АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/24453/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Каліушко Ф.А.

Провадження № 22-ц/796/3390/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Гарматюк О.Д.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року в справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська-9» про зобов'язання укласти договір,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 18 травня 2015 року задоволено позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська-9» (далі - ОСББ «Вишняківська-9») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Вишнківська-9» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 1050 грн. 41 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 та зобов'язано ОСББ «Вишняківська-9» укласти з ОСОБА_1 договір про надання житлово-комунальних послуг. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 26 серпня 2015 року рішення Даринцкього районного суду м.Києва від 18 травня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 26 серпня 2015 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Вишняківська-9» про зобов'язання укласти договір скасовано, а справу передано в цій частині на новий розгляд суду першої інстанції.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська-9» (далі - ОСББ «Вишняківська-9») про зобов'язання укласти договір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На час розгляду справи він так і не отримав від ОСББ «Вишняківська-9» відповіді на пропозицію встановити договірні відносини та укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, що свідчить про свідомий намір відповідача ОСББ «Вишняківська-9» не укладати такий договір протягом тривалого часу. Суд першої інстанції не зазначив у рішенні мотивів прийняття аргументів відповідача та відхилення його доводів по суті спору.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

Представник ОСББ «Вишняківська-9» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Функції управителя будинком АДРЕСА_1 здійснює ОСББ «Вишняківська-9», що підтверджується відповідними договорами, угодами з постачальниками послуг, зокрема питної води, електроенергії, а також кошторисами та договорами на виконання ремонтних робіт щодо утримання будинку.

Відповідно до Статуту ОСББ «Вишняківська-9» та протоколу №32 правління ОСББ «Вишнякіська-9» від 10 грудня 2010 року за результатами письмового опитування з приводу встановлено тариф з оплати комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території за 1 кв. м у розмірі 2,23 грн.

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання ОСББ «Вишняківська-9» укласти з ним договір про надання житлово-комунальних послуг та надати відповідні підтверджуючі документи щодо повноважень та тарифів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, укладення договору є обов'язком ОСББ, який не реагує на його звернення з цього приводу.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12-15, 20 ЦК України, ст. ст. 3-5 ЦПК України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-110цс12, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Ст. 11 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства.

Частинами 1, 2 вказаної норми визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи зазначені норми права та правову позицію Верховного Суду України, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання укласти договір.

Посилання апелянта на порушення судом положень норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді