ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 2-а-3902/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Управління праці та соціального захисту населення Цюрупинської районної державної адміністрації,

треті особи:           ОСОБА_1 інспекція з контролю за цінами в Херсонській області, Головне фінансове управління Херсонської обласної державної адміністрації

про стягнення 14190,45 грн.,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (надалі - позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області (надалі - відповідач) на користь позивача заборгованість за невідшкодування пільг з оплати за спожиту електроенергію в сумі 14190,45 грн..

Ухвалою суду від 26.09.2011р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог залучені ОСОБА_1 інспекція з контролю за цінами в Херсонській області – на стороні позивача, Головне фінансове управління Херсонської обласної державної адміністрації - на стороні відповідача.

Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 інспекція з контролю за цінами в Херсонській області за результатами перевірки позивача винесла припис від 25.05.11р. №17, яким зобов’язала позивача усунути завищення щомісячної плати за спожиту електричну енергію особами, які користуються пільгами по оплаті електроенергії відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» і звільнені за служби за віком, хворобою або вислугою років. За висновком інспекції з контролю за цінами позивач безпідставно обмежував для вказаної категорії споживачів розмір передбаченої ст. 22 Закону «Про міліцію» 50% знижки нормами споживання, які визначені Постановою КМУ від 01.08.96р. №879. На виконання даного припису для вказаної категорії споживачів по Цюрупинському районі за 2010 рік та січень-лютий 2011 року позивач здійснив перерахунок вартості електроенергії, і зайво отримані суми за спожиту електроенергію в загальному розмірі 14190,45 грн. зарахував вказаним споживачам в рахунок майбутніх платежів за наступні періоди. 05 квітня 2011 року позивач відповідно до приписів Постанови КМУ №117 від 29.01.03р. надав відповідачу звіт форми «2-пільга» за березень 2011 року, в якому заявив до відшкодування суму 14190,45 грн. в якості вартості послуг, наданих пільговикам. Позивач зазначає, що листами від 06.05.11р. та 20.05.11р. відповідачем було відмовлено у виплаті вказаної суми. Позивач вважає таку відмову відповідача неправомірною, і стверджує, що позивачем правомірно заявлена сума 14190,45 грн. до відшкодування за пільгове споживання електроенергії, оскільки споживачі, які користуються пільгами по оплаті електроенергії відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» і звільнені за служби за віком, хворобою або вислугою років мають право на 50 % знижку по оплаті електроенергії без обмеження нормами її споживання, які встановлені Постановою КМУ від 01.08.96р. №879.

Відповідно до письмових заперечень на адміністративний позов, додаткових письмових пояснень та пояснень представників відповідача в судовому засіданні, позиція відповідача полягає у тому, що, по-перше – позивач у квітні 2011 року заявив до відшкодування суму за надані пільги за 2010 рік не врахувавши, що бюджетний 2010 рік вже закритий без кредиторської заборгованості, і відшкодування цієї суми без наявності відповідних бюджетних асигнувань неможливо; по-друге – надання споживачам, які користуються пільгами по оплаті електроенергії відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» і звільнені за служби за віком, хворобою або вислугою років, 50 % знижки по оплаті електроенергії повинно здійснюватися в межах норм споживання електроенергії, які встановлені Постановою КМУ від 01.08.96р. №879; по-третє – у облікових персональних файлах наданої позивачем за березень 2011 року форми «2-пільга» виявлені розбіжності та некоректні дані щодо розмірів пільг по окремим пільговикам, у зв’язку із чим даний звіт форми «2-пільга» був повернутий позивачу 11.04.2011р. для уточнення даних. Наявність таких розбіжностей згідно пункту 11 Положення Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМУ від 26.01.2003р. №117, виключає можливість проведення відповідачем розрахунків із позивачем до уточнення таких розбіжностей. Оскільки позивач після повернення йому звіту форми «2-пільга» за березень 2011 року не уточнив виявлених у цьому звіті розбіжностей, розрахунки по цьому звіту із позивачем не проводились.

ОСОБА_1 інспекція з контролю за цінами в Херсонській області участь свого представника в судовому засіданні не забезпечила, своєї позиції по суті спору не виклала, а листом від 13.10.11р. в обґрунтування правомірності дії інспекції при проведені перевірки позивача направила суду копію постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.10р. без доказів вступу цієї постанов в законну силу, а також лист Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної енергії від 02.11.2009р. №01/10-4165.

Представник Головного фінансового управління Херсонської обласної державної адміністрації в судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог з підстав, які викладені відповідачем.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст..17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 14190,45 грн. за надані споживачам пільги по оплаті спожитої електроенергії, ґрунтується на тому, що відмова відповідача у виплаті позивачу цієї суми є неправомірною.

Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В рамках даної адміністративної суду необхідно оцінити правомірність відмови відповідача у виплаті позивачу спірної суми, і вже з урахуванням такої оцінки вирішити позовні вимоги про стягнення з відповідача спірної суми.

Обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду, полягають у наступному.

До лютого 2011 року позивач надавав споживачам, які користуються пільгами по оплаті електроенергії відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» і звільнені за служби за віком, хворобою або вислугою років, 50 % знижку по оплаті електроенергії в межах норм споживання електроенергії, які встановлені Постановою КМУ від 01.08.96р. №879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати".

За результатами проведеної у лютому 2011 року перевірки позивача ОСОБА_1 інспекція з контролю за цінами в Херсонській області винесла припис №17 від 25.02.11р., яким зобов’язала позивача в місячних термін усунути завищення щомісячної плати за спожиту електроенергію шляхом приведення розміру плати у відповідність до 22 Закону України «Про міліцію», тобто без застосування норм, визначених Постановою КМУ від 01.08.96р. №879.

Отже, позиція Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області полягає у тому, що вказана категорія споживачів повинна оплачувати 50% вартості спожитої електроенергії без обмеження нормами її споживання, тобто знижка повинна розповсюджуватися на весь спожитий об’єм електроенергії.

Позивач не оскаржував прийняте ОСОБА_1 інспекцією з контролю за цінами в Херсонській області відносно нього рішення (припис) у встановленому законом порядку, а виконав його, зробивши перерахунок вартості спожитої вказаною категорією споживачів електроенергії за 2010 та січень-лютий 2001 року.

В результаті такого перерахунку по Цюрупинському району позивач зайво сплачені споживачами суми за попередні періоди врахував цим споживачам в рахунок оплати за майбутні періоди, а суму таких зайво сплачених коштів в загальному розмірі 14190,45 грн. заявив до відшкодування з бюджету шляхом відображення цієї суми і звіті форми «2-пільга» за березень 2011 року, поданого до відповідача у квітні 2011 року.

На підтвердження факту здійснення вказаного перерахунку позивач надав суду відповідні розрахунки по кожному споживачу вищезазначеної категорії в Цюрупинському районі,

Слід зазначити, що в питанні надання 50% знижки по оплаті електроенергії споживачам, які користуються пільгами по оплаті електроенергії відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», у тому числі тим, які звільнені за служби за віком, хворобою або вислугою років, Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України та Головне управління праці та соціального захисту населення дотримуються іншої позиції ніж ОСОБА_1 інспекцією з контролю за цінами, вважаючи, що така знижка повинна надаватися в межах норм, визначених Постановою КМУ від 01.08.96р. №879 (лист Мінпраці від 26.10.10. №464/5/77-10, лист Мінфіну від 27.07.10р. №31-19010-18-5/19192, лист ГУПСЗН від 11.05.11р. №315-16/1764-5/5)

Такі різні підходи вказаних державних органів до одного питання обумовлені тим, що Законом України "Про ОСОБА_1 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. № 107-VI до статті 22 Закону України "Про міліцію" внесені зміни, а саме - частина 4 цієї статті доповнена словами "в межах норм, встановлених законодавством". Однак Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), внесені Законом України про ОСОБА_1 бюджет України на 2008 рік зміни до вказаної статті, в частині, що стосуються встановлення норм споживання.

