ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2011 р. Справа № 2-а-3682/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат»
до державної податкової інспекції у м.Херсоні,
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
встановив:
В липні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Херсонський бавовняний комбінат» (надалі – позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі – відповідач, ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.03.2011р. №0003431503/0, яким позивачу нараховані податкові зобов’язання із земельного податку на суму 175157,75 грн., у тому числі 140126,2 грн. – за основним платежем та 35031,55 грн. – за штрафними санкціями.
Спірне податкове повідомлення-рішення винесено за результатами планової перевірки позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати сум земельного податку за період з 01.07.07р. по 30.06.10р., які оформлені довідкою від 25.02.11р. №39/15-3/00306710.
Так, за висновками цієї перевірки позивач здійснює фактичне користування земельними ділянками загальною площею 79,76635 га., перелік яких наведений у додатку №1 до Довідки, і за користування якими у період з 01.05.10р. по 30.06.10р., тобто за 2 місяці, позивачу нараховані спірним рішенням зобов’язання із земельного податку.
Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач вважає спірне рішення неправомірним з тих підстав, що цим рішенням нарахований земельний податок за земельні ділянки під об’єктами, які позивачу у травні-червні 2010 року позивачу вже не належали, а тому у позивача відсутній обов’язок по сплаті земельного податку за ці ділянки. Також позивач вказує на помилковість нарахування спірним рішенням штрафних санкцій, оскільки відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Херсонській області від 18.05.2009р..
Викладена у запереченнях на адміністративний позов та в поясненнях представників ДПІ в судовому засіданні позиція відповідача полягає у тому, що за фактом фактичного користування позивачем у травні-червні 2010 року земельними ділянками загальною площею 79,76635 га. позивачу спірним рішенням обґрунтовано нараховані зобов’язання із земельного податку. Посилання позивача на факт порушення відносно нього справи про банкрутство ДПІ вважає помилковими з тих підстав, що введений у справі про банкрутство позивача 18.05.2009р. мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на поточні податкові зобов’язання, які виникли вже після його введення, у тому числі і в частині нарахування штрафних санкцій за невиконання цих поточних зобов’язань.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Позивач зареєстрований як юридична особа 16.04.1996 року виконкомом Херсонської міської ради шляхом перетворення державного підприємства "Херсонський бавовняний комбінат" у ВАТ. Підприємство взято на облік платником податків у ДПІ у м. Херсоні з 10.07.96р..
Як встановлено судом позивач подавав до ДПІ податкові розрахунки земельного податку за 2007 та 2008 роки, а за 2009 та 2010 роки таких розрахунків не подавав і земельний податок за ці роки не сплачував не сплачував.
Відповідно до акту перевірки спірним повідомленням-рішенням позивачу нарахований земельний податок за травень-червень 2010 року за користування земельними ділянками під об’єктами нерухомості за наступними адресами у м.Херсоні: вул. Текстильна, 1-а - кінотеатр “Текстильник”; вул. Чорноморська, 22а - гуртожиток; вул. Миру, 16 - гуртожиток; вул. 28 Армії, 15 - гуртожиток; вул. Кримська, 136 - гуртожиток; вул. Кулика, 132 - гуртожиток; вул. Кулика, 132а - гуртожиток; вул. 40 років Жовтня, 114б - адмінбудівля; вул. Чорноморська, 6а - гуртожиток; вул. Текстильників, 6 - гуртожиток; вул. Текстильників, 5 - гуртожиток; вул. З.Егерсег, 27 - гуртожиток; вул. Кулика, 141 - гуртожиток; вул. Кулика, 141а - гуртожиток; вул. Кулика, 143 - гуртожиток; вул. 40 років Жовтня, 102 - гуртожиток; вул. З.Егерсег, 31 - гуртожиток; вул. Миру, 8 - гуртожиток; вул. 28 Армії, 5 - гуртожиток; вул. Миру, 3в - гуртожиток; вул. З.Егерсег, 18 - промисловість (головне підприємство); вул. Миру, 20 - стадіон “Старт”; вул. 50 річчя СРСР, 4 - промисловість (компресорна станція); вул. 50 річчя СРСР, 4 - автостоянка.
