Справа № 2-1016/09

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 вересня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області  в складі: головуючого - судді                     Кихтюка Р.М.

         при секретарі              Козак О.А

         з участю представника позивача    Шептицької Н.В.

         відповідача                                           ОСОБА_1 .

    представника відповідача                       ОСОБА_3 .

    представника третьої особи                   ОСОБА_4 .

провівши  судове засідання у цивільній справі  за позовом приватного підприємства «Пересувна механізовано колона №19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про виселення без надання іншого жилого приміщення ,-

                                                                    в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Пересувна механізована колона № 19" ( надалі ПП "ПМК №19") звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про виселення без надання іншого жилого приміщення..

Свої вимоги мотивує тим, що на балансі та обслуговуванні у ПП "ПМК №19" знаходиться гуртожиток по АДРЕСА_1 /стара адреса: АДРЕСА_2/ Луцького району Волинської області.

    Під час перевірки правомірності проживання мешканців в гуртожитку встановлено, що відповідачі безпідставно, тобто без ордеру, проживають в приміщенні гуртожитку.

У зв'язку з цим просить суд виселити їх з коридору, площею 3,4 кв.м., вбиральні, площею 0,9 кв.м., ванни, площею 2,4 кв.м.. кімнати, площею 21,1 кв.м., кімнати, площею 12,7 квм.м. в приміщенні №46  четвертого поверху в гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та стягнути судові витрати по справі.

           Ухвалами суду відповідно від 28.07.2009 року та від 28.08.2009 року до участі у розгляді справи залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Луцької міської ради,  а також на стороні  позивача - Луцьку міську раду  та будинковий комітет “ Надія”.

    В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримала з підстав викладених в ній. Просила суд позов задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_1 . та його представник позов не визнали, суду пояснили, що відповідачі проживають в гуртожитку на законних підставах, як особа, що перебувала у трудових відносинах з підприємством  та члени її сім'ї. Крім цього проживають в гуртожитку більше десяти років,  а тому не можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення. При цьому зазначили, що на даний момент приміщення гуртожитку належить територіальній громаді м.Луцька і вимоги позивача є безпідставними. Просили в прозові відмовити.

    Відповідач ОСОБА_2 . до суду не з'явилась, подала заяву про слухання справи у її відсутності.

           Представник третьої особи ОСОБА_5  просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

      Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши представлені по справі письмові докази, суд приходить до висновку, що  позов  до задоволення не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що будинок в АДРЕСА_1 /попередня адреса АДРЕСА_2 має статус гуртожитку, про що свідчать матеріали інвентаризаційної справи, рішення виконавчого комітету від 09.04.2009 року(а.с.       ).

           Як вбачається з довідки від 19.05.2008 року за № 64, вказаний гуртожиток перебуває на балансі та обслуговуванні ПП "ПМК №19", який у відповідності до рішення виконкому Луцької міської ради від 16.04.1992 року за  № 154 “Про заселення квартир” дозволено ПМК -1 використовувати його як  гуртожиток для малосімейних (а.с.4,   )

            Відповідно до ст.ст.128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

            На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Як з'ясовано з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, письмових пояснень відповідача та його представника, ОСОБА_6 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являвся відповідно батьком та чоловіком  відповідачів, у зв'язку з перебуванням у трудових відносинах з УВТК «Волиньагробуд», на підставі рішення профспілкового комітету у 1991 році виділені дві кімнати під №39 (а.с.      ). ОСОБА_6  пропрацював на підприємстві більше десяти років та помер 13.12.2007 року(а.с   ).

На даний час відповідачі продовжують проживати у вказаних кімнатах, нумерація яких значиться за №46.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2  також перебувала у трудових відносинах в підприємством, правонаступником якого являється позивач, про що свідчить копія її трудової книжки(а.с.     ).

Як вбачається з свідоцтва про право власності від 10.06.2009 року, спірний гуртожиток належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Луцька в особі Луцької міської ради  і у відповідності до рішення Луцької міської ради від 29.07.2009 року переданий в оперативне управління органу самоорганізації населення - будинковому комітету “Надія” (а.с.        ).

          При цьому, виконавчим комітетом Луцької міської ради 13.08.2009 року відповідачам видано ордер на жиле приміщення в гуртожитку за № 46, тобто на приміщення,  в яких проживають останні (а.с.      )      

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на громадян, які на законних підставах тривалий час (не менше п'яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла.

Ч.1 ст.19 вказаного Закону передбачено, що забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм (їх сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей.  

Таким чином, зважаючи, що власником гуртожитку являється територіальна громада м.Луцька, відповідачам в установленому порядку виданий ордер на проживання у спірній кімнаті, то суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки не вбачає порушень прав, свобод чи інтересів  позивача.

При цьому, довідка КТ «Волиньбудкомплект» від 01.02.2008 року про виділення  відповідачу ОСОБА_2  на підставі рішення профспілкового комітету у 1991 році вказаної кімнати за № 39, яка на думку позивача, суперечить іншій - про виділення вказаного житла її померлому чоловікові, не спростовує висновків суду.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 58, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 125, 127 - 132 ЖК України, ст.ст. 1, 19 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", суд ,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову приватного підприємства «Пересувна механізовано колона №19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про виселення без надання іншого жилого приміщення з коридору, площею 3,4 кв.м., вбиральні, площею 0,9 кв.м., ванни, площею 2,4 кв.м.. кімнати, площею 21,1 кв.м., кімнати, площею 12,7 квм.м. в приміщенні №46 четвертого поверху гуртожитку в АДРЕСА_1/попередня адреса: АДРЕСА_2/  -  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                     Р.М. Кихтюк