може вважатися приналежністю до іншого об'єкта нерухомості, як зазначає апелянт, спростовується матеріалами справи.

23, 27 лютого та 9 березня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення від третьої особи 2 в якій зазначено про те, що рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки Фонду державного майна України. З огляду на наведене, просить розглядати справу за відсутності представника третьої особи 2.

Також, 7 та 9 березня 2017 року від відповідача 2 надійшли заперечення на апеляційну скаргу ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» ідентичні за своїм змістом, в яких він зазначає про необгрунтованість поданої позивачем апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні.

16 березня 2017 року від позивача надійшло клопотання про виклик у судове засідання судового експерта. Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги поданої позивачем міститься клопотання про призначення у справі будівельно - технічної експертизи.

Розглянувши подані клопотання колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для їх задоволення з огляду на таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З матеріалів справи вбачається, що встановлення фактичних обставин справи, що потребують спеціальних знань та необхідні для правильного вирішення спору, місцевим господарським судом призначалися судова будівельно технічна експертизи та додаткова судова будівельно - технічна експертиза, надання висновку по яким доручено Тернопільському відділенню Київського НДІ судових ексмпертиз та Хмельницькому відділенню Київського НДІ судових ексмпертиз.

На виконання вимог ухвал місцевого господарського суду надано відповідні висновки судових експертів, відтак в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для повторного призначення судової експертизи у справі, оскільки таке може мати наслідком затягування судового процесу та порушити розумний строк розгляду справи. Також відсутні підстав для виклику у судове засідання судового експерта, при цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи висновки судових експертів були надані на вимогу суду першої інстанції та містилися в матерілах справи станом на момент розгляду справи в місцевому господарському суді, а тому заявник не був обмежений в можливості подати відповідне клопотання до місцевого господарського суду. Окрім того, судова колегія зазначає, що необхідність виклику судоговго експерта у судове засідання встановлюється у випадку необхідності роз'яснення суду висновку експерта, проте у даному випадку із наданих висновків не вбачається нечіткості наданих відповідей, а відтак відсутні підстави для виклику судового експерта.

Також, 16.03.17 до суду апеляційної інстанції від апелянта (позивача) надійшли письмові пояснення в яких він додатково обгрунтовує доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач 1 та треті особи у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що участь представників сторін та третіх осіб обов'язковою не визнавалась, беручи до уваги те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідча 1 та третіх осіб.

У судовому засіданні присутні представники навели совї доводи, міркування та заперечення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", в особі директора Тернопільської філії ВАТ "Банк Універсальний" Семчишин М.В., який діяв на підставі довіреності (далі - Банк) та Кооперативом "СОЮЗ" в особі директора Мікрюкова В.О., який діяв на підставі Статуту (далі - Позичальник) укладено 15.08.2007р. Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 (далі Генеральний договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання :

- Банк надає послуги Позичальнику по здійсненню кредитних операцій, в тому числі видача кредитів, відкриття кредитних ліній, на наступних умовах: - ліміт суми всіх діючих Кредитних договорів укладених в межах даного договору - 7 827 500,00грн.; - валюта кредитування - гривня, євро. долар; - строк дії договору - до 13.08.2010р.; максимальний термін одного кредиту -36 місяців. При цьому, порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах які укладаються в межах Генерального договору, є його невід"ємними частинами, та повинні містити: вид кредитної операції, суму кредитної операції, термін дії кредитної операції, процентна ставка (Банк у випадку зміни порядку кредитування або умов придбання кредитних ресурсів має право переглянути встановлені Кредитними договорами процентну ставку), ціль використання (п.п.1.1, 2.1, 2.2,6.1 Генерального договору).

Позичальник зобов'язується до отримання кредиту в забезпечення повернення кредиту, процентів, а також неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених Генеральним договором та Кредитними договорами, інших витрат Банку, належно оформити договори застави, та/або при необхідності договір поруки, також, зобов'язання забезпечується всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути стягнуто звернення (п. 3.1, 3.2 Генерального договору).

В межах Генерального договору, між ВАТ "Банк Універсальний" в особі Осів П.В., який діє на підставі довіреності (далі Банк) та Кооперативом "СОЮЗ" в особі директора Мікрюкова В.О. (далі - Позичальник) укладено 21.08.2007р. Кредитний договір №12/18-Кл-07 (з відкриттям кредитної лінії), згідно з умовами якого Банк зобов'язався здійснювати фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: - вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія; - ліміт кредитної лінії -1 550 000,00 дол. США; - валюта кредиту - долар США; - термін кредиту - 36 місяців; - дата видачі кредиту - з 21.08.2007р.; - дата погашення кредиту -13.08.2010р.; - ціль використання кредиту - рефінансування кредитів в "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 237620 доларів США, поточні потреби та витрати, пов'язані з будівництвом та виробництвом; - плата за користування кредитом -12% річних (п.1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. п. 3.1- 3.4 Кредитного договору - Кредитний договір є невід'ємною частиною Генерального договору та дія його припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України та умовами Генерального договору.

ВАТ "Банк Універсальний" в особі Галаси П.Є., який діяв на підставі довіреності від 06.09.2007р. №8078 (далі Банк) та Кооперативом "Союз" в особі директора Мікрюкова В.О., який діяв на підставі Статуту (далі Сторона) укладено 15.02.2008р. Додаткову угоду №1 до Генерального договору (далі Додаткова угода №1), відповідно до якої сторони узгодили, що Банк надає Позичальнику кредитні послуги у валютах (долар США, та/або гривня України, швейцарські франки) в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 7827500,00грн., у порядку і на умовах визначених у Генеральному договорі, при цьому умови і порядок надання кожної кредитної послуги, суми кредиту, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги, в межах Генерального договору, оформляється додатковою угодою до цьому договору, яка є його невід"ємною частиною (ч.1 пп. 1.1, 1.1.1, 1.1.2 Додаткової угоди №1).

Відповідно до частини 2 Додаткової угоди №1, сторони домовилися, що з дати укладення Додаткової угоди №1 всі Додатки до Генерального договору, які були оформлені до укладення цієї Додаткової угоди втрачають чинність з моменту укладення даної Додаткової угоди. Зважаючи на те, що станом на 15.02.2008р. сторонами був укладений тільки один додатковий договір до Генерального договору, який був його невід"ємною частиною, це Кредитний договір, а тому такий втратив чинність на підставі п.2 Додаткової угоди з моменту її підписання, а саме з 15.02.2008р.

Згідно ч.4 п.п. 4.1.1, 4.1.2 Додаткової угоди №1, позичальник зобов'язався до 11.03.2008р. вжити заходів для забезпечення виконання зобов'язання шляхом передачі ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в іпотеку Банку земельної ділянки площею 1,0634га за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25, кадастровий номер №61101000000201110021, та усіх будівель, приміщень, споруд і іншого нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25. У разі невиконання даної вимоги Банк має право вимагати дострокового погашення суми зобов'язань за Генеральним договором, а Позичальник зобов'язується погасити суму зобов'язань за Генеральним договором.

На забезпечення виконання зобов'язання Позичальника по основному договору, яким є Генеральний договір, між ВАТ "Універсал Банк", в о собі Галаси П.Є. (Іпотекодержатель) та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в особі директора Воскових О.М. (Іпотекодавець - Майновий поручитель) укладено 14.03.2008р. Договір іпотеки, згідно якого виконання забезпечено: 1/ нерухомим майном площею 5075.90кв.м. ринковою вартістю 19020000,00 грн.: 1. будівля головного корпусу №1, під літерою "А", загальною площею 914,00 кв.м.; 2. будівля головного корпусу №2, під літерою "А'", "А"", "А"'", загальною площею 1065,8 кв.м.; 3. будівля складальної дільниці №2, під літерою "Б", "Б'", загальною площею 1100,6 кв.м.; 4. будівля складальної дільниці №1, під літерою "З", загальною площею 374,1 кв.м.; 5. будівля слюсарно-механічного цеху, під літерою "И", загальною площею 728,7 кв.м.; 6. будівля котельні, під літерою "К", загальною площею 301,5 кв.м.; 7. будівля складу готової продукції під літерою "Л", загальною площею 591,2 кв.м., що знаходяться за адресою місто Тернопіль, вулиця, Д. Нечая, 25 - належить Іпотекодавцю на праві власності; 2/ земельною ділянкою на якій знаходяться вищевказані нежитлові приміщення що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою місто Тернопіль вулиця Д.Нечая, 25, площею земельної ділянки 1,0634 га, кадастровий номер 6110100000:02:011:0021, з цільовим використанням для підприємств іншої промисловості, для обслуговування адміністративних виробничих приміщень, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується: Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 356282, що виданий 15 лютого 2006 року Тернопільською міською радою і який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020666100004.

Договір нотаріально посвідчений 14.03.2008р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, про що внесено запис в реєстр №694 та накладено заборону відчуження зазначеного майна та земельної ділянки шляхом реєстрації в реєстрі заборон за №695 та №696.

Між тими ж сторонами 27.06.2008р. укладено нотаріально посвідчений Договір про припинення дії договору іпотеки від 14 березня 2008 року по реєстру №694, згідно п.п.1,2 якого сторони домовилися припинити дію договору іпотеки та вилучити обтяження об'єктів нерухомості, земельної ділянки з Державного реєстру іпотек. Даний договір припинив свою дію 27.06.2008р., про що внесено запис в реєстр за №2435 .

Між ВАТ "Універсал Банк" в особі Галаси П.Є., який діяв на підставі довіреності від 28.03.2008р. №1799 (далі Банк) та Кооперативом "Союз" в особі голови кооперативу Мікрюкова В.О., який діяв на підставі Статуту (далі Сторона) укладено 27.06.2008р. Додаткову угоду №2 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 (далі Додаткова угода №2), відповідно до якої сторони домовилися внести зміни в частину 4 п.4.1 та п.4.2 до Додаткової угоди №1 від 15.02.2008р. до Генерального договору, а саме: - в п.4.1, згідно якого Позичальник бере на себе зобов'язання до 01.10.2008р. вжити заходів щодо передачі ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в іпотеку Банку земельну ділянку площею 0,9953га за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25 та усіх будівель, приміщень, споруд та іншого нерухомого майна, що знаходяться на даній земельній ділянці; - в п.4.2, згідно якого, у разі невиконання Позичальником п.4.1 умов договору, розмір поточної процентної ставки за користування кредитними коштами збільшуються на 5 відсотків .

Між ВАТ "Універсал Банк", в особі керуючого Тернопільського відділення №1 Галаси Петра Євгеновича, який діяв на підставі довіреності від 28.03.2008р. №1799 (Іпотекодержатель) та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в особі директора Воскових Олександра Миколайовича, який діяв на підставі статуту та протоколу №12 від 28.02.2005р. (Іпотекодавець), укладено 31.10.2008р. Договір іпотеки, згідно якого забезпечується виконання зобов'язання Позичальника по Основному договору. Таким договором згідно договору іпотеки є Генеральний договір зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді №1 від 15.02.2008р., за яким Кооператив "Союз" має грошові зобов'язання перед Банком по поверненню кредиту в межах ліміту в сумі, що еквівалентна 7827500,00грн. (валюта - гривня, євро, долар), терміном повернення до 13.08.2010р.

Виконання Генерального договору забезпечується майном загальною вартістю 21013794,96грн.:

1) нерухомим майном площею 5075.90кв.м., загальною вартістю 3673900,00грн., та ринковою вартістю за згодою сторін 17328000,00 грн., яке належить на праві приватної власності товариству: 1. будівля головного корпусу №1, під літерою "А", загальною площею 914, 00 кв. м.; 2. будівля головного корпусу №2, під літерою ;"А'"."А""."А"'". загальною площею 1065.8 кв.м.; 3. будівля складальної дільниці №2. під літерою "Б". "Б'", загальною площею 1100.6 кв. м.; 4. будівля складальної дільниці № 1 під літерою "З", загальною площею 374,1 кв. м.; 5. будівля слюсарно-механічного цеху, під літерою "И" загальною площею 728.7 кв. м.; 6. Будівля котельні під літ."К" загальною площею 301,5кв.м.; 7. будівля складу готової продукції під літерою "Л" загальною площею 591,2кв.м., що знаходяться за адресою місто Тернопіль вул. Д. Нечая,25, які належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Наказу Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" від 26.04.1994р., Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" від 24.05.2002р., акту приймання-передавання нерухомості від 25.09.2003р. Право власності зареєстровано Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 15.04.2004р., про що внесено запис в реєстрову книгу за №1702.

За договором ринкова (заставна) вартість будівель та споруд за згодою сторін становить 17 328 000,00 грн., що встановлено Висновком про вартість майна про визначення ринкової вартості будівель загальною площею 5075,9 кв. м. станом на 28.02.2008р., зробленим TOB "Увекон Леид" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №5163/06 від 05.10.2006 року, виданий Фондом державного майна України);

2) земельною ділянкою на якій знаходяться вищевказані будівлі та споруди яка є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою м. Тернопіль Полковника Д. Нечая, 25, площа земельної ділянки 0,9953га., кадастровий номер 6110100000:02:0110038, цільове використання земельної ділянки - підприємств іншої промисловості, для обслуговування адмін. виробничих приміщень, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №300999 який виданий 26.08.2008 р. Управлінням земельних ресурсів у місті Тернопіль зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за номером 020866100024.

Ринкова (заставна) вартість земельної ділянки за згодою сторін становить 3 685 794,96 грн., що встановлено Висновком про експерту грошову оцінку ділянки станом на 11.09.2008р. зробленим ПП "Галицькі землі" (Ліцензія Державного комітету України по ресурсах від 28.12.2006 року, серії AB № 305259).

Договір нотаріально посвідчений 31.10.2008р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, про що внесено запис в реєстр №3803 та накладено заборону відчуження зазначеного майна та земельної ділянки шляхом реєстрації в реєстрі заборон за №3804 та №3805.

Публічне акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод" звернулося до суду з позовом до Кооперативу "СОЮЗ" та Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсними: додаткової угоди №2 від 27.06.2008р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-ГД-07 від 15.08.2007р. укладеної між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", та Кооперативом "СОЮЗ" та договору іпотеки від 31.10.2008р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод", що посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 3803.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом позивач покликається на наступне:

1) укладання договору іпотеки від 31.10.2008р. відбулося без додержання вимог п.2ч.1ст.18 Закону України "Про іпотеку", а саме у договорі іпотеки відсутній, як зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання, так і посилання на правочин у якому встановлено зобов'язання, при цьому зазначаючи, що Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15.08.2007 року із змінами та доповненнями до нього, які викладені в Додатковій угоді №1 від 15.02.2008 року, в забезпечення виконання за яким сторонами укладено спірний Договір іпотеки, не може вважатись таким правочином, оскільки у ньому відсутні критерії (не визначений розмір процентів за користування кредитними коштами), які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов"язання;

2) договір іпотеки від 31.10.2008р. підписано не уповноваженою особою (підписаний Воскових О.М. без належних на то повноважень та за межами строку дії трудового контракту), суперечить вимогам ст..ст.92,97, 161 ЦК України та укладено з порушенням вимог ст..47 Закону України "Про господарські товариства": відсутнє рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" на передачу в іпотеку банку майна товариства (п.10.2 Статуту ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" встановлено, що рішення загальних зборів акціонерів щодо відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна Товариства, визначеного за ринковою вартістю, приймаються більшістю у ? голосів, а вартість переданого в іпотеку майна за спірним Договором іпотеки значно перевищує суму, зазначену в Статуті); з директором ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" Воскових О.М. було укладено контракт від 01.03.2005 року на строк з 01.03.2005 року по 01.09.2008 року, після закінчення якого остннім було підписано спірний дгоговір іпотеки, тобто за відсутності відповідних підстав та повноважень на це;

3) укладення договору іпотеки від 31.10.2008 року не відповідає вимогам ст.6 Закону України "Про іпотеку", оскільки на земельній ділянці, що передана в іпотеку, крім будівель, які зазначені у п.п.А п.1.1 даного договору, під літерою «С» знаходиться склад готової продукції, який не включений в перелік майна, яке передано в іпотеку по спірному договору, окрім того, за адресою де знаходиться предмет спірного договору іпотеки (м. Тернопіль, вул. Д. Нечая, 25), розташована будівля цивільної оборони, яка належить державі, та не увійшла до статутного фонду Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", проте перебуває на його балансі, а тому передача в іпотеку майна, яке знаходиться за адресою м.Тернопіль, вул. Д. Нечая, 25, відбулася без згоди його співвласника (держави в особі Фонду державного майна України);

4) договір іпотеки від 31.10.2008р. не відповідає вимогам ст.5 Закону України "Про іпотеку", оскільки, згідно спірного договору іпотеки в іпотеку фактично передано частину об"єкту нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності на підставі Наказу Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" №162 від 26.04.1994р., переліку нерухомого майна що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Тернопільський електромеханічний завод" від 24.05.2002р., акту приймання - передавання нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Тернопільський електромеханічний завод" від 25.09.2003р.(право власності зареєстровано міським бюро технічної інвентаризації 15.04.2004р. і записано в реєстрову книгу за №1702) без виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об"єкт нерухомості.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.06.2013р. (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р.) позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення Договір іпотеки укладений 31.10.2008р., між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод", нотаріально посвідчений 31.10.2008р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 3803. У задоволенні позову в частині визнання недійсною додаткової угоди №2 від 27.06.2008р. до генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-ГД-07 від 15.08.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та Кооперативом "Союз", відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2014р. за результатами розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" рішення господарського суду Тернопільської області від 05.06.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. у справі №921/452/13-г/7 в частині задоволення позову про визнання недійсним договору іпотеки від 31.10.2008р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод", нотаріально посвідченого 31.10.2008р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі № 3803 скасовано з передачею справи в цій частині позовних вимог на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області. В іншій частині рішення господарського суду Тернопільської області від 05.06.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. у справі №921/452/13-г/7 залишено без змін.

Повертаючи справу на новий розгляд Вищим господарським судом зазначено, що суди не надали жодної правової оцінки наявному в матеріалах справи витягу від 03.09.2008р. № 20100049 з реєстру прав власності на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 189-190), на який також міститься посилання у договорі іпотеки. Так згідно з приміткою цього витягу за рахунок знесення будівель літ. "Г", "Д", "Е", "М", "Н" та перепланування будівель літ. "А", "З", "И" загальна площа будівель за адресою: м. Тернопіль, вул. Нечая, 25 зменшилась на 2 661,9 кв.м та становить 5 075,9 кв.м, а саме: будівля головного корпусу № 1 (літ. "А") загальною площею 914,0 кв.м, будівля головного корпусу № 2 (літ. "А`", "А``", "A```") загальною площею 1 065,8 кв.м, будівля складальної ділянки № 1 (літ. "З") загальною площею 374,1 кв.м, будівля складальної дільниці № 2 (літ. "Б", "Б`") загальною площею 1 100,6 кв.м, будівля слюсарно-механічного цеху (літ. "И") загальною площею 728,7 кв.м, будівля котельні (літ. "К") загальною площею 301,5 кв.м, будівля складу готової продукції (літ. "Л") загальною площею 591,2 кв.м.

За таких обставин, судом касаційної інстанції зазначено, що висновки судів про невідповідність опису предмета іпотеки вимогам пункту 3 частини 1 статті 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" та неможливість у зв'язку з цим його ідентифікувати є передчасними, оскільки прийняті з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

Вищим господарським судом зазначено також про те, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не було перевірено статус навісу складу готової продукції під літ. "С", не було встановлено його індивідуальних ознак та характеристик, за якими його можливо ідентифікувати, та площу земельної ділянки, яку він займає, а також не з'ясовано, чи відноситься він за своїми ознаками до об'єктів нерухомості, зокрема будівель (споруд), чи може він вважатися приналежністю до іншого об'єкта нерухомого майна, яке було передано в іпотеку, та чи може у зв'язку з цим бути самостійним об'єктом нерухомості, який може бути переданий в іпотеку.

Також зазначено про те, що апеляційним судом не було належним чином досліджено та надано відповідної правової оцінки наявним в матеріалах справи державним актам на право власності на земельну ділянку від 15.02.2006р. серії ЯБ № 356282 та від 26.08.2008р. серії ЯЕ № 300999 (Т.1 а.с. 162-163).

Крім того, Вищим господарським судом зазначено про передчасність відхилення судами заяви про застосуваня строку позовної давності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як зазначено вище, під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.16 у справі 3921/452/13-г/7 в позові відмовлено.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника та несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Отже, чинним законодавством встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договорів, чинних на момент укладення іпотечного договору.

Як зазначено вище, за приписами пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

У статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до умов спірного договору іпотеки основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за будь-яким з перелічених у цьому договорі основних договорів (разом та/або окремо), за яким (-и) боржник має зобов'язання та виконання яких в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим договором. У свою чергу основним договором вважається генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 15.08.2007р. № 12/05-Гд-07, за яким боржник має грошові зобов'язання перед іпотекодержателем з повернення кредиту в межах ліміту в сумі, що еквівалентна 7 827 500,00 грн., валюта - гривня, євро, долар, терміном повернення до 13.08.2010р., та виконання якого в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим договором, зі змінами та доповненнями, викладеними в додатковій угоді від 15.02.2008р. № 1 до цього генерального договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору іпотеки іпотекодавець та іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами основного (-их) договору (-ів), що обумовлюють основне зобов'язання, у тому числі стосовно зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру таких зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору (-ів), й обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що іпотекою за цим договором забезпечується також і розмір зобов'язань, строк і порядок його виконання, який може бути змінено відповідно до умов вказаного основного (-их) договору (-ів), що обумовлюють основне зобов'язання.

Згідно з умовами генерального договору від 15.08.2007р. № 12/05-ГД-07 на здійснення кредитних операцій з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від 15.02.2008р. № 1, банк зобов'язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 7 827 500,00 грн., у порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформлюється додатковою угодою до цього договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього договору. Надання кредитних послуг здійснюється відповідно до термінів, передбачених індивідуальними угодами. Позичальник повинен виконати свої зобов'язання з повернення в повному обсязі використаної суми ліміту за цим договором не пізніше 13.08.2010р. і виконати всі зобов'язання, передбачені індивідуальними угодами в терміни, встановлені індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов'язань позичальника за індивідуальними угодами не повинні перевищувати термін, передбачений цим договором, якщо тільки не застосовується інший коротший термін виконання зобов'язань, встановлений цим договором та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

У межах генерального договору між відповідачами було укладено кредитний договір (з відкриттям кредитної лінії) від 21.08.2007р. № 12/18-Кл-07, згідно з умовами якого банк здійснює фінансування господарської діяльності позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія, ліміт кредитної лінії - 1 550 000,00 доларів США, валюта кредиту - долар США, термін кредитної лінії - 36 місяців, дата видачі кредиту - з 21.08.2007р., дата погашення кредиту - 13.08.2010р., плата за користування кредитом -12 процентів річних, ціль використання коштів кредитної лінії - рефінансування кредитів в "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 237 620 доларів США, поточні потреби та витрати, пов'язані з будівництвом і виробництвом. При цьому сторони визначили, що повернення кредиту здійснюється в тій валюті, в якій він був наданий шляхом перерахування коштів на кредитний рахунок. Повернення кредиту здійснюється відповідно до узгодженого сторонами графіку, вказаному у договорі або додатку до нього, що є його невід'ємною частиною. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником самостійно в тій валюті, в якій був наданий кредит, шляхом перерахування коштів на рахунок. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно методом факт/факт, який передбачає використання фактичної кількості днів у місяці та році й фактично отриманої позичальником суми кредиту, починаючи з дня видачі кредиту включно та до дня повернення кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом в поточному місяців по день, що передує останньому робочому дню місяця. При цьому сплата процентів здійснюється не пізніше 10-го числа наступного за звітним.

