донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
17.07.2006 р. справа №23/71а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Москальової І.В., Старовойтової Г.Я., |
при секретареві судового засідання | Абдулазізова О.Д. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Громчаков О.В. - дов. від 14.07.06, |
від відповідача: | Панько С.А. - дов. від 15.06.06, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м.Донецьк |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 27.04.2006 року |
по справі | №23/71а |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське аптечне об'єднання" м.Донецьк |
до | Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м.Донецьк |
про | визнання недійсним рішення |
Постановою від 27.04.2006 року господарського суду Донецької області у справі №23/71а (суддя М.І.Забарющий) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Міське аптечне об’єднання” м. Донецьк до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №121 від 09.11.2005 року.
Вказане рішення визнане недійсним.
Постанова суду мотивована доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Відповідач, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Міське аптечне об’єднання” м. Донецьк, проти доводів заявника апеляційної скарги заперечує, вважає постанову законною та обґрунтованою, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення .
Розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Відповідачем, на підставі статті 13 Закону “Про ціни та ціноутворення”, постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 “Питання державної інспекції з контролю за цінами”, пункту 22 Плану роботи держінспекції цін в Донецькій області, здійснена перевірка позивача. За наслідками вказаної перевірки був складений акт №2172 від 18.10.2005 року, в якому зазначено, що позивач завищив ціни за рахунок перевищення граничного рівня торгівельної надбавки при реалізації дитячого харчування вітчизняного виробництва, ціни на яке підлягають державному регулюванню, та лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які теж підлягають державному регулюванню.
На підставі статті 14 Закону “Про ціни та ціноутворення” відповідач виніс рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 09.11.2005 року №121, яким до позивача були застосовані економічні санкції у вигляді стягнення безпідставно отриманої виручки у розмірі 187,99 грн. та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки –375,98 грн., всього на загальну суму 563,97 грн.
Як встановлено в ході судового слідства, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” (далі –постанова КМУ №1548) Донецька обласна державна адміністрація винесла розпорядження №117 від 20.03.2002 року. Цим розпорядженням були встановлені граничні торгівельні надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, зазначені у Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, затвердженому спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 03.12.2001 року №480/294, а саме –на рівні не вище ніж 35 % оптової ціни виробника (митної вартості) –у разі реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення населення через аптечну мережу (в тому числі за пільговими рецептами).
Розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 05.06.2002 року №253 “Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови облдержадміністрації від 20.03.2002 року №117” (далі –розпорядження №253) розпорядження № 117 було доповнене пунктом 2 наступного змісту “оптова ціна виробника –це ціна підприємства–виробника без урахування надбавок чи знижок, що застосовуються в залежності від конкретних умов договорів (контрактів)”.
Відповідач наполягає на тому, що позивач встановлював торгівельну надбавку до ціни виробника на лікарські засоби і вироби медичного призначення без урахування знижок на ці товари, тим самим завищував роздрібні ціни на них. На думку контролюючого органу, позивач повинен був застосовувати торгівельну надбавку до ціни товару зазначеної у графі накладної “відпускна ціна”, що відповідає, як він вважає, нормам Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.
Із наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що в них визначені графи “оптова ціна виробника”, “торгівельна знижка / націнка” та “відпускна ціна”.
Позивач застосував торгівельну надбавку до ціни товару, зазначеної у графі накладної “оптова ціна виробника”.
Таким чином, позивач правомірно встановлював торгівельну надбавку саме до ціни виробника без урахування знижки на відповідні товари, оскільки його дії повністю відповідали нормам розпоряджень №117 та №253, які зареєстровані Донецьким обласним управлінням юстиції, є чинними та не оскаржені у судовому порядку.
Господарський суд правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на норми Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки цей Закон не регулює встановлення цін на товари.
Також судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що не заслуговують на увагу відповідні роз’яснення Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, на які посилається відповідач, оскільки вони не зареєстровані у Мін’юсті України і не мають сили нормативно–правового акту, крім того, вони суперечать нормам розпоряджень №117 та 253, які є нормативно–правовим актом.
Пунктом 1 розпорядження голови Донецької облдержадміністрації №458 від 01.07.1996 року “Про ціноутворення на дитяче харчування” встановлено граничну торгову надбавку до оптово–відпускної ціни на дитяче харчування у розмірі до 20 %. Чинним законодавством не визначений термін “оптово–відпускна ціна”. З огляду на це, господарський суд правильно зазначив, що цей термін не можна тлумачити тільки як “ціна виробника”, а його треба розуміти в залежності від того, від кого позивачем був отриманий товар, а саме: від виробника, чи посередника.
Судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги посилання відповідача на лист головного управління економіки Донецької облдержадміністрації від 01.07.2002 року №52/601(арк.38) тому, що він не має сили нормативно–правового акта і не може вносити корективи у розпорядження №458, крім того, він підписаний особою, повноваження якої невідомі.
Лист головного управління економіки Донецької облдержадміністрації від 03.04.2006 року №5–вх. 10–039 також не заслуговує на увагу, оскільки він не має сили нормативно–правового характеру і не може вносити корективи у розпорядження №458. Даний лист не має зворотної дії у часі та головному управлінню економіки не надано права офіційного тлумачення актів облдержадміністрації.
З огляду на викладене, рішення відповідача про застосування до позивача економічних санкцій є необґрунтованим, оскільки, відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Разом з тим, факт такого правопорушення державної дисципліни цін відповідачем не доведений, тому позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Таким чином, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Донецької області відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 27.04.2006 року у справі №23/71а залишити без задоволення.
Постанову від 27.04.2006 року господарського суду Донецької області у справі №23/71а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали буде надіслано сторонам у справі в 5-ти денний строк з дня її прийняття.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: І.В. Москальова
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 6 примірників:
1 – у справу, 2 –сторонам;
1 –ГС Донецької області; 2 –ДАГС