Справа № 22ц- 2146                              Головуючий у 1 інст. - Рахманкулова І.П.

                                                                      Доповідач - Хромець Н.С.

                                            У   Х   В   А   Л   А

                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 жовтня    2009 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого - судді Хромець Н.С.

                        Суддів - Острянського В.І., Страшного М.М.

                        При секретарі - Вареник О.М.  

 З участю  представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2.,  представника відповідача ОСОБА_3., третьої особи ОСОБА_4.           

             Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2009 року у справі за позовом Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди,

                                              в с т а н о в и в:

              Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2009 року задоволено позов Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і з відповідача ОСОБА_5. стягнуто на користь позивача 1164 грн. на відшкодування шкоди, заподіяно внаслідок залиття приміщень, якими позивач користується згідно з договором оренди, та 750 у повернення витрат на проведення дослідження спеціаліста.

             В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5. просить рішення місцевого суду скасувати та ухвали тини нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, необґрунтованість рішення суду та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що Чернігівський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді не є належним позивачем, оскільки він не є власником пошкодженого майна. Крім того, на думку відповідача, позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати. Апелянт також посилається на відсутність протиправної поведінки відповідачів і відсутність причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідачів та настанням шкоди і наполягає на тому, що відповідач здійснив поточний ремонт приміщень, якими він користується, виконуючи обов'язок, покладений на нього договором оренди і не можна вести мову про те, що ремонт проводився виключно через залиття. Відповідач в апеляційній скарзі також зазначає, що суд безпідставно послався на висновок спеціаліста щодо причини залиття приміщень позивача та не встановив цієї причини.

             Представник відповідача заперечував проти  задоволення апеляційної карги, посилаючись на її необґрунтованість та неправильні висновки апелянта, зроблені ним без врахування всіх наявних матеріалів справи.

             Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

             Висновок суду про заподіяння шкоди позивачеві з вини власника АДРЕСА_1  ґрунтується на досліджених у справі доказах, які відповідачем не спростовані.

             Доводи відповідача щодо неналежності позивача не ґрунтуються на нормах закону. Так, відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” майнові права орендаря захищаються нарівні із захистом права власності і орендар має право зажадати відшкодування шкоди, заподіяної орендованому ним майну, заподіяної громадянами і юридичними особами. Не можне визнати підставою для задоволення апеляційної скарги і посилання відповідача на неналежне підписання позовної заяви. Відповідно до п.23 Загального Положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1126 і  п. 19 Положення про Чернігівський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 15 грудня 2004 р. № 358, позивач є юридичною особою. Юридична особа, як передбачено ч.1 ст. 92 ЦК України, здійснює свої цивільні права та обов'язки через свої органи. Названими вище Положеннями, відповідно п. 16 і п. 12,  визначено, що директор центру, як орган юридичної особи, затверджує посадові інструкції працівників. Посадовою інструкцією заступника директора Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді встановлено, що у разі відсутності директора заступник виконує його обв'язки. Оскільки станом на час підписання позовної зави до суду директор Центру не працював через тривалу хворобу ( листок непрацездатності з 01 квітня  по 24 квітня 2009 р.), позовна заява правомірно підписана заступником директора, як особою, на яку відповідним документом покладене виконання обов'язків директора.

              Доводи апелянта щодо відсутності протиправної поведінки відповідачів не відповідають встановленим по справі обставинам та спростовуються  наявними у матеріалах справи доказами. Даними дослідженого у судовому засіданні акту від 16 липня 2009 р., складеного з участю ОСОБА_6, встановлено, що затоплення приміщень, орендованих позивачем, сталося внаслідок ремонту власником квартири № 1 покрівлі без належного узгодження і дозволу(а.с. 121). Актом від 17 липня 2009 р. підтверджено причину затікання води і встановлено, що затоплення сталося  зв'язку з розбиранням покрівлі  та прибудовою третього поверху власниками другого поверху (а.с. 120). Відповідачі не спростували висновки суду першої інстанції належними доказами. Відмовившись від підписання акту, відповідач ОСОБА_6 не висловив заперечень щодо його змісту. Посилання на те, що позивачем виконано поточний ремонт всіх належних йому приміщень не у зв'язку із затопленням, а у зв'язку з виконанням обов'язків по договору оренди не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.  Дійсно, у листопаді-грудні 2009 року позивачем проводився поточний ремонт орендованих приміщень. Проте, ця обставина не може бути підставою для звільнення від відповідальності особи, з вини якої заподіяна матеріальна шкода пошкодженням орендованого майна. Судом стягнуто відшкодування у розмірі, визначеному спеціалістом, саме за усунення тих пошкоджень, які виникли внаслідок затоплення. Причини затоплення встановлені судом на підставі сукупності доказів, про які йшлося вище, а тому доводи скарги щодо врахування судом встановлення причини затоплення у описовій частині висновку спеціаліста не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

             Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

                                            у х в а л и в:

             Апеляційну скаргу  ОСОБА_5 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2009 року  залишити без змін.          

              Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий:                                               Судді: