ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2011 р. Справа № 2-а-2554/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Херсонський ливарний завод»
до державної податкової інспекції у м.Херсоні
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
встановив:
В квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Херсонський ливарний завод» (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі - ДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.04.2011 р. № НОМЕР_1, яким позивачу визначені податкові зобов’язання по податку на прибуток на суму 20577,19 грн., та №0001082301, яким позивачу визначені податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 33227,93 грн..
Спірні рішення винесені на підставі акту від 01.04.2011р. №1015/23-3/354694 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань наявності взаємовідносин із рядом підприємств та дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 01.05.10р..
За висновками акту перевірки позивач неправомірно включив 315499,99 грн. до складу валових витрат та податок на додану вартість в сумі 46666,67 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ, які були сплачені позивачем за операціями із придбання товарів у ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», оскільки такі операції фактично не проводились, тобто мали безтоварний характер, а документи, які фіксують такі операції є недійсними. Такий висновок ДПІ в акті ґрунтується на аналізі діяльності зазначених підприємств, які, як зазначено в акті перевірки, документували операції із придбання товарів у суб’єктів господарської діяльності, які реальної господарської діяльності не вели, мають ознаки фіктивності, документують проведення фіктивних операцій. ДПІ вважає всі правочини позивача із ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» нікчемними, які не породжують правових наслідків.
Згідно позовної заяви та пояснень представників позивача в судовому засіданні, позивач не погоджується з висновками акту перевірки та спірними рішеннями з тих підстав, що придбання у ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» товарів є цілком законними операціями, які підтверджені належними чином складеними первинними документами, які давали позивачу правові підставі включити сплачений продавцю у складі ціни товару ПДВ до податкового кредиту, а вартість товару то складу валових витрат. Позивач вважає неправомірними висновки акту перевірки щодо нікчемності операцій позивача з вказаними постачальниками.
Відповідно до письмових заперечень на адміністративний позов та пояснень представників ДПІ в судовому засіданні, спірні повідомлення-рішення та висновки акту перевірки є правомірними, оскільки перевірками постачальників позивача – ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» встановлено проведення останніми безтоварних операцій із суб’єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, виключно з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб’єктів господарювання. ДПІ зазначає, що господарські операції позивача із цими контрагентами є безтоварними, тобто фактично товару за цими операціями позивач не отримував, і їх документування проведено виключно з метою формування валових витрат та податкового кредиту. З цих підстав ДПІ вважає висновки акту перевірки позивача обґрунтованими, а винесені на підставі цього акту відносно позивача податкові повідомлення-рішення правомірними.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Як встановлено судом, підтверджено змістом акту перевірки, поясненнями позивача та наданими суду документами бухгалтерського та податкового обліку позивача у 2009 році позивач документував операції із придбання товарів ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс».
Так, в січні, травні та серпні 2009 року позивач у податковій звітності відобразив придбання у ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш» компресора поршневого на суму 45000 грн., у т.ч. ПДВ 7500 грн. згідно видаткової та податкової накладної №52 від 26.01.09р., 20 тон чавуну ПЛ 1,2, ферросилицию ФС-45 на суму 46000 грн., у т.ч. ПДВ 7666,67 грн. згідно видаткової накладної №379 та податкової накладної №239 від 04.05.09р., 15 тон чавуну ПП-1 на суму 24000 грн.. у т.ч. ПДВ 4000 грн. згідно видаткової накладної №РН-561 та податкової накладної №738 від 17.08.09р..
У червні 2009 року позивач у податковій звітності відобразив придбання у ПП «Фарс-Агротрейд» опоки верхньої та нижньої на загальну суму 165000 грн., у т.ч. ПДВ 27500 грн., згідно видаткової накладної №81 та податкової накладної №89 від 02.06.09р..
У жовтні та листопаді 2009 року позивач відобразив придбання у ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» 22,1 тон чавуну ПЛ-1 на суму 44200 грн., у т.ч. ПДВ 7366,67 грн. згідно видаткової та податкової накладної №1 від 06.10.09р., а також 22 тон чавуну та 1 тону феросилицию ФС-45 на загальну суму 54400 грн., у т.ч. ПДВ 9066,67 грн. згідно видаткової та податкової накладної №631 від 09.11.2009р..
Вартість придбаного товару у ПП ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» без ПДВ на суму 315499,99 грн. була включена позивачем до складу валових витрат податкової декларації з податку на прибуток за 2009 рік, а суми сплаченого позивачем цим постачальникам податку на додану вартість у складі ціни вказаних товарів були включені позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди 2009 року в загальній сумі 46666,67 грн..
Розрахунки позивача із зазначеними підприємствами проведені безготівковими банківськими платежами, про що вказано в акті перевірки та підтверджено позивачем копіями відповідних платіжних доручень.
На час проведення позивачем вищезазначених операцій порядок формування платником податку валових витрат був встановлений статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, а порядок формування платником податку податкового кредиту був встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту/.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.
За змістом статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.
При цьому, будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених первинних документів по операціям із ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», які відповідно до Законів №168/97 та № 334/94-ВР необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, а також сплата позивачем вартості товару з урахуванням ПДВ, є обов’язковими але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування позивачем податкового кредиту та валових витрат за цими операціями.
Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту та валових витрат суду необхідно встановити також наступні обставини:
- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту та валових витрат;
- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;
- віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку;
В ході розгляду справи за ініціативою суду вживались заходи, направлені як на встановлення фактів реальності проведених позивачем операцій із ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», так і для підтвердження статусу цих контрагентів, як реальних суб’єктів господарювання, які дотримуються діючого законодавства та податкової дисципліни.
Так, судом направлялись в адрес вказаних підприємств запити на отримання від них документів, підтверджуючих операції з позивачем, а також викликав в судове засідання в якості свідків керівників цих підприємств.
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 30.06.11р. ПП «Фарс-Агротрейд» зареєстровано 10.02.09р. з адресою: м.Херсон, вул.. Червоного Хреста, 27, засновник та керівник – ОСОБА_3, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, статус відомостей – не підтверджено, стан юридичної особи – зареєстровано; ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» зареєстровано 28.08.09р. за адресою: м.Херсон, 200 років, 7, корп..1, кв. 155, засновник та керівник – ОСОБА_3, статус відомостей – не підтверджено, стан юридичної особи – в стані припинення; ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш» зареєстровано 31.12.2008р., місцезнаходження – м.Миколаїв, вул.. Садова, 1 оф.200, засновник – ОСОБА_4, керівник – ОСОБА_5, статус відомостей – не підтверджено, стан юридичної особи – зареєстровано.
Отже, ОСОБА_3 одночасно є засновником та керівником ПП «ОСОБА_6 Трейд» та ПП «ОСОБА_2 - плюс», а останнє також зареєстровано за місцем реєстрації самого ОСОБА_3 як фізичної особи.
Направлені в адрес ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш» запити суду повернуті поштою через незнаходження цих підприємство за місцем їх реєстрації.
Направлений судом в адрес ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» запит, а також виклик ОСОБА_3 в якості свідка згідно поштового повідомлення про вручення були отримані останнім, але відповіді на цей запит від ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс» судом не отримано, і керівник цього підприємства в суд не з’явився.
Суд також зобов’язував позивача надати наявні в нього документи по операціям із вказаними контрагентами, складання яких обумовлено сутністю проведених операцій, зокрема, документи які б підтверджували походження та якість придбаних товарів, а також транспортування цих товарів від вказаних постачальників до позивача.
Проте, окрім видаткових та податкових накладних, позивач не надав суду договорів із ПП «ОСОБА_2 - плюс» та ПП «Агро Сеіл-Даш», товарно-транспортні накладних, сертифікатів якості тощо.
Разом з тим, ДПІ на підтвердження своєї позиції надала суду копії актів документальних перевірок ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», в яких відображені факти документування цими підприємствами безтоварних (фіктивних) операцій по придбанню товарів у суб’єктів господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності і реальної господарської діяльності не проводять. Також ДПІ надала суду копію протоколу допиту гр.. ОСОБА_7, за змістом якого дана особа за винагороду зареєструвала на своє ім’я ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», яке згодо було перереєстровано на іншу людину, при цьому ОСОБА_7 ніяких угод не укладав, товарів не продавав, первинних документів бухгалтерської та податкової звітності як керівник даного підприємства не підписував.
Приймаючи до уваги всі встановлені судом обставини документування позивачем господарських операції із посередниками – ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», які мали господарські зв’язки із суб'єктами господарювання, діяльність яких має ознаки фіктивності, суд приходить до висновку, що реальність таких операцій в рамках даної адміністративної справи свого підтвердження належними доказами не знайшла, а тому надані позивачем на підтвердження цих операцій первині документи не можуть вважатися первинними документами для цілей податкового обліку навіть за наявності в цих документах всіх формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.
Посилання позивача на факти використання позивачем у своїй господарській діяльності тих товарів, придбання яких позивачем задокументовано у ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», як на доказ реальності операцій позивача із цими контрагентами, суд до уваги не приймає, оскільки сам факт наявності у позивача цих товарів не є предметом доведення, так як джерело надходження таких товарів до позивача може бути різним, а спірними є факти поставки цих товарів саме від ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», як головна підстава для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з цими постачальниками.
Отже, з урахуванням вищенаведеного суд вважає обґрунтованим висновок ДПІ про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП «ОСОБА_1 ФП-Даш», ПП «Фарс-Агротрейд» та ПП «ОСОБА_2 Агро-плюс», а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, у зв’язку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Херсонський ливарний завод» до державної податкової інспекції у м.Херсоні відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 листопада 2011 р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.1