донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
18.07.2006 р. справа №21/17-108
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Запорощенка М.Д., Калантай М.В., |
при секретареві судового засідання | Шуть Д.Д. |
за участю представників сторін : |
від позивача : | Домненко В.В. –юрисконсульт, за дов. №12 від 18.07.2006р. |
від відповідача: | не з’явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, м.Димитров Донецької області |
на ухвалу господарського суду | Донецької області |
від | 02.06.2006 р. |
у справі | № 21/17-108 ( суддя Матюхін В.І. ) |
за позовом: | Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, м.Димитров Донецької області |
до відповідача: | Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, м.Київ |
про | визнання протиправними та скасування рішень №2/17-СКК-14-68 від 07.04.2006р. і №5/11-СКК-36-81 від 21.04.2006р. |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.06.2006 р. по справі №21/17-108 (суддя Матюхін В.І.) повернена позовна заява за адміністративним позовом Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, м.Димитров Донецької області, про визнання протиправними та скасування рішень Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, м.Київ №2/17-СКК-14-68 від 07.04.2006р. і №5/11-СКК-36-81 від 21.04.2006р., додані до неї документи у зв’язку з тим, що дана справа не підсудна господарському суду Донецької області як окружному адміністративному суду згідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач, Десятий воєнізований гірничорятувальний загін, м.Димитров Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду.
Заявник скарги вважає, що ухвала господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання підсудності даної адміністративної справи.
Позивач вважає, що судом не взято до уваги, що рішення, яке оскаржується є правовим актом індивідуальної дії, який, хоча і виданий суб’єктом владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, але стосуються інтересів тільки заявника.
Позивач, Десятий воєнізований гірничорятувальний загін просить скасувати ухвалу господарського суду від 02.06.2006р. по справі №21/17-108 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, постановити нову ухвалу з направленням справи до першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідач, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, м.Київ, відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання апеляційного суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 10.07.2006 р.
У відповідності до вимог ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні здійснювався аудіозапис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач, Десятий воєнізований гірничорятувальний загін, м.Димитров Донецької області, звернувся з позовною заявою до відповідача, Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, м.Київ, про визнання протиправними та скасування рішень №2/17-СКК-14-68 від 07.04.2006р. і №5/11-СКК-36-81 від 21.04.2006р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.06.2006р. по справі №21/17-108 повернув позовну заяву за адміністративним позовом Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про визнання протиправними та скасування рішень Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, м.Київ №2/17-СКК-14-68 від 07.04.2006р. і №5/11-СКК-36-81 від 21.04.2006р., додані до неї документи у зв’язку з тим, що дана справа не підсудна господарському суду Донецької області як окружному адміністративному суду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду позивач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду у справі №21/17-108 від 02.06.2006 р. не відповідає вимогам норм Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 185 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду по справі №21/17-108 прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення підсудності даної адміністративної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Місцевий господарський суд, аналізуючи зміст вищенаведеної норми, прийшов до хибного висновку, що ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України стосується лише громадян, оскільки особи, що проживають (перебувають, знаходяться) є громадянами, а не юридичними особами.
Згідно до приписів абзацу 6 статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” №755-IV від 15.05.2003р. місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, тому висновок господарського суду, що ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України стосується лише громадян, оскільки особи, що проживають (перебувають, знаходяться) є громадянами, а не юридичними особами, є незаконним.
Відповідно до п. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду, що при вирішенні питання про відкриття провадження у адміністративній справі №21/17-108 слід керуватися ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що рішення №2/17-СКК-14-68 від 07.04.2006р. і №5/11-СКК-36-81 від 21.04.2006р. є правовими актами індивідуальної дії, який, хоча і виданий суб’єктом владних повноважень - Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, м.Київ, повноваження якого поширюються на всю територію України, але стосуються інтересів тільки заявника, оскільки даним рішенням заявника зобов’язано вчинити певні дії.
Таким чином судова колегія вважає, що ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, яка містить принцип виключної підсудності не може бути застосована до даного адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, ухвала не відповідає приписам Кодексу адміністративного судочинства України, обставинам та матеріалам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування ухвали від 02.06.2006р.та прийняття нової ухвали, якою справу №21/17-108 слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 19, 187, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, м.Димитров Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.06.2006 р. у справі №21/17-108 –задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 02.06.2006 р. у справі №21/17-108 ( суддя Матюхін В.І. ) –скасувати.
Справу №21/17-108 направити до господарського суду Донецької області для продовження розгляду справи.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у касаційному порядку.
Головуючий: Г.Я. Старовойтова
Судді: М.Д. Запорощенко
М.В. Калантай
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС