Справа №478/1455/16-ц 13.03.2017 13.03.2017 13.03.2017

Провадження №22-ц/784/204/17

Справа №478/1455/16-ц Головуючий першої інстанції:Сябренко І.П.

Провадження № 22-ц/784/204/17 Суддя-доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

Категорія: 23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.

суддів - Серебрякової Т.В. та Самчишина Н.В.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В,

за участі представника позивача - ОСОБА_2,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» про визнання договору оренди землі недійсним, -

у с т а н о в и л а :

07 червня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» (далі - ТОВ «Ватутіна») про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 22 червня 2004 року, їй належить земельна, площею 8,57 га ріллі з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Михайлівської сільської ради, яку за договором оренди від 10 червня 2013 року вона передала у користування ПП «Агротех» строком до 31 грудня 2017 року.

У червні 2016 року вона отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої довідалася, що 30 квітня 2016 р. вище зазначений договір оренди землі, укладений з ПП «Агротех», розірвано і в той же день проведено державну реєстрацію права оренди, належної їй на праві власності земельної ділянки, з іншим орендарем - ТОВ «Ватутіна».

Посилаючись на те, що вона такий договір не укладала та не підписувала, позивач просила визнати недійсним договір оренди землі, начебто, укладений 30 квітня 2016 року між нею та ТОВ «Ватутіна», державну реєстрацію якого проведено того ж дня за № 29514614, та стягнути судові витрати.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2016 року позов задоволено повністю та проведено розподіл судових витрат, за яким з ТОВ «Ватутіна» на користь ОСОБА_3 стягнуто 3 551 гривень 20 копійок їх відшкодування.

Не погодившись з таким рішенням, ТОВ «Ватутіна» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки воно ухвалено з порушеннями норм цивільного законодавства, і ухвалити нове - про відмову у позові.

Скаргу обґрунтовувало неповним з'ясуванням судом обставин справи, невірною оцінкою доказів, зокрема висновку судової почеркознавчої експертизи, неправильним застуванням інших норм матеріального і процесуального права.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції змінити в частині розподілу судових витрат, оскільки лише в цій частині суд постановив його без точного додержанням норм процесуального права.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив і того,що позивачем доведено факт недійсності договору, оскільки він нею особисто не укладався, а, відповідно і не підписувався.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, вважає їх вірними, обґрунтованими й законними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на підставіДержавного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 22 червня 2004 року (а.с. 7) належить земельна, площею 8,57 га ріллі з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Михайлівської сільської ради, яку за договором оренди від 10 червня 2013 року вона передала у користування ПП «Агротех» строком до 31 грудня 2017 року (а.с. 10-12). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30 квітня 2016 р. вище зазначений договір оренди землі, укладений з ПП «Агротех», розірвано і в той же день проведено державну реєстрацію права оренди, належної їй на праві власності земельної ділянки, з іншим орендарем - ТОВ «Ватутіна» (а.с. 44).З наданої нотаріусом копії реєстраційної справи не вбачається, який документ став підставою для розірвання договору оренди між позивачем та ПП «Агротех» (а.с.38-43).

Відповідачі також такого доказу суду також не надали.

Не представили вони і письмових доказів на підтвердження волевиявлення позивача на розірвання первісного договору та бажання укласти спірний договір, крім копії оспорюваного договору.

Пункт 44 даного договору говорить, що він укладався у трьох екземплярах, два з яких знаходяться у сторін договору, а третій зберігається в органі, який провів його державну реєстрацію.

Проте, позивач заперечувала укладання такого договору і отримання його екземпляру.

Відповідач послався на неможливість його надання, оскільки договір був викрадений 25 січня 2017 року, що випливає з довідки Кропивницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області №926/117-17 від 27 січня 2017 року.

Приватний нотаріус, яка здійснювала реєстрацію оспорюваного договору, зазначила, що оригінали документів після реєстрації повернула представнику ТОВ «Ватутіна».

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою суду було призначено проведення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі.

Згідно з висновком цієї установи № 1991 від 15 листопада 2016 року проведення експертизи було доручено ОСОБА_4

Однак, вказаний висновок не можна вважати експертним висновком, в розумінні процесуального законодавства, оскільки зазначений фахівець згідно з Державним реєстром атестованих судових експертів мав свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, яке діяло до 30.03.2016 року, але було визнано недійсним 06.06.2012 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; проведення експертизи було здійснено по копії, що протирічить п.3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та п.1.1 Розділу «Почеркознавча експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року з наступними змінами; вказана експертиза згідно з ст.7 Закону України «Про судову експертизу» могла бути проведена виключно державними спеціалізованими установами, оскільки почеркознавча експертиза відноситься до криміналістичних. Київська незалежна судово-експертна установа не є державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність.

У той же час, як на думку колегії, висновок ОСОБА_4, названий, як висновок експерта, в силу статей 54, 64 ЦПК України, можна вважати письмовим доказом у справі, оскільки та володіє спеціальними знаннями та навичками в області почеркознавства, хоча і не має відповідного свідоцтва на проведення такого виду експертиз.

Згідно з ст.ст.6, 14, 16 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч.2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до п. 24 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1127 від 25.12.2015 року за результатом розгляду заяви уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації, а також за бажанням заявника надає інформацію з Державного реєстру прав чи рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі. На примірнику поданої заяви, що долучався до документів, поданих для державної реєстрації прав, заявником зазначаються відомості про отримання документів в повному обсязі.

Частина 1 статті 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 названого Кодексу.

Згідно з вимогами ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі (ст.143 ЦПК України).

З метою ідентифікації виконавця підпису проводиться почеркознавча експертиза.

Згідно з ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі від 30 квітня 2016 року, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт недійсності договору, оскільки він нею особисто не підписувався, в той час як відповідач протилежного належними та допустимими доказами не довів, хоча то було його процесуальним обов'язком.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з встановленими судом обставинами.

Позивач довела факт відсутності у неї волевиявлення на укладання спірного договору, оскільки всі її дії як до звернення до суду (звернення до поліції щодо розслідування факту укладання договору), так і під час розгляду справи (заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, надання зразків для її проведення) свідчили про те, що вона вказаний договір не укладала.

Відповідач не спростував вказаного позивачем, оскільки не надав суду доказів звернення до позивачки з пропозицією про укладання договору, її згоди на його укладання, інших письмових доказів, що підтверджували б волевиявлення позивачки на укладання договору.

На користь зазначеного виступає і те, що розірвання попередніх договорів оренди землі і укладення нових носили масовий характер, були вчинені практично в один, два дні, при тому, що орендодавці перебували в різних місцевостях, - як правило за місцем свого проживання, в той час, як реєстрація розірвання та реєстрація нових договорів відбувалася у м. Харкові, що фізично неможливо.

Крім копії спірного договору відповідачем не представлено жодного доказу на підтримку його позиції.

А за вказаних обставин, оскільки позивач заперечує факт укладання договору та отримання його екземпляру, а нотаріус зазначає, що всі оригінали повернула представнику ТОВ «Ватутіна», то саме товариство повинно було довести, що вказаний договір укладався ОСОБА_3 і надати оригінал договору для проведення експертизи.

Однак, ТОВ «Ватутіна» зазначеного не зробило.

Ненадання його суду апеляційної інстанції та зникнення його після того, як він був витребуваний судом, свідчить не на користь відповідача.

Саме відповідач є заінтересованою особою у збереженні оригіналу договору при його укладанні, оскільки на ньому лежить обов'язок його реєстрації та захисту його прав орендаря у випадку їх порушення орендодавцем або третіми особами.

За такого, саме відповідач повинен був надати суду оригінал договору для спростування сумнівів щодо законності його укладання.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди від 30 квітня 2016 року є законним та обґрунтованим.

А тому, рішення районного суду в даній частині зміні або скасуванню не підлягає.

У той же час, приймаючи до уваги, що висновок експерта не можна вважати таким, з виписаних вище підстав, то рішення суду щодо розподілу судових витрат є помилковим та підлягає зміні, а саме з відповідача ТОВ «Ватутіна» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню лише судовий збір у сумі 551 гривень 20 копійок. Підстав для стягнення з вказаного відповідача на користь позивача витрат за проведення експертизи - немає.

В іншій частині рішення суду не переглядалося, оскільки фактично не оскаржувалося.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2016 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшивши розмір відшкодування судового збору, стягуваного з товариства з обмеженою відповідальністю «Ватутіна» на користь ОСОБА_3 із 3 551 гривні 20 копійок до 551 гривні 20 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.П.Лисенко

Судді: Н.В.Самчишина

Т.В.Серебрякова