Справа № 22ц-2076                               Головуючий у 1 інст. - Василенко Ю.Л.   

                                                                      Доповідач - Хромець Н.С.

                                            У   Х   В   А   Л   А

                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2009 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого - судді Хромець Н.С.

                        Суддів -   Острянського В.І., Страшного М.М.       

                        При секретарі - Вареник О.М.

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Талалаївського районного суду від 28 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської районної державної адміністрації і Юрківцівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

                                              в с т а н о в и в:

            Рішенням Талалаївського районного суду від 28 липня 2009 року відмовлено у позові ОСОБА_1. при визнання за ним права на земельну частку (пай) як спадщину після смерті матері ОСОБА_2

            В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт стверджує, що ОСОБА_2. була членом КСП „Шлях Ілліча” на момент розпаювання землі, а тому він має право на спадкове майно, а саме земельну частку, після смерті матері.

             Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної  скарги, апеляційний суд вважає що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

             Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що на час смерті ОСОБА_2. не мала правовстановлюючого документа, який би посвідчував її право на земельну частку (пай), тобто не набула права власності на майно, яке позивач вважає спадковим, а позивач у встановлений законом строк не звертався з позовом про визнання за ним права на спадщину.

              Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам і вимогам закону, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

              Так, по справі встановлено, що ОСОБА_2. померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті спадкодавець не була включена до списку, який додано до державного акту на право колективної власності на землю членів КСП „Шлях Ілліча” та не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Відповідно до чинного на час смерті ОСОБА_2законодавства, зокрема ст.ст. 548, 549 Цивільного Кодексу Української РСР, спадкоємці мали вчинити дії, що свідчать про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.  Для звернення до суду за захистом права спадкоємця на спадщину, у випадку виконання ним вимог наведених вище норм ЦК УРСР, встановлювався строк позовної давності у три роки (ст. 72), який має застосовуватись судом обов'язково (ст. 75 ЦК УРСР).

                Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про відсутність у складі спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, права на земельну частку (пай), а, відтак, і про неможливість задоволення позовних вимог спадкоємця.

                 Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

                                            у х в а л и в:

             Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Талалаївського районного суду від 28 липня 2009 року залишити без змін.

              Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:                                               Судді: