Справа № 428/11236/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в залі суду в м. Сєвєродонецьку у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування постанови та зобов’язання призначити страхові виплати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування постанови та зобов’язання призначити страхові виплати.

В обґрунтування позову позивач вказав, що з 2003 року по 08.06.2015 він працював на Державному підприємстві шахта «Ніканор-Нова», яку в 2005 році було реорганізовано у Відокремлений структурний підрозділ «Шахта «ОСОБА_4» Державного підприємства «Луганськвугілля». Зараз він працює на шахті «Г.Г. Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля» за професією гроз. З 14.04.2015 по 30.04.2015 він проходив обстеження в Клініці професійних захворювань Державної Установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», після чого в нього було вперше виявлено професійне захворювання: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, початкові явища (1 ст.) за класифікацією ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вібраційна хвороба II ст. (вегето-сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок з дефартрозом І ст. між фалангових, зап'ястково-п'ясткових суглобів, дефартрозом ліктьових суглобів І ст.). 07.12.2015 комісією з розслідування професійного захворювання було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. З 02.03.2016 МСЕК позивачу було визначено 25 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, в тому числі 20% по вібраційній хворобі та 5% по сенсоневральній приглухуватості, а також визначено потребу в медикаментозному лікуванні за профзахворюваннями. У квітні 2016 року він звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з документами для призначення йому передбачених законодавством виплат у зв'язку з професійним захворюванням, однак своїм листом відповідач повідомив його про нарахування одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 5856,50 грн. та щомісячної страхової виплати у розмірі 0,00 грн. з посиланням на пункт 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266. ОСОБА_3 вважає, що відповідачем необгрунтовано та з порушенням норм законодавства здійснено розрахунок щомісячної страхової виплати у розмірі 0,00 грн., тому що працівник не повинен бути позбавлений права на відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, якщо страхувальник неналежно виконував свої функції щодо сплати страхових внесків.

У вказаному позові позивач, із урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати постанову про призначення йому щомісячної страхової виплати у розмірі 0,00 грн. та зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити йому щомісячні страхові виплати з 02.03.2016 у розмірі 2687,62 грн. щомісячно з подальшим перерахуванням, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати в сумі 10750,49 грн., визначеної із даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, без урахування сплати/несплати страхувальником за розрахунковий період страхових внесків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, які викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та надала до суду письмові заперечення проти адміністративного позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 29.09.2003 по 08.06.2015 працював на шахті «Ніканор-Нова», яку в 2005 році було реорганізовано у Відокремлений структурний підрозділ «Шахта «ОСОБА_4» Державного підприємства «Луганськвугілля», що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-І № 9435848 та іншими матеріалами справи, а також не заперечується представником відповідача.

Відповідно до копії медичного висновку № 901 від 28.04.2015 Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 28 квітня 2015 року № 15/326, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє місце роботи якого є ВВП «Шахта Ніканор-Нова» ДП «Луганськвугілля», ГРОВ, вперше було виявлено та встановлено професійне захворювання з діагнозом хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, початкові явища (1 ст.) за класифікацією ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вібраційна хвороба II ст. (вегето-сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок з дефартрозом І ст. між фалангових, зап'ястково-п'ясткових суглобів, дефартрозом ліктьових суглобів І ст.).

Згідно із копією виписки № 336 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої 30.04.2015 Державною установою «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє місце роботи якого є ВВП «Шахта Ніканор-Нова» ДП «Луганськвугілля», ГРОВ, стаж в шкідливих умовах праці 24 роки 6 місяців, був поставлений повний діагноз - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, початкові явища (1 ст.) за класифікацією ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вібраційна хвороба II ст. (вегето-сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок з дефартрозом І ст. між фалангових, зап'ястково-п'ясткових суглобів, дефартрозом ліктьових суглобів І ст.) – захворювання професійні, встановлені вперше.

07 грудня 2015 року був складений Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, згідно якого ОСОБА_3 тривалий час (близько 24 роки) працював в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища робочих міст, які знаходяться у підземних гірничних виробках (гірничний майстер, гірник з ремонту гірних виробок та гірних очисного забою), неефективності роботи систем вентиляції, засобів колективного та індивідуального захисту тощо, що призвело до професійного захворювання: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, початкові явища (1 ст.) за класифікацією ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вібраційна хвороба II ст. (вегето-сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок з дефартрозом І ст. між фалангових, зап'ястково-п'ясткових суглобів, дефартрозом ліктьових суглобів І ст.)

Відповідно до копії довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 008728, виданої 16.03.2016 обласною МСЕК, ОСОБА_3, був первинно оглянутий та йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 02.03.2016 до 01.04.2017 у зв’язку з професійним захворюванням, в тому числі 20% по вібраційній хворобі та 5 % по сенсоневральній приглухуватості.

Листом від 04.05.2016 за № Н-3/02/554 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило позивача про те, що йому належить одноразова страхова виплата згідно п. 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розмір якої визначається до ступеня втрати професійної непрацездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. Розмір одноразової виплати складатиме: 1378,00х17х25 %= 5856,50 грн. Щомісячна страхова виплата згідно п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 (зі змінами) «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», буде складати 0,00 грн., оскільки для розрахунку виплат використовується розмір заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за розрахунковий період. Страхові внески Державним підприємством «Луганськвугілля» не були сплачені.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 1211/9475/9475/3 від 11.05.2016 було призначено потерпілому ОСОБА_3 щомісячну страхову виплату в розмірі 0,00 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступні норми Закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV (далі – Закон № 1105-XIV) страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105-XIV усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.

В розумінні Закону № 1105-XIV ОСОБА_3 є застрахованою від нещасного випадку особою, в той час як Відокремлений структурний підрозділ «Шахта «ОСОБА_4» Державного підприємства «Луганськвугілля» є страхувальником, із яким позивач перебував в трудових відносинах на підставі трудового договору станом на час виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.

Суд зауважує, що несплата страхових внесків Відокремленим структурним підрозділом «Шахта «ОСОБА_4» Державного підприємства «Луганськвугілля» не може бути підставою для відмови у виплаті позивачу страхових виплат, адже вичерпний перелік підстав для такої відмови передбачено в ст. 45 Закону № 1105-XIV.

Отже, Законом № 1105-XIV право застрахованої особи на страхові виплати не поставлено в залежність від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.

На думку суду, в разі несплати страхових внесків страхувальником, страхові виплати мають призначатися виходячи із розміру заробітної плати, яка була отримана застрахованою особою на умовах трудового договору (контракту), що відповідає п. 1 ч. 2 ст. 10, п. 1 ч. 1 ст. 35, абзацу 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105-XIV.

Посилання відповідача в своєму листі від 04.05.2015 за № Н-3/02/554 на Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266 зі змінами та доповненнями, також є неналежним, адже вказаний порядок визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням виключно в разі сплати страхових внесків страхувальником і не визначає підстав, з яких у особи виникає або зникає право на такі виплати, а також не визначає механізму обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) в разі повної несплати страхувальником страхових внесків.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що застосований відповідачем механізм обчислення середньої заробітної плати в розрахунку страхових виплат ОСОБА_3 не відповідає нормам п. 1 ч. 2 ст. 10, п. 1 ч. 1 ст. 35, абзацу 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105-XIV.

Згідно із ч. 1, 3, 7 ст. 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 42 Закону № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Щомісячна страхова виплата не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. У разі якщо потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

Згідно із ч. 1 ст. 43 Закону № 1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:

1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;

2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Судом достовірно встановлено, що позивачем до відповідача були надані всі наявні у нього докази про отримання ним заробітної плати на підприємстві за місцем настання страхового випадку протягом дванадцяти місяців, перед місяцем настання страхового випадку, а саме було надано довідку форми ОК-5, сформовану 25.07.2016 органом Пенсійного фонду України.

У вищевказаній довідці форми ОК-5 відображено, що ОСОБА_3 від платника (юридичної особи) з кодом 33846717 була виплачена сума заробітку за період з квітня 2014 року по березень 2015 року, а саме: квітень 2014 року 13519,49 грн., травень 2014 року 9988,86 грн., червень 2014 року 10141,34 грн., липень 2014 року 14087,86 грн., серпень 2014 року 10558,40 грн., вересень 2014 року 9329,11 грн., жовтень 2014 року 6187,10 грн., з листопада по березень 2015 року 0,00 грн. Позначка про сплату страхових внесків за вказані періоди – «Ні».

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, який був затверджений постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20, у разі відсутності довідки про середню заробітну плату (доход), копії трудової книжки або витягу з неї, довідки про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок) робочий орган виконавчої дирекції Фонду використовує відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі-Реєстр).

З огляду на зазначене суд вважає, що щомісячні страхові виплати мають бути призначені позивачу виходячи з відомостей, які містяться стосовно ОСОБА_3 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, в той час як постанова про призначення щомісячних виплат в розмірі 00,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд вважає обґрунтованою уточнену вимогу позивача про здійснення точного розрахунку його щомісячних виплат з огляду на те, що відповідачем внаслідок невірного розрахунку суми щомісячних страхових виплат позивача вже було позбавлено позивача права на отримання щомісячних виплат у належному розмірі.

Відповідно до п. 11, 13 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 16.03.2016 p., копія якої додана до матеріалів справи, датою встановлення страхового випадку є 28.04.2015 року. Таким чином, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата є період з квітня 2014 року по березень 2015 року.

У відповідності до п. 31 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, середня заробітна плата для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності обчислюється з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Такі відомості стосовно позивача зазначені у довідці за формою ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» від 25.07.2016 року.

Згідно п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Позивачем з поважних причин (відпустка без збереження заробітної плати) не відпрацьовано за розрахунковий період: жовтень 2014 року - з 27.10.2014 по 31.10.2014 р. (5 календарних днів), листопад 2014 - березень 2015 (повні календарні місяці виключаються із розрахункового періоду).

Отже, за період з квітня 2014 року по березень 2015 року кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин становить: квітень 2014 - 30 календарних днів, травень 2014 - 31 календарний день, червень 2014 - 30 календарних днів; липень 2014 - 31 календарний день, серпень 2014 року - 31 календарний день, вересень 2014 року - 30 календарних днів, жовтень 2014 року - 26 календарних днів, а всього - 209 календарних днів.

Відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування заробітна плата позивача на підприємстві, на якому стався страховий випадок, за період з квітня 2014 року по березень 2015 року становить: квітень 2014 - 13519,49 грн., травень 2014 - 9988,86 грн., червень 2014 - 10141,34 грн., липень 2014 - 14087,86 грн., серпень 2014 - 10558,40 грн., вересень 2014 - 9329,11 грн., жовтень 2014 - 6187.10 грн., за період з 27 жовтня 2014 по березень 2015 року - 0 грн., вказаний період виключається із розрахункового періоду. Отже, нарахована заробітна плата за розрахунковий період становить – 73812,16 грн.

Згідно п. 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Середньоденна заробітна плата становить 73812.16 грн./209 календарних днів = 353.17 грн.

Таким чином, середньомісячна заробітна плата для розрахунку щомісячних страхових виплат становить: 353,17 грн. х 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів) = 10750,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Ступень втрати професійної працездатності позивачем відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААА № 008728 від 16.03.2016 року становить 25 % з 02.03.2016 року по 01.04.2017 року.

Таким чином, сума щомісячної страхової виплати становить 10750,49 гри, х 25 % = 2687,62 грн. з 02.03.2016 року по 01.04.2017 року.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на недостовірність акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача та довідки МСЕК, яка видана на його підставі, адже по-перше вказаний акт складений, в тому числі, за участі представника Фонду ОСОБА_7, а по-друге відповідачем не оскаржувалися висновки вказаного акту або довідка МСЕК.

Посилання представника відповідача на те, що розрахунок щомісячних виплат позивачу має проводитися із урахуванням заробітної плати, яка отримана ним за іншим місцем роботи на ОСОБА_4 імені ОСОБА_8, на думку суду також є необґрунтованими, адже розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. З акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача вбачається, що основним місцем роботи, де стався страховий випадок, є саме ОСОБА_4. Саме за участю представника вказаної шахти було складено вищенаведений акт.

Не є обґрунтованими і посилання представника відповідача на занадто велику тривалість відпустки позивача без збереження заробітної плати за місцем роботи на ОСОБА_4, адже згідно із п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції. Рішення про припинення антитерористичної операції на території розташування ОСОБА_4 в Луганській області не приймалося.

Стосовно посилань представника відповідача на недостовірність документів щодо перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати та щодо заробітної плати позивача, які видані на тимчасово непідконтрольній території, суд зазначає, що по-перше, відомості у вказаних документах повністю співпадають із відомостями, які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

По-друге, щодо непідконтрольних певній державі територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме скасувати оскаржувану постанову та зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_3 щомісячні страхові виплати з 02.03.2016 по 01.04.2017 у розмірі 2687,62 грн. щомісячно, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати в сумі 10750,49 грн., визначеної із даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, без урахування сплати або несплати страхувальником за розрахунковий період страхових внесків.

Вищенаведений спосіб захисту прав позивача не суперечить статті 105 КАС України та забезпечує повний захист прав позивача, які вже були порушені відповідачем внаслідок невірного розрахунку суми його щомісячних страхових виплат.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача здійснювати подальше перерахування щомісячних виплат позивачу, адже по-перше суд не може вирішувати позовні вимоги на майбутнє, а по-друге відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 008728, виданої 16.03.2016 обласною МСЕК, ОСОБА_3, був первинно оглянутий та йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 02.03.2016 до 01.04.2017 у зв’язку з професійним захворюванням, тобто у суду наявні підстави для визначення точного розміру щомісячних виплат позивачу лише по 01.04.2017.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України суд враховує, що сторонами не було надано доказів наявності у них документально підтверджених судових витрат, а отже судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання призначити страхові виплати – задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 1211/9475/9475/3 від 11.05.2016 про призначення потерпілому ОСОБА_3 щомісячної страхової виплати в розмірі 0,00 грн.

Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_3 щомісячні страхові виплати з 02.03.2016 по 01.04.2017 у розмірі 2687,62 грн. щомісячно, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати в сумі 10750,49 грн., визначеної із даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, без урахування сплати або несплати страхувальником за розрахунковий період страхових внесків.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 16 березня 2017 року.

Суддя Д.Б. Баронін