Судове рішення #6280067

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   


"13" жовтня 2009 р.Справа № 3/66-38.




за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд”, м. Донецьк  

          до відповідача: підприємця ОСОБА_1, смт. Турійськ    

          про стягнення 12989 грн. 71 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

                                                                                                          Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                          Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: ОСОБА_1 –підприємець  

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 12989,71 грн., в тому числі 11088,29 грн. заборгованості по оплаті поставлених на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №76ДН-09 від 30.12.2008р. в січні місяці 2009 року товарно-матеріальних цінностей (побутової техніки), 1304,20 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань (за період прострочки платежів з 17.02.2009р. по 28.08.2009р.), 426,90 грн. суми інфляційних нарахувань за період  з 01.03.2009р. по 31.07.2009р., а також 170,32 грн. трьох процентів річних період прострочки платежів тривалістю 192 дні, нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 27.08.2009р. за вказаним позовом було порушено провадження  у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалами суду від 16.09.2009р. та від 30.09.2009р. у зв’язку із заявленими відповідачем клопотаннями, неможливістю явки підприємця ОСОБА_1 у зв’язку з відрядженнями в судове засідання, розгляд справи відкладався.

У клопотанні від 05.10.2009р. №2821 позивач пред’явлені до відповідача позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити останні в повному об’ємі, а також просить суд здійснювати судовий розгляд справи без участі представника ТзОВ „Домотехника-Норд”.

В судовому засіданні підприємець ОСОБА_1 пред’явлені товариством „Домотехника-Норд” позовні вимоги не заперечила, суму заборгованості 11088,29 грн. визнала в повному об’ємі засвідчивши при цьому,               що причиною наявності боргу виступає важке фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд”, м. Донецьк              та підприємцем ОСОБА_1, смт. Турійськ було укладено договір поставки за №76ДН-09 у відповідності до умов котрого товариством „Домотехника-Норд” було взято на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу товарно-матеріальних цінностей (побутової техніки) в обумовлених між сторонами у специфікації від 30.12.2008р. асортименті та кількості.

На виконання умов зазначеного договору позивачем в січні місяці 2009 року було поставлено підприємцю ОСОБА_1, а останньою прийнято товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 11088,29 грн.

          Викладене підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи копією та представленим додатково представником останнього в судовому засіданні 16.09.2009р. оригіналом накладної №3492 від 27.01.2009р. на суму 11088,29 грн. (а.с. 15).

          Згідно п. 8.1 договору №76ДН-09 від 30.12.2008р. відповідач зобов’язувався проводити оплату вартості поставлених позивачем товарно-матеріальних цінностей у безготівковій формі протягом двадцяти одного календарного дня від дати поставки товарів.

Проте, підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору №76ДН-09 від 30.12.2008р. зобов’язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставленого останнім товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконала, вартість останнього не оплатила у зв’язку з чим заборгувала товариству „Домотехника-Норд” 11088,29 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,  але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар                       у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних                      з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки товарів предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням  є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,                 а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо                       у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості 11088,29 грн.

Сума заборгованості 11088,29 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, спростована чи заперечена відповідачем не була.

Крім того, відповідачу у згідно із ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, а також у відповідності до п. 9.3 договору №76ДН-09 від 30.12.2008р. за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставлених товарно-матеріальних цінностей було нараховано пеню, котра згідно з представленими суду розрахунками за період прострочки платежів з 17.02.2009р. по 28.08.2009р. склала 1304,20 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності                за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 426,90 грн. суми інфляційних за період з 01.03.2009р.                                   по 31.07.2009р., а також 170,32 грн. трьох процентів річних період прострочки платежів тривалістю 192 дні.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення                            в повному об’ємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об’ємі за рахунок підприємця ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 509, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 599, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд” (м. Донецьк, пр. Жуковського, 2, п/р 26001301750637 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, код ЄДРПОУ 24802690) 11088,29 грн. заборгованості, 1304,20 грн. пені, 426,90 грн. суми інфляційних нарахувань та 170,32 грн. трьох процентів річних, а всього 12989,71 грн., 129,90 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.


Голова господарського суду

          Волинської області                                                                                                                   В.О. Кравчук


Дата підписання повного

тексту рішення 14.10.2009р.







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація