ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 2-а-1780/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій,

встановив:

У березні 2011 року приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі – відповідач, ДПІ), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ про застосування до неї штрафних санкцій від 31.12.2010р. №0017892307 на суму 43062 грн. за порушення п.1, 9, 12 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (надалі – Закон № 265/95-ВР) та №0017902307 на суму 2175 грн. за порушення пп.2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (надалі – Положення №637).

В позовній заяві позивач посилається на невідповідність висновків акту перевірки, за яким винесені спірні рішення, фактичним обставинам справи та помилкове застосування відповідачем законодавства, яке врегульовує порядок проведення готівкових розрахунків та касових операцій. Позивач стверджує, що викладених в акті перевірки порушень Закону №265/95-ВР та пп. 2.6 п 2 Положення №637 нею допущено не було.

В наданих суду письмових запереченнях на позовну заяву ДПІ посилається на те, що висновки акту перевірки щодо виявлених порушень ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та до позивача правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 265/95-ВР та пп. 2.6 п 2 Положення №637.

Позиції сторін були підтримані їх представниками під час судового розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

27.12.2010 року податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі направлення від 24.12.10р. №910/237 та у присутності позивача була проведена перевірка у належному позивачу магазині за адресою: м.Херсон, вул..Пугачова, 31а в сфері контролю за застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліценцій, за результатами якої складений акт перевірки від 27.12.10р. № бланку 001328.

На підставі даного акту перевірки ДПІ 31.12.2010р. винесла наступні рішення про застосування до позивача штрафних санкцій:

- №0017892307 на суму 43062 грн. за порушення пунктів 1, 9, 12 та 13 ст.3 Закону №265/95-ВР;

- №0017902307 на суму 2175 грн. за порушення пп.2.6 п.2 Положення №637.

Порушень визначеного законодавством порядку проведення перевірки позивача, які б могли бути достатньою підставою для скасування прийнятих ДПІ за наслідками такої перевірки рішень, судом не встановлено.

Щодо правомірності спірного рішення ДПІ №0017892307 суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки, розрахунку штрафних санкцій та встановлених судом обставин справи, виявлені ревізорами порушення ст. 3 Закону № 265/95-ВР полягають у наступному:

          - проведення розрахункової операції з продажу пляшки алкогольного напою «Мартіні Бьянко» 0,75л. вартістю 99 грн. без застосування реєстратору розрахункових операцій на суму покупки. За дане порушення застосовано санкцію на суму 495 грн. (99х5=495);

          - не забезпечено щоденне друкування 39 фіскальних звітних чеків (Z-звітів), за що застосована штрафна санкція на суму 13260 грн. (39х340=13260);

          - не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки на товар, якій перелічений у додатку до акту перевірки на загальну суму 14651 грн., були відсутні будь-які первинні документи. За це порушення застосовано штрафну санкцію на суму 29302 грн. (14651х2=29302);

          - не забезпечено відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за денним звітом реєстратора розрахункових операцій (Х-звітом) – сума невідповідності склала 1 грн.. За дане порушення застосована санкція на суму 5 грн. (1х5=5).

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В ході судового розгляду позивач взагалі заперечувала факт реалізації нею ревізорам під час перевірки алкогольного напою «Мартіні Бьянко» вартістю 99 грн., і зазначила, що пляшку цього алкогольного напою приніс із собою один з ревізорів.

З метою з’ясування обставин проведеної ревізорами під час перевірки контрольної розрахункової операції судом були допитані в якості свідків податкові ревізорі-інспектори ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що до початку самої перевірки ревізор ОСОБА_2 придбав у магазині позивача пляшку «Мартіні Бьянко» за 99 грн., розрахувався купюрою номіналом 100 грн., і отримав від позивача решту в сумі 1 грн., при цьому позивач суму покупки не провела через касовий апарат та не видала ревізору касовий чек.

Той факт, що на момент проведення перевірки магазин позивача працював і на реалізації в магазині знаходився такий алкогольний напій як «Мартіні Бьянко» 0,75л. не заперечувала позивача, і це підтверджується підписаним позивачем додатком до акту перевірки, в якому наведений перелік алкогольних напоїв на реалізації у магазині.

Суд вважає доведеним належними доказами факт реалізації позивачем 27.12.2010р. алкогольного напою «Мартіні Бьянко» 0,75л. за 99 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Встановлені фактичні обставини справи підтверджують правомірність застосування до позивача штрафної санкції на суму 495 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Згідно акту перевірки, позивач допускала факти нероздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за дні, в яких магазин повинен був працювати. Всього в акті перевірки відображено 39 таких фактів.

Пункт 9 ст.3 Закону №265/95-ВР вимагає від суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст.17 Закону №265/95-ВР передбачена відповідальність у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).

Суд вважає висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР обгрунтованими, оскільки дні, в яких не здійснювалось роздрукування Z-звітів для магазину позивача були робочими днями, і згідно Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, позивач повинна була здійснювати роздрукування Z-звітів за ці дні.

Посилання позивача на те, що у зазначені в акті перевірки дні магазин не працював, і надання позивачем суду копій наказів, за якими в ці дні магазин не працював, суд не приймає до уваги, оскільки про наявність таких наказів позивач не повідомляла ні ревізорів при проведенні перевірки, ні ДПІ до моменту винесення спірних рішень, а тому надання їх лише під час судового розгляду не спростовують правомірність застосування відповідачем санкцій за порушення п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Отже, факт порушення позивачем пункту 9 ст.3 Закону №265/95-ВР у вигляді невиконання друку 39 Z-звітів знайшов своє підтвердження, а тому застосування до позивача санкції на суму 13260 грн. є правомірним.

Пункт 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР покладає на суб'єктів підприємницької діяльності обов’язок вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

          Відповідно до ст.. 20 Закону №265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.          

          Статтею 21 Закону № 265 передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.          

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

          Статтею 21 Закону №265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12, із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.05.1993 р. № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за №64, затверджена Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (далі – Інструкція № 12), а також форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності.

Зміст пункту 13 Розділу ІV Інструкції № 12 свідчить про наявність у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, обов’язку документально підтверджувати свої витрати.

Документами, що підтверджують надходження придбаного товару, є накладні та товарно-транспортні накладні.

Оскільки Підприємець є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, то на нього розповсюджуються вимоги Закону №265 щодо ведення обліку товарних запасів.

Постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1269 затверджений Порядок ведення книги обліку доходів і витрат" (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

ДПІ, обґрунтовуючи наявність порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, стверджує, що на момент перевірки книги обліку доходів та витрат а також жодних документів на товар, який знаходився в магазині на реалізацій і був внесений ревізорами в додаток до акту перевірки, надано не було. Не надав позивач таких документів і до ДПІ до моменту винесення спірного рішення, хоча у п. 4.3 акту перевірки позивачу пропонувалось протягом 3-х днів надати необхідні документи.

До матеріалів справи ДПІ долучила додаток до акту перевірки з переліком товарів на загальну суму 14651 грн..

Позивач в судовому засіданні зазначила, що ревізори не просили в неї книгу обліку доходів та витрат, а також первинні документи на товар. Також позивач надала суду копії видаткових накладних про придбання зазначених у додатку до акту перевірки алкогольних напоїв, та книгу обліку доходів та витрат.

Згідно п.4.3 акту перевірки позивачу пропонувалось прибути до ДПІ у м.Херсоні для надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки.

Позивач зазначила, що вона приходила до ДПІ із необхідними документами, але вже на початку січня 2011р., тобто же після винесення спірних рішень.

Отже, до моменту застосування санкцій за порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР позивач відповідно до приписів акту перевірки не вчинила всіх необхідних дій для підтвердження факту виконання нею вимог цієї норми Закону № 265/95-ВР, і документів, які підтверджують надходження до позивача товарів, що перелічені у додатку до акту перевірки, не надала.

Встановлені фактичні обставини справи дають суду підстави для висновку, що до позивача обґрунтовано застосовані санкції за порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки до моменту винесення спірного рішення факт ведення позивачем обліку товарних запасів у встановленому законодавством порядку не був підтверджений податковому органу належними доказами.