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.96 № 879, яка залишається чинною і на даний час, передбачено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, пільги споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби надаються в межах норм, які визначені цією постановою, і будь-яких виключень щодо споживачів, які користуються пільгами відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», цією постановою не передбачено.

Встановлені обставини свідчать про те, що заявлена позивачем до відшкодування з бюджету сума 14190,45 грн., це кошти, які позивач фактично отримав від споживачів за спожиту електроенергію протягом 2010 р. та січня-лютого 2011р..

Позивач вважає, що він зайво отримав від споживачів ці кошти в порушення приписів законодавства (ст. 22 Закону України «Про міліцію»), а тому правомірно провів перерахунок та зарахував споживачам зайво сплачені кошті в рахунок майбутніх платежів.

Як вже зазначено вище, відмова відповідача у виплаті 14190,45 грн. на думку позивача викладена у листах відповідача від 06.05.11р. та 20.05.11р..

До матеріалів справи позивачем долучені лише листи відповідача в адрес позивача від 29.04.2011р. №6-/9-1384 та від 20.05.2011р. №6-1/9-1548. Лист від 06.04.2011р. сторонами не наданий.

Зміст наданих суду листів відповідача в адрес позивача полягає у тому, що в листі від 29.04.11р. відповідач повідомив позивача про те, що для визначення правомірності відшкодування витрат за проведені перерахунки та нарахування пільг на електроенергію без обмеження норм споживання, позивач направив лист-запит до Головного управління праці та соціального захисту населення, і рішення по зазначеному питанню буде повідомлено після надходження відповіді на вказаний запит. Листом від 20.05.11р. відповідач направляє позивачу копії відповідей Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України та Головного управління праці та соціального захисту населення щодо відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг згідно ст.22 Закону України «Про міліцію».

Отже, аналіз цих листів свідчить про те, що відповідач лише довів до відома позивача позицію вищевказаних міністерств та Головного управління праці та соціального захисту населення з питань відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг згідно ст.22 Закону України «Про міліцію».

Враховуючи той факт, що відповідач не заперечує сам факт відмови у прийнятті від позивача звіту форми «2-пільга» за березень 2011 р., в якому позивачем заявлені до відшкодування спірні 14190,45 грн., та у вчиненні всього комплексу дій, направлених на отримання цієї суми з бюджету та виплату її позивачу, слід погодитися із позивачем, що причиною для такої відмови є, але не виключно, незгода відповідача із наданням позивачем вищевказаній категорії споживачів 50% знижки по оплаті електроенергії без обмеження нормами споживання.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 (надалі – Порядок №256).

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ від 04.03.2002 року №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", житлових субсидій населенню, допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно пунктів 2 та 3 Порядку №256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Пунктом 5 Порядку №256 передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) у строки, встановлені цим же пунктом.

Отже, відповідач є повноваженим органом на здійснення розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Передбачений Порядком №256 механізм відшкодування за надані пільги полягає у наступному:

- підготовка головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів інформації про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надіслання їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) (п.5 Порядку №256);

- на підставі отриманих від головних розпорядників коштів місцевих бюджетів актів звіряння фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі (п.6 Порядку №256);

- міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати (п.7 Порядку №256);

- отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг (п.8 Порядку №256).

Таким чином, відповідач буде мати фактичну можливість виплатити позивачу певну суму відшкодування за надані пільги за конкретний місяць у тому випадку, якщо на підставі отриманого від позивача звіту форми «2-пільга» підготує інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків з позивачем за надані послуги, направить її до Головного фінансового управління Херсонської обласної державної адміністрації, і отримає від останнього на свій казначейський рахунок відповідну суму для проведення розрахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. №117 затверджене Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (надалі – Положення №117).

Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (п.1 Положення №117).

До Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер, адреса зареєстрованого місця проживання, адреса фактичного місця проживання), склад сім'ї, характеристика житла), реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується (п.2 Положення №117).

Згідно п.10 Положення №117 підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Пунктом 11 Положення №117 встановлено, що уповноважений орган щомісяця:

1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

Отже, порядок дій відповідача для проведення розрахунків із підприємствами та організаціями, що надають послуги, детально визначний Положенням №117.

