Справа №1-186/09 19.01.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-30/10 Головуючий у 1-й інстанції:

Категорія: ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_1

Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого – Царюка В.В.

суддів – Пустовара М.Л., Войтовського С.А.

за участю прокурора – Максимишина О.Л.

засудженого – ОСОБА_2

19 січня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, раніше судимий: 27.09.1996 року Херсонським обласним судом за ст.ст. 94, 100 КК України (в ред. 1960 року) до 13 років позбавлення волі, звільнився 03.02.2009 року за відбуттям строку покарання,

- засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ФУ Снігурівської державної адміністрації витрати на лікування в сумі 1183 грн. 86 коп., а також на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення судово-біологічної експертизи в сумі 619 грн. 74 коп.

Згідно вироку, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

22.07.2009 року, близько 01 год. ночі, в с. Куйбишеве Снігурівського району Миколаївської області по вул. Горького ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в ході бійки з ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому в ліву черевну порожнину не менше одного удару ножем, за яким сходив і взяв в домоволодінні за місцем свого проживання. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з пошкодженням сальника, яке за критерієм небезпеки для життя відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оскаржуючи доведеність вини у вчиненому злочині стверджує, що судом неправильно кваліфіковані його дії. Посилається, що в ході виниклої сварки ОСОБА_3 його ображав, бив, а згодом, висловлюючи погрози, намагався проникнути до його домоволодіння, тому він взяв ніж в своєму будинку і, захищаючись від ОСОБА_3, наніс ним потерпілому удар. Вважає, що діяв в межах необхідної оборони, однак перевищив її межі. За змістом апеляції просить вирок змінити і перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора Максимишина О.Л., який вважав вирок законним та обґрунтованим і просив залишити його без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, яким дано аналіз.

Твердження апелянта про те, що він наніс потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження захищаючись від дій останнього, являються надуманими.

Так, з показань засудженого ОСОБА_2 слідує, що в ніч на 22.07.2009 року він знаходився в компанії знайомих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, де всі вживали горілку. Згодом до них прийшов ОСОБА_3, який вивів ОСОБА_7 на вулицю. Пізніше він почув крик та вийшов на двір і побачив бійку, яку розборонив. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 пішли з двору та продовжили бійку. Потім виникла сварка між ним і потерпілим ОСОБА_3 Після цього він пішов до свого будинку, де взяв ніж. Через деякий час ОСОБА_3 знову прийшов до нього і сварка продовжилась. В ході цієї сварки він наніс потерпілому удар ножем, але в яку частину тіла не бачив.

З протоколу ВООС від 31.07.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив вказані обставини. Не заперечував, що після виниклої з ОСОБА_3 сварки пішов додому, де взяв з шафи ніж. Також вказав, що сварка з ОСОБА_3 продовжилась біля його будинку і показав, як потерпілий наніс йому удар в вухо, а він, присівши, вдарив ОСОБА_3 ножем.

З перевірених судом показань потерпілого ОСОБА_3 слідує, що на грунті неприязних стосунків у нього з ОСОБА_2 виникла сварка з приводу того, що ОСОБА_2 втрутився в бійку між ним і ОСОБА_7. В ході сварки вони нанесли один одному декілька ударів, після чого ОСОБА_2 пішов до себе додому. Бажаючи продовжити з`ясування стосунків він пішов до ОСОБА_2 В цей час побачив, що ОСОБА_2 повертається назад і коли той підійшов до нього, то він відчув два удари в лівій бік тулуба і зрозумів, що ОСОБА_2 вдарив його ножем.

З показань свідка ОСОБА_5, вбачається, що в ніч з 21.07 на 22.07.2009 року за місцем свого проживання в компанії ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 вони вживали алкогольні напої. Близько 2-ої години ночі прийшов ОСОБА_3 Пізніше між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 виникла сварка, а потім бійка, яку розборонили. Після цього, виникла нова сварка між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яка також перейшла у бійку. Коли бійку розборонили, то ОСОБА_2 пішов до себе додому. Через деякий час стало відомо про те, що ОСОБА_8 наніс удар ножем ОСОБА_3

Показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_6 повністю співпадають та узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що відвіз пораненого ОСОБА_3 до лікарні і від останнього дізнався про те, що його ножем поранив ОСОБА_2

Згідно висновку експерта №145 від 25.09.2009 року, ОСОБА_3 було заподіяне проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодження сальника, яке за критерієм небезпеки для життя відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечне для життя у момент заподіяння.

Посилання засудженого на те, що потерпілий ОСОБА_3 в ході бійки намагався проникнути до його домоволодіння і він захищався від його дій, являються надуманими і матеріалами справи не підтверджуються.

Суд правильно прийшов до висновку про те, що зібрані докази вказують на умисний характер дій ОСОБА_2 по заподіянню потерпілому тілесних ушкоджень. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 мав можливість уникнути конфлікту з ОСОБА_3, однак пішов до себе додому за ножем, потім повернувся і в ході нового конфлікту, який продовжився в іншому місці, умисно наніс потерпілому удар ножем в живіт.

Таким чином, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд обґрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, даних про його особу та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом також мотивована і відмова в задоволенні клопотання трудового колективу жителів села Куйбишева Снігурівського району Миколаївської області про передачу ОСОБА_2 на поруки, оскільки він вдруге вчинив умисний тяжкий злочин.

Підстав для зміни вироку, як просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.

Головуючий

Судді