Справа № 202/3529/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 березня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді: - ОСОБА_1

при секретарі: - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариства Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.09.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 2008-058, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 26000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 28.03.2014 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 16.09.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір застави рухомого майна, а саме: автомобілю «КІА», модель «Sorento», 2007 року випуску, тип т.з.: легковий універсал – В; № кузова/шасі KNEJC524875703012, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань з повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 101715,38 доларів США, яка складається з: 24341,71 доларів США – заборгованості за кредитом; 33149,16 доларів США – заборгованості по процентам за користування кредитом; 44224,51 доларів США – заборгованості за пенею.

Позивач зазначає, що в ході здійснення моніторингу даного кредиту було встановлено, що в 2016 році в порушення умов договору застави, без згоди Банку ОСОБА_4 реалізував заставний автомобіль відповідачеві, а отже зареєстроване обтяження зберегло силу і для нового власника автомобілю – відповідача.

Тому позивач просив суд вилучити вказаний автомобіль у відповідача, передати в заклад Банку та звернути на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_5, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти позову, зазначивши, що відповідно до частини 2 статті 620 ЦК України кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ці річ вже передана третій особі у власність або в користування. Оскільки право власності на автомобіль було передано ОСОБА_3, то в даному випадку кредитор втратив право на вилучення автомобіля у відповідача та право вимоги на передачу його в заклад. Крім того, представник відповідача зазначила, що Банком неправомірно було нараховано пеню за прострочення виконання зобов’язань за договором у доларах США, в той час як відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки НБУ. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України – гривні. Також представник відповідача зазначила, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права. Так, позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобілю позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням позивачеві всіх повноважень, необхідних для продажу. Таким чином, призначивши, крім способу реалізації майна (продажу), особу (відповідача), від імені якої має укладатися договір купівлі-продажу, суд фактично видає доручення Банку від імені боржника на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду. Також представник відповідача просила суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, указуючи, що боржник перестав сплачувати проценти за кредитом з жовтня 2008 року. Таким чином, саме з цієї дати почав відраховуватися строк позовної давності, тобто з моменту коли кредитор дізнався про порушення зобов*язання боку боржника.Тому представник відповідача просила суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Третя особа, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.09.2008 року між Банком та ОСОБА_4, який є третьою особою у справі, був укладений кредитний договір № 2008-058, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 26000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 28.03.2014 року (а.с. 12-16).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 16.09.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір застави рухомого майна, а саме: автомобілю «КІА», модель «Sorento», 2007 року випуску, тип т.з.: легковий універсал – В; № кузова/шасі KNEJC524875703012, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 17-23).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань з повернення кредиту станом на 18. 04.2016 року виникла заборгованість у розмірі 101715,38 доларів США, яка складається з: 24341,71 доларів США – заборгованості за кредитом; 33149,16 доларів США – заборгованості по процентам за користування кредитом; 44224,51 доларів США – заборгованості за пенею.

Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с. 8-10).

За вимогами ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно статті 27 вказаного Закону застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.

Як встановлено судом, вказане обтяження відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» 10.04.2007 року було зареєстровано позивачем у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 20-23).

Однак, 02.01.2013 року спірний автомобіль був знятий з реєстраційного обліку та відчужений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 (а.с. 181-183, 213).

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк», будучи заставодержателем, згоду на відчуження спірного автомобіля ОСОБА_4 без збереження обтяження не надавав.

Статтею 28 Закону України «Про заставу» визначено, що застава припиняється : з припиненням забезпеченого заставою забов*язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем право власності на заставлене майно; в разі примусового продажу примусового майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов*язань, установлених законом.

Згідно із пунктом 27 договору про заставу транспортного засобу № 2008-058 від 28.03.2008 року, укладеного між Банком і ОСОБА_4, цей договір діє до повного виконання заставодателем та заставодержателем зобов*язань за кредитним договором, та всім додатковим угодам до нього.

Приймаючи до уваги, що основне зобов*язання, встановлене кредитним договором, ОСОБА_4 не виконано і триває у зв*язку з його порушенням, суд вважає, що заява представника відповідача щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин є безпідставною.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача на користь Банку підлягає стягненню судовий збір у розмірі 38860 грн.. 36 коп.

Керуючись ст..ст. 10, 11, 57-60, 74, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 550 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2008-058 від 28.03.2008 року в розмірі 101 715,38 доларів США, що за курсом 25,47 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.04.2016 року становить 2 590 690,73 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль «КІА», модель «Sorento», 2007 року випуску, тип т.з.: легковий універсал – В; № кузова/шасі KNEJC524875703012, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 (49000, м. Дніпро, пр.. СлобожанськийАДРЕСА_1) шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в Регіональному сервісному центрі в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення правочину.

Вилучити у ОСОБА_3 (49000, м. Дніпро, пр.. СлобожанськийАДРЕСА_1) та передати на період продажу Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» предмет застави: автомобіль «КІА», модель «Sorento», 2007 року випуску, тип т.з.: легковий універсал – В; № кузова/шасі KNEJC524875703012, реєстраційний номер НОМЕР_1; комплект ключів та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 38860 (тридцять вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн.. 36 коп.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони в інтересах Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» відчужувати ОСОБА_3 автомобіль “KIA” 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, модель «Sorento», тип транспортного засобу легковий універсал-В, номер кузова/шасі KNEJC524875703012.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.А. Бєльченко