А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2009 року м.Ужгород.
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Стана І.В.,
суддів - Машкаринця М.М., Дідика В.М.,
за участю прокурора - Сирохман Л.І.,
підсудного - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Тячівського районного суду від 21 жовтня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканця АДРЕСА_1, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, громадянина України,
засуджено за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі на 3 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.
Цивільний позов прокурора Тячівського району задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь фінансового управління Тячівської районної державної адміністрації 765 грн. 25 коп. за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 28 липня 2008 року о 2-ій годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи мікроавтобусом марки «Форд-Дукато», реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі між с.Нижня Апша - Грушево Тячівського району грубо порушив вимоги п.п.10.1; 11.2; 11.3; 12.1; 12.4 та 14.6 «г» Правил дорожнього руху, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортним засобом і на вул.Борканюка в с.Нижня Апша з'їхав у кювет.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир керованого ОСОБА_1транспортного засобу ОСОБА_2. одержав тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування судового рішення щодо ОСОБА_1посилаючись на те, що судом першої інстанції допущені порушення вимог кримінального, кримінально-процесуального законів, щодо ОСОБА_1. призначено занадто м'яке покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого винним злочину.
Доведеність вини та правильність кваліфікації судом суспільно небезпечних дій ОСОБА_1. прокурор не оспорює.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення підсудного ОСОБА_1потерпілого ОСОБА_2. про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні.
Всупереч вимогам закону, в основу судового рішення, суд поклав докази, які ним не досліджувалися, зокрема, протокол огляду місця події (а.с.,а.с.3-4).
Вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення слід підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог статей 321-339 КПК.
Якщо викладені у вироку, протоколі судового засідання обставини не відповідають фактичним обставинам справи, вони викликають сумніви в законності вироку, його обґрунтованості і справедливості.
З протоколу судового засідання від 21 жовтня 2008 року (а.с., а.с.80 - останній аркуш протоколу не пронумерований) убачається, що судом в судовому засіданні окрім вироку проголошено і окрему постанову, роз'яснено строк та порядок її оскарження.
Однак в матеріалах справи такої постанови немає. Окрім того, з вказаного протоколу судового засідання видно, що суд розглянув кримінальну справу, постановив вирок, окрему постанову за одну годину, тобто розпочав судове засідання о 15-ій годині 21 жовтня 2008 року і закінчив судове засідання о 16-ій годині цього ж дня.
В протоколі судового засідання також вказано, що справу розглянуто з участю прокурора Роман, який не приймав участі у її розгляді.
Вказані обставини викликають сумніви в законності такого вироку і додержанні судом вимог ст.322 КПК України.
Всупереч вимогам ст.317 КПК України після розгляду усіх доказів, що є в справі, головуючий не опитав учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме.
З матеріалів справи, зокрема, постанови про притягнення як обвинуваченого від 3 вересня 2008 року (а.с.,а.с.38-39), обвинувального висновку (а.с.,а.с.60-63) убачається, що ОСОБА_1 скоїв суспільно небезпечне діяння 29 липня 2008 року.
Згідно ж вироку ОСОБА_1 вчинив злочин 28 липня 2008 року.
Всупереч вимогам ст.334 КПК України суд не зазначив у мотивувальній частині судового рішення чому він незгідний з твердженням органу досудового слідства, і на чому будуються висновки суду в частині часу скоєння ОСОБА_1злочину, не мотивував свого рішення в частині вирішення питання про незастосування щодо винного додаткового покарання.
Враховуючи ту обставину, що в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановлення вироку, судове рішення у справі підлягає до скасування, а справа - направленню на новий судовий розгляд при якому суду необхідно усунути наведені недоліки.
Якщо при новому розгляді справи судом буде доведено, що ОСОБА_1скоєно злочин за яким йому пред'явлено обвинувачення, призначене щодо нього покарання є занадто м'яким.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Тячівського районного суду від 21 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі зі стадії судового розгляду.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. залишити попередній - підписку про невиїзд.
Судді: