Миколаївський окружний адміністративний суд   54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

                                                                                                                    м. Миколаїв. 

 20.07.2009 р.                                                                                 № 2а - 2752/09/1470 

 

14:10

 

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., при секретарі Заварухіній Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (вул.Миру, 191, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000)

 

 

до відповідача

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Казанківському районі (вул. Миру, 190/12, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000)

 

за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 від відповідача: ОСОБА_2

про зобов'язання вчинити дії

 

Управління пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області  звернулося в суд із адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Казанківському районі Миколаївської області  про  зобов'язання відповідача включити в Акт щомісячної звірки за  травень 2008 року витрат  виплаченої допомоги на поховання померлого ОСОБА_3 в сумі 922,18 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат. На підставі вказаного Порядку позивач в травні 2008 року виплатив витрати на поховання пенсіонера по інвалідності Куташі І.К, які відповідач повинен був включити до актів звірки розрахунків, але останній не включив суми цих витрат до актів, що і стало предметом позову.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на ч. 8-9 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", в якій передбачено що "причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом  або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватись висновками відповідних медичних закладів". Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. № 826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" із змінами, внесеними від 25.08.2004р. № 1112, та постановою правління Фонду від 03.10.2008р. № 45 передбачено, що витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

У своєму відзиві відповідач надає довідку медичного закладу про причину смерті ОСОБА_3 -«хронічна ішемічна хвороба серця»та посилається на відсутність причинного зв'язку смерті потерпілого з  отриманим каліцтвом у 1981 р., що спричинило інвалідність.

В судовому засіданні 20.07.2009 року  представник позивача підтримав свої вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, в свою чергу, заперечує проти задоволення позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

       З матеріалів справи вбачається, що 10.06.1981р. ОСОБА_3, під час роботи в с. Новоскелеватка Казанківського району Миколаївської області, отримав трудове каліцтво, про що було складено відповідний акт форми Н-1 від 10.06.1981 р. (арк. спр. 10).

Згідно витягу із Акту огляду у МСЕК №904501 від 26.08.1985р. ОСОБА_3 у зв`язку з трудовим каліцтвом, була встановлена третя група інвалідності за основним діагнозом субатрофія лівого ока (арк. спр. 11).

З 06.01.1982р. ОСОБА_3 була призначена і виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3 помер, у зв'язку із чим управлінням Пенсійного фонду в Казанківському районі Миколаївської області  виплачено у травні 2008 року 962,00 грн. допомоги  на поховання померлого, який отримував пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. З них, на думку Позивача відшкодуванню Відповідачем підлягає 922,18 грн., без урахування 39,82 грн. - суми, що є двохмісячним розміром надбавки на утриманця, яка не пред'являється до відшкодування.

Відповідно до пункту 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі   настання страхового випадку   Фонд   соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, зокрема, організувати  поховання  померлого,  відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

    Відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про пенсійне забезпечення", спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі -Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця,  до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності  та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).

Згідно із  ч.8 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у  разі  смерті  потерпілого  від  нещасного  випадку  або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року № 826 (із змінами від 25.08.2004 р. № 1112) затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до п. 2 якого витрати  на   поховання   провадяться   у   разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.ст.13,14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Нещасний випадок -це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Крім того, згідно абз. 2 ч.9 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі смерті потерпілого,  який одержував страхові виплати і не працював,  розмір  відшкодування  шкоди  особам,  зазначеним  у статті  33 цього Закону,  визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії,  які одержував потерпілий на день  його  смерті,  з  відповідним  коригуванням  щомісячних страхових виплат згідно із  статтею  29  цього  Закону.  Причинний  зв'язок  смерті потерпілого  з  одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Отже, обов'язково повинні існувати причинний зв'язок між нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та смертю потерпілого, незалежно від строку настання таких наслідків.

Згідно абз. «з»п.1.1. Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам,  яким  заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.95р. за № 212, на медико-соціальні експертні комісії  (МСЕК)  покладено обов'язки встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням.

          Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як під час подання позовної заяви, так і під час судового розгляду справи не надав докази, які підтверджували б існування причинного зв'язку між смертю потерпілого та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

При цьому суд приймає до уваги надану Відповідачем копію довідки від 06.05.2008 р. № 891 про причину смерті ОСОБА_3, видану  відділом медичної експертизи, в якій причиною смерті зазначено хронічну ішемічну хворобу серця (арк. спр. 20) та погоджується із тим, що названа причина смерті померлого не може бути пов'язана з отриманим каліцтвом -травмування лівого ока, згідно Акту Н-1 від 10.06.1981р. 

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем не спростовано доводів Відповідача та не доведено причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 зі страховим випадком, тобто пов'язаність смерті потерпілого з нещасним випадком чи професійним захворюванням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України,  -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

 

Постанова або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

 

Суддя                                                                                                                              В.В. Біоносенко

 

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24.07.09

 

Суддя                                                                                                          В. В. Біоносенко