ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р.

Справа № 2-а-4761/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі:  Сердюк О.О.,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємства «Транс-Експрес»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

при визнання дій по нарахуванню пені неправомірними,

встановив:

У вересні 2011 року приватне підприємство «Транс-Експрес» (надалі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі – відповідач, ДПІ), в якому заявило наступні позовні вимоги:

- визнати дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні щодо нарахування пені приватному підприємству «Транс-Експрес»  пені за період з 25.09.2009р. по 02.08.2011р. в сумі 14649,80 грн. з податку на доходи фізичних осіб неправомірними;

- визнати відсутність обов’язку приватного підприємства «Транс-Експрес» по сплати пені за період з 25.09.2009р. по 02.08.2011р. в сумі 14649,80 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Ухвалою суду від 09.11.11р. на підставі пункту 1 ч.1 ст. 157 КАС України було закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання відсутності обов’язку по сплаті пені за період з 29.09.2009р. по 02.08.2011р. в сумі 14649,80 грн. по податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій ДПІ по нарахуванню пені в сумі 14649,80 грн. по податку з доходів фізичних осіб за період з 29.09.2009р. по 02.08.2011р. ґрунтуються на тому, що вказана сума пені неправомірно нарахована позивачу згідно пп.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату зобов’язань з цього платежу, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000551702/3 від 09.09.09р., оскільки за результатами судового оскарження визначене цим рішенням зобов’язання стало узгодженим лише 01.06.2011р. – дата винесення Одеським апеляційним адміністративним рішення по справі №2а-12988/09/2170. Позивач вважає, що узгоджене зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням №0000551702/3 він мав сплатити до 11.06.2011р., тобто протягом 10 днів з дати їх остаточного узгодження. Оскільки сума за податковим повідомленням-рішенням №0000551702/3 остаточно була сплачена позивачем 02.08.2011р., то відповідач мав би нарахувати позивачу пеню з 11.06.11р. по 02.08.11р. в сумі 683,82 грн.. Позивач стверджує, що до моменту винесення судового рішення апеляційною інстанцією відносно податкового повідомлення-рішення №0000551702/3, визначене цим рішенням зобов’язання не було податковим боргом, а тому нарахування на суму такого зобов’язання пені не передбачено як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, що діяв до 31.12.2010р., так і Податковим кодексом України, що дії з 01.01.2011р..

Згідно письмових заперечень ДПІ та пояснень представника ДПІ в судовому засіданні, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що нарахування позивачу відповідно до пп.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України пені на суму зобов’язання з ПДФО, визначеного повідомленням-рішенням №0000551702/3, за період з  25.09.2009р. по 02.08.11р. є правомірним, оскільки за даною нормою нарахування пені здійснюється у день настання строку погашення податкового зобов’язання і за весь період, який включає строк адміністративного та/або судового оскарження цього зобов’язання. Оскільки погашення зобов’язання повідомленням-рішенням №0000551702/3 відбулось 02.08.11р., то пеня нарахована, починаючи з дати закінчення строку уплати суми за цим рішенням – 25.09.09р., і до моменту погашення цієї суми.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного:

З наданої ДПІ картки обліку позивача по прибутковому податку з робітників і службовців вбачається, що  спірна сума пені по ПДФО в розмірі 14649,80 грн. була нарахована позивачу в цій картці за фактами сплати позивачем сум, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000551702 від 09.09.2009р., в два етапи: перший - 22.09.2010р. на суму 3097,19 грн. за період з 25.09.09р. по 22.09.10р. по факту сплати  25319,15 грн.; другий -  03.08.11р.  на суму 11552,61 грн. за період з 25.09.09р. по 03.08.11р. по факту сплати 50538,30 грн..

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки позивача 09.09.2009р. ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0000551702/3, яким нарахувало позивачу зобов’язання із податку з доходів найманих працівників в загальній сумі 75957,45 грн., з яких 25319,15 грн. – за основним платежем, а 50538,30 грн. – за штрафною санкцією.

Дане повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Херсонського окружного адміністративного суду 16.09.09р.. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.12.2009р. позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування вказаного повідомлення-рішення. Дана постанова суду своєчасно була оскаржена позивачем до Одеського апеляційного адміністративного суду, і лише 01.06.2011р. ухвалою апеляційної інстанції ця постанова була залишена без змін.

Встановлені судом фактичні обставини узгодження та сплати позивачем зобов’язань по ПДФО, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000551702/3 від 09.09.2009р., свідчать про безпідставність нарахування позивачу пені на ці зобов’язання з 25.09.2009р. по 31.12.2010р., виходячи з наступного.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ (надалі - Закон №2181-ІІІ) термін «пеня» визначений як - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно Податкового кодексу України, що набув чинності з 01.01.2011р., пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

До 31.12.2010р. включно порядок нарахування пені був визначений статтею 16  Закону №2181-ІІІ та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 р. № 290, зареєстрованим в Мінюсті України 27.06.2003 р. за № 522/7843 (надалі – Інструкція №290).

З 01.01.2011 року цей порядок регулюється статтями 129-132 глави 12 Податкового кодексу України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказ Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 № 953, зареєстрованим в Мінюсті України 27.12.2010 р. за № 1350/18645 (надалі – Інструкція №953).

Стосовно податкових зобов’язань, які визначені податковим органом і оскаржуються платником податків в адміністративному та/або судовому порядку, порядок нарахування пені, що діяв до 31.12.2010р., має відмінності від такого порядку, що введений в дію з 01.01.2011р. статтею 129 Податкового кодексу України.

Ці відмінності полягають у тому, що до 31.12.2010р. нарахування пені на суму податкового боргу розпочиналось від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного за результатами апеляційного узгодження.  

Оскільки податкові зобов’язання, які визначені податковим органом і оскаржувались в судовому порядку, стануть податковим боргом лише після їх несплати протягом 10 днів з моменту їх узгодження, тобто набуття законної сили судовим рішенням, що встановило їх правомірність (пп.5.3.2 п.5.3, п.5.4 ст.5 Закону №2181-ІІІ), то розпочинати нараховування пені на такі зобов’язання до 31.12.2010р. було можливо лише після спливу 10 днів з моменту набрання чинності судом  рішенням.

З 01.01.2011р. пункт 129.1.2. ст. 129 Податкового кодексу України надає податковому органу право нараховувати пеню у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).  

Виходячи з того, що процедура апеляційного узгодження позивачем зобов’язань по ПДФО, які визначені податковим повідомленням-рішенням №0000551702 від 09.09.2009р., завершена датою винесення Одеським апеляційним судом вищевказаної ухвали від 01.06.2011р., то ці зобов’язання стали податковим боргом після спливу 10 днів з моменту винесення вказаної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду (п.57.3 ст.57 ПК України).

Факт оплати позивачем 22.09.2010р. частини цих зобов’язань в сумі 25319,15 грн. не робив автоматично ці зобов’язань узгодженим податковим боргом.

Як встановлено судом, підтверджено карткою обліку позивача по ПДФО та визнано відповідачем, спірна сума пені була нарахована  на підставі п.129.1.2. ст.129 ПКУ за весь період судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000551702 від 09.09.2009р., а саме з 25.09.2009р., який включає в себе період – до 31.12.2010р., протягом якого положення Податкового кодексу України ще не діяли, що суперечить положенням ст.58 Конституції України, за якими закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.  

Отже, суд вважає неправомірним нарахування позивачу на підставі п.129.1.2. ст.129 ПКУ пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000551702 від 09.09.2009р., за період з 25.09.2009р. по 31.12.2010р..

Разом з тим, оскільки нарахування пені на вказані зобов’язання відбувалось вже під час дії Податкового кодексу України, то нарахування цієї пені на підставі п.129.1.2. ст.129 ПКУ з 01 січня 2011 року суд вважає правомірним.  

Відповідно до частини 2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

При вирішенні даної справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов’язати  ДПІ здійснити в обліковій картці позивача перерахунок пені по податку з доходів фізичних осіб, розрахувавши її з 01.01.2011р.. Додаткове застосування судом такого способу захисту прав позивача суд вважає необхідним, оскільки нарахування, скасування пені чи зміна її розміру здійснюється податковим органом в обліковій картці платника податків і потребує вчинення податковим органом певних дій.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд  

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства «Транс-Експрес» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні по нарахуванню приватному підприємству «Транс-Експрес» (код ЄДРПОУ 32724989) пені по податку з доходів фізичних осіб за період з 25.09.2009р. по 31.12.2010р..

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м.Херсоні здійснити в обліковій картці платника податків - приватного підприємства «Транс-Експрес» (код ЄДРПОУ 32724989) перерахунок пені по податку з доходів фізичних осіб, розрахувавши її з 01.01.2011р..

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Транс-Експрес» (код ЄДРПОУ 32724989) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  17 листопада 2011 р.

Суддя                                                                                                                  Кравченко К.В.

кат. 8.2.8