Справа №2-82-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

8 лютого 2007 р.                                      м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді                                               Піскунової Н.А.

при секретарі                                                           Лазечиій Н.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Під­приємства «Агрофірма «Прогрес» про визнання договору оренди земельних часток (паїв) припиненим, поверненню земельних ділянок в належному стані, стягненню орендної плати за 2005-2006 роки в розмірі 4316 грн.00 коп. р. та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного Підприєм­ства «Агрофірма «Прогрес» (далі ПП АФ «Прогрес») про визнання договору орен­ди земельних часток (паїв) припиненим, стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 4316 грн. 00 коп. за 2005-2006 p.p., поверненню земельних ділянок в нале­жному стані та стягненню судових витрат згідно доданих квитанцій.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем по справі були укладені договори оренди земельних часток (паїв) які зареєстровані Купріянівською сільсь­кою Радою в Книзі реєстрації договорів оренди НОМЕР_1, НОМЕР_2, але їй на руки договори оренди видані не були. В жовтні 2004 р. вона отримала Державні Акти про право власності на землю внаслідок чого змінився предмет договору оре­нди. Крім того, відповідач не виплатив орендну плату за 2005 та 2006 роки.

В судовому засіданні свої вимоги підтримала прохає задовольнити їх в повно­му обсязі, пояснивши суду, що між нею та ПП «АФ Прогрес» у 2002 р. було укла­дено два договори оренди земельних часток (паїв) розміром по 8,44 умовних кадас­трових гектара кожний, які належали їй на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії строком на 10 років. Ці договори були зареєстровані Купріянівською сільською Радою але орендар ПП «АФ Прогрес» їй договори на руки не видав, і весь час користувався її земельною часткою (паєм).

Після отримання в лютому 2005 р. Державного Акту про право власності на земельну ділянку і виділенні земельної ділянки по двом паям в натурі загальним розміром 10,62 га. вважає що земельні паї розміром по 8,44 умовних кадастрових га. кожний перестали бути об'єктом орендних відносин, а відтак договір оренди перестав відповідати вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет договору. Крім того, вона має намір в подальшому самостійно обробляти свою земельну ді­лянку разом з членами своєї родини.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним чином виконував умови договору в частині виплати орендної плати: не виплатив орендну плату за 2005 p., в 2003 р. в рахунок орендної плати видав неякісне зерно, що підтверджу­ється експертним висновком НОМЕР_3. Вважає що розмір орен­дної плати не може бути меншим 1,5% від вартості земельної ділянки що складає

 

1079 грн. 00 коп. за кожний пай відповідно до положень ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

Через невідповідність умов договорів діючому законодавству та неналежне виконання умов договорів і невиплату орендної плати в 2005-2006 p.p., прохає при­пинити дію договорів оренди земельної частки (паю) у зв'язку із зміною предмета договорів та невиплатою орендної плати. Зняти вказані договори з реєстрації в Ку-пріянівській сільській раді, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку в належному стані, стягнути невиплачену орендну плату за 2005-2006 роки в сумі 4316 грн. 00 коп. та відшкодувати судові витрати.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та бездоказанність; на те, що договір оренди був укладений у відповідності до зако­нодавства України, що відповідно до Наказу Державного комітету України по зе­мельним ресурсам від 17.01.2000 р. № 5 затверджено Типовий договір оренди зе­мельної частки (паю) відповідно до п. З цього договору ОСОБА_1зо­бов'язується протягом усього часу дії договору утримуватися від використання на­лежного їй права на виділення земельної частки (паю) в натурі; не втручатися в ви­робничу діяльність Орендаря і не створювати будь яких перешкод при виконанні умов цього договору; не вносити без згоди Орендаря зміни у договір. Позивач без згоди ПП «АФ Прогрес» в односторонньому порядку відмовилася від виконання своїх обов'язків за договором, скористалася своїм правом на виділення земельної частки (паю) в натурі і отримала Державний акт про право власності на землю; відмовилась отримувати орендну плату. Довірена особа позивача ОСОБА_2 за отриманням орендної плати до ПП «АФ Прогрес» в інтересах позивача не звер­талася.

Позивач в підтвердження своїх позовних вимог, договір оренди не надала.

Вважає, що ОСОБА_1ігнорує умови норм Закону «Країни» «Про оренду землі» та уникає від укладення договору оренди землі на підставі Державного Акта на право на земельну ділянку, не повідомила про отримання Державного Акту про право власності на земельну ділянку і таким чином порушує право ПП «АФ Про­грес» на оренду земельної ділянки на тих же умовах, що і раніше укладений дого­вір.

Не згоден з припиненням дії договору оренди, а вважає, що від повинен бути переукладений на умовах Типового договору.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву та­кою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійсню­ється на засадах змагальності сторін, стороні повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу свої вимог, так і на підставу своїх заперечень.

Відповідач не виконав ухвалу суду, не надав суду копію договору оренди, не надав суду і довідку про відсутність такого договору, або про те, що такий договір не укладався і земельна ділянка, яка належить позивачці ним не обробляється.

Доводи позивача про наявність договору оренди підтверджуються оглянутим в судовому засіданні Журналом реєстрації договорів оренди Купріянівською сіль­ською Радою в якому на а.с. 74,75 НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 20.03.2002 р. зроблено запис про реєстрацію договору оренди між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» земель­них часток (паїв) розміром по 8.44 га кожний на підставі Сертифікатів на земельну частку (пай)відповідно серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 строком на 10 років.

 

Представник відповідача постійно звертав увагу на те, що до справи не додано договір оренди, який повинен подати позивач але не подав для підтвердження своїх позовних вимог.

Оскільки позивач в позовній заяві вказує, що вона не отримала договір оренди і прохає витребувати його у відповідача, суд, ухвалою попереднього слухання, та в судовому засіданні зобов'язав відповідача надати суду копію договору оренди. Отримавши ухвалу попереднього слухання по справі, відповідач в жодне з судових засідань не подав ні договору оренди ні доказів про те, що вказаного договору оре­нди не існує, що ПП «АФ Прогрес» земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 не обробляло та не обробляє, тобто посилаючись на те, що позивач не підтвердив свої вимоги (наявність договору оренди та розрахунки по заборгованості по оренд­ній платі) - відповідач сам не надав суду докази про те, що вказані вимоги (факт оренди земельної частки (паю) та розрахунки) є безпідставними та необгрунтова­ними.

Виходячи з наведеного, суд робить висновки про те, що відносини між сторо­нами оформлені договорами оренди НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 20.03.2002 р. земельних час­ток (паїв) розміром по 8,44 умовних кадастрових гектара кожний, які належали ОСОБА_1 на підставі Сертифікатів на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 строком на 10 років. Тобто орендар ПП «АФ Прогрес» в своїй діяльності використовував земельні ділянки, на які ОСОБА_1мала право на отримання земельної ділянки в натурі, але не мала право власності на земельну ді­лянку в натурі, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні належним чи­ном оформленим витягом з Журналу реєстрації договорів оренди Купріянівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області; Довідкою від НОМЕР_6 Купріянівської сільської Ради про оренду земельних часток (паїв), які належить ОСОБА_1

28 лютого 2005 р. ОСОБА_1отримала Державний Акт серії НОМЕР_7 на земельну ділянку загальною площею 10,62 га з виділенням її в натурі з присво­єнням кадастрового номеру НОМЕР_8.

В своїх усних поясненнях ПП «АФ Прогрес» визнає той факт, що договір оре­нди, який було укладено на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), але потім із виділенням цієї частки в натурі відповідно до державного Акту про право власності на земельну ділянку, має відбутися припинення зобов'язання угодою сторін шляхом переукладання договору або припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю виконання (оскільки відсутній предмет договору) - тобто розірвання договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що ПП «АФ Прогрес» не звернулося до орендодавця ОСОБА_1 з пропозицією про переукладення договору оренди з договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди земельної ділянки, як це передбачено діючим законодавством. Отримавши копію позовної заяви з доданими до неї документами, відповідач в жодне з судових засідань не надав суду докази про те, що вказані позивачем листи ним не отримувалися. Не надав суду і докази того, що ПП «АФ Прогрес» відреагувало на вказані листи, та направило позивачу лист з обґрунтуванням відмови від переукладення договору; оспорення розміру орендної плати в сумі по 1079 грн. 00 коп. кожний, про що вказувала ОСОБА_1в своїх листах; на оспореним залишився і той факт, що відповідач в 2003 р. видав в розрахунок за орендну плату НОМЕР_4 неякісну продукцію.

Посилаючись на обставину відсутності договору оренди відповідач в судово­му засіданні все ж таки посилається на те, що позивач в одностороньому порядку порушив вимоги договору оренди та отримав Державний Акт про право власності на землю з виділенням земельної ділянки в натурі, що на думку суду також опосе-

 

редковано підтверджує той факт, що між сторонами були укладені договори орен­ди земельних часток (паїв), які орендар ПП «АФ Прогрес» використовувало в своїй виробничій діяльності.

Суд не може прийняти доводи відповідача про те, що позивач, отримавши Державний акт про право приватної власності на землю і виділивши земельну ді­лянку в натурі, в односторонньому порядку порушив умови договору оренди, оскі­льки відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної влас­ності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправ­но позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В ст.ст. 1, 3, 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що Україна, як демократична і правова держава, закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держа­ви. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встановлених Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свобо­ди.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законо­давства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відпо­відальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу Державного комі­тету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про вилучення пункту про утримання орендодавця від використання належного йому права на ви­ділення земельної частки (паю) в натурі з умов Типового договору, має зворотню дію у часі оскільки від пом'якшує, або скасовує цивільну відповідальність орендо­давця за виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

Із заяв від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що ОСОБА_1неодно­разово зверталася до орендаря з вимогами дострокового розірвання договору орен­ди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за користу­вання земельною часткою (паєм).

Дану обставину ПП «АФ Прогрес» не визнає, посилаючись на те, що у листі був відсутній внутрішній опис вкладення. Не визнаючи отримання вказаних заяв, відповідач не надав суду відповідним чином оформлену довідку про відсутність реєстрації у ПП «АФ Прогрес» вказаних заяв, через що він - відповідач - не реагу­вав на ці заяви відповідним чином.

Суд визнає заяви 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. такими, що направлені відпові­дачеві ПП «АФ Прогрес» належним чином, що підтверджується поштовими повід­омленнями, і не може погодитися з доводами відповідача, оскільки вважає, що, че­рез ненадання відповідачем доказів про те, що між сторонами були інші або трудо­ві або цивільно-правові відносини, орендодавець міг листуватися з орендарем лише з питань орендних відносин. Представник відповідача не визнаючи направлення вказаних заяв на адресу ПП «АФ Прогрес», не надав суду доказів того, що між сто­ронами існували інші відносини, яки могли вирішуватись за допомогою листуван­ня.

Оскільки відповідач не надав суду доказів того, що позивач якимось чином протягом 2004-2005 років робила якісь спроби у самовільному вилученні своєї зе-

 

мельної ділянки від орендаря, або приймала якісь дії у втручання в діяльність оре­ндаря, або в односторонньому порядку припиняла дію договору оренди, суд вва­жає, що в судовому засіданні встановлено, що ні в 2004 ні в 2005 роках, ОСОБА_1не робила ніяких спроб у самовільному вилученні своєї земельної ділянки від орендаря, а також не приймала ніяких дій у втручання в діяльність орендаря, в од­носторонньому порядку не припиняла дію договору, а звернулася до суду з позов­ною заявою, як це передбачено діючим законодавством.