Відповідно до діючого у 2010 році Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ (далі – Закон № 2535-ХІІ ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (ст.2 Закону).
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст.5 Закону)
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 Закону).
Ні позивач, ні ДПІ документів, які б підтвердили право власності позивача або право користування вищевказаними земельними ділянками суду не надали.
З відповіді головного управління Держкомзему у Херсонській області від 10.10.11р. №08-13/4318 вбачається, що позивач у 2001 році звертався до виконкому Херсонської міської ради з клопотанням про оформлення в постійне користування земельних ділянок під об’єктами підприємства, але процедура оформлення права користування земельними ділянками завершена не була, і відповідних рішень Херсонською міськрадою про надання у користування позивачу земельних ділянок не приймалось, документів, що підтверджують право позивача на користування земельними ділянками та їх площу немає. Рішенням Херсонської міськради від 31.05.2011р. №232 земельну ділянку площею 17,5247 га. із земель фактичного користування ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» по вул.. Залаегерсег, 18 надано в оренду ТОВ «ТРЦ Фабрика»
Разом з тим, позивач визнає той факт, що у його фактичному користування знаходяться ряд земельних ділянок під тими об’єктами підприємства, які позивач отримав за результатами перетворення державного підприємства "Херсонський бавовняний комбінат" у відкрите акціонерне товариство, і саме за використання цих земельних ділянок позивач декларував зобов’язання по земельному податку у 2007 та 2008 році.
ДПІ долучила до матеріалів справи податкову декларацію позивача з плати за землю за 2011 рік, в якій позивач задекларував свої зобов’язання із земельного податку за користування земельними ділянками під об’єктами підприємства, у тому числи частково і тими ділянками, на які вказує ДПІ.
Отже, факт користування позивачем земельними ділянками під об’єктами підприємства без належного оформлення прав користування підтверджується і не заперечується позивачем.
Позивач не оспорює наявність в нього обов’язку по сплаті земельного податку за земельні ділянки, які він використовує без належного оформлення права користування.
Спірними є факт використання позивачем саме тих ділянок, на які вказує ДПІ.
Зокрема, позивач не погоджується із обов’язком сплати земельного податку за земельні ділянки площею 40 984 кв.м. під гуртожитками, право власності на які рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.03.06р., яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду від 27.09.06р., визнано за Фондом державного майна України.
Також позивач заперечує і проти обов’язку по сплаті земельного податку за використання земельних ділянок за адресою: вул. 50 річчя СРСР, 4 під компресорною станцією та автостоянкою, посилаючись на те, що право власності на ці об’єкти ще у травні 2009 року перейшло до ПП «Текстиль-сервіс» в рамках мирової угоди між позивачем та ПП «Текстиль-Сервіс», затвердженої господарським судом 15.08.08р. у справі №7/465-08.
Порівняльний аналіз показників податкової декларації позивача з плати за землю за 2011 рік, зокрема додатку 31 до цієї декларації, в якій позивач перерахував адреси тих земельних ділянок та їх площу, за які були задекларовані зобов’язання із земельного податку за 2011 рік, із наданим ДПІ розрахунком суми земельного податку за спірним рішенням (додаток №1 до довідки ДПІ від 25.02.11р. №39/15-3/00306710), дає підстави для наступних висновків:
1. Позивач визнає позивач визнає факт використання у 2011 році земельних ділянок в тих розмірах, про якій вказує ДПІ, за наступними адресами: Текстильна, 1-а - кінотеатр “Текстильник”; вул. Чорноморська, 22а - гуртожиток; вул. Миру, 16 - гуртожиток; вул. 28 Армії, 15 - гуртожиток; вул. Кримська, 136 - гуртожиток; вул. Кулика, 132 - гуртожиток; вул. Кулика, 132а - гуртожиток;; вул. Чорноморська, 6а - гуртожиток; вул. Текстильників, 6 - гуртожиток; вул. Текстильників, 5 - гуртожиток; вул. З.Егерсег, 27 - гуртожиток; вул. Кулика, 141 - гуртожиток; вул. Кулика, 141а - гуртожиток; вул. Кулика, 143 - гуртожиток; вул. 40 років Жовтня, 102 - гуртожиток; вул. З.Егерсег, 31 - гуртожиток; вул. Миру, 8 - гуртожиток; вул. 28 Армії, 5 - гуртожиток; вул. Миру, 3в - гуртожиток; вул. Миру, 20 - стадіон «Старт»;
2. Позивач визнає факт використання у 2011 році земельної ділянки по вул. З.Егерсег,18 - промисловість (головне підприємство), але не в тому розмірі, на який вказує ДПІ - 65,7493 га, а лише в площі 48,2246 га, тобто за мінусом 17,5247 га., які передані в оренду ТОВ «ТРЦ Фабрика» (65,7493 – 17,5247=48,2246);
3. Позивач не визнає факт використання у 2011 році земельних ділянок по вул. 40 років Жовтня, 114б - адмінбудівля (290 кв.м.), пл.. 50 річчя СРСР, 4 - компресорна станція (58238 кв.м.) та пл.. 50 річчя СРСР, 4 – автостоянка (2891 кв.м.).
Стосовно земельних ділянок під гуртожитками суд зазначає, що незважаючи на винесені судові рішення щодо передачі вищевказаних гуртожитків у власність Фонду державного майна України, позивач у 2011 році продовжив декларувати звої зобов’язання по земельному податку за використання земельних ділянок під цими об’єктами, тобто визнає їх фактичне використання як у 2011, так і в 2010 році , у зв’язку з чим суд вважає правомірним нарахування позивачу спірним рішенням земельного податку за використання цих ділянок у травні-червні 2010 року.
Що стосується інших земельних ділянок, використання яких заперечує позивач, то Херсонське Державне бюро технічної інвентаризації на запит суду надало відповідь від 07.10.2011р. №1668, в якій повідомило суд про наступне:
- нежитлові приміщення по вул.. 40 років Жовтня, 114б належать ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 12.11.2009р. та ОСОБА_2 згідно договору від 21.02.2011 р.;
- будівлі та споруди велосипедної, автомобільної стоянки а також будівлі та споруди холодильно-компресорної станції на пл.. 50 річчя СРСР, 4 належать ПП «Імпульс-Капітал» згідно договору купівлі-продажу від 22.05.09р..
ДПІ не заперечує проти наведених фактів відчуження позивачем у 2009 році об’єктів за адресами вул.. 40 років Жовтня, 114б – адмінбудівля, та пл.. 50 річчя СРСР, 4 - компресорна станція і автостоянка.
За змістом статті 15 вказаного Закону № 2535-ХІІ обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК та 377 Цивільного кодексу України.
Редакція ст. 120 ЗК України чітко встановлює, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічне правове регулювання закріплено і в ст.377 ЦК України, якою визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Отже, виходячи з положень ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, які є спеціальними нормами, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, можна дійти висновку, що з моменту набуття права власності на жилий будинок (будівлю або споруду) у набувача виникає право (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, а з ним - і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату.
Таким чином, з моменту переходу прав власності від позивача до інших осіб на об’єкти по вул.. 40 років Жовтня, 114б – адмінбудівля, та пл.. 50 річчя СРСР, 4 - компресорна станція і автостоянка, у нових власників виникло і право користування ділянками під цими об’єктами, а відтак і обов’язок сплачувати плату за землю.
Отже, нарахування позивачу спірним рішенням зобов’язань із земельного податку за користування землями під об’єктами по вул.. 40 років Жовтня, 114б – адмінбудівля, та пл.. 50 річчя СРСР, 4 - компресорна станція і автостоянка не можна визнати правомірним.
За використання земель під цими об’єктами ДПІ нарахувало позивачу за травень-червень 2010 року земельних податок у наступних розмірах:
- 104,32 грн. - за змелену ділянку по вул.. 40 років Жовтня, 114б – адмінбудівля площею 290 кв.м., нормативна грошова оцінка 1 кв.м. – 215,83грн., ставка податку – 1%, сума податку за рік – 625,91 грн. (290х215,83х1%), сума податку за 1 міс - 52,16 грн. (625,91/12), сума податку за 2 міс. – 104,32 грн. (52,16х2) ;
- 20261,98 грн. – за земельну ділянку на пл.. 50 річчя СРСР, 4 - компресорна станція площею 58238 кв.м., нормативна грошова оцінка 1 кв.м. – 208,75 грн., ставка податку – 1%, сума податку за рік – 121571,83 грн. (58238х208,75х1%), сума податку за 1 міс - 10130,99 грн.(121571,83/12), сума податку за 2 міс. – 20261,98грн. (10130,99х2);
-2095,54 грн. - за земельну ділянку на пл.. 50 річчя СРСР, 4 – автостоянка площею 2891 кв.м., нормативна грошова оцінка 1 кв.м. – 434,91 грн., ставка податку – 1%, сума податку за рік – 12573,25 грн. (2891х434,91х1%), сума податку за 1 міс - 1047,77 грн. (12573,25/12), сума податку за 2 міс. – 2095,54 грн. (1047,77х2);
Визначені ДПІ у розрахунку земельного податку розміри земельних ділянок, нормативної грошової оцінки 1 кв.м та ставки земельного податку позивачем не оспорюються.
Загальна сума нарахованого спірним рішенням земельного податку за земельні ділянки по вул.. вул.. 40 років Жовтня, 114б – адмінбудівля, та пл.. 50 річчя СРСР, 4 - компресорна станція і автостоянка за травень-червень 2010 року склала 22461,84 грн. (104,32+20261,98+2095,54), на яку ДПІ нарахувала штрафну санкцію згідно п.123.1 ст. 123 ПК України в розмірі 25% на суму 5615,46 грн..
Що стосується факту реалізації позивачем частини будівель та споруд по вул. З.Егерсег,18 - промисловість (головне підприємство) в адрес ТОВ «ТРЦ Фабрика» згідно договору купівлі-продажу від 25.03.2011р. із подальшою передачею Херсонською міськрадою в оренду вказаному покупцю земельної ділянки площею 175247 кв.м. під придбаними об’єктами за договором оренди земельних ділянок від 19.07.11р., то даний факт не впиває на зобов’язання позивача із земельного податку у червні-травні 2010 року, оскільки відчуження об’єкту нерухомості відбулось у 2011 році, і сам позивач зменшив свої зобов’язань з цього податку за 2011 рік на площу 175247 кв.м..
Щодо решти земельних ділянок, які відображені ДПІ у розрахунку земельного податку за 2010 рік, а саме: вул. Текстильна, 1-а - кінотеатр “Текстильник” площею 335,5 кв.м. та вул. Миру, 20 - стадіон «Старт» площею 37722 кв.м., то заперечень стосовно їх фактичного використання позивач не виклав і підтвердив факт їх використання, включивши їх до декларації із земельного податку за 2011 рік, у зв’язку з чим нарахування позивачу спірним рішенням земельного податку за ці земельні ділянки є обґрунтованим.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на факт порушення господарським судом Херсонської області 18.05.2009р. справи про банкрутство позивача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, та підтримує позицію ДПІ про те, що відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушення вказаної справи про банкрутство не вливає на податкові зобов’язання позивача, що виникли після порушення цієї справи, та не звільняє позивача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невиконання цих податкових зобов’язань.
Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню лише частково на суму 28077,30 грн., у тому числі 22461,84 грн. – за основним платежем та 5615,46 грн. – за штрафними санкціями.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» до державної податкової інспекції у м.Херсоні задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні від 24.03.2011р. №0003431503/0 на суму 28077,30 грн., у тому числі 22461,84 грн. – за основним платежем та 5615,46 грн. – за штрафними санкціями.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2011 р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.9