Справа №2-1074/10 27.01.2010

Справа 22ц-173 / 2010 року Головуючий 1-ї інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія 37 Суддя – доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2010 року січня місяця 27 дня судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Шолох З.Л.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Фірсовій Т.В.,

за участю : позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_4, представника позивачки ОСОБА_5 за зустрічним позовом ОСОБА_6, представника відповідачки ОСОБА_7 – ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2009 року за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на житловий будинок за спадкодавцем, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

зустрічним позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування,

зустрічним позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на житловий будинок за спадкодавцем та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позивачка зазначала, що будинок № 8 по пров. Жовтневому у м. Миколаєві належав на праві власності ОСОБА_10, після смерті якого в 1993 році спадщину прийняли його дружина ОСОБА_11 та сини: ОСОБА_12 і ОСОБА_13. Свідоцтво про право власності на 1/3 частину вказаного будинку, в порядку спадкування отримано лише сином ОСОБА_12.

Після смерті матері ОСОБА_11 в 1994 році ОСОБА_12 також прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право власності на 1/6 (1/2 від 1/3) частини вказаного будинку.

Посилаючись на те, що після смерті батька ОСОБА_10 та після смерті матері ОСОБА_11, фактично ніхто не прийняв спадкове майно, окрім чоловіка позивачки ОСОБА_12, позивачка просила визнати за останнім право власності на весь спадковий будинок, в зв’язку з чим видані йому свідоцтва визнати недійсними та за нею визнати право власності на весь спадковий будинок.

ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, зазначаючи про те, що після смерті ОСОБА_10 спадщину прийняв окрім дружини ОСОБА_11 та сина ОСОБА_12 також і її чоловік син спадкодавця ОСОБА_13 шляхом звернення до нотаріальної контори. В зв’язку зі смертю ОСОБА_13 3 грудня 2000 року, вона як спадкоємиця першої черги, просив визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/3 частину спадкового будинку, оскільки в нотаріальній конторі їй в цьому було відмовлено із-за наявності спору в суді та відсутності необхідних документів.

ОСОБА_4 також звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, вказуючи на те, що вона є донькою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та після смерті матері прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори, але через відсутність необхідних документів свідоцтво про право власності не отримала. Також зазначала, що ОСОБА_12 свідоцтва про право власності на 1/3 та 1/6 спадкового майна видано помилково, оскільки її матері ОСОБА_11 належала ? частина будинку як дружині спадкодавця ОСОБА_10, крім того, вона прийняла після його смерті спадщину на 1/8 частину будинку. В зв’язку з цим ОСОБА_4 просила визнати свідоцтва про право власності на спадкове майно на ім’я ОСОБА_12 недійсними та визнати за нею право власності на 7/16 частин спадкового будинку, як спадкоємиці за законом після смерті матері ОСОБА_11

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2009 року позовні вимоги задоволені частково. За ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування за законом на ? частину житлового будинку № 8 по пр. Жовтневому в м. Миколаєві після смерті ОСОБА_12 19 вересня 2006 року. За ОСОБА_5 визнано право власності на 1/3 частину вказаного будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 3 грудня 2000 року; за ОСОБА_4 визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину вказаного будинку після смерті ОСОБА_11 15 липня 1994 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши докази по справі, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, ОСОБА_10 на праві власності належав житловий будинок № 8 по пр. Жовтневому в м. Миколаєві (а.с. 91-93). На вказаний будинок відкрилась спадщина після смерті його власника 11 листопада 1993 року (а.с. 23).

В порядку встановленому ст. 549 ЦК України (1963 року) спадщину прийняли: дружина спадкодавця - ОСОБА_14, яка була зареєстрована та мешкала на день смерті спадкодавця в спадковому будинку, а також шляхом звернення до нотаріальної контори його сини - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с. 5, 68, 86, 87, 89, 90).

В 1994 році 15 липня померла дружина спадкодавця ОСОБА_14 (а.с. 25). Після її смерті спадщину на 1/3 частину спадкового будинку прийняли шляхом звернення до нотаріальної контори її донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_12 (а.с. 97-106).

В 1995 році ОСОБА_12 отримав свідоцтва в порядку спадкування за законом на 1/3 частину спадкового будинку після смерті батька ОСОБА_10 та після смерті матері ОСОБА_11 на ? від 1/3 тобто на 1/6 частину всього спадкового будинку (а.с. 94- 104).

Сини спадкодавця ОСОБА_13 та ОСОБА_12 померли відповідно 3 грудня 2000 року та 19 вересня 2006 року ( а.с. 67, 19).

Після смерті ОСОБА_13 спадщину на належну йому 1/3 частину спадкового будинку прийняла його дружина ОСОБА_5 шляхом звернення до нотаріальної контори, яка отримала свідоцтво в порядку спадкування на інше спадкове майно, а саме квартиру та гараж (а.с. 122, 137).

Після смерті ОСОБА_12 спадщину на належну йому ? ( 1/3 + 1/6) частину спадкового будинку також шляхом звернення до нотаріальної контори прийняли його дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_9, яка була зареєстрована в спадковому будинку на день смерті спадкодавця (а.с. 51-64).

Районний суд, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання свідоцтв (дублікатів) про право власності в порядку спадкування за законом на ім’я ОСОБА_12 на 1/3 та 1/6 частину спадкового будинку недійсними та визнання за позивачкою право власності на весь будинок, вірно виходив з їх необґрунтованості.

Так, суд вірно не прийняв до уваги доводи позивачки про те, що на день смерті ОСОБА_12, йому належало 2/3 частки будинку, тобто 1/3 після смерті батька і 1/3 після смерті матері, оскільки, як зазначено вище, після смерті матері спадщину на належну їй 1/3 частину будинку прийняла її донька ОСОБА_4

Також обґрунтовано суд не прийняв до уваги і посилання позивачки про те, що оскільки інші спадкоємці, як після смерті батька так і після смерті матері не отримали свідоцтва про право власності то вважається, що вони не прийняли спадщину. Так, відповідно до положень ст. 561 ЦК України в редакції 1963 року та ст.1298 ЦК України в редакції 2004 року свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після сплину шести місяців з дня відкриття спадщини. Тобто строк отримання свідоцтва про право на спадщину законом не обмежено.

За вказаних обставин, правових підстав, які б давали можливість вважати, що на день смерті спадкодавцю ОСОБА_12 належав весь спадковий будинок немає. З зазначених підстав не можуть бути також прийняті аналогічні доводи апеляційної скарги.

Між тим, суд помилково визнав право власності за ОСОБА_2 на ? частку спадкового будинку, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_12, зазначивши, що інша спадкоємиця, дочка спадкодавця ОСОБА_9 визнала позов.

Як зазначено вище і таке вбачається із заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини та довідки з ЖЕК «Південь» - ОСОБА_9 з 1999 року і по даний час зареєстрована в спадковому будинку, а значить відповідно до положень ч. 3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки в шестимісячний термін з дня відкриття спадщини не відмовилась від неї.

Враховуючи наведене, а також те, що суд невірно застосував норми матеріального права, на підставі ч. 4 ст. 309 ЦПК України рішення в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 підлягає зміні, а за останньою слід визнати право власності на спадковий будинок на ? його частину після смерті ОСОБА_12.

В іншій частині рішення в межах апеляційного оскарження, а також в частині яка не була оскаржена слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 309 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2009 року в частині визнання права власності за ОСОБА_2 змінити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті 19 вересня 2006 року ОСОБА_12 на 1/ 4 частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою пров. Жовтневому № 8 у м. Миколаєві.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: