ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Коробов С.О.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" березня 2017 р. Справа № 570/5741/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від "27" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання нечинним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо припинення виплати призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області нарахувати та виплатити їй пенсію по вислузі років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01 червня 2016 року у визначеному законом розмірі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії у зв"язку з тим, що вона продовжувала працювати співробітником Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо припинення виплати призначеної пенсії ОСОБА_3 за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії державного службовця за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01 червня 2016 року, з врахуванням виплачених сум.

Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 551 гривні 20 коп.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що при припиненні виплати пенсії управління діяло на підставі чинного законодавства та у спосіб, передбачений Законом.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 01 лютого 2011 року отримує пенсію по вислузі років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після призначення пенсії продовжує працювати.

Разом з тим, з 01 березня 2012 року по даний час позивач працює на посаді співробітника Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області.

06 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про поновлення виплати їй пенсії по вислузі років з 01 червня 2015 року, однак листом від 02 листопада 2016 року № Ш-415 у поновленні виплати пенсії їй було відмовлено в зв'язку з тим, що у 2015 році питання пенсійного забезпечення були врегульовані Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року, яким змінено порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону у період роботи, пенсії не виплачуються. А тому, враховуючи те, що в період дії ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 року ОСОБА_3 працює на посаді, віднесеній до категорій посад, передбачених ЗУ «Про державну службу», виплата пенсії з 01.04.2015 року не проводиться і підстави для її поновлення наразі відсутні.

Суд першої інстанції перевіряючи дії суб"єкта владних повноважень на відповідність вимог ч.3 ст.2 КАС України дійшов висновку, що відповідач діяв протиправно.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з вказаним висновком в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року внесено зміни до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахування внесених змін вказана стаття Закону передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

З огляду на вищезазначене, припинивши виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2015 року відповідач діяв правомірно.

Так само, з 01 січня 2016 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 року, відповідно до якого у ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» абзаци другий і третій викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Цим же законом були внесенні зміни і в ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року, які полягали в тому, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 "У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перше речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, відповідно до якого тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) не виплачуються, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

За змістом, п.2 вказаного рішення положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконтитуційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, зобов"язуючи Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії державного службовця за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01 червня 2016 року, з врахуванням виплачених сум, що є безумовною підставою для зміни судового рішення в частині визначення дати поновлення нарахування та виплати пенсії.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що рішення Європейського Суду з прав людини є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, суд зазначає, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку, у зв"язку з тим, що правові норми, які обмежували право позивача на виплату пенсії визнано неконституційними, вона набула право на нарахування та виплату пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20.12.2016 року - з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 7-рп/2016, а тому судове рішення підлягає зміні в частині визначення дати відновлення порушеного права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково, постанову Рівненського районного суду Рівненської області від "27" січня 2017 р. змінити в частині визначення дати відновлення порушеного права.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії державного службовця за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 20 грудня 2016 року, з врахуванням виплачених сум.

В решті судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028

- ,