АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/81/17 Справа № 176/1406/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Онушко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого-судді Онушко Н.М.

суддів Коваленка В.Д., Кондакова Г.В.

за участю:

секретаря Старовойтова Є.В.,

прокурора Харів Н.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника В?язового В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого - 12.10.2010 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, на 4 роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 06.06.2014 року по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.345 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців.

Вирішено долю речових доказів.

Судом першої інстанції ОСОБА_2 засуджено за те, що з 16.05.2015 року до 19.05.2015 року він перебував в умовах ІТТ Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, розташованому по вул. Горького, № 12, в м.Жовті Води Дніпропетровської області у зв'язку із необхідністю проведення з ним слідчих дій у кримінальному провадженні, яке перебувало в провадженні СВ Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

19.05.2015 року приблизно о 20 годині 00 хвилин працівники міліції Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, а саме: начальник сектору карного розшуку ОСОБА_3, оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_4, старший оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_5, виконуючий обов'язки начальника міліції громадської безпеки ОСОБА_6, які відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 року є працівниками правоохоронних органів, перебували в приміщенні Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, де виконували свої службові обов'язки.

У цей же день о 20 год. 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_7 та слідчо-арештований ОСОБА_2, перебуваючи згідно плану покамерного розміщення осіб утримуваних в ІТТ Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області у камері № 5, в порушення п.п. 3.5.1, 3.5.4, п. 3.5., розділу 3 «Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України», затверджених наказом МВС України № 638 від 02.12.2008 року, почали голосно кричати, підбурювати інших осіб, що утримувались в умовах ІТТ, до влаштування бунту, псувати обладнання ІТТ, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою працівникам міліції та вчиненням акту членоушкодження.

Після чого о 20 годині 05 хвилин вищезазначені працівники міліції Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області прибули до ІТТ, де обвинувачений ОСОБА_7 та слідчо-арештований ОСОБА_2 продовжували порушувати вищезазначені вимоги чинного законодавства.

З метою усунення порушень п.п. 3.5.1, 3.5.4, п. 3.5. розділу 3 ПВР за усним наказом начальника Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 до ІТТ Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області для припинення противоправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 та слідчо-арештованого ОСОБА_2 та локалізації зачинщиків бунту, 19.05.2015 року приблизно о 20 годині 15 хвилин до камери № 5 зайшли вищезазначені працівники міліції Жовтоводського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, де побачили ОСОБА_7 та ОСОБА_2, при цьому у останнього в руці знаходився фрагмент металевої кришки з-під консервної банки, яким він розмахував та погрожував працівникам міліції нанесенням тілесних ушкоджень, а також скоєнням відносно себе акту членоушкодження. Вказаним особам начальником сектору карного розшуку ОСОБА_3 було запропоновано припинити свої противоправні дії та добровільно вийти з камери до прогулочного двору ІТТ Жовтоводського МВ ГУМВС, на що ОСОБА_7 та ОСОБА_2В відповіли категоричною відмовою, при цьому останній продовжував розмахувати фрагментом металевої кришки з-під консервної банки. При спробі старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_5 схопити ліву руку ОСОБА_2, останній, реалізуючи свій злочинний умисел на заподіяння будь-яких тілесних ушкоджень працівникам міліції, одразу ж, умисно наніс ОСОБА_5 вказаним вище фрагментом металевої кришки з-під консервної банки один удар по першому пальцю правої кісті, в результаті чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 38 від 09.06.2015 року, заподіяв ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді: різаної рани на шкірі тильної поверхні 1-го пальця правої кісті по границі між основною та нігтьовою фалангами, яке має незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою згідно п.п. 2.3.2. «б» та п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за № 6 від 17.01.1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після цього ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння будь-яких тілесних ушкоджень працівникам міліції, свої протиправні дії не припинив та продовжив розмахувати фрагментом металевої кришки з-під консервної банки, та при спробі виконуючого обов'язки начальника міліції громадської безпеки ОСОБА_6 схопити ліву руку ОСОБА_2, останній, маючи умисел на заподіяння будь-яких тілесних ушкоджень працівникам міліції, одразу ж, умисно наніс ОСОБА_6 фрагментом металевої кришки з-під консервної банки один удар по першому пальцю правої кісті, в результаті чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 від 09.06.2015 року заподіяв ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді: різаної рани на шкірі нігтьової фаланги 1-го пальця правої кисті з поверхні долоні, яке має незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою згідно п.п. 2.3.2. «б» та п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за № 6 від 17.01.1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить не призначати йому такого суворого покарання. Зазначає, що суд першої інстанції взяв до уваги лише пояснення працівників міліції, а не звернув уваги на пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7. Вирок суду вважає незаконним та занадто суворим.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_12, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_2 жодного доводу щодо незаконності, необґрунтованості або невмотивованості вироку суду щодо нього він не наводить та не оспорює кваліфікації його дій. Не погоджується обвинувачений піци Д.В. лише з призначеним йому судом покаранням, вважаючи його занадто суворим.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 просив суд пом’якшити йому покарання, зменшивши призначений судом першої інстанції строк.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_13 врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, що відноситься до злочину середньої тяжкості; дані про особу ОСОБА_2, який раніше судимий, має негативні характеристики з місць відбування покарання та проживання; встановив відсутність як обтяжуючих, так і пом’якшуючих покарання обставин, відсутність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.ст.69,75 КК України, та правомірно призначив обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.345 КК України покарання, яке, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б стали підставою для зміни вироку, колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено, тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року щодо ОСОБА_2 – залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання період знаходження під вартою з 25 січня 2016 року до 14 березня 2017 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: