Головуючий у 1 інстанції - Цвинтарна Т.М. категорія – ч.3 ст. 345 КК
Доповідач – Подковський О.А. справа № 11-9
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого – Коваленка Є.П.;
суддів - Подковського О.А., Максимовича Ю.А.;
з участю прокурора – Гузіка Й.М.;
засудженої ОСОБА_1 .;
потерпілих ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 .;
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_1 . та її захисника ОСОБА_4 . на вирок Гусятинського районного суду від 10 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка с. ІНФОРМАЦІЯ_2 , марійка, громадянка України, проживаюча АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, пенсіонерка, одружена, раніше не судима
засуджена за ч. 2 ст. 345 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 345 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 . 13 червня 2006 року приблизно о 15 год. в підсобному приміщенні, яке знаходиться в м. Хоростків по вул. Івасюка Гусятинського району Тернопільської області після виявлення двох 40-ка літрових пластмасових ємкостей та пляшок зі спиртом працівниками податкової міліції ДПА в Тернопільській області ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 . та ОСОБА_5 ., які виконували свої службові обов'язки щодо перевірки оперативної інформації з приводу реалізації засудженою спирту, умисно, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за його незаконний збут та , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та, прагнучи їх настання, вилила з двох 40-ка літрових пластмасових ємкостей спирт на дерев'яну підлогу даного приміщення, після цього, вийнявши із кишені коробку сірників, і сказавши: «Я Вас спалю», запалила сірника і кинула його на підлогу, внаслідок чого розлитий спирт загорівся і були спричинені тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 . у вигляді термічних опіків та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_3 . і ОСОБА_5 . у вигляді термічних опіків.
В апеляції захисника ОСОБА_4 . ставиться питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 . з ч.2 ст.345, ч.3 ст.345 КК України на ст. 128 КК України та звільнення її від відповідальності на підставі Закону України „ Про амністію” від 19 квітня 2007 року. На думку автора, у засудженої не було умислу на спричинення тілесних ушкоджень працівникам податкової міліції у зв’язку з виконанням ними їхніх обов’язків. Судом не встановлена причина пожежі, а як пояснила ОСОБА_1 . , побачивши міліціонерів вона розгубилась, від чого впустила пляшку з ацетоном з рук, яка і спричинила пожежу. В приміщенні не було спирту, а була лише солярка. В ході перевірки не доведено факт того, що ОСОБА_1 . здійснювала продаж спирту.
Дії засудженої носили необережний характер, про що свідчить і те, що вона сама внаслідок пожежі отримала тілесні ушкодження.
На адресу апеляційного суду від засудженої ОСОБА_1 надійшло дві скарги. В одній з них, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій, вона просить пом’якшити призначене їй покарання та призначити таке, що не пов’язане з позбавленням волі, в іншій – підтримує доводи свого захисника та просить перекваліфікувати її дії із ч.2 ст.345, ч.3 ст.345 КК України на ст. 128 КК України та звільнити її від відповідальності на підставі Закону України „ Про амністію” від 19 квітня 2007 року. На її думку, працівники податкової міліції проводили оперативно-розшукові заходи без заведення оперативно-розшукової справи, а тому вийшли за межі своїх повноважень, через що їх дії не можна пов’язувати з виконанням професійних обов’язків, що виключає відповідальність за ст. 345 КК України. Також вказує про відсутність у неї умислу на спричинення тілесних ушкоджень працівникам податкової міліції, наводячи аналогічні з своїм захисником аргументи. Своє покарання вважає несправедливим, призначеним без врахування стану її здоров’я, часткового відшкодування завданої шкоди, щирого каяття.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просить вирок суду стосовно ОСОБА_1 . змінити та звільнити її від відбування покарання з випробуванням ,із врахуванням нових обставин : визнання вини, розкаяння , того , що потерпілі просили не позбавляти її волі , ознайомившись з матеріалами справи, з думкою засудженої, яка в судовому засіданні повністю визнала вину та розкаялась у вчиненому і просить пом’якшити призначене їй покарання з застосуванням ст. 75 КК України, потерпілих , які просять пом’якшити міру покарання , застосувавши до засудженої ст.75 КК України , колегія судів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення із врахуванням наступного.
