Справа №1-97/2009р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2009 року Миронівський районний суд Киівської області в складі: головуючого – судді Семенцова Ю.В.,
при секретарі – Семерей Л.М.,
за участю прокурора – Ящука Л.А., Вітанівської Т.С., захисника – адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, інваліда 3-ї групи, працюючого слюсарем Городищенського управління по експлуатації газового господарства, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, вул.І.Ле, 67, не маючого судимості відповідно до ст.89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
3 квітня 2009 року близько 20 години 30 хвилин, підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, постукавши у вхідні двері, які йому відкрив потерпілий ОСОБА_3, зайшов до квартири АДРЕСА_1
м. Миронівка Київської області, де проживає останній, вважаючи, що зайшов до квартири №19 у цьому ж будинку, де проживає його колишня дружина ОСОБА_4, до якої він приїхав погостити. Сприйнявши ОСОБА_3 як особу, яка проживає спільно з його колишньою дружиною, він на грунті ревнощів, наніс ОСОБА_3 удар ножем, який був при ньому, в область грудної клітки та живота, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножевого поранення грудної клітини з ушкодженням легені, пнемо-гематоракс, проникаючого ножевого поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, гемоперитонеум, які згідно висновку судово-медичної експертизи №18 від 27.04.2009 року є небезпечними для життя в момент їх нанесення і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаюється, але обставини вчинення ним злочину щодо ОСОБА_3, не пом'ятає, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння.. Вилучені працівниками міліції з квартири ОСОБА_3 ніж, наручний годинник, шкіряна куртка та картуз належить йому. Цивільний позов, заявлений прокурором Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі фінансового відділу Миронівської районної державної адміністрації Київської області про стягнення з нього 1516,30 грн. на користь фінансового відділу Миронівської районної державної адміністрації Київської області, визнає повністю.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні злочину доведена такими доказами по справі.
Показаннями потерпілого ОСОБА_3 , які він давав під час досудового слідства ( а.с.65 ) і підтвердив в судовому засіданні про те, що 3 квітня 2009 року близько 20 год. 30 хв. він знаходився в себе вдома за адресою: АДРЕСА_2. В цей час до дверей квартири хтось постукав. Він підійшов до дверей, подивився в дверний “глазок” і помітив, що там знаходиться чоловік, схожий на сусіда з першого поверху. Коли відкрив двері, то побачив ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. На запитання ОСОБА_2, чому він знаходиться у його квартирі, відповів, що знаходиться в своїй квартирі і відштовхнув ОСОБА_2, який дістав ножа та наніс ним йому удар в область грудної клітки спереду справа та декілька ударів ножем в живіт, від чого він втратив свідомість.
Показаннями свідка ОСОБА_5 , які вона давала під час досудового слідства ( а.с.70 ) і підтвердила в судовому засіданні про те, що по-сусідству із ними проживає ОСОБА_4 разом із дитиною та час від часу її колишній чоловік ОСОБА_2, якого вона знає наглядно. Вранці 3 квітня 2009 року вона пішла на електричку до Миронівського залізничного вокзалу, оскільки їхала на роботу до м. Києва, а її чоловік залишився вдома. Повернулася додому близько 23 год.30 хв. Коли вона піднялась на 3 поверх свого будинку, де знаходиться її квартира, то помітила, що двері були прикриті, але були не замкнуті. Після того, коли вона зайшла до коридору квартири, то помітила, що в спальній кімнаті на підлозі лежав ОСОБА_2, а на ліжку біля нього лежав її чоловік – ОСОБА_3 весь у крові. Вона зателефонувала до міліції, а потім до швидкої допомоги. Працівники міліції затримали ОСОБА_2, а вона разом із лікарями та чоловіком поїхала до лікарні, попередньо закривши квартиру ключем. Обстановку до приїзду працівників міліції не змінювали. Вранці наступного дня приїхали працівники міліції та в її присутності почали проводити огляд квартири, в ході якого працівники міліції вилучили ніж, наручний годинник, шкіряну куртку та картуз, які належали ОСОБА_2, оскільки ні в неї, ні в її чоловіка таких речей не було. Після цього працівники міліції поїхали до райвідділу, а вона до лікарні. Згодом її чоловік розповів їй при яких обставинах ОСОБА_2 заподіяв йому тілесні ушкодження. Показаннями свідка ОСОБА_6 , які він давав під час досудового слідства ( а.с.68 ) і підтвердив в судовому засіданні про те, що він працює на посаді ДІМ Миронівського РВГУМВС України в Київській області. 4.04.2009 року близько 00 годин до нього зателефонував черговий Миронівського РВ та повідомив, що потрібно виїхати до гуртожитка по вул. Чкалова м. Миронівка , до квартири №23. Коли він прибув до квартири, то помітив, що в ній знаходиться її власник ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були в крові. Також на дивані знаходився ніж. Відразу про це він повідомив чергового Миронівського РВ, а також про те, що необхідно викликати слідчо-оперативну групу, а сам поїхав на інший виклик. Йому ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 нічого не повідомляли. Додав, що напередодні, 3.04.2009 року ОСОБА_2 ним був доставлений до Миронівського РВ за появу в громадському місці в нетверезому стані, про що був складений адміністративний протокол.. Показаннями свідка ОСОБА_7 , які він давав під час досудового слідства ( а.с.69 ) і підтвердив в судовому засіданні про те, що близько 00 год.30 хв. 4.04.2009 року за повідомленням чергового Миронівського РВ, оскільки перебував в слідчо-оперативній групі разом із дізнавачем ОСОБА_8, виїхали до гуртожитку по вул.