Справа № 22 Ц - 3054 / 2007 р.   Головуючий у 1-й інстанції  Єременко В.М.

          Категорія                      Доповідач Мережко М.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 листопада 2007 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів             - Коцюрби О.П., Приходька К.П.

При секретарі -Колесник Н.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 24 липня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики на суму 25 565 грн..

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

Встановила:

У квітні 2007 року позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2. про повернення позики в сумі 25 250 грн та 3 % річних від простроченої суми -в розмірі 315 грн. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 04 липня 2006 року ОСОБА_2. позичив у неї 4 000 доларів США, що підтверджується розпискою. Наступного дня , 05 липня 2006 року, ОСОБА_2 позичив у неї ще 11 000 доларів США, що також підтверджується розпискою. Обидві суми ОСОБА_2. позичив на невизначений строк.

02 серпня 2006 року , вона, позивачка звернулася до ОСОБА_2. з проханням повернути гроші, які він позичив, після чого ОСОБА_2. повернув 10 000 доларів США, однак решту суми відповідач не повернув, і в даний час уникає спілкування з позивачкою.

Позивачка просить стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 25 565 грн, та 3 % річних від суми боргу в розмірі 315 грн , а також стягнути судові витрати.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 24 липня 2007 р. в задоволенні позову відмовлено .

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати , посилаючись на його незаконність, та постановити нове рішення , яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга   підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що відповідач ОСОБА_2. повністю повернув борг позивачці.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2006 року ОСОБА_2. позичив у позивачки 4 000 доларів США, що підтверджується розпискою. Наступного дня , 05 липня 2006 року, ОСОБА_2 позичив у неї ще 1 1 000 доларів США, що також підтверджується розпискою. Обидві суми ОСОБА_2. позичив на невизначений строк. Тобто між сторонами укладений договір позики, і відповідно до ст.. 1047 ЦК України договір укладений в письмовій формі.

Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей , визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п"ятдесятикратиого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов"язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи , 04 липня 2006 року ОСОБА_2. позичив у позивачки 4 000 доларів США, що підтверджується розпискою. Наступного дня , 05 липня 2006 року, ОСОБА_2 позичив у неї ще 11 000 доларів США, що також підтверджується розпискою. Обидві суми ОСОБА_2. позичив на невизначений строк.

02 серпня 2006 року , вона, позивачка звернулася до ОСОБА_2. з проханням повернути гроші, які він позичив, після чого ОСОБА_2. повернув 10 000 доларів США, однак решту суми відповідач не повернув, і в даний час уникає спілкування з позивачкою. Борг відповідачка складає 25 250 грн , та 3 % річних від простроченої суми - 315 грн., а всього 25 565 грн.

Відповідно до ст.. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження того , що він повернув всю суму позики ОСОБА_1.

За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим , тому воно підлягає скасуванню.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав зобов'язання в повному обсязі, вернув лише частину грошей позивачці, що підтверджується наявністю боргових розписок у позивачки, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313-315, 316,319, ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1-задовольнити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 24 липня 2007 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 250 грн. ( двадцять п"ять тисяч двісті п'ятдесят грн.) боргу, 3 % річних від простроченої суми - 315 грн ( триста п'ятнадцять грн.), а всього 25 565 грн. ( двадцять п"ять тисяч   п"ятсот шістдесять п"ять грн.).

Рішення набирає законної,сили з моменту   його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців в касаційному порядку  до Верховного Суду України.