ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017 року Справа № 904/11286/16 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15 березня 2017 року).

При секретарі Логвіненко І.Г.

Представники сторін в судове засідання не з»явились про час та місце розгляду були повідомлені в належний спосіб

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", Дніпропетровська область, м.Вільногірськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року по справі№ 904/11286/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", Дніпропетровська область, м.Вільногірськ

До Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірськ", Дніпропетровська область, м. Вільногірськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 експортні банка, а.з. (Ceskaexportnibanka, a.s)

про визнання протиправними дії

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року ( суддя Мілєва І.В.) припинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірськ" .

Не погодившись з зазначено ухвалою, позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року по справі № 904/11286/16 та передати справу на розгляд по суті до господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи.

Так, скаржник вважає, що вимоги про визнання незаконними дії відповідача щодо об»єднання об»єктів нерухомого майна разом з об»єктом незавершеного будівництва в окремий об»єкт нерухомості, а також визнання недійсною та скасування реєстрації цього об»єкту, на його думку, пов»язані саме із захистом права власності, тобто, є цивільно-правовими, отже йдеться спір про право, а не оскарження публічно-правових дій суб»єкта владних повноважень, а тому суд першої інстанції повинен був розглядати спір по суті, а не припинити провадження.

Всі ці обставини на думку скаржника, є підставою для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 березня 2017 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 16 березня 2017 року колегією суддів у складі : головуюча суддя – Березкіна О.В.( доповідач), судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

Розпорядженням в.о. керівника апарату від 15 березня 2017 року у зв'язку з непрацездатністю судді Дарміна М.О., та відрядженням судді Іванова О.Г., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №904/11286/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя –Березкіна О.В. (доповідач), судді – Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” та ВАТ “Завод ЕКМА” на товарній біржі “Запорізька товарна біржа “Гілея” був укладений договір купівлі-продажу, зареєстрований за №4 (далі - договір). Відповідно до п.1 договору позивач придбав майно, яке складається з об'єктів нерухомості, об'єктів незавершеного будівництва, а також допоміжних будівель і споруд. Майно розташовано за адресою: вул. Промислова, 31, м. Вільногірськ Дніпропетровської області. Згідно з п.2 договору ТОВ “Вільногірськескло” придбало об'єкти нерухомого майна:

- будівля адміністративно-побутового корпусу з переходом в цех тіньових масок площею 600,7 кв.м (В-4, І-1);

- будівля корпусу тіньових масок площею 13584,6 кв.м (К-1);

- холодільна станція площею 912,5 кв.м (Ж-1);

- тимчасове побутове приміщення площею 947,5 кв.м (С-1);

- будівля відділу капітального будівництва площею 562,0 кв.м (Е-2);

- будівля прохідної із вставкою зі склаплощею 239,6 кв.м (Б-2);

-адміністративно-побутовий корпус зборочного виробництва і силового обладнання площею 1042,5 кв.м (З-4);

- склад-модуль площею 2087,9 кв.м (М-2);

- господарчий участок - пральня площею 196,9 кв.м (Р-1,Р-2);

- навіс під обладнання площею 258,5 кв.м (П-1);

- позамайданчикові теплові мережі з теплопунктом площею 442,0 кв.м (О-1).

Відповідно до п.3 договору позивач придбав також об'єкти незавершеного будівництва: збиральний корпус з переходом Д-1, Г-4; тимчасове складське приміщення для складання матеріалів; складські приміщення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнгогірське скло» набуло у власність 11 окремих об'єктів нерухомого майна, а також 3 окремі об'єкти незавершеного будівництва. Позивач передав Комунальному підприємству “Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська” договір для здійснення необхідних реєстраційних дій щодо придбаного нерухомого майна та об'єктів незавершеного будівництва. Відповідач здійснив щодо домоволодіння за адресою вул. Промислова, 31 реєстраційний запис в реєстровій книзі за №1-68. В подальшому після введення електронної версії реєстру прав власності на нерухоме майно позивачу стало відомо, що Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська” зареєструвало у Реєстрі окремий об'єкт нерухомого майна: Комплекс будівель та споруд, реєстраційний номер 24524360, адреса - вул. Промислова, 31, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область. У Реєстрі був проведений запис щодо реєстрації об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 24524360, до якого увійшли:

- будівля прохідної з вставкою зі скла;

- навіс;

- будівля адміністративно-побутового корпусу з переходом в цех тіньових масок;

- ґанок;

- будівля відділу капітального будівництва;

- холодильна станція;

- адміністративно-побутовий корпус зборочного виробництва і силове обладнання;

- будівля корпусу тіньових масок;

- склад модуль;

- поза майданчикові теплові мережі з теплопунктом;

- навіс під обладнання;

- господарчий участок – пральня;

- тимчасове побутове приміщення;

- незавершене будівництво (складальний корпус з переходом).          

