Справа № 1-135

                                   2009р.

                                                     В И Р О К

                                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

     22 вересня 2009 року                                                м. Тлумач            

    Тлумацький районний суд Іано-Франківської області в складі :

    головуючого – судді Керничного І.С.

    секретаря – Круховської С.М.

    з участю прокурора – Балашової Т.А.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач справу про обвинувачення, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобов’язаного, вдівця, пенсіонера, раніше не судимого,  гр. України,

    за ст.  121 ч.1  КК України, суд, -

                                                           в с т а н о в и в :

    Підсудний ОСОБА_1 умисно заподіяв ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.             Злочин було скоєно при слідуючих обставинах :

    Ввечері 19.08.2007 року підсудний  ОСОБА_1, по місцю свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння  почав суперечку із своєю спів жителькою ОСОБА_2, в ході якої наніс останній ударів в різні частини тіла.

    В результаті нанесених ударів потерпіла  ОСОБА_2 отримала тяжке тілесне ушкодження.      

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину визнав повністю, суду  пояснив, що  він разом із племінником, який являється інвалідом І-ї групи дитинства проживає ІНФОРМАЦІЯ_5. Також разом з ним проживає ОСОБА_2, яка являється його співмешканкою і допомагає здійснювати догляд за племінником. 19.08.2007 року він разом із ОСОБА_2, її сином ОСОБА_3  та сином ОСОБА_4 були в с. Прибилів Тлумацького району, де святкували свято Спаса. Повернувшись додому близько 22 год. він пішов доїти корову, а ОСОБА_2 з онуком залишились в нього в будинку. Син ОСОБА_2 ОСОБА_1 до нього не заходив, а пішов гуляти у село. Подоївши корову він зайшов до будинку, де побачив, що ОСОБА_2 не було, а її онук Олександр спав на дивані. Він також приліг на диван відпочивати.  Біля 23 год. до нього прийшов син ОСОБА_2, ОСОБА_5 і хотів забрати  Олександра, але він йому не дозволив, так як останній був п’яний. Приблизно о 01 год. ночі він проснувся від стуку в двері і поки він вдівався в будинок увірвались ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які почали збирати Олександра. Тоді він почав кричати та погрожувати, взявши в  руки іграшку у виді рушниці. ОСОБА_2 в будинку не було. Після цього всі вийшли на вулицю, де він в запалі вдарив ОСОБА_2, бо був дуже злий.

    Через  три дні після цього до нього додому прийшли працівники міліції, які повідомили, що ОСОБА_2 знаходиться в лікарні і опитали його по факту завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

    Він приходив до ОСОБА_2 у лікарню, але вона не хотіла його бачити. Після виписки ОСОБА_2 з лікарні, вона прийшла до нього додому і сказала, що хоче помиритись, але просила відшкодувати гроші за лікування. Він погодився, повернув ОСОБА_2 гроші за лікування і вони далі продовжують спільно проживати та вести спільне господарство.    

    У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.      

    У відповідності із ст. 299 КПК України суд визнавши за недоцільне досліджувати інші докази стосовно всіх фактичних обставин справи, які підсудний правильно розуміє і ніким  не оспорюються, виходячи з показів підсудного, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину знайшла своє  підтвердження в судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст. 121 ч.1 КК України, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.     Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, що судиться вперше, щиро розкаюється у скоєному,  завдані злочином збитки відшкодовані, потерпіла матеріальних претензій до підсудного не має, просить його суворо не карати.

    До обставин, які пом’якшують покарання, суд визнає  щире каяття підсудного, активне сприяння  розкриттю злочину, те що завдану злочином шкоду відшкодував повністю.

    Обставин, які обтяжують покарання  судом не встановлено.

За наявності наведених обставин, що пом”якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з врахуванням особи винної, виходячи з принципу, що покарання має бути призначене  необхідне і достатнє для виправлення підсудного, суд  вважає, що при  призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1 КК України слід застосувати ст. 69 КК України і перейти до іншого більш м’якого виду основного покарання, не зазначеної у санкції статті за цей злочин та призначити йому покарання у виді штрафу.

    На підставі наведеного та  керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                                З А С У Д И В :

    ОСОБА_1 визнати винним за ст. 121 ч.1 КК України та та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання –  3000 (три тисячі)грн. штрафу.                                                 Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

    На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського Апеляційного суду   протягом 15 діб з часу проголошення через Тлумацький районний суд.

                        Головуючий :