печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30418/16-ц

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Медведєва М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,3-тя особа Служба в справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за кордон,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за кордон та просить дозволити їй з дитиною ОСОБА_2 без згоди батька дитини ОСОБА_3 поїздку за кордон , а саме до Італійської Республіки з 15 травня 2017р. по 31.08.2017р. Вимоги обґрунтовані тим,що відповідач відмовляє в наданні згоди на виїзд дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_5 вимоги позивача не визнала, зазначив про те, що ніколи відповідач не відмовлявся надати дозвіл на виїзду дитини за кордон . Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 19.08.2016р. затверджено мирову угоду про визначення способу участі у вихованні дитини та проведення першої половини літніх канікул визначена за батьком.

Представник 3-ї особи Служба в справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації просив розглядати справу в відсутність.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини. Згідно даних свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є : батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_1.

Батьки дитини спільно не проживають. Дитина проживає разом з матір»ю. Батько приймає участь у вихованні дитини.

Згідно ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 19.08.2016р. затверджено мирову угоду між сторонами про визначення способу участі у вихованні дитини та проведення першої половини літніх канікул визначена за батьком.

Згідно п4. Мирової угоди Сторони дійшли згоди, що з метою оздоровлення дитини, розвитку її здібностей, ознайомлення її з культурою інших народів та країн, необхідності лікування, не перешкоджати дитині вільно користуватися своїми правами щодо вільного пересування як в Україні, так і поза нею, а так само правом дитини виїжджати за межі країни на повертатися в неї /право дитини передбачено ч.2 ст.10 Конвенції про права дитини/.5. З метою створення для дитини належних умов для реалізації її прав, зазначених в п.4 цієї Мирової угоди у святкові, неробочі дні та у канікулярний період, батьки надають один одному у розумний строк відповідні дозволи та документи, передбачені чинним законодавством України, наявність яких є обов,язковою умовою для виїзду дитини за межі України. (а.с.68-71)

У ст. 141 Сімейного кодексу України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Стаття 11 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 покладає на держави зобов"язання вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і поверненням дітей із за кордону.

Відповідно до цілей Гаазької конвенції її суть полягає в тому , що один із батьків (або будь-яка інша особа , якій належать права піклування про дитину) не має права одноосібно приймати рішення про зміну місця проживання дитини або переміщення дитини на необмежени й час у інше місце , зокрема вивозити її в іншу державу або не повертати дитину до держави її постійного проживання . Тимчасовий чи постійний виїзд дитини за кордон має відбуватись лише за погодженням з іншим із батьків, якщо він не позбавлений батьківських прав. Тобто зміна країни проживання дитини вимагає узгодження із іншим із батьків , адже такий переїзд , як правило спричиняє зміну режиму спілкування дитини здругим з батьків, порядку участі у вихованні дитини , а також зміну звичайного соціального , культурного , мовного середовища дитини , що впливає на її подальше життя , розвиток і виховання.

З огляду на зазначене , а також те, що під час судового розгляду не було встановлено здійснення з боку відповідача перешкод у виїзді дитини за кордон , в 2016 р. надані згоди (с.с. 106 , 144) Крім того позивачкою не надано суду доказів невиконання відповідачем мирової угоди в цій частині.

При таких обставинах суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 150, 155 Сімейного Кодексу України, ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України», ст.9 Конвенції про права дитини, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,3-тя особа Служба в справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за кордон залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Остапчук Т.В.