донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

19.07.2006 р.                                                                                   справа №44/133

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Калантай  М.В.

суддів

Запорощенка  М.Д., Старовойтової  Г.Я.,

Судова колегія змінена розпорядженням Першого заступника  голови Донецького апеляційного господарського суду від 07.07.2006 року.

за участю представників сторін:

від позивача:

Вороніна Є.О. - дов. від 12.10.05., Мандичев Д.В. - дов. від 16.03.06.,

від відповідача: прокурор:

Олекса Л.А. - дов. від 11.07.06, Завгородня Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" м.Костянтинівка

на рішення господарського суду

Донецької області

від	30.05.2006 року

по справі

№44/133

за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк

до за участю прокурора

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" м.Костянтинівка

про	зобов'язання вчинити дії по поверненню майна за договором оренди

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2006 року у справі              №44/133 (суддя Мєзєнцев Є.І.) задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал” м. Костянтинівка про зобов’язання відповідача виконати обов’язок по поверненню державного майна з оренди шляхом допуску представників інвентаризаційної комісії та комісії по розмежуванню й оцінці державного майна до спірного об’єкту, а також про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал” підписати по результатах роботи комісії зведений акт інвентаризації державного майна, що затверджується у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Донецькій області, зведений акт інвентаризації державного майна та майна орендаря, протокол засідання комісії з оцінки державного майна, протокол засідання комісії по розмежуванню державного майна та виділення частки орендаря, акт оцінки державного майна та акт приймання-передачі при поверненні державного майна.

Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал” м. Костянтинівка  здійснити допуск представників інвентаризаційної комісії та комісії по розмежуванню й оцінці державного майна до цілісного майнового комплексу “Костянтинівський завод скловиробів імені 13 розстріляних робочих”.

Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал” м. Костянтинівка підписати по результатах роботи комісії зведений акт інвентаризації державного майна цілісного майнового комплексу “Костянтинівський завод скловиробів імені 13 розстріляних робочих”, що затверджується у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Донецькій області, зведений акт інвентаризації державного майна та майна орендаря, протокол засідання комісії з оцінки державного майна, протокол засідання комісії по розмежуванню державного майна та виділення частки орендаря, акт оцінки державного майна та акт приймання-передачі при поверненні державного майна.

Рішення господарського суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал” м. Костянтинівка,  не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить у задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі заявник посилається на наступне.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції обґрунтоване висновком, про те що договір оренди №665 розірвано на підставі статті 782 Цивільного Кодексу України і домовленості сторін, передбачених пунктом 10.3 цього  Договору.

На думку заявника, такий висновок суду є неправильним. Так, 29.09.2005року Позивач листом 14-7215 пропонував відповідачу розірвати договір оренди, посилаючись при цьому на частину 1статті 782 Цивільного кодексу України, не беручи до уваги те, що в    односторонньому порядку розірвати договір не можливо, оскільки при укладанні Договору оренди №665   сторони домовились (п.10.3 ), що зміна або розірвання договору можуть мати місце за згодою сторін. Зміни та доповнення, які вносяться в договір, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору і внесення змін не допускається. Таким чином, як вважає відповідач, зазначений лист є пропозицією щодо розірвання договору і сторона, яка адресувала цей лист повинна одержати згоду на його розірвання .

Крім того, Товариство наполягає на невірному висновку господарського суду, щодо оцінки змісту пункту 10.3. спірного договору, де ним вказано, що зазначена умова не застосовується до дій Фонду у правовідносинах, які склалися між сторонами, оскільки забороняє не відмову від договору, а відмову від його виконання. Суд, на думку заявника, не взяв до уваги те, що відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, і зміна або розірвання договору має місце тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором (стаття 651 ЦК України).

В даному випадку саме договором оренди, укладеним між сторонами передбачена згода сторін у разі його розірвання. Орендар - ТОВ “ТК “Кристал” не давав згоди на розірвання договору і після одержання листа товариством продовжували існувати орендні відносини між сторонами, а саме: цілісний майновий комплекс використовувався за призначенням, визначеним Статутом підприємства, сплачувалася орендна плата Орендодавцю, проводилася реконструкція виробництва. Орендодавцю були надані документи, підтверджуючі вартість виконаних робіт, після одержання яких Фонд не заперечував проти дій орендаря, про що свідчать листи-переписка з підтвердженням їх одержання Фондом.  

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, проти доводів, викладених у апеляційній скарзі заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню.

Прокурор підтримав заперечення позивача.

Представником заявника апеляційної скарги були заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які не були ним додані до апеляційної скарги,  а саме: копії листів №06-7997 від 27.10.2005 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на адресу Міністерства промислової політики України “Про оренду” і №14/5-1-1827 від 02.11.2005 року Міністерства промислової політики України на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України “Щодо оренди майна”. Крім того, заявлене іще одне клопотання про залучення в якості третьої особи Міністерства промислової політики України.

Позивач та прокурор проти вказаних клопотань заперечили.

