Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #62870246

Справа № 304/1593/16-ц

Провадження № 2/304/73/2017


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 рокум. Перечин


Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

при секретарі - Гавій Л.В.,

за участю представника відповідача –

адвоката ОСОБА_1,



розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24 червня 2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Тарифами Банку складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві, тобто вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Оскільки, ОСОБА_2 уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, систематично порушував свої договірні зобов’язання, що призвело до виникнення заборгованості, то така станом на 13 листопада 2016 року склала 19 351,55 грн., з яких: 7 207,59 грн. – заборгованість за кредитом; 2 960,82 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 6 685,45 грн. – заборгованість по пені за прострочене зобов’язання; 1 100 грн. – заборгованість по пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 897,69 грн. – штраф (процентна складова). Тому позивач просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що відповідач не укладав з позивачем кредитний договір, так як не потребував кредитних коштів, а звернувся до позивача з метою відкриття депозитного рахунку, отримання дебетної картки для отримання заробітної плати та інших поступлень. Позивач відповідачу кредитну картку не видавав, а відповідач у свою чергу не користувався кредитним коштами та не повертав тіло кредиту і не сплачував відповідно відсотки. Сторони не узгодили істотні умови кредитного договору, відповідачем не підписувалися ОСОБА_3 та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, у зв’язку з чим відповідач взагалі не може нести договірну відповідальність перед позивачем, так як договір не укладений. Крім цього, посилається на те, що позивач пропустив строк позовної давності та просив застосувати таку до даних правовідносин.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, однак при подачі позовної заяви заявив клопотання, у якому просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує (а. с. 53).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 24 червня 2010 року підписана Анкета-заява про приєднання до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг у ПриватБанку, що підтверджується відповідною копією даної заяви. Однак, згідно змісту даної ОСОБА_5 відповідачем не визначено, який саме вид банківської карти він виявив бажання оформити, про що свідчіть відсутність відмітки у відповідному розділі ОСОБА_5 (а. с. 10).

Крім того, позивачем в позовній заяві стверджується, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24 червня 2010 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Тарифами Банку складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві, тобто вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

В той же час встановлено, що згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідача (картковий рахунок 5211537406960281) кредитний ліміт в розмірі 8000 гривень встановлений для даного карткового рахунку 15 лютого 2014 року, тобто після спливу більш ніж трьох років з моменту підписання відповідачем ОСОБА_5 про приєднання до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг в Приватбанку (а. с. 9).

У судовому засіданні також встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили б про підписання відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надання банківських послуг в Приватбанку, вони не містять підпису позичальника ОСОБА_2, а відтак ці ОСОБА_3 не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору та відповідною письмовою угодою сторін, в тому числі і про збільшення позовної давності. Саме така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України в справах №6-240цс 14 від 11 лютого 2015 року; № 6-698цс 15 від 10 червня 2015 року, № 6-757цс 15 від 01 липня 2015 року.

Згідно положень статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Про застосування позовної давності представник відповідача заявив клопотання 27 січня 2017 року (а. с. 76).

Висновок про правильне застосування норм матеріального права щодо позовної давності міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13.

Відповідно до цього висновку для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252–255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами до 25 числа кожного місяця (а. с. 11), то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов’язання.

З аналізу умов договору сторін та змісту зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що в разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Оскільки згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 24 червня 2010 року у відповідача вперше виникла поточна заборгованість за тілом кредиту внаслідок прострочення виконання своїх зобов’язань 26 лютого 2012 року (а. с. 6), а належних доказів внесення грошових сум саме з метою погашення кредитної заборгованості позивач не навів, суд дійшов висновку, що початок позовної давності для стягнення платежів необхідно обчислювати саме з цієї дати і він сплив 27 лютого 2015 року. Позивач звернувся з позовом до суду лише 25 грудня 2016 року, що є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України у справі №6-154цс 15 від 30 вересня 2015 року.

Отже, за таких обставин, суд вважає, що позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 256, 267, 509, 526, 530, 536, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_6






  • Номер: 2/304/73/2017
  • Опис: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" до Ходанича Івана Івановича про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 304/1593/16-ц
  • Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області
  • Суддя: Чепурнов В.О.
  • Результати справи: змінено рішення апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.12.2016
  • Дата етапу: 04.12.2019
  • Номер: 22-ц/777/1269/17
  • Опис: про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 304/1593/16-ц
  • Суд: Апеляційний суд Закарпатської області
  • Суддя: Чепурнов В.О.
  • Результати справи: в позові відмовлено; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.04.2017
  • Дата етапу: 08.11.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація