Справа № 479/771/16-ц

2/479/16/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Микитей Л.Л.,

при секретарі судового засідання Шумській Т.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Криве Озеро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 08 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 329, за яким банк надав ОСОБА_3 на споживчі цілі кредит 20 000 грн., зі сплатою процентів у розмірі 10.0 % річних, на строк 36 місяців , з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 07 травня 2011 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 08 травня 2008 року були укладені договора поруки, за якими поручителями виступили ОСОБА_4, та ОСОБА_2, які згідно договорів поруки зобов'язалися перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.

25 березня 2010 року між позичальником та Банком укладена додаткова угода, відповідно до умов якої збільшені проценти за користування кредитом з 10% на 15% річних.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2010 року за кредитним договором № 329 від 08 травня 2008 року з відповідчів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 в солідарному порядку стягнуто кредитну заборгованість, яка виникла станом на 17 вересня 2010 року в сумі 8 489 грн. 35 коп., однак до часу виконання судового рішення з урахуванням додаткової угоди продовжувалися нараховуватися відсотки та пеня, внаслідок чого станом на 06 вересня 2016 року заборгованість за кредитним договором складає в сумі 1 807 грн. 58 коп., із яких 742 грн. 15 коп. заборгованість по процентам; 8 грн. нарахована

комісія; 1 057 грн. 43 коп. сума пені, які позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку та вирішити питання про стягнення понесених судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 надіслала письмову заяву в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги не визнає, просить застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 на повторний виклик в судове засідання не прибула, про дату, місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, судова повістка надсилалась рекомендованим повідомленням за місцем фактичного проживання відповідача ОСОБА_3 с. Степанівка Теплицького району Вінницької області, вручена особисто , про що є відмітка про вручення , заяви про розгляд справи за її відсутності відповідач ОСОБА_3 в суд не надіслала.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 08 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філії Кривоозерського відділення Ощадного банку № 3161 та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 329, за умовами якого Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 20 000 грн. на споживчі цілі, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10.0 % річних, на строк 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 07 травня 2011 року (а.с. 7-9).

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору відповідач ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання погашати кредит рівними частинами щомісячно в сумі 555 грн. 55 коп. шляхом утримання із зарплати на підставі заяви позичальника, або внесення готівки до каси Банку згідно з графіком погашення, що є невід'ємною частиною договору, починаючи з 08 травня 2008 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 08 травня 2008 року між банком та ОСОБА_4, (а.с. 11), а також між банком та ОСОБА_2 (а.с. 12), укладені договора поруки, відповідно до яких поручителі зобов'язалися перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.

25.03.2010 року між відповідачем ОСОБА_3 та Банком укладена додаткова угода № 1 (а.с. 10), згідно умов якої у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 з роботи у банку, збільшені відсотки за користування кредиту до 15%.

Кредитні зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувалися, тому рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 13.12.2010 року (а.с. 14), стягнуто на корсить ВАТ "Державний ощадний банку України" в солідарному порядку з ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_2, кредитну заборгованість, яка станом на 17 вересня 2010 року складала 8 489 грн. 35 коп.

Відповідно до розрахунку (а.с. 5-6) , судове рішення повністю виконане 18.05.2011 року, однак нарахування відсотків продовжувалося з 17.09.2010 року по час виконання рішення суду, тому виникла заборгованість за відсотками в сумі 742 грн. 15 коп., та за період з 19.05.2011 року по 09.09.2016 року нарахована пеня в сумі

2

1057 грн. 43 коп., а також комісія 8.00 грн., всього за кредитним договором № 329 від 08 травня 2008 року рахується кредитна заборгованість в сумі 1 807 грн. 58 коп.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду й такої ж якості.

За кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення §1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно із ч.ч.1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права й виконати обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України в постанові № 311/3310/14-ц від 21 вересня 2016 року  .

3

За такого суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості в сумі 1 807 грн. 58 коп. є обгрунтованими.

Разом з тим, досліджуючи питання чи в межах позовної давності пред’явлений позов ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості за кредитним договором, судом встановлено, що строк кредитного договору № 329 від 08 травня 2008 року закінчився 07 травня 2011 року, кредитна заборгованість в сумі

1 807 грн. 58 коп., складається із 742 грн. 15 коп. суми заборгованості за процентами, яка нарахована станом на 18.05.2011 року; 1057 грн. 43 коп. суми заборгованості по пені, нарахованої за період з 19.05.2011 року по 06.09.2016 року; 8 грн. сума комісії, яка нарахована станом на 18.05.2011 року.

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності – загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов’язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов’язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання, згідно із ч. 3 ст.254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок (ст. 253 ЦК України).

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (зурахуванням положень ч. 4 ст. 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК

4

України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржником повинні бути здійснені щомісячними платежами, а за договорами поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред’явлення вимог до поручителя.

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_3 останній платіж на погашення кредиту здійснила 01.05.2011 року, строк дії договору закінчився 07 травня 2011 року, тому перебіг позовної давності сплив як для основного зобов'язання (по процентам) так і до додаткового зобов'язання (пені).

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися в суд із заявами про застосування строку позовної давності до ухвалення рішення, за такого суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення кредитної заборгованості з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 , - необхідно відмовити та стягнути суму кредитної заборгованості з відповідача ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 10, 14, 30, 60, 62, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за кредитним договором № 329 від 08 травня 2008 року кредитну заборгованість в сумі 1 807 грн. 58 коп., яка складається із 742 грн. 15 коп. - заборгованість по процентам: 1 057 грн. 43 коп. - заборгованість по пені; 8 грн. заборгованість по комісії, та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн.

Про стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_4, ОСОБА_2, - відмовити.

5

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кривоозерського Л.Л. Микитей

районного суду