За результатами розгляду клопотання відповідача залишені судом без задоволення з огляду на те, що по-перше, заявником апеляційної скарги не доведена неможливість подання додаткових доказів суду першої інстанції і по-друге, не доведена обгрунтованість підстав залучення Міністерства промислової політики України до участі у справі як 3-ої особи, не зазначено на боці позивача чи відповідача її має бути залучено.

Приписами частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал” (орендар) 10.10.2000 року уклали договір оренди №665.

За умовами вказаного договору орендодавець зобов’язався надати, а орендар –прийняти у строкове платне користування державне майно –цілісний майновий комплекс (далі ЦМК), розташований за адресою: 85114, м. Костянтинівка, вул. Шмідта,3, Донецька область загальною оціночною вартістю 25480417,53 грн. станом на 01.09.2000 року.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування ЦМК з моменту підписання Договору та підписання акту приймання-передачі ЦМК. В порядку статті 262 ЦК УРСР, 10.10.2000 року за актом приймання-передачі орендне підприємство “Костянтинівський завод скловиробів” передав ЦМК, а Товариство прийняло зазначений майновий об’єкт.  

Строк дії Договору визначений сторонами на п’ять років, згідно пункту 10.1 Договору –з 10.10.2000 року до 10.10.2005 року. Додатковою угодою до Договору від 02.08.2004 року №1/04 Фонд та Товариство збільшили строк дії Договору до десяти років.

Листом №14-7215 від 29.09.05 року (арк. 11) орендодавець повідомив орендаря про відмову Фонду від Договору –в порядку частини 1 статті 782 ЦК України через невнесення Товариством орендної плати протягом трьох місяців поспіль. За правилами частини 2 статті 782 ЦК України, Договір вважається розірваним з 05.10.2005 року –тобто з моменту одержання Товариством повідомлення про відмову від Договору, який (момент) підтверджується поштовим повідомленням № 2064175.

В ході судового слідства встановлений факт існування тримісячного порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення плати за користування ЦМК, як правова підстава для відмови Фонду від Договору та підтверджено наданою позивачем Довідкою про нарахування та перерахування орендної плати до державного бюджету за ЦМК “Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робочих” відповідно до спірного договору оренди (арк.66). Згідно з даними розрахунками, в періоди січня-квітня, липня-грудня 2004 року, січня-березня 2005 року відповідачем допускалося систематичне порушення грошового зобов’язання, оплата провадилась не у повному обсязі, як вимагають приписи пункту 5.2 Договору та стаття 526 ЦК України.

Таким чином, господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем допускалися тримісячні невнесення плати за користування ЦМК у визначеному сторонами розмірі, що утворює законні підстави для відмови позивача від Договору в порядку статті 782 ЦК України.

Судова колегія погоджується також із твердженням суду першої інстанції стосовно змісту пункту 10.3 договору, яким сторони встановили правило на заборону від односторонньої відмови від виконання Договору.

Так, на думку суду апеляційної інстанції, господарський суд правомірно вказав на те, що зазначена умова не застосовується до дій Фонду у правовідносинах, які склалися між сторонами, оскільки забороняє не відмову від договору, а відмову від його виконання. Фондом належним чином виконане зобов’язання за спірним договором щодо передачі ЦМК Товариству, в той час, як свідчать матеріали справи, мали місце прояви недобросовісності з боку Товариства в частині систематичних зволікань з виконанням грошових зобов’язань, всупереч приписам пункту 6 частини 1 статті 3 та статей 525-526 ЦК України.

Як вказано судом першої інстанції, свобода договору, визначена як загальний принцип цивільного права згідно частини 3 статті 6 та статті 627 ЦК України, не має абсолютного характеру, тобто сторони певним чином обмежені у власній волі щодо визначення умов Договору. Зокрема, норми частини 3 статті 6 ЦК України зазначають, що сторони в Договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту.

Нормами статті 782 ЦК України визначене право наймодавця в позасудовому порядку відмовитись від договору найму через тримісячну несплату плати за користування річчю.

Листом №418/8 від 06.10.2005 року (арк.56), відповідач підтвердив факт отримання від орендодавця повідомлення про відмову від договору. Із змісту цього листа вбачається, що Товариство не заперечувало проти відмови Фонду від договору та надало кандидатури щодо створення спільної інвентаризаційної комісії про повернення ЦМК за участю директора, технічного директора та головного бухгалтера Товариства.

Таким чином, позивач належним чином скористався своїм правом, передбаченим статтею 782 ЦК України стосовно відмови від договору у разі проявів недобросовісності з боку підприємства в частині виконання грошових зобов’язань.

Судом правомірно не прийняті до уваги заперечення відповідача, які стосуються продовження дії Договору на момент розгляду справи у суді, оскільки лист Фонду №06-870 від 08.02.2006 року (стосовно підготовки звітності по спожитих енергоресурсах) не доводить факту укладення після 05.10.2005 року правочину, аналогічного договору, між Фондом та Товариством.

Як вбачається із матеріалів справи, решта листування між сторонами, а також Міністерством промислової політики України (№ 14/5-1-1827 від 02.11.05 року, № 06-01-2317 від 31.03.06 року, № 1/52 від 15.03.06 року, № 1/46 від 06.03.06 року та інші) –також не доводить переукладення договору між сторонами після 05.10.2005 року.

Лист Фонду №06-01-3431 від 28.04.06 року, який стосується невиконання підприємством істотних умов Договору та вимагає застрахувати орендоване державне майно, причому у якості юридичних наслідків невиконання вимог Фонду вказано на розірвання Договору в судовому порядку –правомірно не оцінений судом як належний та допустимий доказ, оскільки всупереч розділу 4.6 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 року №1153 зазначений лист № 06-01-3431 не підписаний особою, від імені якої він оформлений (заступник начальника Кузура О.О.), або виконувачем обов’язків останнього.

Згідно зі статтею 785 ЦК України та статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору є виникнення у підприємства цивільного зобов’язання щодо повернення ЦМК наймодавцеві (державі).   

Відповідно до наказу позивача від 28.11.2005 року №1672 “Про створення інвентаризаційної комісії та комісії з розмежування та оцінці державного майна –цілісного майнового комплексу “Костянтинівський завод скловиробів імені 13 розстріляних робочих”, переданого в оренду ТОВ “ТК “Кристал” (арк.57), прийнятого в порядку пункту 2 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №158 від 02.03.1993 року (далі –Положення), - ініційовано процедуру повернення ЦМК державі від відповідача.

Цим наказом визначено персональний склад інвентаризаційної комісії, головою якої є директор Товариства, а членами –технічний директор і головний бухгалтер Товариства, начальник та головний спеціаліст відділу орендних відносин Фонду, а також директор товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Аудит”. Даний Наказом Фонду містить план роботи з повернення ЦМК з оренди.

Означені вказівки наказу Фонду від 28.11.2005 року №1672 відповідають приписам пунктів 5-7 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року №847 (далі –Порядок).

На виконання наказу Фонду від 28.11.2005 року №1672 Товариство видано власний наказ від 29.11.2005 року №212 “Про створення робочих інвентаризаційних груп” (арк.50), яким визначило осіб, що мають безпосередньо інвентаризувати майно кожного з підрозділів станом на 30.11.2005 року та передати результати локальних інвентаризацій інвентаризаційній комісії для узагальнення до 15.12.2005 року.

Однак, відповідач не здійснив передбачених законодавством дій щодо повернення ЦМК наймодавцеві.

Пунктами 3, 5 та 6 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 року №847 передбачений обов’язок сторін після розірвання договору провести силами інвентаризаційної комісії, до якої входять і представники Товариства, інвентаризацію майна ЦМК в порядку, визначеному Положенням.

Відповідно до пунктом 52 Положення інвентаризація ЦМК після розірвання Договору проводиться на останнє число місяця, на яке здійснюється оцінка майна, що повертається після розірвання договору оренди, тобто, станом на 01.11.2005 року. В перебігу зазначеної інвентаризації провадиться визначення часток держави та Товариства, причому граничний строк проведення такої інвентаризації обмежений 15-ма днями, визначеними пунктом 6 Положення, тобто не пізніше 16.11.05 року. Порядок здійснення інвентаризації визначений пунктами 16-50 Положення.

Згідно з пунктом 9 Порядку за даними інвентаризації ЦМК після розірвання договору складаються протокол про результати інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між Фондом та Товариством.

Поверненню майна ЦМК наймодавцеві у відповідності до 52, 6 Положення, а також пункту 10 Порядку має передувати проведення інвентаризації майна ЦМК та його оцінка станом на момент інвентаризації.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем норм пунктів 52, 6 та 16-50  Положення, а також пункту 9 Порядку, необхідних для належного виконання цивільних зобов’язань, передбачених статтею 785 ЦК України та статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо зобов’язання повернути ЦМК шляхом допуску представників інвентаризаційної комісії та комісії по розмежуванню й оцінці державного майна до ЦМК, а також зобов’язання відповідача підписати по результатах роботи комісії зведений акт інвентаризації державного майна, що затверджується у Фонді, зведений акт інвентаризації державного майна та майна орендаря, протокол засідання комісії з оцінки державного майна, протокол засідання комісії по розмежуванню державного майна та виділення частки орендаря, акт оцінки державного майна та акт приймання-передачі при поверненні державного майна є доведеними та обґрунтованими, тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду  не підлягає скасуванню,  так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Кристал” м. Костянтинівка на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2006 року  у справі №44/133 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2006 року  у справі                   №44/133 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий          Калантай  М.В.

Судді:          Запорощенко  М.Д.

          Старовойтова  Г.Я.

          

          Надруковано: 8 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          2- прокуророві

          1 у справу

          2. ДАГС

          1. ГС Донецької області