У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/753/16-а

Головуючий у 1-й інстанції:

Левицький Василь Костянтинович

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

14 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Котильбан Н.Д.,

представника відповідача: не з'явився,

представників третіх осіб: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу управління Західного офісу державної аудиторської служби в Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області до приватного багатопрофільного підприємства "Каліпсидра", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чернівецька міська рада, управління освіти Чернівецької міської ради про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного багатопрофільного підприємства "Каліпсидра", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чернівецька міська рада, управління освіти Чернівецької міської ради про стягнення коштів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду І інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представники третіх осіб в судове засідання також не з'явилися про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне багатопрофільне підприємство "Кліпсидра" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Кобилиці Лук'яна, будинок 88Б) зареєстроване як юридична особа 29.04.1999 р.

Заявлені види діяльності згідно КВЕД: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; постачання інших готових страв.

Відповідно до п. 1.2.11 плану контрольно - ревізійної роботи на IV квартал 2015 р., на підставі направлень на проведення ревізії, посадовими особами позивача проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління освіти Чернівецької міської ради за період з 01.11.2012 р. - 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт № 24-03/3 від 19.02.2016 р.

В акті перевірки зафіксовано, що у 2012 р. - 2015 р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради проведені конкурсні торги з придбання послуг з організації харчування учнів у шкільних їдальнях, переможцем яких, в тому числі стало приватне багатопрофільне підприємство "Каліпсидра".

Протягом вказаного періоду управлінням освіти Чернівецької міської ради наказами від 24.01.2013 р. №36, від 03.03.2014 р. №77 та від 16.02.2015 р. №64 затверджено ліміти використання енергоносіїв для організацій, що харчують учнів м. Чернівці.

З вказаними наказами відповідача ознайомлено, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи приватного багатопрофільного підприємства "Каліпсидра".

Також в акті зафіксовано, що 20.06.2012 р. між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Позичкодавець), який діяв від імені та в інтересах територіальної громади м. Чернівців та приватним багатопрофільним підприємством "Каліпсидра" (Користувач) укладено договір позички нерухомого майна №128/БО.

Відповідно до вказаного договору Позичкодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28.07.2009 р. №535/1 від 14.06.2012 р. та №1-010-1787 передає, а Користувач приймає у строкове користування нежиле приміщення, загальною площею 21,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Шкільна, 2 на першому поверсі будинку, з метою використання його як їдальню (об'єкт позички).

Об'єкт позички належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців і знаходиться на балансі управління освіти.

Пунктом 4.1.9 вказаного договору №128/БО передбачено, що оплату комунальних послуг та енергоносіїв у межах лімітів, необхідних для забезпечення харчування учнів, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у кошторисі управління освіти Чернівецької міської ради та за межами лімітів, здійснюється за рахунок надавача послуг.

Як вбачається із акту перевірки, після закінчення терміну дії договору позички приміщень укладених у 2012 р. з приватним багатопрофільним підприємством "Каліпсидра" , Департаментом економіки Чернівецької міської ради у 2015 р., укладено додатковий договір від 30.06.2015 р. №2 про продовження терміну дії договору №128/БО.

При цьому, ревізією встановлено, що протягом періоду дії вказаних договорів, приватним багатопрофільним підприємством "Каліпсидра", якою надавались послуги з харчування учнів в загальноосвітніх навчальних закладах міста не в повному обсязі відшкодовувалися комунальні послуги, які спожиті понад встановлені ліміти, як це передбачалося відповідно до умов укладених договорів.

Проведеним під час ревізії співставленням доведених лімітів з даними про фактичне споживання приватним багатопрофільним підприємством "Каліпсидра" комунальних послуг встановлено, що протягом 2012 р. - 2014 р. управлінням освіти Чернівецької міської ради проведено оплату за комунальні послуги, які спожиті відповідачем понад встановлені ліміти на загальну суму 34226,39 грн.

Внаслідок даного порушення загальному фонду міського бюджету завдано шкоди (збитків) в сумі 34226,39 грн.

З урахуванням виявлених порушень, 09.03.2016 р. Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області надіслала управлінню освіти Чернівецької міської ради лист за № 24-03-15-15/1918 "Щодо усунення порушень законодавства" з вимогами про усунення виявлених порушень законодавства в установленому законодавством порядку, в тому числі стосовно повернення коштів за комунальні послуги, спожиті понад лімітні призначення за надання послуг з харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів приватним багатопрофільним підприємством "Каліпсидра" в сумі 34226,39 грн.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із копіями завірених первинних, розпорядчих та інших документів зобов'язано Управлінню освіти Чернівецької міської ради подати до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області в термін до 04.04.2016 р.

04.04.2016 р. та 23.06.2016 р. управління освіти Чернівецької міської ради направило до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області листи №01 - 15 та №01-15/1070, в яких повідомило про усунення порушень, які були виявлені під час ревізії та зафіксовані в акті перевірки від 19.02.2016 р. №03-40/3.

У вказаних листах повідомлено позивача, що управлінням освіти Чернівецької міської ради було вручено 16.02.2016 р. особисто посадовій особі відповідача рахунки на оплату перевитрат використаних лімітів та направлено лист про термінове повернення коштів за спожиті комунальні послуги.

Оскільки приватним багатопрофільним підприємством "Каліпсидра" вказані кошти повернені не були, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 2939-XII передбачено, зокрема, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень

Згідно пунктів 1, 7 ст. 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 та 13 ст. 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається, в тому числі право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що орган державного фінансового контролю може звертатися з позовом до підконтрольної установи в разі не забезпечення виконання нею вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень.

Як передбачено ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як вбачається із змісту позовних вимог та характеру спірних правовідносин вимоги органу державного фінансового контролю у цій справі заявлені з метою відшкодування збитків, завданих загальному фонду місцевого бюджету м. Чернівці внаслідок дій іншого суб'єкта господарювання, а саме приватного багатопрофільного підприємства "Каліпсидра".

Згідно ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави вважати, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що приватне багатопрофільне підприємство "Каліпсидра" не є підконтрольною установою Західного офісу Держаудитслужби в розумінні Закону № 2939-XII та відповідно жодних владних управлінських функцій позивач відносно відповідача не здійснював.

Крім того, суд звертає увагу, що право позивача на звернення до суду з позовом до непідконтрольної установи жодним нормативно - правовим актом не передбачено, в тому числі Законом № 2939-XII.

Судом встановлено, що позивачем під час перевірки фінансово - господарської діяльності управління освіти Чернівецької міської ради виявлено неналежне виконання приватним багатопрофільним підприємством "Каліпсидра" умов договору, внаслідок чого завдано шкоди (збитків) місцевому бюджету на загальну суму 34226,39 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Крім того, спірні правовідносини виникли між органом місцевого самоврядування та відповідачем у зв'язку з неналежним виконанням вимог договору позички.

В позовній заяві позивач вказував, що відповідач не виконав в повному обсязі договірні зобов'язання щодо оплати вартості комунальних послуг за спожитих понад затверджений ліміт, чим порушив ст. 629 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 629 ЦК України, на які позивач посилався в позові на обґрунтування своїх вимог, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів звернення до суду управлінням освіти Чернівецької міської ради або Чернівецькою міською радою із позовом про стягнення з приватного багатопрофільного підприємства "Каліпсидра" завданої шкоди (збитків) на загальну суму 34226,39 грн. сторонами не надано та не вказано причини чому підконтрольною установою позивача не вжито всіх заходів для виконання вимоги № 24-03-15-15/1918 від 09.03.2016 р., а також усунення порушень виявлених під час перевірки.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди є формою цивільно-правової відповідальності та інститутом цивільного права, а позивач, хоча і є суб'єктом владних повноважень, але у даних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій у відношенні відповідача.

В іншому випадку, спірні правовідносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватно - правовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесені до адміністративної юрисдикції

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що питання відшкодування матеріальної шкоди (збитків), яка на думку позивача, завдана загальному фонду місцевого бюджету м. Чернівці діями юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень та непідконтрольною позивачу організації, носить приватноправовий зміст, а тому не можуть розглядатися і вирішуватись у порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 29.07.2016 р. у справі №808/5712/15, від 15.09.2016 р. у справі №808/5534/15 та від 21.12.2016 р. у справі №804/12665/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справа адміністративної, згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що юрисдикція адміністративного суду не поширюється на справи стосовно стягнення завданих збитків (шкоди) з непідконтрольної установи позивача, оскільки виникає спір про цивільне право та має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, в порядку статті 200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Західного офісу державної аудиторської служби в Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 березня 2017 року.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П. Білоус О.В.