Справа № 643/12869/16-п

Провадження № 3/643/182/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2017 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Погасій О.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого

по ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

30.09.2016 року о 15 год. 15 хв. в районі буд. 38 по пр. Ювілейному в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода – зіткнення автомобілів: НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 і  ЗІЛ 130 державний номерний знак НОМЕР_3  під керуванням водія ОСОБА_2 До зіткнення водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 під час руху не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, який рухався попереду.

В суді ОСОБА_1 вину у ДТП не визнав повністю, зазначивши, що 30.09.2016 року приблизно о 15 год. 30 хв. він на автомобілі FIAT NUOVO DOBLO рухався зі сторони перехрестя вул. Гвардійців-Широнінців та пр. Ювілейного в м. Харкові по лівій стороні дороги в сторону ринка Барабашова з допустимою швидкістю руху. В цей час в районі заправки по пр. Ювілейному, 38 з крайньої лівої сторони почав рух автомобіль ЗІЛ, при цьому водій автомобіля ЗІЛ не переконався, що рух на дорозі відсутній та перегородив йому своїм автомобілем всю дорогу, позбавивши можливості об’їхати, при цьому з метою уникнення зіткнення водій автомобіля ЗІЛ пересік подвійну сумісну розмітку. Він, ОСОБА_1 намагався гальмувати, знижуючи швидкість руху, та здійснив наїзд у ліве колесо автомобіля ЗІЛ. Водій автомобіля ЗІЛ перемістив автомобіль до обочини дороги, про що надав письмові пояснення.

У суді водій ОСОБА_2 зазначив, що 30.09.2016 р. він керував автомобілем НОМЕР_4 та рухався по пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ в сторону вул. Гвардійців-Широнінців, пересікав перехрестя з правого ряду під кутом проїзної частини в лівий ряд, під час маневру його автомобіль знаходився паралельно подвійної сумісної лінії розмітки, та в цей час він почув звук гальмування, та у дзеркало заднього виду побачив, що за його автомобілем гальмує автомобіль. Щоб уникнути зіткнення він, не доїжджаючи до розриву сумісної подвійної ліній близько двох метрів, намагався різко здійснити розворот та відчув удар в задню частину автомобіля. Від удару автомобіль ЗІЛ став на два колеса та він зупинився, опинившись на правій стороні зустрічного руху. Щоб не створювати перешкоди іншим учасникам руху, він зупинив свій автомобіль біля бордюра. Вважає, що автомобіль FIAT NUOVO DOBLO рухався зі швидкістю більше 100 км/год., про що надав письмові пояснення.

В суді ОСОБА_3 як свідок показав, що 30.09.2016 року о 15 год. 00 хв. він знаходився на пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ у припаркованому автомобілі та почув звук гальмування, та побачив вантажний автомобіль, який знаходився перпендикулярно руху транспортним засобів в крайньому лівому ряду в момент ДТП легкового автомобіля, який рухався в крайньому лівому ряду по ходу руху.

Для установлення причин дорожньо-транспортної пригоди постановою від 28.11.2016 року у справі було призначено судову авто технічну експертизу.

Згідно висновку комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 12703/12901 від 23.01.2017 р. складеного судовим експертом ХНДІСЕ ім. Засл. ОСОБА_4 Бокаріуса м. Харкова, виходячи з слідів гальмування, залишених на місці ДТП, швидкість руху повністю завантаженого автомобіля Фіат-Добло у даному випадку перевищувала 77 км/год. 1 Варіант: Водій ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.12.4. ПДР, міг зупинитися до місця зіткнення і мав технічну можливість уникнути ДТП. Дії водія ОСОБА_1, який в населеному пункті здійснював рух транспортного засобу з перевищенням швидкості більше 60 км/год., не відповідали вимогам п. 12.4 ПДР та, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв’язку з виникненням ДТП. В даному варіанті дорожньої обстановки водій автомобіля ЗІЛ 130 ОСОБА_2, виконуючи вимоги п.10.1 ПДР, мав технічну можливість попередити зіткнення. Дії водія автомобіля ЗІЛ 130 ОСОБА_2, який при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не відповідали вимогам п.10.1 ПДР та, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв’язку з виникненням ДТП. 2 Варіант: Водій ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.12.4. ПДР, міг зупинитися до місця зіткнення і мав технічну можливість уникнути ДТП. Дії водія ОСОБА_1, який в населеному пункті здійснював рух транспортного засобу з перевищенням швидкості більше 60 км/год., не відповідали вимогам п. 12.4 ПДР та, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв’язку з виникненням ДТП.

В суді ОСОБА_1 погодився з висновками експерта про те, що він перевищив швидкість руху.

Дослідивши матеріали справи, висновок експертизи, пояснення сторін, суддя прийшов до наступного.

30.09.2016 року о 15 год. 15 хв. в м. Харкові водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався по пр. Ювілейному, 38, під час руху не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_4  під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався попереду.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, люди при цьому не постраждали.

Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.4. Правил дорожнього руху України, які встановлюють наступне: «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.» та п. 12.1. Правил дорожнього руху України, які встановлюють наступне : «при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, який перевозить і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним», що знаходиться в причинному зв’язку з виникненням ДТП.

Допустивши порушення Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується сукупністю відомостей, що містяться у матеріалах справи, висновком експертизи.

Відповідно до положень п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставиною закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

На час розгляду справи цей термін сплинув.

Статтею 284 КУпАП встановлено, що при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу, виноситься постанова про закриття справи.

          Керуючись ст.ст. 38, 124, 247 і 284  КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити в зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя О.Ф. Погасій