ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2017 року м. Київ К/800/935/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016 у справі №813/1201/14 (876/5958/14) за позовом Приватного підприємства «БКФ Осанна» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 позовні вимоги Приватного підприємства "БКФ Осанна" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 визнано нечинною в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 25.12.2013 № 0003632210 в сумі 8811 грн. та закрито провадження у справі в цій частині, у з в'язку з досягненням податкового компромісу. У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 05.01.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2017 касаційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що податковим органом не порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.01.2017 була отримана відповідачем 27.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102918059331.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.01.2017 відповідачем надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.

Як на підставу для поновлення пропущеного строку, податковий орган посилається на те, що відповідачем вже подавались касаційні скарги на оскаржуване судове рішення, зокрема:

ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016 (К/800/6986/16) податковому органу повернуто касаційну скаргу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору;

ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2016 (К/800/19868/16) податковому органу повернуто касаційну скаргу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору у повному обсязі.

Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Скаржником не було надано суду доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту повернення вдруге поданої касаційної скарги (з вересня 2016 року) до моменту звернення з касаційною скаргою втретє.

Враховуючи викладене, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016 у справі №813/1201/14 (876/5958/14) за позовом Приватного підприємства «БКФ Осанна» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна