ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"06" жовтня 2009 р.                                                                            Справа  № 18/82

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Металл-Центр»

до відповідача Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій»

про  стягнення  в  сумі  284 652 грн. 13 коп.

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача: Вайншельбойм М.І. (дов. № 3 від 17.09.2009р.).

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Металл-Центр»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість в сумі 243 629 (двісті сорок три тисячі шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп., інфляційні в розмірі 3 739  (три тисячі сімсот тридцять дев’ять) грн. 40 коп., три проценти річних від простроченої суми в сумі 1 427 (одна тисяча чотириста двадцять сім) грн. 17 коп., 11 485 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят п’ять) грн. 96 коп. пені та штраф в розмірі 24 362 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят два) грн. 96 коп..

Рішенням суду від 16 грудня 2008 року по справі № 18/82 (том 1, а.с. 54-56) вищевказаний позов Позивача до Відповідача задоволено з підстав, вказаних у даному рішенні.

Дане судове рішення було оскаржене Відповідачем в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року (том 1, а.с. 90-91) рішення господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2008 року по справі № 18/82 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відповідача –без задоволення.

Відповідачем оскаржено вищевказані рішення та постанову в касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 липня 2009 року (том 1,               а.с. 108-110), з підстав вказаних у даній Постанові, касаційну скаргу Відповідача задоволено частково: рішення від 16 грудня 2008 року по справі № 18/82 (том 1, а.с. 54-56) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 року (том 1, а.с. 90-91) скасовано; справу направлено до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 серпня 2009 року (том 1,             а.с. 114) прийнято справу № 18/82 до розгляду та призначено справу до слухання в судовому засіданні.

Під час нового розгляду справи № 18/82 Позивач неодноразово змінював позовні вимоги.

5 жовтня 2009 року в господарський суд надійшли заперечення Позивача на відзив (том 2, а.с. 18-19) в яких Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 221 629 (двісті двадцять одна тисяча шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп., інфляційні в розмірі 32 214  (тридцять дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 17 коп., три проценти річних від простроченої суми в сумі 6 744 (шість тисяч сімсот сорок чотири) грн. 67 коп., 25 363 (двадцять п’ять тисяч триста шістдесят три) грн. 78 коп. пені та штраф в розмірі            22 362 (двадцять дві тисячі триста шістдесят два) грн. 96 коп..

24 вересня 2009 року в господарський суд надійшло клопотання Позивача (том 2, а.с. 9), в якому Позивач просить розглянути справу без участі представника Позивача.

Враховуючи подане клопотання, суд вважає можливим розгляд справи без участі повноважного представника Позивача, за наявними у справі матеріалами.

Представник Позивача заперечив проти позову з підстав вказаних у відзиві на позов (том 2, а.с. 1-2) та доповнені до відзиву (том 2, а.с. 15).

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 3 січня 2008 року сторони уклали Договір (том 1, а.с. 12-14), згідно пункту 1.1 якого: Позивач зобов’язався поставити, а Відповідач зобов’язався оплатити металопрокат, на умовах, що викладені в Договорі; найменування, тип, розмір, марки сталі, кількість металопрокату зазначаються в видаткових накладних на отримання металопрокату до Договору, та є його невід’ємною частиною.

Згідно пункту 2.1 Договору: ціна та асортимент металопрокату зазначаються в видаткових накладних до Договору та узгоджуються Позивачем та Відповідачем на кожну партію окремо.

Відповідно до пункту 2.2 Договору: загальна вартість кожної партії металопрокату зазначається в видаткових накладних до Договору.

У відповідності до пункту 11.1 Договору: Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2008 року.

На протязі дії Договору Позивачем поставлено Відповідачу три партії металопрокату по: видатковій накладній № РН-00569 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 16) по довіреності № 11 від 1 серпня 2008 року (том 1, а.с. 18); видатковій накладній № РН-00570 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 15) по довіреності № 11 від 1 серпня 2008 року (том 1, а.с. 18); видатковій накладній № РН-00629 від 1 вересня 2008 року (том 1, а.с. 17) по довіреності № 33 від 27 серпня 2008 року (том 1, а.с. 19).

При досліджені вищезазначених видаткових накладних (том 1, а.с. 16-18) судом виявлено, що в них відсутні будь-які посилання на Договір.

Таке посилання відсутнє і в поданому суду рахунку-фактурі № СФ-000884 від 31 липня 2008 року (том 2, а.с. 22), що зазначений у видатковій накладній № РН-00569 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 16) в графі замовлення.

В матеріалах справи наявний також акт звірки розрахунків від 10 листопада 2008 року (том 1, а.с. 35) підписаний представниками Позивача та Відповідача в якому, з посиланням на банківські виписки та видаткові накладні вказані вище (том 1, а.с. 15-17) сторони визначили, що станом на 10 листопада 2008  року заборгованість Відповідача перед Позивачем становила               243 629 (двісті сорок три тисячі шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп.. Суд наголошує на тому, що в даному акті звірки також відсутні посилання на Договір.

Враховуючи обставини, висвітлені в попередній восьми абзацах даного судового рішення, господарський суд Рівненської області приходить до висновку, що поставки металопрокату по накладним № РН-00569 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 16), № РН-00570 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 15) і № РН-00629 від 1 вересня 2008 року (том 1, а.с. 17) здійснені не по Договору, а за позадоговірними відносинами сторін.

На протязі 2008 року Позивачем поставлено Відповідачу три партії металопрокату по видаткових накладних № РН-00569 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 16), № РН-00570 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 15) та № РН-00629 від 1 вересня 2008 року (том 1, а.с. 17) на загальну суму 384 629 (триста вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп.. Як зазначено вище, дані поставки металопрокату здійснено за позадоговірними відносинами сторін.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до першого речення частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України: покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, Відповідач частково сплатив заборгованість за отриманий товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент надходження позовної заяви до господарського суду (19 листопада 2008 року) заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий металопрокат по вищевказаних накладних становила 223 629 (двісті двадцять три тисячі шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп..

Після винесення судом ухвали про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду від 24 листопада 2008 року (том 1, а.с. 1) Відповідачем частково сплачено заборгованість.

Станом на 6 жовтня 2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий по вищевказаних накладних товар становить 216 629 (двісті шістнадцять тисяч шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп. (Позивачем не враховано оплату в сумі 5 000 грн. здійснену по платіжному дорученню № 519 від 1 жовтня 2009 року [том 2, а.с. 16]).

Доказів погашення боргу в сумі 216 629 (двісті шістнадцять тисяч шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп. Відповідач суду не представив.

На основі статтей 509, 526, 527, 530, 692 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення 221 629 (двісті двадцять одна тисяча шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп. заборгованості підлягають до часткового задоволення в сумі 216 629 (двісті шістнадцять тисяч шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп..

Як вказано вище, згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до першого речення частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України: покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, вказані у попередніх трьох абзацах, після отримання товару (товаророзпорядчих документів) Відповідач зобов’язаний був сплатити Позивачу заборгованість за отриманий товар. Відповідно, з наступного дня після отримання товару (товаророзпорядчих документів) у Позивача виникло право не лише вимагати сплати заборгованості за отриманий металопрокат, але й нараховувати на суму заборгованості інфляційні та три проценти річних.

Згідно розрахунку трьох процентів річних (том 1, а.с. 124) Позивач нарахував Відповідачу річні за період з 19 серпня 2008 року по 28 серпня 2009 року включно в розмірі               6 744 (шість тисяч сімсот сорок чотири) грн. 67 коп..

У відповідності до розрахунку інфляційних (том 1, а.с. 125) Позивач нарахував Відповідачу інфляційні за період з вересня місяця 2008 року по червень місяць 2009 року включно в розмірі 32 214  (тридцять дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 17 коп..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов’язаних з інфляційним процесом в розмірі 32 214  (тридцять дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 17 коп., та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 6 744 (шість тисяч сімсот сорок чотири) грн. 67 коп..

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 25 363 (двадцять п’ять тисяч триста шістдесят три) грн. 78 коп. пені та штраф в розмірі 22 362 (двадцять дві тисячі триста шістдесят два) грн. 96 коп..

Як зазначено вище у даному судовому рішенні, поставка товару по видаткових накладних № РН-00569 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 16), № РН-00570 від 4 серпня 2008 року (том 1, а.с. 15) та № РН-00629 від 1 вересня 2008 року (том 1, а.с. 17) здійснена за позадоговірними відносинами сторін.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України: виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою.

Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як встановлено частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу дії частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недотриманням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, нарахування неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов’язання (при забезпеченні виконання зобов’язання) можливе лише у разі наявності між сторонами письмового договору чи угоди (правочину) в якому обумовлено таке забезпечення виконання зобов’язання.

Враховуючи усе вищевказане та те, що поставки товару здійснені Позивачем не по Договору, а за позадоговірними відносинами сторін, господарський суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача нарахованої пені в розмірі 25 363 (двадцять п’ять тисяч триста шістдесят три) грн. 78 коп. та штрафу в розмірі 22 362 (двадцять дві тисячі триста шістдесят два) грн. 96 коп..

Заперечення Відповідача, висвітлені у відзиві (том 2, а.с. 1-2), щодо відхилення (зменшення) розміру штрафних санкцій, господарським судом не беруться до уваги, оскільки судом відмовлено Позивачу в цій частині з інших підстав, аніж ті, що вказані у даному відзиві.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням суми заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент надходження позовної заяви до суду [19 листопада 2008 року] –223 629 грн. 64 коп.).

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій», 35700, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1, п/р 26002360184001 в Рівненській філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 333391, код 01350145 код 30049380 на користь Приватного підприємства «Металл-Центр», 02160, м. Київ, проспект Возз’єднання, 7А, оф. 518, п/р 26002001260001 в КФ АТ «Укрінбанк»м. Києва, МФО 300250, код 31246287 –216 629 (двісті шістнадцять тисяч шістсот двадцять дев’ять) грн. 64 коп. заборгованості, 32 214  (тридцять дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 17 коп. інфляційних, 6 744 (шість тисяч сімсот сорок чотири) грн. 67 коп. трьох процентів річних, 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п’ять) грн. 88 коп. витрат по держмиту та 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 84 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано  12.10.2009р.

   Суддя