Відповідач не надав суду доказів того, що отримання ОСОБА_1 Держав­ного акту про право власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі, якимось чином перешкоджало відповідачу в подальшому орендувати земельну ді­лянку; доказів того, що вказана обставина якимось чином є втручанням орендодав­ця в діяльність орендаря; доказів того, що вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1самовільно вилучила земельну ділянку від орендаря і тим самим пе­решкодила орендарю у його діяльності або унеможливила подальше використу-вання земельної ділянки в його, відповідача, виробничій діяльності.

А тому доводи відповідача про односторонню відмову позивачем від вико­нання умов договору оренди суд не може прийняти до уваги.

В позовній заяві ОСОБА_1як на підставу припинення дії договору шля­хом його розірвання посилається на дві обставини - зміна предмету договору, яка викликана отриманням Державного Акту про право на земельну ділянку та нена­лежне виконання умов договору ПП «АФ Прогрес» по виплаті орендної плати -наявності заборгованості по орендній платі за 2005-2006 p.p. в сумі 4316 грн. 00 коп.

Вказані обставини, викладені позивачем ОСОБА_1, відповідачем ПП «АФ Прогрес» в судовому засіданні не оспорені - відповідач не надав суду витре­бувані судом довідки про розмір орендної плати, яка виплачувалась орендодавцю протягом 2001-2004 років; розмір орендної плати за 2005 p.; документи, які б оспо­рювали доводи позивача про невиплату орендної плати в 200-2006 р. (квитанції про виплату позивачу ОСОБА_1 орендної плати в грошовому або в натуральному вигляді); документи, які б свідчили про прийняття відповідачем - ПП «АФ Про­грес» заходів для своєчасного розрахунку за оренду земельної частики (паю) за 2005-2006 p.p.

З сумою вказаною в позовній заяві 4316 грн. відповідач не згоден, посилаю­чись на ту обставину, що Типовим договором встановлена орендна плата в сумі 700 грн., але доводи позивача та його представника, про те, що ПП «АФ Прогрес» ви­плачує іншим орендарям, які не подавали заяв про дострокове розірвання договору оренди, орендну плату в сумі 1079 грн., як це було обумовлено між сторонами, від­повідач не оспорив, довідки про розмір орендної плати, надати які суд неодноразо­во зобов'язував як запитами, так і протокольними ухвалами, суду не надав.

Оскільки відповідач умови Ухвали про відкриття провадження по справі від 19.09.2006 p.: Ухвали попереднього слухання від 03.11.2006 р. про надання суду заперечень проти позовної заяви з доданими до них доказами, які б підтверджували заперечення відповідача проти позовної заяви, про наявність невизнаних обставин, викладених в позовній заяві, суду не надав - тобто ухвали суду відповідачем не ви­конав; не виконав відповідач і ухвали суду, винесені в судовому засіданні, не надав відповіді і на письмові запити суду, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розміру орендної плати 4316 грн. 00 коп. найшли своє часткове підтвер­дження в судовому засіданні, оскільки відсутність договорів оренди належним чи­ном відповідачем не оспорена, а через ненадання позивачем договорів оренди, суд вважає за можливе визнати розмір орендної плати відповідно до умов Типового до­говору оренди в сумі по 700 грн. 00 коп. кожний.

 

В судовому засіданні було також встановлено, що ПП «АФ Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті орендної плати за 2005-2006 p.p., оскільки відповідач, отримавши позовну заяву в жодне з судових засідань не надав довідки про своєчасні розрахунки з ОСОБА_1, незважаючи на неодно­разові ухвали суду про надання таких довідок.

Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що орендодавець від­мовився від отримання орендної плати, так як не звертався до ПП «АФ Прогрес» з заявами про видачу орендної плати, оскільки відповідно до п. 2.2. Договору оренди виплата орендної плати є обов'язком відповідача, що не заперечується і представ­ником відповідача в судовому засіданні. Відповідач не надав суду докази того, що він, відповідач, належним чином намагався виконати умови договору (привіз про­дукцію в оплату орендної плати або перерахував орендну плату в грошовому вира­зі), а ОСОБА_1відмовилася від її отримання.

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди припиненим у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної пла­ти, що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати є істотним порушенням ПП «АФ Прогрес» договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні договорів оренди, а саме - отримання орендної плати за користування її власністю в грошовому або натуральному виразі.

В жодне з судових засідань, відповідач не надав суду доказів того, що неналежне виконання умов договору - неоплата орендної плати за 200-2006 p.p. викликані вніслідок дії непереборної сили.

Свідок ОСОБА_2, в судовому засіданні підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 довіреність на отримання від орендаря ПП «АФ Прогрес» оренд­ної плати за 2005 p., але на день слухання справи орендну плату не отримала. Під­ставою видачі на її ім'я довіреності на отримання в інтересах ОСОБА_1 оренд­ної платі слугувало те, що у 2003 р. ОСОБА_1в рахунок орендної плати отри­мала неякісну продукцію, а тому доручила їй - ОСОБА_2 - в подальшому отримувати орендну плату, яка належить їй - НОМЕР_4

В судовому засіданні встановлено, що позивач не сповіщав ПП «АФ Прогрес» про видачу ОСОБА_2 довіреностей на отримання належної їй орендної пла­ти.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача та свідка, відповідач заявив клопотання про допит свідків - ІНФОРМАЦІЯ_1 ПП «АФ Прогрес» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 підприємства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 під­приємства ОСОБА_5 та повноважного представника Купріянівської сільської Ради Заліського яке було задоволено. Але в судове засідання вказані свідки не з'явилися. Представник відповідача, отримавши повістки про виклик вказаних сві­дків, про що в справі є розписки, належним чином свідків не сповістив, як пояснив представник відповідача, повідомивши їх лише по телефону про необхідність з'явитися в судове засідання. Підставою для задоволення клопотання про виклик

 

свідків було те, що ці свідки повинні були підтвердити наявність або відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 у 2005-2006 p.p. про наявність та умови реєст­рації договору оренди.

Відмовляючи представнику ПП «АФ»Прогрес» у задоволенні повторного кло­потання про виклик вказаних свідків - ІНФОРМАЦІЯ_1 ПП «АФ Прогрес» та ІНФОРМАЦІЯ_2 ПП «АФ «Прогрес» які б підтвердили про те, що орендар приймав заходи оплати орендної плати ОСОБА_1 суд виходив з того, що факти розрахунків між сторонами або відмови сторони від розрахунків, підтверджуються тільки письмовими доказами і не можуть підтверджуватися показаннями свідків, тим паче зацікавленими особами підприємства-відповідача - його ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2. Інших документів, які б свідчили про належне виконання відповідачем ПП «АФ Прогрес» умов договору - оплата орендної плати за користування земель­ною ділянкою, відповідач суду не надав.

Позивач ОСОБА_1в порядку, встановленому Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформуван­ня аграрного сектору економіки» реалізувала своє право на землю шляхом її виді­лення в натурі і отримання на неї Державного Акту про право приватної власності за землю від 28 лютого 2005 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, а тому дія договорів оренди, укладе­них між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» на підставі сертифікатів повинна бу­ти припинена оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву представника позивача про те, що ОСОБА_1, після отримання земельної ділянки в натурі має намір в подальшому обробля­ти земельну ділянку самостійно з членами своєї родини

Суд не може погодитися з доводами відповідача, викладеними ним в усних поясненнях про те, що ОСОБА_1в одностороньому порядку відмовилась від виконання своїх обов'язків за договором «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в нату­рі», оскільки отримавши від ОСОБА_1 заяви від 28.01.2004 р. та від 10.02.2005 р. про те, що ним орендарем ПП «АФ Прогрес» порушуються норми діючого зако­нодавства а саме:

- розмір орендної плати встановлено менший ніж передбачено Указом Прези­

дента України від 13.09.2002 р. № 830/2002 «Про внесення змін до статті 1 Указу

Президента України від 2.02.2002 р. № 92» відповідно до якого «одним із пріорите­

тних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення

підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом за­

провадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призна­

чення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відпові­

дно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю)...»;

-   договір укладено без обов'язкового його посвідчення в нотаріальний

конторі;

·  договір не пройшов реєстрації в кадастровому центрі;

·  а також повідомлення про отримання Державного акту на земельну ділянку та виділення її в натурі у зв'язку з чим змінився предмет договору оренди -

ПП «АФ Прогрес» не прийняло ніяких заходів про виправлення вказаних недоліків договору оренди, не запропонувало НОМЕР_4 переукласти договір оренди на нових умовах, якіб відповідали діючому законодавству, не повідомило ОСОБА_1 про те. що вказані договори оренди відсутні та про те. що воно не користується її земельною ділянкою, а продовжувало користуватися земельною ділянкою, яка належить НОМЕР_4 на умовах договору, який не відповідає умовам діючого законодавства.

В своїх поясненнях ПП «АФ Прогрес» посилається на Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.1994 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», але суд звертає увагу на те, що казаний ПП «АФ Прогрес» Типовий договір оренди був в наступному змі­нений з вилученням з нього таких умов як обов'язок орендодавця утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земе­льної частки (паю) в натурі.

Немає вказаної обставини і в Указах Президента України від 2.02.2002 р. № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земе­льних ділянок та земельних часток (паїв)» із внесеними згідно з Указом Президента України № 830/2002 від 13.09.2002, ні в Законі України «Про оренду землі» від 6.10.1998 р. № 161-XIV на в Законі «Про оренду землі від 2.10.2003 p. № 1211-IV. Тоб то законодавець в жодному з нормативних актів не закладав положення про обмеження особи в своїх правах - в нашому випадку' «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі».

Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і на підставу своїх заперечень, ч. 1 ст. 131 ЦПК України встановлює що «Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.»

Через не надання суду письмових доказів, які визначені в ухвалах суду, суд вважає, що відповідач не водів суду обгрунтованість своїх заперечень проти позовної заяви.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1прохає стягнути з відповідача ПП «АФ Прогрес» орендну плату в сумі 4316 грн. за 2005 p., але через ненадання суду договору оренди і не визнання вказаної суми відповідачем, суд не має можливості достовірно встановити розмір орендної плати за договором оренди земельної част­ки (паю) а тому вважає, що в цій частині позовна заява підлягає задоволенню в сумі 2800 грн. - сумі орендної плати за 2 земельних паї по 700 грн. 00 коп. кожний (що передбачено Типовим договором оренди) за 2 роки - 2005 та 2006 p.p.

Через не надання, суду письмових доказів, які визначені в ухвалах суду, суд вважає, що відповідач не водів суду обгрунтованість своїх заперечень проти позовної заяви як в частині розірвання договору оренди земельної частки (паю), поверненню земельної ділянки орендодавцю в налдежному стані так і в частині стягнення орендної плати за 2005-2006 p.p.

Відповідно до положень ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться і витрати сторони, пов'язані з правовою допомогою по справі.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10, 11, 58-60, 83, 84, 88, 212-214, 218, 293, 294. 298 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємст­ва «Агрофірма «Прогрес» задовольнити частково.

Припинити дію договорів оренди земельних часток (паїв) укладених між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агрофірма «Про­грес» зареєстрованих Купріянівською сільською радою 20.03.2002 р. в книзі реєст­рації договорів оренди за НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес» повернути ОСОБА_1 земельні ділянки в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 200-2006 роки в сумі 2800 грн. 00 коп., державне мито в сумі 51 грн. 00 коп.; 30 грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи та 400 грн. витрат на послуги адвоката.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.