Тобто відбулось об'єднання окремих самостійних 11 об'єктів нерухомого майна з об'єктом незавершеного будівництва (складальний корпус з переходом Д-1,Г-4) в об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 24524360.

Звертаючись до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірськ" щодо об'єднання об'єктів нерухомого майна: та об'єктів незавершеного будівництва за однією адресою - вул. Промислова, 31м. Вільногірськ Дніпропетровська область та визнання недійсною та скасування реєстрації комплексу будівель та споруд, реєстраційний номер 24524360, адреса - вул. Промислова, 31 м. Вільногірськ Дніпропетровська область, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вільнгогірське скло» посилався на те, що відповідач здійснив дії щодо об'єднання об'єктів нерухомого майна в один об'єкт з об»єктом незавершеного будівництва, що є виключним правом власника майна, яким відповідач не являється.

Припиняючи провадження у справі, господарський суд виходив з того, що даний спір пов'язаний виключно зі здійсненням відповідачем своїх владних повноважень щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

41) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Відповідно до частин 4-7 статті 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять: господарсько-виробничі відносини - майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, організаційно-господарські відносини - відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю, внутрішньогосподарські відносини - відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (ст.17 КАСУ).

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, на момент державної реєстрації Комплексу відповідач реалізовував свої владні повноваження щодо здійснення від імені держави реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірськ " є суб'єктом владних повноважень.

Як роз'яснено у п.п. б п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст. 2 Господарського кодексу України).

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

З огляду на викладене, вказаний спір є публічно - правовим, стороною в якому є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, який здійснює владні управлінські функції у спірних відносинах на основі законодавства, у зв'язку з чим поданий позивачем позов повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства, а тому не підлягає розгляду господарськими судами України за правилами господарського судочинства.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. 1ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі.

Доводи апелянта про те, що означений спір є цивільно-правовим, оскільки пов'язаний із захистом права власності, є неспроможними з огляду на наступне.

Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності позивача, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, ніким не оспорюється.

Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виконання, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 статті 182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" , а тому оскарження дій БТІ, якому були делеговані владні повноваження щодо здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, є компетенцією адміністративних судів.

15 березня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання третьої особи по справі - ОСОБА_1 експортні банка, а.з. (Ceskaexportnibanka, a.s) про зупинення провадження у справі у зв'язку із необхідністю вчинення сторонами належних організаційно - правових дій щодо належного оформлення заміни ОСОБА_1 експортні банка, а.з. (Ceskaexportnibanka, a.s) його правонаступником.

Клопотання обґрунтовано тим, що 7 лютого 2017 року між Банком та компанією СФАГ Бетайлігунсінвестмент ГмбХ було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким до Нового кредитора перейшли, зокрема, права вимоги Банку до Апелянта за кредитним договором, виконання зобов»язань за яким забезпечено іпотекою Комплексу і з приводу реєстрації якого позивач просить визнати дії суб'єкта владних повноважень незаконними.

Розглянувши дане клопотання колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках заміни однієї з сторін її правонаступником.

Відповідно до статті 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Проте, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не зареєстрована заміна кредитора-нерезидента в Національному банку України згідно з Порядком отримання резидентами кредитів, позик в іноземні валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого Постановою правління НБУ № 270 від 17 червня 2004 року, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Оскільки господарський суд першої інстанції всебічно, повно, і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", Дніпропетровська область, м. Вільногірськ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017року по справі № 904/11286/16- залишити без змін.

          Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

          Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 березня 2017 року.

Головуючий суддя                                                   О.В. Березкіна

Суддя                                                             Е.В.Орєшкіна

Суддя                                                   Л.П.Широбокова