донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
06.07.2006 р. справа №22/53а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Москальової І.В. |
суддів | Бондаревої Г.Г., Запорощенка М.Д., |
при секретареві судового засідання | Ложка Н.Л. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Роговець В.І. - за довіреністю № 03/05/058 від 16.02.06р., Жук Н.М. -за довіреністю № 03/05/07 від 16.02.06 р. , |
від відповідача: | Злобін А.О. - за довіреністю № 4938/10-013 від 04.07.06р., Воронков Є.П. - за довіреністю № 5004/10/10-013 від 05.07.06 р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції м.Шахтарськ |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 03.05.2006 року (складена у повному обсязі 05.05.06 р.) |
по справі | №22/53а (суддя Волошинова Л.В.) |
за позовом | Української державної компанії по реструктуризації підприємств вугільної промисловості "Укрвуглереструктуризація" м.Донецьк |
до | Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції м.Шахтарськ |
про | визнання недійсними податкових повідомлень- рішень від 30.03.04 р. № 0001182340/0-425 в сумі 1410 грн., № 0001202340/0-426 в сумі 73374 грн., № 0001212340/0-427 в сумі 22268 грн., № 0001222340/0-428 в сумі 11325 грн., № 0001232340/0-429 в сумі 24732 грн., № 0001242340/0-430 в сумі 39384 грн., № 0001152340/0-431 в сумі 367403 грн., № 0001162340/0-432 в сумі 46898 грн, № 0001172340/0-433 в сумі 109325 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Українська державна компанія по реструктуризації підприємств вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 30.03.2004 р. № 0001182340/0-425 в сумі 1 410 грн., № 0001202340/0-426 в сумі 73 374 грн., № 0001212340/0-427 в сумі 22 268 грн., № 0001222340/0-428 в сумі 11 325 грн., № 0001232340/0-429 в сумі 24 732 грн., № 0001242340/0-430 в сумі 39 384 грн., № 0001152340/0-431 в сумі 367 403 грн., № 0001162340/0-432 в сумі 46 898 грн., № 0001172340/0-433 в сумі 109 325 грн.
Постановою господарського суду Донецької області від 03.05.06р. у справі № 22/53а позовні вимоги Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” м. Донецьк задоволені в повному обсязі. Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції від 30.03.2004 р. № 0001182340/0-425 в сумі 1 410 грн., № 0001202340/0-426 в сумі 73 374 грн., № 0001212340/0-427 в сумі 22 268 грн., № 0001222340/0-428 в сумі 11 325 грн., № 0001232340/0-429 в сумі 24 732 грн., № 0001242340/0-430 в сумі 39 384 грн., № 0001152340/0-431 в сумі 367 403 грн., № 0001162340/0-432 в сумі 46 898 грн., № 0001172340/0-433 в сумі 109 325 грн.
В оскарженій постанові місцевий господарський суд, враховуючи вимоги ст. 206 Земельного кодексу України, ст.ст.2, 5, 13 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535-XII, та, виходячи з даних земельного кадастру, дійшов висновку, що Шахтарська дирекція по ліквідації шахт, яка відповідно до наказу від 23.12.2002 р. № 136 мала здійснювати ліквідацію перелічених вище підприємств, не повинна була протягом лютого 2003 р. –лютого 2004 р. нараховувати та сплачувати земельний податок.
Відповідач, Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Донецької області від 03.05.06р. по справі № 22/53а скасувати в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та прийняти нову постанову, за якою відмовити.
Вважає, що в порушення вимог ст..ст. 79, 86 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції надана невірна оцінка обставинам справи, що привело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права.
Наполягає на тому, що позивач з 01.02.03р. по 01.01.04р. є платником земельного податку та в порушення ст..2, ст..5, ч.1 ст.7, ч.5 ст.7, п.3 ч.1 ст.12 Закону України „Про плату за землю” у 2003 році неправомірно і необґрунтовано користувався пільгою по сплаті земельного податку за земельні ділянки, розташовані на території м. Шахтарська, що привело до заниження і несплати земельного податку в бюджет м. Шахтарська за період з 01.02.03р. по 31.12.03р. у розмірі 349083грн., що встановлено відповідачем відповідно до наданого зведеного розрахунку суми земельного податку за 2003р..
Вважає, що оскільки основні засобі ліквідованих шахт перейшли на баланс ШДЛШ відповідно до актів прийомів-передачі, то згідно ч.5 ст.120 Земельного кодексу України № 2768-Ш від 25.10.01р. при переході права власності на будівлю або споруду до юридичних осіб, що не можуть мати у власності земельні ділянки, перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій розташовано будівлю або споруду.
Позивач, Українська державна компанія по реструктуризації підприємств вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” м. Донецьк, у відзиві на апеляційну скаргу № 03/05/174 від 05.07.06р. доводи податкового органу відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.06р. для розгляду апеляційної скарги Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції призначена колегія суддів у складі: судді Москальової І.В. (головуючий), судді Бондаревої Г.Г., судді Запорощенка М.Д.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Розпорядженням виконавчого комітету Ради народних депутатів м. Донецька від 13.03.1996 р. № 448/р здійснена державна реєстрація Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” Міністерства палива та енергетики, згідно п. 2.1 ст. 2 Статуту якого (т.1. л.с. 7-4), підприємство створене з метою організації та виконання робіт з ліквідації підприємств вугільної промисловості України. Наказом Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” м. Донецьк від 23.12.2002 р. № 136 була створена Шахтарська дирекція по ліквідації шахт (т.1, л.с. 16), яка діє на підставі Положення, згідно п. 4.1 якого Шахтарська дирекція по ліквідації шахт (далі ШДЛШ) є структурним підрозділом компанії без права юридичної особи (т.1, л.с. 12-13).
За результатами планової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства Шахтарською дирекцією по ліквідації шахт Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” за період з лютого 2003 р. по лютий 2004 р. Шахтарською об’єднаною державною податковою інспекцією складений акт перевірки № 69/23-1/26318739 від 25.03.2004 р (т. 1, л.с. 17-31), на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.03.2004 р.: № 0001182340/0-425, № 0001202340/0-426, № 0001212340/0-427, № 0001222340/0-428, № 0001232340/0-429, № 0001242340/0-430, № 0001152340/0-431, № 0001162340/0-432, № 0001172340/0-433, за якими Шахтарській дирекції по ліквідації шахт було визначене податкове зобов’язання по сплаті земельного податку в загальній сумі 464 078 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 232 041 грн. (т.1, л.с. 32 - 40).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що постанова місцевого господарського суду відповідає нормам діючого законодавства і не підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за наказами Міністерства палива та енергетики від 21.12.2000 р. № 590, від 21.12.2000 р. № 591, від 21.12.2000 р. № 596, від 24.07.2001 р. № 341, від 15.11.2001 р. № 565, від 14.03.2002 р. № 159, від 15.04.2002 р. № 221, від 10.09.2002 р. № 532 було прийняте рішення про ліквідацію ДП “Шахта № 2” ш/у Торезське, ДП “Шахта № 43” ш/у Торезське, Шахта “Фомінська” (входила до складу ДВАТ “Шахта “Шахтарська - Глибока”), Шахта “Московська”, шахта “Шахтарська”, ДП “Шахта “Донецька”, ДП “Шахта “Кіровська”, ДВАТ ЦЗФ “Сердитянська” (т.1, л.с. 83 –102). Правонаступником зазначених підприємств визначена Державна компанія “Укрвуглереструктуризація” м. Донецьк, на яку за вищевказаним наказом був покладений обов’язок щодо здійснення заходів, спрямованих на фактичну ліквідацію.
За передаточними балансами від 01.04.01р., 01.10.00р., 01.04.01р., 01.04.02р., 01.04.02р., 01.06.02р., 01.12.01р., 01.07.02р., 01.08.01р., 01.01.02р. (т.2, л.с.3, 7, 12, 16, 29, 38, 46, 63, 72, 76, 79, 87, 100), від 01.11.02р. (т.3, л.с.76-82) вище переліченими підприємствами були передані, а Державною компанією “Укрвуглереструктуризація” м. Донецьк прийняті на баланс активи та зобов’язання. За наказом Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості “Укрвуглереструктуризація” м. Донецьк від 23.12.2002 р. № 136 (т. 1, л.с. 16) з метою покращення управління процесами ліквідації перелічених вище підприємств був створений структурний підрозділ компанії –Шахтарська дирекція по ліквідації шахт, на баланс якої передані основні засоби ліквідуємих підприємств згідно з актами прийому-передачі станом на 01.02.03р. та 01.03.03р.
В акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, встановлено порушення вимог ст. 2, ст.. 5, ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”, що призвело до заниження та несплати земельного податку в місцевий бюджет за період з 01.02.03р. по 31.12.03р. в розмірі 464 078 грн. (т.1, л.с. 28) за користування наступними земельними ділянками, розташованими на території м.Шахтарська: промплощадка шахти № 30, промплощадка ствола шахти № 30, промплощадка вертикального конвеєрного стволу шахти № 30, промплощадка промислового шурфу, склад вибухових матеріалів, промплощадка шахти № 12, промплощадка шахти № 13, промплощадка шахти № 14 та промплощадка шахти № 15, промплощадка шахти ЦЗФ „Сердитянська”.
З акту перевірки та матеріалів справи вбачається про надання Шахтарської дирекцією по ліквідації шахт до Шахтарської ОДПІ зведеного розрахунку земельного податку на 2003р. з визначенням про наявність пільги по сплаті земельного податку за спірними земельними ділянками (т.1, л.с.128-130), що зумовило донарахування спірної суми земельного податку, але місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено з огляду на вимоги нижченаведеного чинного законодавства та матеріали справи, що Шахтарська дирекція з ліквідації шахт не повинна була нараховувати та сплачувати земельний податок протягом 2003 р.
Огляд вимог чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про наступне.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно ст..2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535-XII з наступними змінами та доповненнями, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Земельний податок сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно ст..14 Закону України “Про плату за землю”, пп..2 п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.2997р. обов”язок щодо подання податкової декларації (розрахунку) з земельного податку на поточний рік покладений на платника податків.
За умовами статті 5 Закону України “Про плату за землю” суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар, а об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до ст. 13 Закону, вважаються лише дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
З листів Шахтарського міського відділу земельних ресурсів від 27.03.2006 р. № 05-8/1-90 (т.1, л.с. 166 –167) та від 27.04.2006 р. № 506 (т.3, л.с.113) вбачається, що за даними земельного кадастру спірні земельні ділянки закріплені на праві постійного користування за ш/у Торезське, шахтою “Московська”, шахтою “Шахтарська”, ДП “Шахта “Донецька”, ДП “Шахта “Кіровська”, ДВАТ ЦЗФ “Сердитянська”, що підтверджується державними актами на право постійного користування землею, що додані до матеріалів справи (т.1, л.с. 55 –82, т.3 л.с.114-133), а частина земельних ділянок, що також визначені в акті перевірки як об”єкт нарахування спірної суми земельного податку, та які розташовані на території м. Шахтарська, а саме (склад вибухових матеріалів, промплощадка шахти № 12, промплощадка шахти № 13, промплощадка шахти № 14, промплощадка шахти № 15) були вилучені у ДВАТ “Шахта “Шахтарська - Глибока” (до складу цього підприємства входили Шахта “Фомінська 12” та Шахта “Фомінська № 14”) обліковуються у складі земель не переданих у власність чи користування, а промплощадка промислового шурфу взагалі не числиться по даним земельно-кадастрової документації (т.1, л.с. 166 –167).
Таким чином, з матеріалів справи, в тому числі тих, що надані на запит суду (т.3, л.с.113) вбачається, що право постійного користування вище переліченими земельними ділянками закріплено за шахтами, що ліквідуються, а деякі земельні ділянки взагалі віднесені до складу земель не переданих у власність чи користування.
При цьому, з листа Відділу статистики у м.Шахтарську №152-8/02-08 від 22.03.06р. вбачається, що станом на 22.03.06р. вищевказані підприємства (шахти), що ліквідуються, значаться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридичні особи (т.1, л.с.40).
Відповідно до абзацу 7 частини 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.97р. № 939 „Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості”, затвердженої постановою Кабміну України від 27.08.97р. у період підготовки гірничого підприємства до ліквідації здійснюються заходи в тому числі щодо оформлення державного акта на володіння або користування земельними ділянками. В матеріалах справи відсутні докази оформлення Шахтарською дирекцією по ліквідації шахт права на володіння або користування земельними ділянками, у тому числі на умовах оренди. Лист Шахтарського районного відділу земельних ресурсів № 506 від 27.04.06р., наданий на запит господарського суду, містить визначення про те, що землекористувачами земельних ділянок є саме шахти, що входять до складу Шахтарської дирекції по ліквідації шахт, а не безпосередньо ШДЛШ (т.3, л.с.113).
Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на частину 5 статті 120 Земельного кодексу України № 963-ІУ від 19.06.03р., згідно якої при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази переходу права власності на будівлі Шахтарської дирекції по ліквідації шахт.
Ствердження відповідача в апеляційній скарзі про ті обставини, що спірні земельні ділянки знаходяться на балансі ШДЛШ і це є підставою для застосування ч.5 ст.120 Земельного кодексу України, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на те, що баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, в тому числі не підтверджує право володіння чи користування на земельні ділянки.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується лише державними актами, форма яких затверджена Кабінетом міністром України, а право оренди землі оформлюються договором, який реєструється відповідно до закону.
За умовами статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює, насамперед процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Згідно статті 13 Закону України „Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку вважаються лише дані державного земельного кадастру.
Враховуючи, що матеріали справи свідчать про те, що право постійного користування вище переліченими земельними ділянками закріплено за підприємствами, що ліквідуються, його переоформлення не відбувалось, що підтверджується матеріалами справи, відсутні підстави вважати, з огляду на умови вищенаведених Законів, що структурний підрозділ позивача є платником земельного податку.
Таким чином, з огляду вимог вищевказаних законів та даних земельного кадастру, структурний підрозділ позивача - Шахтарська дирекція по ліквідації шахт не підпадає під визначення платника земельного податку, наведеного у ст.ст.5, 13 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535-XII, у зв’язку з чим місцевим господарським судом обґрунтовано задоволені позовні вимоги.
Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..207 п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Донецької області від 03.05.06р. по справі № 22/53а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 03.05.06р. по справі № 22/53а –залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 10.07.2006 року.
Головуючий: І.В. Москальова
Судді: Г.Г. Бондарева
М.Д. Запорощенко