Так , вивченням матеріалів справи встановлено, що суд дослідив усі обставини, які могли мати значення для правильного вирішення справи, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 . у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Так, як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_2 ., який працює ст. о/у податкової міліції ДПА в Тернопільській області, 13 червня 2006 року, він разом з своїми співробітниками ОСОБА_5 . та ОСОБА_3 ., з метою перевірки інформації, що надійшла на адресу чергової частини ПМ ДПА, про незаконну реалізацію жителькою м. Хоростків ОСОБА_1 . жителям вказаного міста спирту, на виконання вказівки керівництва виїхали автомобілем в м. Хоростків.
Прибувши в м. Хоростків, вони зупинилися біля залізничної станції і почали спостерігати за господарськими спорудами, які розташовані недалеко від залізничної станції, побачили як із однієї невеликої будівлі вийшли дві незнайомі жінки і винесли в руках пластмасові пляшки із прозорою рідиною та пішли в напрямку двохповерхового житлового будинку. Ці жінки від них були на відстані 25-30 метрів.
Після цього вони пішли до даної господарської будівлі, вхідні двері до якої були відчиненими, зайшли в середину приміщення, де знаходилася жінка, яка щось шукала в сумках, в яких знаходилися пластмасові пляшки з прозорою
рідиною, на підлозі стояли дві пластмасові 40-літрові ємкості, на дерев'яних стелажах, розташованих біля стіни, протилежної від вхідних дверей, розміщувалися чотири 40-літрові ємкості, сумки із пластмасовими пляшками та пластмасові каністри. В приміщенні відчувався різкий запах спирту. Вони показали ОСОБА_1 . свої посвідчення, представились працівниками податкової міліції і він запитав її, що міститься в ємкостях та пляшках. ОСОБА_1 . не відповіла на запитання, а перекинула руками одну за другою дві 40-літрові пластмасові ємкості, які знаходилися на підлозі, з яких розлився спирт, почала масово скидати на підлогу пластмасові пляшки зі стелажів, в результаті чого на підлозі утворився шар спирту. Зразу після цього ОСОБА_1 ., вийнявши з кишені коробку сірників і сказавши «Я вас спалю», запалила сірника і кинула на підлогу, в результаті чого пройшло загорання спирту і нижня частина одягу на них усіх почала горіти. Це все відбувалося приблизно за 10-15 секунд. Він з ОСОБА_5 . вибігли з даного приміщення, ОСОБА_3 ., який стояв ближче до ОСОБА_1 ., схопив останню за одяг і витягнув її із приміщення, оскільки одяг на ній також почав горіти.
Зразу ж після того як вони вибігли із приміщення, там відбувся вибух, в результаті якого зірвало дах будівлі.
Аналогічні показання дали суду потерпілі ОСОБА_5 . та ОСОБА_3 . Показання усіх потерпілих на протязі всього досудового та судового слідства не змінювались, були послідовними, повністю узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, а тому суд першої інстанції правильно взяв їх до уваги як належні та допустимі докази по справі та вірно критично віднісся до показань засудженої в частині того, що вона упустила на підлогу пляшку з ацетоном , причина загорання якої невідома.
Внаслідок дій ОСОБА_1 . потерпілі отримали тілесні ушкодження, зокрема, ОСОБА_5 . та ОСОБА_3 . – середнього ступеня тяжкості, а ОСОБА_2 . – тяжкі, що підтверджується висновками судово медичної експертизи №871, №873, №873 від 13 листопада 2009 року.
Твердження захисника про те, що в ході судового засідання не було встановлено причину пожежі спростовуються актом про пожежу від 13 червня 2008 року, згідно якого причиною пожежі є запалювання горючої суміші (спирту) власницею даної споруди ОСОБА_1 ., а також аналогічними показаннями потерпілих з цього приводу.
Наявність спирту в місці скоєння злочину доводиться даними протоколу огляду місця події, в ході якого було вилучено пластикові пляшки з безбарвною рідиною, яка згідно висновку експертизи №2-1868 від 6 листопада 2008 року є спиртом етиловим.
Аргументи захисника про те, що в приміщенні, де трапився вибух знаходився не спирт, а солярка, спростовуються даними висновку експертизи №2-1928 від 22 грудня 2006 року, згідно якого на одязі потерпілих ОСОБА_3 ., ОСОБА_2 . і ОСОБА_5 . вилученого при огляді місця події по факту перевірки телефонного повідомлення про торгівлю спиртом зі сторони ОСОБА_1 . залишків змінених світлих нафтопродуктів не виявлено, а також висновком експертизи №2-1868 від 6 листопада 2008 року.
Про умисел на нанесення тілесних ушкоджень працівникам правоoхоронного органу у зв’язку з виконанням ними своїх обов’язків, свідчить сама обстановка вчинення злочину, що передувала його вчиненню та під час вчинення, а саме дії потерпілої, яка попередньо, побачивши посвідчення працівників податкової міліції, розливши велику кількість спирту в приміщенні невеликого розміру, з словами „Я вас спалю”, усвідомлюючи характер своїх дій, умисно запалила сірника і кинула його на підлогу приміщення, розуміючи, що може завдати тілесні ушкодження потерпілим, що виконують службові обов’язки. Внаслідок умисних дій засудженої і були спричинені тілесні ушкодження працівникам правоохоронного органу.
Також, колегія суддів враховує і поведінку засудженої після вчинення злочину, яка в судовому засіданні під час розгляду своєї справи судом апеляційної інстанції повністю визнала вину та щиросердечно розкаялась у вчиненому.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно запису №103 КОЗП Тернопільської КОЗП ВПМ УПМДПА в Тернопільській області 13 червня 2006 року о 10 год. 30 хв. надійшло телефонне повідомлення про те, що ОСОБА_1 . в підсобному приміщенні по АДРЕСА_3 займається продажем спирту.
Згідно посадових інструкцій ст. о/у в ОВС УПМ ДПА в Тернопільській області до повноважень ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_5 . як посадових осіб УПМ ДПА в Тернопільській області входить зокрема, і перевірка оперативної інформації.
Таким чином, перевіряючи оперативну інформацію щодо можливої незаконної торгівлі спиртом громадянкою ОСОБА_1 . в порядку ст. 97 КПК України, що підтверджується рапортом чергового УПМ ДПА в Тернопільській області, ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_5 ., як працівники правоохоронних органів виконували свої посадові обов’язки.
Отже, на підставі вищенаведених доказів, належно оцінивши їх та обґрунтувавши у вироку, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 ., як умисне заподіяння працівникам правоoхоронного органу у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків середньої тяжкості тілесних ушкоджень та тяжких тілесних ушкоджень. Тому, твердження захисника про кваліфікацію її дій за ст. 128 КК України, як необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження колегія суддів вважає безпідставними.
Разом тим, на адресу суду апеляційної інстанції надійшли заяви потерпілих ОСОБА_5 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_2 ., в яких вони повідомляють, що потерпілою їм усі матеріальні та моральні збитки відшкодовані, а тому просять не призначати їй покарання пов’язане з позбавленням волі. Потерпілі ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 . також підтвердили вищевикладену позицію і в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів, враховуючи думку потерпілих, а також позицію державного обвинувача, який просить призначити ОСОБА_1 . покарання з застосуванням ст. 75 КК України, ряд пом’якшуючих покарання обставин, таких як повне визнання вини та щире каяття, добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, особи засудженої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, її стан здоров’я, а саме інвалідність 2-ї групи, внаслідок отриманих опіків, її пенсійний вік, приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженої без ізоляції від суспільства та звільнення її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, задовольнивши клопотання потерпілих .
Тому апеляції в цій частині слід частково задовольнити.
Керуючись ст. ст. 365,366, 373, 376 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженої ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_4 . задовольнити частково.
Вирок Гусятинського районного суду від 10 листопада 2008 року відносно ОСОБА_1 змінити, пом’якшивши міру покарання .Застосувати до ОСОБА_1 . ст. 75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену обов’язки : періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, які слід повідомляти про зміну місця проживання.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий
Судді
Копія вірна: суддя О.А.Подковський