Головуючий у 1 інстанції - Очеретяний Є.В. категорія – ч.2 ст. 125, ч.1 ст.122 КК
Доповідач – Подковський О.А. справа № 11-76
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого – Коваленка Є.П.;
суддів - Подковського О.А., Вавріва І.З.;
з участю прокурора – Зозулі І.І.;
засудженого - ОСОБА_1 .;
захисників – ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 .;
потерпілих – ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 .;
представника потерпілих – ОСОБА_6 .,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 ., потерпілих ОСОБА_5 ., ОСОБА_4 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта вища, приватний підприємець, громадянин України, одружений, не судимий, проживає у АДРЕСА_1 , не судимий
засуджений за ч.2 ст. 125 КК України до 850 грн. штрафу, за ч.1 ст.122 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 . покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України ОСОБА_1 . звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 . покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 . 11 квітня 2006 року, біля 19 год. , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи на вулиці Енергетична, 30 в м.Тернополі, на ґрунті особистих неприязних стосунків , наніс декілька ударів кулаком по голові та обличчі ОСОБА_4 ., внаслідок чого той впав на землю, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травми голови (струс головного мозку) та синця стегна, що згідно висновку судово-медичного експерта №2684 від 22 грудня 2006 року кваліфікується відповідно як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та легкі тілесні ушкодження.
Крім цього, підсудний ОСОБА_1 ., 11 квітня 2006 року біля 19 год., умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи на вулиці Енергетична, 30 в м.Тернополі, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс декілька ударів руками в ділянку обличчя та голови ОСОБА_5 ., який захищаючись від його ударів, прикрив долонями рук своє обличчя та голову, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 . тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя у вигляді перелому основи нігтьової фаланги 4-го пальця кисті руки, що згідно висновку судово-медичного експерта №2686 від 20.12.2006 року кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості.
В апеляціях:
- потерпілий ОСОБА_4 . просить вирок суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляду та змінити ОСОБА_1 . запобіжний захід на тримання під вартою. Враховуючи, що ОСОБА_1 . під час досудового слідства вів себе зухвало, жодного разу не просив вибачення, слід зробити висновки, що у вчиненому він не розкаявся, висновків на майбутнє не зробив, а тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Суд безпідставно звільнив ОСОБА_1 . від відбування покарання, оскільки його виправлення в такому випадку неможливе;
- потерпілий ОСОБА_5 . також просить вирок суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляду та змінити ОСОБА_1 . запобіжний захід на тримання під вартою. Попри аналогічні з ОСОБА_4 . доводи та вимоги апеляційної скарги, просить зобов’язати суд першої інстанції призначити стосовно нього додаткову судово-медичну експертизу, оскільки вважає, що між перенесеними ним операціями та ударом в пах, які наніс йому ОСОБА_1 . є прямий причинно-наслідковий зв’язок. Тобто, проведена в ході досудового слідства судово-медична експертиза не в повній мірі описує спричинені йому ОСОБА_1 . тілесні ушкодження та невірно визначає їх тяжкість.
- засуджений ОСОБА_1 . просить вирок суду щодо нього скасувати, а справу провадженням закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих йому злочинів. Вирок винесений з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону на підставі однобічного і неповного досудового та судового слідства. Судом не враховано, що справа по факту побиття ОСОБА_5 . неодноразово закривалась за відсутністю в його діях складу злочину. Свідок ОСОБА_7 , був допитаний лише 22 жовтня 2007 року, тобто через 1, 5 року після події, при цьому він пояснив, що ні ОСОБА_5 ., ні ОСОБА_4 ., ні ОСОБА_8 . ОСОБА_1 . ударів не наносили, що суперечить висновку судово-медичної експертизи, згідно якої на тілі останнього виявлені тілесні ушкодження. Про недостовірність показань свідка ОСОБА_7 свідчить і той факт, що попередньо неодноразово допитані потерпілі та їх родичі вказували, що єдиними очевидцями конфлікту були лише двоє робітників, які приєднували водогін, інші очевидці їм на той час були невідомі. Окрім того, по справі слідчим з метою встановлення очевидців події неодноразово давались доручення для проведення оперативно-розшукових заходів, однак в ході їх проведення встановити очевидців даної події не вдалося.
Суд безпідставно прийняв до уваги висновки судово-медичної експертизи, згідно яких в ОСОБА_5 . були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті, які відносяться до середньої тяжкості за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров’я. Ці висновки, на думку засудженого, охоплюються перебуванням ОСОБА_5 . на лікуванні в хірургічному відділенні у зв’язку з видаленням грижі та лікуванням кили в правій паховій ділянці, що жодним чином не пов’язано з побиттям останнього у квітні 2006 року. Разом з тим в ході проведення експертиз не з’ясовано, чи перелом основи нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті тягне за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров’я.
Крім того, судом першої інстанції було проігноровано клопотання , заявлене під час виконання вимог ст. 218-220 КПК України про фіксування судового слідства технічними засобами, у зв’язку з чим в протокол судового засіданні не внесені в повному обсязі показання його та свідків, не внесені всі клопотання, чим істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, засудженого та його захисників, які підтримали свою апеляцію, потерпілих, які підтримали свої апеляції, колегія судів вважає, що апеляції як потерпілих так і засудженого до задоволення не підлягають із врахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи висновки суду про винуватість ОСОБА_1 . у нанесенні ОСОБА_5 . умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, та у нанесенні ОСОБА_4 . легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних у справі й детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв’язку.