Чкалова м. Миронівка до квартири 23. Відразу після того, коли він зайшов до вказаної квартири, то помітив, що власник квартири ОСОБА_3 знаходився на дивані і був весь у крові, а на підлозі лежав ОСОБА_2, який також був у крові. Крім цього в вказаній квартирі перебував ще ДІМ ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_6 викликав швидку допомогу, а сам забрав ОСОБА_2 та поїхав до Миронівського РВ, а потім на інший виклик. В ході розмови із ОСОБА_3, той повідомив йому, що він перебував вдома, коли до квартири хтось подзвонив, відкрив двері і помітив, що там знаходиться ОСОБА_2, який нічого не кажучи, наніс йому декілька ударів ножем. Протоколом огляду місця події від 4.04.2009 р. і фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто квартиру АДРЕСА_3, де зафіксовано сліди злочину та вилучено розкладний ніж, шкіряну куртку, картуз та наручний годинник, що належали ОСОБА_2 (а.с. 5-6 ). Протоколом огляду від 08.04.2009р. і фототаблицею до нього , згідно якого оглянуто пошкоджені ножем футболку та спортивну куртку, в які був одягнутий потерпілий ОСОБА_3 та шкіряну куртку, картуз та наручний годинник, що належали ОСОБА_2 ( а.с.20-42). Протоколом відтворення обставин і обстановки місця події від 15.04.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 показав та розповів про обставини нанесення йому ОСОБА_2 ножового поранення ( а.с. 73 ). Висновком судово-медичної експертизи №18 від 27.04.2009р., згідно якого у ОСОБА_3 виявлено ушкодження у вигляді проникаючого ножевого поранення грудної клітини з ушкодженням легені, пнемо-гематоракс, проникаюче ножеве поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, гемоперитонеум, які є небезпечними для життя в момент їх нанесення і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень ( а.с. 77-78 ). Висновком судової трасологічно-дактилоскопічної експертизи №291 ЕКВ від 16.04.2009 року, згідно якого пошкодження на футболці та спортивній куртці ОСОБА_3 могли бути утворені ножем, що належить ОСОБА_2 ( а.с. 87-92). Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст.121 ч.1 КК України.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд вважає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудному, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вчиненого підсудним ОСОБА_2 тяжкого злочину в стані алкогольного сп'яніння, який свою вину в судовому засіданні визнав повністю, щиро розкаюється, даних, що характеризують його особу: інвалід 3-ї групи, має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах статті обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких видів покарань за ст.69 КК України суд не вбачає.
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №449 від 29.04.2009 року (а.с.82) ОСОБА_2 страждає на психопатію. Про це свідчать анамнестичні відомості та виявлені під час проведеного обстеження притаманні йому такі риси особистості як підвищена дратівливість, емоційно-вольова нестійкість, демонстративність, категоричність та егоцентричність суджень. Проте ступінь розладів особистості у нього така, що не позбавляє його критичних здібностей. Під час скоєння інкримінованих йому дій він не перебував в тимчасовому хворобливому стані, а перебував в стані простого алкогольного сп'яніння. Тому він міг під час скоєння інкримінованих йому дій і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує.
Цивільний позов, заявлений прокурором Миронівського району Київської області в інтересах Миронівської районної державної адміністрації про стягнення з
ОСОБА_2 на користь фінансового відділу Миронівської районної державної адміністрації 1516,30 грн. і який визнається підсудним ОСОБА_2, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1206 ЦК України кошти, які були витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин.
Згідно з даними Миронівської центральної районної лікарні потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в Миронівській центральній районній лікарні з 04 по 17 квітня 2009 року, всього13 днів. Вартість одного ліжкодня становила 116,64 гривень, а за 13 днів – 1516,30 гривні.
Винуватість підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину підтверджується зібраними, дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, на лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину, вчиненого ОСОБА_2 Миронівською центральною районною лікарнею витрачено –
1516,30 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь фінансового відділу Миронівської районної державної адміністрації Київської області.
Питання речових доказів суд вирішує, керуючись ст. 81 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_2 з 4 квітня 2009 року, тобто з моменту затримання.
Цивільний позов, заявлений прокурором Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі фінансового відділу Миронівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового відділу Миронівської районної державної адміністрації Київської області 1516,30 грн. ( одну тисячу п'ятсот шістнадцять гривень тридцять копійок ) за витрати, понесені Миронівською центральною районною лікарнею на стаціонарне лікування ОСОБА_3, який постраждав від злочину.
Речові докази по справі, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області: розкладний ніж та марлевий тампон із змивами речовини бурого кольору – знищити; наручний годинник, шкіряну куртку, картуз, джинсові штани, светр ОСОБА_2 - повернути його матері ОСОБА_9; футболку, спортивну куртку та спортивні штани ОСОБА_3 - повернути потерпілому ОСОБА_3
Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередню - взяття під варту і утримувати його в Київському слідчому ізоляторі №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Миронівський районний суд Київської області, засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: Ю.В.Семенцов