Посилання позивача на те, що є всі необхідні документи на вищезазначений товар, і надання цих документів суду під час розгляду справи суд до уваги не приймає, оскільки це не спростовує правомірність винесення ДПІ спірного рішення, яке оцінюється судом на відповідність законодавству саме на момент його винесення.

Пункт 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР зобов’язує суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 вищевказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

В акті перевірки зазначено, що сума коштів за день згідно роздрукованого Х-звіту склала 0 гривень, а сума невідповідності - 100 грн..

Той факт, що за Х-звітом обсяг коштів склав 0 грн., підтверджується наданою ДПІ копією Х-звіту №269 від 27.12.10р. о 15 год. 46 хвил, та не заперечується позивачем.

Ревізори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по даному факту суду пояснили, що на вимогу здійснити підрахунок готівкових коштів на місці розрахунків позивач заявила, що грошей в касі не має. Оскільки розрахунок за придбаний товар на суму 99 грн. був здійснений купюрою 100 грн., то саме така сума грошей і знаходилась в касі.

Згідно наданого ДПІ розрахунку штрафних санкцій за порушення п.13 ст. 3 Закону №265/95-ВР застосована санкція на суму 5 грн., виходячи з того, що сума коштів на місці розрахунків без урахування суми покупки склала 1 грн. (100-99=1).

Виходячи з того, що за Х-звітом №269 сума коштів за день склала 0 грн., а за отриманий товар при розрахунку купюрою номіналом 100 грн. ревізорами від позивача була отримана решта в сумі 1 грн., то слід дійти висновку, що саме 1 гривня знаходилась на місці проведення розрахунків, а тому є правомірним нарахування позивачу штрафу за порушення п.13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР в розмірі 5 грн. (1х5=5).

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про правомірність рішення №0017892307

Щодо правомірності спірного рішення ДПІ №0017902307 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення N 637, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункових книжок).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у касових (розрахункових) документах.

Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95р. №436/95 передбачає відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до акту перевірки та встановлених судом обставин справи виявлені ревізорами порушення пп. 2.6 п 2 Положення №637 полягають у несвоєчасному оприбуткуванні готівкових коштів в сумі 255 грн. за 06.05.2010р. та в сумі 180 грн. за 01.12.2010р.. Несвоєчасність оприбуткування цих сум за висновком ДПІ полягає у тому, що Z-звіт №50 на суму 255 грн. роздрукований 07.05.10р. о 09 год.12 хвил, а кошти за цим Z-звітом згідно контрольних стрічок надійшли 06.05.10р.. Аналогічно Z-звіт №246 на суму 180 грн. роздрукований 02.12.10р. о 10 год. 20 хвил., а кошти за цим звітом надійшли згідно контрольних стрічок 01.12.10р..

Наведені в акті перевірки обставини оприбуткування в КОРО готівкових коштів за 06.05.10р. та 01.12.10р. підтверджуються дослідженою судом КОРО №2103012030р/1, в якій Z-звіти за 6 травня та 1 грудня 2010 року, а також записи за ці дні відсутні.

Отже, належними доказами підтверджений факт несвоєчасного оприбуткування позивачем у КОРО виручки за 06.05.10р. та 01.12.10р. на загальну суму 435 грн..

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що Z-звіт не є розрахунковим документом і його наявність чи відсутність не може підтверджувати факт оприбуткування готівки, оскільки, як вже зазначено вище, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткування готівки здійснюється у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій, а за 06.05.10р. та 01.12.10р. позивач Z-звітів не роздруковував і записів до розділу 2 КОРО за ці дні не вносив.

Виходячи із наданих доказів та встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що застосована до позивача рішенням ДПІ №0017902307 штрафна санкція в розмірі 2175 грн. є наслідком порушення позивачем касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України, і з огляду на це і на підставі абз. 2 п. 1 зазначеного Указу Президента України, суд вважає, що відповідна санкція застосована до позивача правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства України, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 вересня 2011 р.

Суддя Кравченко К.В.

кат. 9.2.1