Справа №477/154/16-к 16.03.2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Маркової Т.О., Рудяка А.В.

за участю секретаря Алексишинця М.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015150050000233 за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Миколаївської області Левицької О.В. та представника СГВК «Родіна 1» ОСОБА_2 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України повернуто прокурору прокуратури Миколаївської області.

Учасники судового провадження:

прокурори Левицька О.В., Жиганурова А.Н.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника

СГВК «Родіна 1» ОСОБА_2

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду про повернення обвинувального акта скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального

провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції .

__________________________________________________________________

Провадження 11-кп/784/225/17 Головуючий у першій інстанції: Головіна Т.М.

Категорія: повернення обвин-го акту Доповідач апеляційного суду: Куценко О.В.

Апеляційна скарга представника потерпілої особи СГВК « Родіна 1» ОСОБА_2 містить аналогічні вимоги.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Згідно ухвали суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015150050000233 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для приведення його у відповідність з вимогами ст. 291 КПК України.

Узагальнені доводи апелянтів:

Прокурор вважає прийняте судом рішення про повернення прокурору обвинувального акту для усунення недоліків незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, на думку прокурора, висновки суду щодо того, що прокурором не усунуті всі недоліки, зазначені апеляційним судом в ухвалах від 19.05.2016 та 24.10.2016 р. не відповідають дійсності, оскільки на час розгляду обвинувального акту судом, було усунуто всі недоліки, які можливо було усунути.

Зазначає, що суд у ході підготовчого судового розгляду вдався до надання оцінки викладу у обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження.

Не погоджується прокурор і з зазначеним судом, що до ОСОБА_3 повинен бути застосований особливий порядок, як до особи яка на час скоєння злочину мала статус депутату, вважаючи, що зазначене судом суперечить вимогам ст. 480 КПК України.

Прокурор не погоджується і з висновком суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.1 ч.1 ст. 91 КПК України.

Щодо питання не зазначення слідчим виду та розміру завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди кожному потерпілому, то апелянт зазначає, що прокурором на підставі п.2п.7 ст. 36 КПК України, в межах повноважень, 06.12.2016 р. скасовано постанови слідчого про визнання перелічених в обвинувальному акті осіб потерпілими та усунуто розбіжності та протиріччя щодо викладу фактичних обставин в частині суб'єкта заподіяння шкоди. Так, слідчим визнано потерпілим СГВК « Родіна 1» та чітко зазначено вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди вказаній юридичній особі.

Крім того, прокурор не погоджується з висновком суду, щодо того, що були порушені вимоги ч.1 ст. 377 КПК України.

Представник потерпілої особи СГВК « Родіна 1» ОСОБА_2 в своїй апеляційний скарзі наводить аналогічні доводи.

Зазначає, що судом безпідставно зазначено, що до ОСОБА_8 повинен бути застосований особливий порядок. Оскільки вимоги ст. 481 КПК України застосовуються тільки до діючих депутатів, а останній на даний момент не є депутатом.

Вважає, що судом було неправильно застосовано вимоги кримінального процесуального закону, а саме п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, оскільки суд на стадії підготовчого провадження вдався до оцінки дій слідчого, прокурора та оцінки вимог цивільного позову і перейшов до викладення висновків, які можна зробити тільки на стадії судового слідства.

Встановлені судом першої інстанції обставини:

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд першої інстанції послався на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Так, суд зазначив, що прокурором не було усунуто недоліки, про які зазначав суд в попередніх ухвалах від 13.04.2016 р. та від 18.08.2016 р. А саме: до обвинуваченого ОСОБА_3 не було застосовано особливий порядок, як до особи, яка на час скоєння злочину мала статус депутата, зміна підозри обвинуваченому здійснена поза межами процесуальних строків. Також, у порушення вимог п.1 ч.1 ст. 91 КПК України слідчим не викладено та не зазначено виду та розміру завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди кожному потерпілому окремо, а зазначено у якості потерпілого виключно СГВК « Родина 1» .

Крім того, суд зазначив, що в ході підготовчого судового засідання встановлено грубе порушення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист, що виявилось у неповідомленні слідчим захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про завершення досудового розслідування та у ненаданні можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.

Також, суд звернув увагу на те, що обвинувальний акт містить розбіжності та протиріччя щодо викладу фактичних обставин в частині правонаступництва потерпілої особи.

Виходячи з вищезазначеного, суд прийшов до висновку про некоректність обвинувачення та його невідповідність нормам КПК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини:

Заслухавши доповідь судді, прокурорів на підтримку апеляційної скарги, представника потерпілої особи на підтримку своєї апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників, які заперечували проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Суд апеляційної інстанції вважає, що твердження суду першої інстанції, про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, є необгрунтованим.

Як вбачається з обвинувального акту, який міститься в матеріалах кримінального провадження дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах та складання завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до обвинувального акту слідує, що в ньому міститься викладення фактичних обставин кримінального правопорушення із зазначенням місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення і наявності причинного зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками, правова кваліфікація з посиланням на положення закону та статті ( частини статі) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Посилання суду першої інстанції, що було порушено строк досудового розслідування, оскільки він тривав близько півтора роки, а зміна підозри взагалі була здійснена поза межами процесуальних строків є безпідставними, так як це не відповідає фактичним обставинам справи. Згідно витягу з ЄРДР відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, внесені до ЄРДР 22.01.2015 р. та 02.11.2015 відповідно, що згідно положень ч.2 ст. 214 КПК України є моментом початку досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 219 КПК України, строки досудового розслідування обчислюються з дня повідомлення особі про підозру. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включаються у строки, передбачені цією статтею.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру 01.07.2015 р. і тому саме з цієї дати починається обчислення строків досудового розслідування.

Крім того, слідчим 01.09.2015 р. було зупинене досудове розслідування у зв'язку із хворобою підозрюваного, відновлене воно було 20.10.2015 р.

Також, ОСОБА_3 було повідомлено про зміну підозри, в межах строків досудового розслідування - 06.12.2016 р., з урахуванням суттєвої зміни фактичних обставин у порівнянні з попереднім обвинувальним актом.

Посилання суду, що слідчим не викладено та не зазначено виду та розміру завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди кожному потерпілому окремо не заслуговує на увагу. Оскільки слідчим у ході досудового розслідування кримінального провадження визнано потерпілим від кримінального правопорушення СГВК « Родіна 1» та установлено заподіяний йому розмір шкоди. І при складанні обвинувального акту усунуто розбіжності та протиріччя щодо викладу фактичних обставин в частині суб'єкта заподіяння шкоди.

Надання оцінки судом першої інстанції правомірності правонаступництва виходить за межі наданих суду повноважень при виконанні вимог ст. 314 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що лише невідповідність самого обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України є підставою для його повернення прокурору, а наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування не являється підставою для повернення обвинувального акту.

Отже, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків з підстав, передбачених п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

На підставі викладеного вище, ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для призначення нового судового розгляду в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 407,409,412,419 КПК України, апеляційний суд-

постановив:

Апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Миколаївської області та представника СГВК « Родіна1» ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для приведення його у відповідність з вимогами КПК України - скасувати, а матеріали кримінального провадження направити для призначення нового судового розгляду в суд першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді