АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 643/6016/16-ц Головуючий суддя І інстанції Мамалуй М. В.

Провадження № 22-ц/790/1181/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кругової С.С.,

Котелевець А.В.,

за участю секретаря - Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18.08.1989 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. За час шлюбу було придбано двокімнатну квартиру загальною площею 44,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за відповідачем. Вказана квартира набута в порядку приватизації. При приватизації вищевказаної квартири на ім'я відповідача, із спільних коштів подружжя було здійснено доплату грошима за площу, яка перевищує площу, яку має право отримати наймач безоплатно у процесі приватизації. Так, загальна площа квартири становить 44,2 кв.м., безоплатна норма приватизації складає 31 кв.м. Розмір надлишку площі квартири, за яку відповідач здійснив доплату, зі спільних коштів подружжя складає - 13,2 кв.м. Згідно із положеннями Кодексу про шлюб та сім'ю України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Приватизована квартира до роздільної власності подружжя не відноситься. На підставі наведеного, позивач проси визнати право спільної сумісної власності на 13,2 кв.м. двокімнатної квартири загальною площею 44,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з 23.04.1999 року; у порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності за позивачем на спірну квартиру у розмірі 1/7 частини.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано право спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 13,2 кв. м двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44,2 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/7 (одну сьому) частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44,2 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 680,91 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов*язки ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки спірна квартира є предметом іпотечного договору № 840/5-27/16/10/8-170 від 06.05.2008 року укладеного між Банком та ОСОБА_3.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії свідоцтва, виданого Московським відділом РАЦС 19.02.1991 року, актовий запис № 1391: між ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_3 (відповідач) 18.08.1989 року було зареєстровано шлюб.

На підставі свідоцтва про право власності на житло №5-99-177911 від 23.04.1999 року за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано двокімнатну квартиру загальною площею 44,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Вирішуючи справу суд першої інстанції неповно з*ясував обставини справи, не перевірив наявність обтяжень щодо спірного нерухомого майна.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, щодо якої позивається ОСОБА_2, є предметом іпотечного договору № 840/5-27/16/10/8-170 від 06.05.2008 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3.

За змістом даного договору, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить іпотекодавцю на праві особистої приватної власності, в той час, як вказані обставини оспорює позивач у цій справі, що впливає на права та обов*язки ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, суд в обов'язковому порядку має вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 11, 33 ЦПК України не роз'яснив позивачеві його право на подачу заяви про залучення ПАТ «Укрсоцбанк» до участі у справі у відповідному процесуальному статусі.

Оскільки повноваження апеляційного суду, визначені ст. 307 ЦПК України, не дають права залучати до участі у справі співвідповідачів та третіх осіб, судова колегія вважає за необхідне рішення суду скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна - відмовити.

Втім, зазначене рішення не є перешкодою для звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про поділ майна із визначенням належного кола осіб.

Таким чином, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції підставою для чого, згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є порушення судом норм процесуального права. Необхідно ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 липня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

А.В. Котелевець