Зокрема, вони підтверджуються показаннями самого засудженого ОСОБА_1 ., який під час досудового слідства не заперечував факту бійки між ним та потерпілими ОСОБА_5 . та ОСОБА_4 . 11 квітня 2006 року. Його ж твердження в апеляційній інстанції про те, що ніякої бійки між ними не було спростували cвідки ОСОБА_9 ., ОСОБА_10 ., ОСОБА_11 . та ОСОБА_12 ., тому колегія до них відноситься критично, як до таких, що дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Як пояснив потерпілий ОСОБА_5 ., 11 квітня 2006 року о 19 годині на вулиці біля свого будинку він побачив ОСОБА_9 ., який проводив роботи по ремонту водогону. Він разом із ОСОБА_4 . підійшли, щоб домовитися про підключення до водогону. Знаходячись на вулиці, до них підійшов сусід ОСОБА_1 ., і одразу почав погрожувати ОСОБА_9 ., щоб той не дав підключитися їм до водопостачання. Коли ОСОБА_4 . сказав ОСОБА_1 ., щоб той відійшов і не заважав домовлятися та працювати, то ОСОБА_1 . нічого не пояснюючи, наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4 . Побачивши, що ОСОБА_1 . продовжує бити ОСОБА_4 , він запитав його, за що він б'є ОСОБА_4 ., і тоді ОСОБА_1 . підійшов до нього, і наніс йому один удар рукою в ділянку щелепи, після цього почав наносити йому удари руками по обличчі та в голову, яку він разом з обличчям почав прикривати долонями обох рук. Під час нанесення ОСОБА_1 ударів по руках він відчув різку біль в правій руці і пальці, але в цей момент ОСОБА_1 . наніс йому удар ногою в пах, і коли він від болю в паху встав навколішки, то підсудний наніс йому удар рукою зверху по голові від якого він впав на землю. Через деякий час йому допоміг піднятися з землі ОСОБА_4 . і вони разом пішли на подвір'я, де була його дружина ОСОБА_8 ., яка намагалася розборонити дану бійку, одразу викликала швидку допомогу. Жодних ударів він ОСОБА_1 . не наносив.
Аналогічні показання дав потерпілий ОСОБА_4 .
В подальшому показання потерпілих були деталізовані та перевірені в ході проведення з ними відтворення обстановки та обставин події, під час якого був встановлений механізм нанесення ОСОБА_1 . тілесних ушкоджень, достовірність якого визначається висновками судово-медичних експертизи №2686, №2952.
Згідно висновку судово-медичного експертизи №2686 від 20 грудня 2006 року, виявлені у ОСОБА_5 . тілесні ушкодження у вигляді садна ділянки лівого кута рота, садна тильних поверхонь кистей та рентгенологічно підтверджений перелом основи нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті спричинені дією тупих предметів незадовго до госпіталізації.
Отриманий ОСОБА_5 . перелом основи нігтьової фаланги за ознакою тривалого (більше 21-го дня) розладу здоров’я кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, садна як легкі тілесні ушкодження.
Утворення встановлених у ОСОБА_5 . тілесних ушкоджень за наведених у протоколі його допиту та за фотографованих при відтворенні події обставин травмування при нанесенні ударів руками по кистях, якими, захищаючись прикривав обличчя, не виключається.
Згідно висновку експерта №2684 від 22 грудня 2006 року, в якому вказано, що виявлені у ОСОБА_4 . тілесні ушкодження у вигляді синця правого стегна та травма голови (струс головного мозку) спричинені дією тупих предметів незадовго до звернення ОСОБА_4 . за медичною допомогою.
За звичайним перебігом спричинена ОСОБА_4 . травма голови відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, синець до легких.
В подальшому вищевказані висновки експертів були неодноразово перевірені та деталізовані в ході проведення комісійних експертиз, повнота та обґрунтованість яких не викликають сумніву.
Твердження засудженого та його захисників про те, що в різних медичних документах вказувалося на перелом основи нігтьової фаланги 4-го пальця у ОСОБА_5 . то на лівій то на правій руці, було предметом дослідження судово-медичної експертизи та суду, в результаті чого розбіжності були усунуті.
В матеріалах справи жодних конкретних аргументів щодо недостовірності проведених судово-медичних експертиз не наведено, не наведено їх було і в судовому засіданні, тому суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні клопотань щодо проведення по справі судово-медичних експертиз. НЕ вбачається підстав для проведення вказаних експертиз і колегією суддів під час апеляційного перегляду справи.
Окрім того показання потерпілих стосовно обставин їх побиття ОСОБА_1 . повністю підтверджуються узгодженими та послідовними показаннями свідків ОСОБА_8 . та ОСОБА_7 . Той факт, що останній був допитаний лише через півтора року після події, жодним чином не свідчить про недостовірність його показань.
Аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить, що під час досудового слідства і в судовому засіданні не допущено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 ., як і на правильність кваліфікації його дій.
Посилання засудженого про те, що судом було допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме проігнороване його клопотання про фіксування судового процесу, заявлене під час ознайомлення з матеріалами кримінальної на досудовому слідстві є безпідставними. Адже, як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання, засудженому ОСОБА_1 . були роз’яснені його права, в тому числі право заявити клопотання про фіксування судового процесу, однак ні від засудженого, ні від його захисників таких клопотань не надходило. Тобто засуджений в повному обсязі скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 87,87-1, 263 КПК України.
Покарання призначене ОСОБА_1 . відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, обтяжуючих та пом’якшуючих покарання обставин, в тому числі і тих, на які посилаються апелянти у своїх скаргах.
Враховуючи, що ОСОБА_1 . злочин вчинив вперше позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, суд правильно дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбуття покарання.
Тому апеляції потерпілих і засудженого не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., засудженого ОСОБА_1 . залишити без задоволення.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді – 2-ва підписи
копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.А. Подковський