Отже, іпотечний договір містить посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання, а саме: генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 15.08.2007р. № 12/05-ГД-07, умовами якого та укладеного в його межах кредитного договору (з відкриттям кредитної лінії) від 21.08.2007р. № 12/18-Кл-07 визначено зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання.

При цьому, місцевим господарським судом правильно зазначено про те, що укладення іпотечного договору на забезпечення грошового зобов'язання, в якому визначено зміст і розмір основного зобов'язання, встановленого на підставі генерального договору про здійснення кредитування, що набрав чинності, та кредитних договорів, укладених у межах цього генерального договору, не суперечить частині 4 статті 3, частині 2 статті 7, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.11.2010р. у справах №№ 3-7гс10, 3-8гс10, 3-9гс10, 3-10гс10, 3-15гс10, 3-18гс10, 3-21гс10, 3-29гс10, від 22.11.2010р. у справах №№ 3-16гс10, 3-17гс10, 3-20гс10, 3-26гс10, 3-31гс10, 3-32гс10, від 29.11.2010р. у справах №№ 3-33гс10, 3-34гс10, 3-36гс10, 3-37гс10, 3-39гс10, 3-42гс10, 3-43гс10, 3-44гс10, від 06.12.2010р. у справі № 3-49гс10.

Отже, оспорюваний іпотечний договір містить істотні умови, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку", та забезпечує вимогу ВАТ "Універсал Банк" за чинним генеральним договором від 15.08.2007р. № 12/05-ГД-07 з урахуванням конкретного кредитного договору, який є його невід'ємною частиною, що не суперечить вимогам цього Закону, про що зроблено правильний висновок судом першої інстанції.

Наведеним вище спростовуються протилежні доводи апеляційної скарги поданої ПАТ «Тернопільський електромеханічний завод» стосовно наявності порушення ст.18 ЗУ «Про іпотеку».

Щодо посилання скаржника - позивача на підписання договору іпотеки від 31.10.2008 року неуповноваженою особою, оскільки відсутнє рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" на передачу в іпотеку банку майна товариства; спірний договір підписаний директором ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" Воскових О.М. поза межами строку дії трудового контракту колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке:

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (частина 1 статті 238 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір від імені позивача підписано директором Воскових Олександром Миколайовичем, який діяв на підставі повноважень, визначених статутом, та протоколу від 28.02.2005. № 12 загальних звітно-виборних зборів товариства.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 161 Цивільного кодексу України виконавчий орган здійснює керівництво його поточною діяльністю акціонерного товариства, вирішує всі питання його діяльності, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства, та діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Згідно з пунктом 11.3 статуту ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до компетенції директора відноситься вирішення всіх питань поточної діяльності товариства, якщо вони не входять до виключної компетенції інших органів управління товариства. Зокрема директор: вправі без довіреності вчиняти фінансові та юридичні дії від імені товариства, розпоряджатися майном та коштами товариства у відповідності з чинним законодавством та цим статутом; діє від імені товариства, представляє його в установах, підприємствах, організаціях, укладає від імені товариства договори (угоди), вирішує питання, пов'язані з укладенням договорів (контрактів).

У пункті 10.2 статуту позивача (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що рішення щодо відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, визначеного за ринковою вартістю, приймаються більшістю у ? голосів, які беруть у участь у зборах.

Вказані положення статуту узгоджуються з приписами частини 2 статті 98 Цивільного кодексу України.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що передача в іпотеку нерухомого майна не передбачає позбавлення іпотекодавця права власності на предмет іпотеки в момент укладення договору (про що зазначено Вищим господарським судом при передачі справит на новий розгляд), а тому твердження апелянта - позивача про те, що спірний договір іпотеки від 31 жовтня 2008 року укладений не на виконання рішення загальних зборів акціонерів ВАТ"Тернопільський електромеханічний завод" від 14.12.2007р. оформленого протоколом №14, у зв'язку з чим у підписанта був відсутній обсяг повноважень на його укладення, спростовується судом апеляційної інстанції з огляду на таке:

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2007 року черговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод", що оформлені протоколом №14 прийнято рішення, яким збори вирішили (п.5 рішення) "Враховуючи, що акціонерне товариство і кооператив "Союз" проводить спільну діяльність, що обумовлено двосторонніми договорами, при оформлені кооперативом "Союз" банківського кредиту на суму до 10,0 млн. грн.(десять мільйонів гривень) або банківського кредиту, що відповідає цій сумиі в валютному еквіваленті, ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" виступити майновим поручителем. З метою забезпечення виконання зобов'язань Кооперативом "Союз" банківського кредиту до десяти мільйонів гривень надати в іпотеку банку наступне майно: - земельну ділянку площею 1.0634 га, державний акт права власності ЯБ № 356282, що знаходиться за адресою М.Тернопіль вул. Полковника Д.Нечая, 2 5; - адміністративні та виробничі об'єкти нерухомості які знаходяться за адресою м. Тернопіль, вул. Полковника Д.Нечая, 25: будівля головного корпусу №1, лит. А, загальна площа 914,0 м2; будівля головного корпусу №2, лит. А1,А11,А111, загальна площа 1065,8 м2; будівля складальної дільниці №1, лит. З, загальна площа 374,1 м2; будівля слюсарно-механічного цеху, лит. И, загальна площа 728, 7 м2; будівля складальної дільниці№2, лит. Б, загальна площа 1100,6м2; будівля складу готової продукції, лит. Л, загальна площа 591,2 м2; будівля котельні, лит. К, загальна площа 301,5 м2. Уповноважити директора ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" Воскових Олександра Миколайовича укласти та підписати з установою банку договори іпотеки на вищевказане майно акціонерного товариства.

В подальшому, 14.03.2008р. між ВАТ "Універсал Банк", (Іпотекодержатель) та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (Іпотекодавець - Майновий поручитель) укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, про що внесено запис в реєстр №694 , яким передано Банку в іпотеку майно, яке зазначене у вищезазначеному рішенні загальних зборів акціонерів.

27 червня 2008 року між ВАТ "УніверсалБанк" та ВАТ ""Тернопільський електромеханічний завод" укладено договір про припинення дії договору іпотеки від 14.03.2008 року за №694.

Також, 27 червня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", та Кооперативом "Союз" укладено додаткову угоду №2 до Генерального договору, згідно умов якої Кооператив "Союз" взяв на себе зобов"язання до 01.10.2008р. вжити заходів щодо передачі ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в іпотеку Банку земельної ділянки площею 0,9953га за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25 та усіх будівель, приміщень, споруд та іншого нерухомого майна, що знаходяться на даній земельній ділянці. Відповідно до умов договору купівлі-продажу №2931 від 08.07.2008 року ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" відчужив на користь Шевчук Олени Станіславівни земельну ділянку площею 0,0681 га, яка була частиною земельної ділянки площею 1.0634га належної на праві власності ВАТ "Тернорпільський електромеханічний завод" на підставі державного акту серії ЯБ № 356282 від 15.02.2006 року, про що на зазначеному державному акті зроблена відповідна відмітка (що 08.07.2008р. за № 2931 посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0681 га на ім'я Шевчук О.С), яка засвідчена приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О.

З наведеного вбачається, що у власності ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" залишилась земельна ділянка площею 0,9953га (1.0634га - 0,0681 га), на право власності на яку 26.08.2008 року останньому був виданий державний акт серії ЯЕ № 300999 (на право власності на земельну ділянку площею 0,9953 га, кадастровий номер 6110100000020110038, яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Нечая, 25.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов додаткової угоди №2 до Генерального договору 31.10.2008 року між ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" і ВАТ "УніверсалБанк" укладено спірний Договір іпотеки, предметом іпотеки за яким є будівлі і споруди, зазначені у вищезазначеному рішенні загальних зборів акціонерів від 14.12.2007 року та земельна ділянка, на якій вони розташовані, площею 0,9953га кадастровий номер 6110100000020110038.

Відтак, в іпотеку за спірним договором іпотеки передано нерухоме майно, а саме будівлі і споруди та земельна ділянка, на якій вони знаходяться, щодо передачі яких в іпотеку і було прийняте рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" від 14.12.2007 року, яке оформлене проколом №14.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням місцевого господарського суду стосовно безпідставності доводів позивача щодо відсутності рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" на передачу в іпотеку банку майна товариства. Протилежні доводи апеляційної скарги поданої позивачем спростовуються наведеним вище.

Також судом апеляційної інстанції спростовуються доводи апелянта (позивача) стосовно посилання на рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2012р. у справі №9/37/5022-640/2012 як на преюдицію у даній справі стосовно встановлення факту укладення спірного договору іпотеки від 31 жовтня 2008 року не на виконання рішення загальних зборів акціонерів ВАТ"Тернопільський електромеханічний завод" від 14.12.2007р., оскільки, як правильно зазначено місцевим господарським судом, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом, а в зазначеному рішення саме зроблена правова оцінка встановлених обставин та фактів.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в статуті ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутні положення щодо обов'язкового прийняття загальними зборами товариства рішення про передачу майна в іпотеку.

Також визнаються безпідставними посилання скаржника (позивача) на приписи частини 1 статті 6 Закону України "Про іпотеку", яка визначає, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку, оскільки у даному випадку власником нерухомого майна, переданого в іпотеку, є саме позивач, а не інші особи.

Як зазначено вище, судом касаційної інстанції при передачі справи на новий розгляд зазначено про те, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано питання щодо можливого схвалення позивачем, як юридичною особою, оспорюваного правочину відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України за наявності підстав вважати його вчиненим директором з перевищенням повноважень.

За приписами статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, в матеріалах справи міститься копія листа ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" від 17.'111.2008 року за №01/759, адресованого керуючому Тернопільським відділенням ВАТ "Укніверсал Банк" Галасі П.Є., в якому позивач визнає факт підписання і відповідно укладення спірного договору іпотеки, що в силу вимог ст.241 Цивільного кодексу України підтверджує схвалення юридичною особою укладеного правочину її представником .

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду відсутніості підстав для визнання договору іпотеки недійсним з підстав його підписання особою без належного обсягу повноважень.

Щодо покликань позивача на порушення ст.5 Закону України "Про іпотеку", як на підставу визнання спірного договору недійсним, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

За приписами статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Як зазначено вище, повертаючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції вказав на не надання правової оцінки наявному в матеріалах справи витягу від 03.09.2008р. № 20100049 з реєстру прав власності на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 189-190), на який також міститься посилання у договорі іпотеки.

З огляду на це, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом під час нового розгляду справи встановлено, що згідно Реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації посвідчується, що будівлі та споруди, які розташовані за адресою місто Тернопіль, вул..Полковника Д.Нечая,25 зареєстровані за Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод" на праві приватної власності на підставі Наказу Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" від 26.04.1994р. №1162, Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" від 24.05.2002р., акту приймання-передавання нерухомого м айна від 25.09.2003р , про що внесено запис в реєстрову книгу за №1702, об'єкт №25 по вул.. Полковника Д.Нечая складається з наступних об'єктів:

Під літ. А будівлі головного корпусу № 1 загальною площею 914,4 кв. м. під . літ А", А"", А""" будівлі головного корпусу №2 загальною площею 1065,8 кв. м., під літ. Б, Б" будівлі складальної дільниці №2 загальною площею 1100,6 кв.м., під літ. Г,г будівлі цеху металовиробів загальною площею 863,6кв.м., під літ. Д будівлі столярного цеху загальною площею195,8кв.м., під літ Е будівлі фарбувальної дільниці загальною площею 406,0кв., під літ Ж будівлі гаражу для автотранспорту загальною площею 463,1кв. м. під літ З будівлі складальної дільниці № 1 загальною площею 375,2 кв. м., під літ. И будівлі слюсарно-механічного цеху загальною площею 728,9кв.м., під літ. К будівлі котельні загальною площею 301,5 кв. м., під літ. Л будівлі складу готової продукції загальною площею591,2кв.м., під літ. М будівлі центрального складу загальною площею 570,9 кв.м., під літ. Н будівлі складу металів загальною площею 623,9кв.м., під літ. П будівлі електростанції 0,4 кв., під літ. С навісу складу готової продукції та під літ. Ф вагон-гуртожиток.

З наведеного вбачається, що будівлі і споруди, які розташовані за адресою місто Тернопіль, вул.Полковника Д.Нечая,25, зареєстровані за Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод" на праві приватної власності як єдиний об'єкт №25 по вул.Полковника Д.Нечая.

Проте, з витягу від 03.09.2008р. №20100049 з реєстру прав власності на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 189-190), на який також міститься посилання у договорі іпотеки, та про необхідність дослідження якого вказано судом касаційної інстанції, а саме примітки на цьому витягу вбачається, що за рахунок знесення будівель літ. "Г", "Д", "Е", "М", "Н" та перепланування будівель літ. "А", "З", "И" загальна площа будівель за адресою: м. Тернопіль, вул. Нечая, 25 зменшилась на 2 661,9 кв.м та становить 5 075,9 кв.м, а саме: будівля головного корпусу № 1 (літ. "А") загальною площею 914,0 кв.м, будівля головного корпусу № 2 (літ. "А`", "А``", "A```") загальною площею 1 065,8 кв.м, будівля складальної ділянки № 1 (літ. "З") загальною площею 374,1 кв.м, будівля складальної дільниці № 2 (літ. "Б", "Б`") загальною площею 1 100,6 кв.м, будівля слюсарно-механічного цеху (літ. "И") загальною площею 728,7 кв.м, будівля котельні (літ. "К") загальною площею 301,5 кв.м, будівля складу готової продукції (літ. "Л") загальною площею 591,2 кв.м.

При цьому, як вбачається з умов спірного договору предметом іпотеки є лише частина об"єкту №25 по вул..Д.Нечая, а саме будівля головного корпусу №1, лит. "А", загальна площа 914,0 кв.м.; будівля головного корпусу №2, лит. "А1,А11,А111, загальна площа 1065,8 м2; будівля складальної дільниці №2 під літ "Б" "Б"загальною площею 1100,6кв.м,будівля складальної дільниці №1, лит. З, загальна площа 374,1 кв.м; будівля слюсарно-механічного цеху, лит. И, загальна площа 728,7 кв.м; будівля складу готової продукції, лит. Л, загальна площа 591,2кв.м; будівля котельні, лит. К, загальна площа 301,5кв. м.

Таким чином, частина об'єкту №25 по вул..Д.Нечая, а саме: будівля гаражу для автотранспорту літ "Ж", загальною площею 463,1кв.м, будівля електростанції 0,4 кв., літ. "П", вагон-гуртожиток літ." Ф", навісу складу готової продукції літ."С" до предмету іпотеки не було включено.

Також, висновком експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за №14/68/15-22 від 01.09.2015р. встановлено, що будівля гаражу для автотранспорту (літ. "Ж") площею 463,1 м.кв., будівля електростанції 0,4 кВт (літ. "П") та вагон-гуртожиток (літ. "Ф"), які належать на праві власності Публічному акціонерному товариству "Тернопільський електромеханічний завод" згідно реєстраційного посвідчення Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації від 15.04.2004р. за реєстровим №1702, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул.. Полковника Д. Нечая,25 не розташовані на земельній ділянці площею 0,9953га, кадастровий номер 6110100000020110038.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції Закону № 1952-IV від 29.01.2006 року чинній на момент укладення спірного договору) у разі поділу об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав закривається, кадастровий номер цього об'єкта нерухомого майна скасовується. Одночасно для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав на нерухоме майно і нова реєстраційна справа. Кожному з новостворених об'єктів нерухомого майна присвоюється новий кадастровий номер.

Відтак, місцевим гсподарським судом правильно зазначено про те, що в іпотеку передана частина об'єкта нерухомого майна без її виділення в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об"єкт нерухомості, що суперечить вищезазначеним вимогам ч.3ст.5 Закону України "Про іпотеку".

Доводи апелянта (відповідача 2) про застосування судом першої інстанції законодавства яке не діяло на час укладення спірного договору спростовуються судом апеляційної інстанції, виходячи з дослідження правильності застосування судом норм матеріального права.

Досліджуючи зазначену позивачем підставу визнання спірного договору іпотеки недійсним таку як не відповідність вимогам ст.6 Закону України "Про іпотеку", оскільки на земельній ділянці, що передана в іпотеку, крім будівель, які зазначені у п.п.А п.1.1 даного договору, під літерою «С» знаходиться склад готової продукції, який не включений в перелік майна, яке передано в іпотеку по спірному договору, та розміщення на земельній ділянці будівлі цивільної оборони, яка належить державі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як бачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в іпотеку банку було передано земельну ділянку (кадастровий номер 6110100000:02:0110038) площею 0,9953 га та сім будівель, які на ній розміщені, у той час, як на земельній ділянці знаходиться ще навіс складу готової продукції під літ. "С", який не увійшов до предмету іпотеки.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про іпотеку" якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

За приписами частини 5 статті 6 Закону України "Про іпотеку" якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" нерухоме майно (нерухомість) - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором (частина 4 статті 5 Закону України "Про іпотеку").

При передачі справи на новий розгляд судом касаційної інстанції зазначено про необхідність встановлення статусу навісу складу готової продукції під літ. "С".

В матерілах справи міститься план меж земельної ділянки наданої в іпотеку, який є невід'ємною частиною Державного акту на право власності серії ЯЄ №300999, зведеним актом вартості будівель і споруд з викопіюванням земельної ділянки по вул. Д.Нечая,25 та будівель, які на ній розміщені, виготовлений Тернопільським БТІ у складі інвентаризаційної справи, реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать товариству, на земельній ділянці знаходяться вісім будівель, серед яких Навіс складу готової продукції зазначений під літ."С", який не увійшов в предмет іпотеки.

