Справа № 433/3010/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.03.2017 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Крівоклякіної Н.В.,

за участю секретаря – Рєзнікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04.03.2000 року між нею та відповідачем відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської міської ради було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №87. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Основною причиною розпаду сім’ї стала наявність кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя, в результаті чого відбулось відчуження один від одного. Подружні відносини між нею та відповідачем припинені з 2014 року, разом вони не проживають, спільне господарство не ведуть. Подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, а тому вона просить розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб.

Сторони у судове засідання не з’явились.

Позивач у позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату та час судових засідань повідомлявся неодноразово, належним чином шляхом розміщення повісток про виклик на офіційному веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області (на 14.02.2017 р., на 21.02.2017 р., на 15.03.2017 р.), а також шляхом розміщення оголошення про виклик в газеті «Урядовий кур’єр». Причини неявки суду відповідач не повідомив.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що 04 березня 2000 року між позивачем та відповідачем відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської міської ради був укладений шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 87, відповідно до Свідоцтва про шлюб серії І-ЕД №067582(а.с.12).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).

Спір щодо визначення місця проживання дитини відсутній.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є відчуження один від одного, що виникло в результаті кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя. Подружні відносини між позивачем та відповідачем припинені з 2014 року, разом сторони не проживають, спільне господарство ними не ведеться. Подальше збереження шлюбу є неможливим.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно з ч.2 ст..112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд, з’ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємовідносини подружжя вважає, що збереження шлюбу в подальшому суперечить інтересам сторін, а тому шлюб має бути розірваний.

Спір щодо спільного майна подружжя в рамках цієї справи заявлений не був.

Відповідно до ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн, що підтверджується квитанцією №1 від 23.12.2016 року (а.с.1).

Однак, як було встановлено судом, винними у розпаді сім’ї рівною мірою є як позивач, так і відповідач, а тому судовий збір повинен бути розподілений на двох.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір , що дорівнює 275 гривень 60 копійок.

На підставі ст.104,105, 110, 112-115 СК України, керуючись ст. 10,11,57,60,88,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити в повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Коструб) та ОСОБА_2, який було зареєстровано 04 березня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської міської ради, актовий запис № 87.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 275 (двісті сімдесят п’ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Троїцький районний суд Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В.Крівоклякіна

15.03.17