Категорія №3
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2011 року Справа № 2а-6844/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Горпенюк О.А
при секретарі Марковій О.О.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 9/6234 від 06.08.2011),
представник третьої особи: ОСОБА_3 (дов. № 41/2010 від 14.06.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Донецькій залізниці, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Міністерство внутрішніх справ України про визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати акт та скласти новий, -
ВСТАНОВИВ:
09 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Лінейного управління на Донецькій залізниці Управління Міністерство Внутрішніх Справ України на залізничному транспорті про визнання неправомірними неправомірними дій, зобов’язання скасувати акт та скласти новий.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
06.02.2009 з ОСОБА_4 (донькою позивача) стався дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої вона загинула. Зазначений нещасний випадок стався з ОСОБА_4 в період проходження служби при виконанні службових обов’язків, що було підтверджено висновком акту про нещасний випадок від 18.04.2009 № 30.
Акт форми Н-1 від 18.04.2009 про нещасний випадок було скасовано та винесено акт № 35 від 24.07.2009.
Згідно висновку акту від 24.07.2007 № 35 нещасний випадок з ОСОБА_4 стався в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.
Позивач звернувся до міністерства внутрішніх справ України та Головного управління МВС України в Донецькі області з вимогою надати одноразову грошову допомогу, але отримала відмову, так як грошова допомога виплачується в разі виконання обов’язків, пов’язаних безпосередньо участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
В акті ф. Н-1 вказано, що ОСОБА_4 загинула при виконанні службових обов’язків, але не вказано, що при виконанні службових обов’язків з діяльністю яка безпосередньо пов’язана з боротьбою зі злочинністю, але ОСОБА_4 їхала в Луганськ саме з цих причин.
Позивач неодноразову звертався до відповідача з вимогою внести корективи до акту з зазначенням саме цих причин смерті ОСОБА_4, але отримувала відмову, у зв’язку з чим вважає дії відповідача незаконними, та просить зобов’язати внести зміни в акт форми Н-1 № 35 від 24.07.2009, де вказати, що потерпіла загинула при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з діяльністю, яка безпосередньо пов’язана з боротьбою зі злочинністю.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі .
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньо участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
Проте за результатами проведеною перевірки та висновки комісії до ОСОБА_5 про нещасний випадок з майором міліції ОСОБА_4 № 35 від 24.07.2009 форми Н-1 встановлено, що випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов’язків.
ОСОБА_4 не приймала безпосередньо участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Таким чином дія Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 на нещасний випадок ОСОБА_4 не поширюється.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав пояснення до позовної заяви, яке обґрунтував наступним.
Згідно порядку № 1346 від 27.12.2002 передбачений вичерпний перелік обставин, за яких настає нещасний випадок з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ у період проходження служби.
Згідно оскаржуваного акту дорожньо – транспортна пригода, в якій загинула ОСОБА_4, сталася 6 лютого 2009 року, коли вона прямувала у зв’язку із службовою необхідністю до м. Луганську.
У відповідності до п. 4.6 Порядку розслідування за результатами розслідування призначеною комісією складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, висновок якого в залежності від настання нещасного випадку робиться згідно з п. 3.9 – 3.11 Порядку розслідування.
Розслідування даного нещасного випадку, що стався з донькою позивачки, враховуючи вказані у оскаржуваному акті обставини, проведено відповідно до п. 3.9 Порядку розслідування, згідно з яким комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків».
Представник третьої особи вважає позов необґрунтованим.
Суд заслухавши пояснення позивача та представників відповідача і третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2009 в період проходження служби при виконанні службових обов’язків з начальником сектору ДСБЕЗ лінійного відділу на станції Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті, майором міліції ОСОБА_4 стався нещасний випадок, про що ЛУ на Донецькій залізниці було складено акт № 30 від 18.04.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) (а.с. 13 - 14), який було скасовано та винесено акт № 35 від 24.07.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) (а.с. 11 - 12).
Відповідно до посвідчення серії УТВ № 4886 твід 20.11.2008 ОСОБА_4, майор міліції., перебувала на посаді начальника ЛВ на ст. Попасна. (а.с. 44)
Згідно акту № 35 від 24.07.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) зазначено, що у зв’язку зі службовою необхідністю, згідно розпорядження начальника ЛВ на ст. Попасна від 05.02.2009 № 7, співробітниками ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці першому заступнику начальник ЛВ підполковнику міліції ОСОБА_6М, заступнику начальника ЛВ з КЗ капітану міліції ОСОБА_5, начальнику СДСБЕЗ майору міліції ОСОБА_4, слідчому СВ ЛВ лейтенанту міліції ОСОБА_7 було дозволено здійснити виїзд 06.02.2009 у місто Луганськ на автомобілі НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_6 Внаслідок ДТП 06.02.2009 загинули ОСОБА_8, ОСОБА_4 Згідно висновку: нещасний випадок з начальником сектору ДСБЕЗ лінійного відділу на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті, майором міліції ОСОБА_4 стався в період проходження служби при виконанні службових обов’язків. (а.с. 11 - 12)
Позивач не погодившись з актом № 35 від 24.07.2009 про нещасний випадок (у тому числі поранення) звернувся до Попаснянської районної державної адміністрації з вимогою про виплату одноразової допомоги, на яку отримав відповідь від 11.04.2011 № 02/12-129, в якому зазначено, що «згідно ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі загибелі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків по охороні громадянського порядку та боротьбі із злочинністю сім’ї загиблого або його утримання виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою». (а.с. 15)
Також з цим питанням позивач звернувся до Прокуратури Луганської області та отримав відповідь № 08-8265-11 від 09.06.2011, в якому зазначив, що «відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньо участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Проте за результатами проведеною перевірки та висновки комісії до ОСОБА_8 про нещасний випадок з майором міліції ОСОБА_4 № 35 від 24.07.2009 форми Н-1 встановлено, що випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов’язків. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_4 безпосередньо приймала участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Таким чином дія Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 на нещасний випадок ОСОБА_4 не поширюється». (а.с. 8) Згідно розпорядження начальника ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 05.02.2009 № 7 у зв’язку зі службовою необхідністю дозволити здійснити виїзд 06.02.2009 о 08.00 у м. Луганську співробітниками ЛВІ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці: в.о. 1-го заступника начальника ЛВ підполковнику міліції ОСОБА_6, заступнику начальника ЛВ з РП капітану міліції ОСОБА_5, начальнику ВДСБЕЗ майору міліції ОСОБА_9, слідчому ЛВ ст. лейтенанту міліції ОСОБА_10 (а.с. 47)
В постанові військово – лікарської комісії УМВС України в Луганській області травма органів грудної клітки в комбінації з травмами органів черевної порожнини, геморагичний і травматичний шок, 06.02.2009, яка привела до смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ТАК, отримана при виконанні службових обов’язків. (а.с. 46)
Згідно висновку акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 18 квітня 2009 року порушень правових актів, наказів та вказівок МВС України на залізничному транспорті з питань охорони праці з боку керівництва Лінійного управління на Донецькій залізниці та постраждалих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 не має; визнати таким, що нещасний випадок з начальником СДСБЕЗ ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті майором міліції ОСОБА_4 в вигляді травматичного шоку, травми органів грудної клітини в комбінації з травмами органів черевної порожнини стався у період проходження служби при виконанні службових обов’язків. (а.с. 61 – 66)
Відповідно до пояснень ОСОБА_11 від 18 лютого 2009 року 06.02.2009 співробітники ЛВ на ст. Попасна виїхали до м. Луганська зі службових питань. (а.с. 67 - 68)
Статею 2 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII передбачено, що основними завданнями міліції є:
- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- охорона і забезпечення громадського порядку;
- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- захист власності від злочинних посягань;
- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов’язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім’ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 ч. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12 травня 2007 № 707 одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12 травня 2007 № 707 виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання злочинам та правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.
Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС України від 31.01.2003 № 83/7404 (п. 3.9) передбачено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків», якщо він стався в період проходження служби під час:
- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час;
- приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після закінчення, виконання правил особистої гігієни;
- проведення навчання, тренувань, обов’язкових фізичних занять у встановлений час;
- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;
- подання підрозділом шефської допомоги;
- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;
- перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов’язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов’язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища;
- прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь – якого об’єкта за дорученням керівника;
- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до будь – якого об’єкта за дорученням керівника.
Пунктом 3.10. Порядку від 31.01.2003 № 83/7404 передбачено, що комісія з розслідування також визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов’язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок:
- спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов’язаних з виконанням службових обов’язків;
- травмування внаслідок нестатутних з відносин (у разі відсутності вини потерпілого);
- нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах частини другої пункту 3.11 Порядку, визнаються пов`язаними з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування.
Згідно п. 3.11. Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби:
- унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);
- при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків;
- при виконанні службового або громадського обов`язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності;
- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.
Комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
- за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11;
- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи)
згідно з установленим порядком;
- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури;
- унаслідок порушення потерпілим службової (трудового) дисципліни.
Згідно функціональних обов’язків начальника сектору ДСБЕЗ лінійного відділу на ст. Попасна ЛУ на Донецьку залізниці УМВС України на залізничному транспорті (а.с. 86 - 88) до обов’язків відносяться:
- організовувати, забезпечувати проведення організаційних і практичних оперативно – розшукних заходів по попередженню і виявленню злочинів до повного то своєчасного їх розкриття;
- вивчати, аналізувати стан, структуру та динаміку здійснення злочину і на основі аналізу розробляти практичні заходи, здатні скоротити злочинні діяння, а також вносить пропозиції керівництву по цим питанням, підготовлює інформацію по усуненню причин та умови , які сприяють здійсненню злочину.
- проводити регулярний аналіз криміногенних процесів в господарських галузях: зовнішньоекономічна діяльність, приватизація, бюджетна галузь, хабарництво, корупція, кредитно-фінансова і банківська системи.
- закріпляти та розвивати постійну взаємодію з підрозділами ВВС, органами внутрішньої безпеки, митні підрозділи. Здійснювати сумісне планування та проведення цільових комплексних операцій, направлених на попередження і розкриття злочинів у галузі економіки.
- з використанням голосних та приголосних методів роботи, виявляти причини, умови, які сприяють здійсненню економічних злочинів.
- забезпечувати постійну взаємодію з засобами масової інформації, для формування суспільної думки про захист економічних злочинних намірів.
- здійснювати контроль за своєчасним закладом справ оперативного обліку, за роботою оперуповноважених по цим справам, а також за їх реалізацію.
В судовому засідання 04.10.2011 свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які були викликані за клопотанням позивача, пояснили, що 05.02.2009 на передодні поїздки до м. Луганську ОСОБА_4 на оперативному зібрані пояснила їм, що 06.02.2009 повинна виїхати до міста Луганська з метою перевірки інформації, що стосується розкриття економічного злочину і встановлення винних осіб. ОСОБА_4 сказала, що по поверненню до роботи буде володіти інформацією, щодо виявлення і розкриття злочину, розшуку осіб, що їх вчинили. Свідки пояснили, що на їх думку, беручи до уваги дійсну мету поїздки ОСОБА_4 до м. Луганська, нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
04.10.2011 в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, викликаний за клопотанням позивача, пояснив, що 05.02.2009 на передодні поїздки до м. Луганську ОСОБА_4 доповіла йому, що їй необхідно 06.02.2009 виїхати до міста Луганська з метою перевірки інформації, що стосується розкриття економічного злочину і встановлення винних осіб. ОСОБА_4 сказала, що по поверненню до роботи буде володіти інформацією, щодо виявлення і розкриття злочину, розшуку осіб, що їх вчинили. З цією метою начальником ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці УМВС України на зал. транспорті, підполковником ОСОБА_11 було видано розпорядження від 05.02.2009 № 7 про надання дозволу здійснити виїзд у м. Луганськ співробітникам ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці, в т.ч. ОСОБА_4 Метою поїздки в розпорядженні була вказана «службова необхідність», співробітники їхали до м. Луганська з різною метою при виконанні службових обов’язків. Окремо мета поїздки кожного співробітника 06.02.2009 до м. Луганська в розпорядженні № 7 від 05.02.2009 не вказувалась, так як це не передбачає законодавство. Розпорядження № 7 від 05.02.2009 виносилося з метою надання дозволу співробітникам ЛВ на ст. Попасна ЛУ на Донецькій залізниці на автомобілі марки ВАЗ 2109 держ. номер НОМЕР_2, який належав на праві власності підполковнику міліції ОСОБА_6 Також свідок пояснив, що в поясненнях від 18.02.2009 він зазначив, що ОСОБА_4 до м. Луганську 06.02.2009 виїхала зі службових питань – в прокуратуру області, так як не встановлювалось з якою самою метою та за яким злочином. Свідок пояснив, що на його думку, беручи до уваги дійсну мету поїздки ОСОБА_4 до м. Луганська, нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
Відповідно до п. 1.6 Інструкції з організації відряджень у структурі Міністерства внутрішніх справ України № 1666 від 31.12.2004 не вважаються відрядженнями виїзди до місцевості, звідки працівники за умов транспортного сполучення та за характером роботи має можливість щодня повертатись до місця проживання, тому посвідчення про відрядження не видавалось та наказ про відрядження не складався.
Свідки були попереджені про кримінальну відповідальність, надали ідентичні пояснення про події 05.02.2009 та 06.02.2009, тому у суду не викликає сумніву щодо достовірності стверджень свідків, що ОСОБА_4 06.02.2009 прямувала до м. Луганська з метою перевірки інформації, що стосується розкриття економічного злочину і встановлення винних осіб.
Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС України від 31.01.2003 № 83/7404 передбачено, що - прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь – якого об’єкта за дорученням керівника відноситься до періоду проходження служби під час виконанні службових обов’язків.
Згідно ч. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12 травня 2007 № 707 виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили є виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Саме з цією метою ОСОБА_4 06.02.2009 прямувала до м. Луганська та загинула в дорожньо – транспортній пригоді. Тому суд прийшов до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов’язання відповідача скасувати акт форми Н-1 № 35 від 24.07.2009 та скласти новий акт форми Н-1, де вказати, що ОСОБА_4 загинула при виконанні службових обов’язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд прийшов до висновку, що відповідач в судовому засіданні не надав доказів того, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався під час службових обов’язків, не пов’язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
Позовна вимога щодо визнання неправомірними дій посадових осіб Лінійного Управління на Донецькій залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті щодо невнесення в акт форми Н-1 запису, що ОСОБА_4 загинула при виконанні службових обов’язків з діяльністю, яка безпосередньо пов’язана з боротьбою зі злочинністю залишається судом без задоволення з огляду на таке.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії – постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Питання по судових витратах вирішується відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 04 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Донецькій залізниці, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Міністерство внутрішніх справ України про визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати акт та скласти новий задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Донецькій залізниці скасувати акт форми Н-1 № 35 від 24.07.2009 та скласти новий акт форми Н-1, де вказати, що ОСОБА_4 загинула при виконанні службових обов’язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути судові витрати в сумі 1,70 (ОСОБА_6 грн. 70 коп.) на користь позивача, - ОСОБА_1 з Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 05 жовтня 2011 року.
СуддяОСОБА_15