Можливість передачі зазначеного навісу в іпотеку підтверджується висновком експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за №14/68/15-22 від 01.09.2015р.

Крім того, в матерілах справи міститься Висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи по господарській справі №921/452/13-г/7 від 20.10.2016р №3554/16-26, згідно якого навіс складу готової продукції під літ. "С", що знаходиться за адресою: вул.. Полковника Д.Нечая, 25, м.Тернопіль: - за своїми ознаками відноситься до об'єкту нерухомого майна станом на дату проведення експертизи та міг відноситися до об'єкту нерухомого майна станом на жовтень 2008 року; - може бути самостійним об'єктом нерухомості та бути переданий в іпотеку станом на дату проведення експертизи та міг бути переданий в іпотеку станом на жовтень 2008 року; - не може вважатися приналежністю до іншого об'єкта нерухомого майна, яке передано в іпотеку згідно договору іпотеки від 31.10.2008 року.

Наведеним підтверджується, що навіс складу готової продукції зазначений під літ."С" знаходиться на земельній ділянці, яка є предметом спірного договору іпотеки, займає площу забудови 489,3м.кв., є нерухомим майном, не може вважатися приналежністю до іншого об'єкта нерухомого майна, яке передано в іпотеку згідно договору іпотеки від 31.10.2008 року.

Таким чином, навіс складу готової продукції в силу вимог ст.6 Закону України "Про іпотеку" повинен був бути переданий в іпотеку за спірним договором іпотеки, проте, не включений в перелік будівель і споруд, що передані в іпотеку за спірним договором іпотеки.

Зазначене з огляду на вимоги ч.1ст.203 та ч.1ст.215 ЦК України є підставою для визнання спірного договору іпотеки недійсним про що правильно зазначено місцевим господарським судом.

Покликання апелянта (відповідача 2) на недостовірність на його думку висновків експертів у даній справі у зхв'язку з чим вони не можуть братися до уваги спростовується судом апеляційної інстанції, оскільки як вбачається з матерілів справи такі висновки надані судовими експертами на виконання вимог ухвал господарського суду, при цьому експертів попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов"язків, а поставлені перед експертом питання мають суттєве значення для встановлення всіх обставин справи та потребують спеціальних знань, якими наділений судовий експерт у відповідній сфері діяльності, тому суд приймає дані Висновки судових експертів, як доказ у справі.(абз.3 п.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року із змінами і доповненнями). З огляду на наведене, в суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати такі висновки судових експертів недостовірними.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК). При цьому у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати, зокрема, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи (постанова Пленуму ВГС України № 4 від 23.03.12 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»)

Таким чином, твердження місцевого господарського суду, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про необхідність зазначення навісу під літерою «С» в переліку об'єктів які передані в іпотеку за спірним договором, зроблено з огляду на оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності, а не лише на підставі висновків екпертів у даній справі.

Посилання позивача на те, що за адресою, де знаходиться предмет спірного договору іпотеки (м. Тернопіль, вул. Д. Нечая, 25), розташована будівля цивільної оборони, яка належить державі, та не увійшла до статутного фонду Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", проте перебуває на його балансі правомірно спростовано місцевим господарським судом.

Вказана обставина спростовується також твердженнями Регіонального відділення Фонду державного майна по Тернопільській області, що містяться у відзиві на апеляційні скарги, поданого до суду апеляційної інстанції, а саме Регіональним відділенням зазначено, що захисна споруда, що знаходиться в державній власності не розташована на земельній ділянці площею 0,9953 га, що передана в іпотеку за спірним договором.

Наведені вище обставини в своїй сукупності свідчасть про порушення сторонами вимог ЗУ «Про іпотеку» під час укладення спірного договору, що є підставою для визнання його недійсним, про правильно зазначено судом першої інстанції.

Разом з цим, як вбачаєтьяс з матеріалів справи відповідачем-2 - ПАТ "Універсал Банк" у відзиві на позовну заяву від 29.05.2013р. вих.№ 3156-юд (Т. 1 а.с. 109-114) було заявлено про застосування позовної давності у даному спорі.

Щодо застосування строків позовної давності судова колегія зазначає наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

Для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладення договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України № 3-59гс14 від 19.08.2014р., №3-512гс16 від 08.06.2016р.)

Відповідно до п.2.3. постанови Пленуму ВГС України №10 від 29.05.13 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Зважаючи на те, що спірний правочин було укладено 31.10.2008р., а з даним позовом позивач звернувся до суду 24.04.2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності щодо визнання недійсним спірного договору іпотеки, а відтак в силу вимог ч.4ст.267 ЦУК України в задоволенні позову правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Доводи апелянта (позивача) про те, що він дізнався про порушення свого права 06.10.2010р. - дата набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010р. у справі №2/20-269, яким було визнано недійсною додаткову угоду від 15.02.2008р. № 1 до кредитного договору від 21.08.2007р. № 12/18-Кл-07 і саме з цього моменту він дізнався про відсутність у спірному договорі такої істотної умови, як зміст та розмір основного зобов'язання (розмір сплати процентів за користування кредитними коштами) та на те, що позивач необізнаний в нормах законодавства, про наявність ознак недійсності іпотечного договору, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими оскільки, як зазначено вище, для юридичної особи сторок перебігу позовної давності починається з моменту укладення договору, у даному випадку з 31.10.2008 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Твердження апелянтів про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів не вбачає.

Відтак, обставини, на які посилаються скаржники в апеляційних скаргах, не підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, колегією суддів апеляційної інстанції підтверджено встановлений місцевим господарським судом факт не відповідності спірного договору чинному на момент його укладення законодавсту, разом з цим встановлено обставини щодо пропуску позивачем позовної давності, відтак відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.16 у даній справі.

Судові витрати покласти на скаржників відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 15.12.16 у справі № 921/452/13-г/7 залишити без змін, апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.03.17

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.