Як вже зазначено вище, спірна сума для відшкодування була відображена позивачем у звіті форми "2-пільга" за березень 2011 року, поданому відповідачу на паперовому та електронному носії.

Аналіз наданого позивачем відповідачу звіту форми "2-пільга" за березень 2011 року свідчить про те, що у цьому звіті позивач зробив перерахунок споживання певними пільговиками електричної енергій, відобразивши зменшені суми зі знаком (-) суми за 2010 рік та січень-лютий 2011 року.

Обґрунтовуючи правомірність відмови у неприйнятті наданого позивачем звіту форми "2-пільга" за березень 2011 року відповідач посилається на виявлені розбіжності відображених у цьому звіті розміру пільг по певним пільговикам із даними Реєстру.

На підтвердження цього факту відповідач надав суду роздруківку електронного звіту від 07.04.2011р. зі списком пільговиків, по яким виявлені розбіжності із даними Реєстру, і зазначив, що цей електронний звіт разом із звітом форми "2-пільга" за березень 2011 року був повернутий позивачу 11.04.2011р. за вх..№09/875 для уточнення виявлений розбіжностей.

Позивач не спростував факт повернення йому 11.04.2011р. звіту форми "2-пільга" за березень 2011 року із списком пільговиків, по яким виявлені розбіжності із даними Реєстру, а також не заперечував і факт наявності таких розбіжностей.

Докази того, що позивач уточнив або будь-яким чином намагався узгодити із відповідачем виявлені відповідачем розбіжності звіту форми "2-пільга" за березень 2011 року із даними Реєстру відсутні, і позивач на існування таких фактів не посилається.

Представник відповідача з цього приводу зазначив, що позивач не намагався усунути розбіжності, на які вказав відповідач, оскільки в цьому не було потреби, так як дані звіту форми "2-пільга" за березень 2011 року є правильними і узгоджувати їх з відповідачем потреби не було.

Виходячи з фактичних обставин справи, які встановлені під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що виявлений відповідачем факт розбіжностей звіту форми "2-пільга" за березень 2011року із даними Реєстру відповідно до п.11 Положення №117 був достатньою підставою для повернення відповідачем позивачу цього звіту, і, як наслідок, для невчинення відповідачем передбачених Порядком №256 дій для проведенню розрахунків із позивачем по даному звіту.

Сам факт виявлених відповідачем розбіжностей щодо розміру пільг, які надаються конкретному пільговику, відповідно до п.11 Положення №117 виключає можливість проведення розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

Суд не вбачає в діях відповідача, як суб’єкта владних повноважень, на якого покладені обов’язки по виконанню Порядку №256 та Положення №117, порушень приписів цих нормативних документів, і позиція відповідача стосовно застосування передбачених ст.22 Закону України «Про міліцію» пільг в даному випадку не впливає на правомірність дій відповідача по неприйняттю до виконання звіту позивача форми "2-пільга" за березень 2011 року.

Враховуючи, що дії відповідача, які підлягали оцінці судом в рамках даної адміністративної справи, відповідають критеріям, які визначені пунктом 3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав як для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, так і для застосування судом інших передбачених законодавством способів захисту прав позивача, оскільки порушень прав та інтересів позивача з боку відповідача судом не встановлено.

Слід також окремо зазначити, що такий спосіб захисту, як стягнення з відповідача спірної суми, не може бути застосований у спірних правовідносинах, оскільки він передбачає примусове вилучення у позивача того, що на правових підставах належить позивачу і неправомірно утримується відповідачем. Неотримання відповідачем згідно Порядку №256 від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня суми, яку заявив до відшкодування позивач, виключає можливість неправомірного утримання відповідачем цієї суми, оскільки всі суми, які отримує відповідач мають чітке адресне призначення.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до Управління праці та соціального захисту населення Цюрупинської районної державної адміністрації про стягнення 14190,45 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 листопада 2011 р.

Суддя Кравченко К.В.

кат. 9.3