П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 20.08.2009 р.                                                                                 № 2а - 2798/09/1470 

          м. Миколаїв

15:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., при секретарі Заварухіній Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  на загальну суму 14683,22гривень, -

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 14683,22гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображені свої зобов'язання у розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з 01.09.08 по 30.04.09 та які ним повністю своєчасно не сплачені.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився двічі, причин неявки не пояснив.

Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки

У такому випадку суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов'язки щодо явки до суду.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 (далі за текстом - Закон № 1058), відповідач, як страхувальник повинен самостійно обчислювати страхові внески застрахованих осіб, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення), або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Окрім цього, відповідно до ч.6 ст.20 Закону № 1058 відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

          За період з вересня 2008 року по січень 2009 року відповідачем подавалися до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва «Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2008 - грудень 2009 років», в яких ним самостійно відображена заборгованість по страховим внескам за вказаний період у загальній сумі 9527,69 гривень (арк. спр. 9-17)

Окрім цього, рішеннями начальника управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва № 1022 від 01.08.08 (арк.спр.19) до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1554,83 гривень та нараховано пеню в розмірі 371,40 гривень; № 1023 від 01.08.08 р. - фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6129,15 гривень та пеню в розмірі 2460,65 гривень та № 681 від 30.03.09 р -нараховано фінансові санкції за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в сумі 170, 00 гривень

          З урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості зі страхових внесків, штрафних санкцій та пені, за ним рахується недоїмка у загальній сумі 14683,22 гривень (розрахунок заборгованості арк. спр. 5-6)

В порядку, передбаченому ч.3 ст.106 Закону № 1058,  позивачем була виставлена вимога про сплату недоїмки № Ю-694  від 07.05.09 на (арк.спр.21), але залишилась непогашеною.

Правом на оскарження вимоги до суду, в порядку передбаченому ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач не скористався, доводів щодо її необґрунтованості не надав, її законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше.

Таким чином, вимога про сплату недоїмки, відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є узгодженою.

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно зі ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та повноважений звертатися з позовом до адміністративного суду (ст.ст.4, 17 КАС України).

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства «Кавис» (вул. Херсонське шосе, 92/16, м. Миколаїв, 54028 на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 14683,22гривень.

3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                       В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25.08.09

Суддя                                                                       В.В. Біоносенко