печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21855/16-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого: судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі: Захарчишиній В.С.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця», третьої особи ОСОБА_6 про скасування Акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 19 січня 2015 року з ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця», третьої особи ОСОБА_6 про скасування акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 19 січня 2015 року з ОСОБА_6 В своєму позові позивач просив скасувати акт проведення розслідувань нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, затверджені 26.01.2016 року, що стався 19 січня 2015 року з ОСОБА_6

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вищевказані акти складені комісією з розслідування нещасного випадку із порушенням Порядку розслідування і не можуть бути підставою для відшкодування шкоди потерпілому, так як не є страховими. Як зазначав позивач, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_6 є наслідком кримінального правопорушення, що несе безпосередньо характер з'ясування особистих стосунків невиробничого характеру, а тому такий нещасний випадок має бути визнаний таким, що не пов'язаний з виробництвом.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили та просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне: нещасний випадок з ОСОБА_6 стався саме в момент виконання його службових обов,язків. Представник відповідача зазначає, що напад на ОСОБА_6 пов,язаний саме зі звільненням колишнього головного лікаря Дорожньої клінічної лікарні номер 1 Ст.Київ-Пасажирський ОСОБА_8 Дана особа була звільнена з займаної посади у зв,язку з закінченням терміну дії контракту. Після судових розглядів про поновлення її на роботі, якій судом було відмовлено у поновленні на роботі, оточення, близьке до ОСОБА_8 вирішило, що головну роль у її звільненні відіграв саме ОСОБА_6. хоча насправді до вищезазначеного звільнення він не мав ніякого відношення, так як рішення про звільнення приймалося керівництвом Укрзалізниці без погодження з ОСОБА_6 До того ж ОСОБА_6 було здійснено декілька телефонних дзвінків з погрозами в його адресу. Вищезазначена подія сталася на території Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті номер 2 Філії Центр охорони здоров,я ПАТ «Укрзалізниця», нещасний випадок стався саме на території лікарні, у приміщенні якої знаходиться робоче місце ОСОБА_6 і у робочий час. Посилання позивача на мотиви вчинення правопорушення як такі, що носять характер з,ясування особистих стосунків, хибні та є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а таким чином. у ОСОБА_6 є всі підстави для відшкодування шкоди за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в міс ті Києві. Представник відповідача вважає. що комісією з розслідування нещасного випадку було дотримано вимоги пп. 14,15 Порядку проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, тому відсутні підстави для скасування факту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту про нещасний випадок, пов,язаний з виробництвом за формою Н-1. Посилання позивача на абзац 16 додатку 6 до Порядку… є необґрунтованим. Позивачем не наведено обставин, яким чином складання актів та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку, який стався з ОСОБА_6 порушує права позивача.

ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію, викладену відповідачем та заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, потерпілий ОСОБА_6 в момент настання нещасного випадку працював на посаді начальника Управління охорони здоров'я Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), що підтверджується наявною в матеріалах справах копією наказу (а.с. 41).

Відповідно до акту проведення розслідування нещасного випадку від 30.12.2015 року (а.с. 10), складеного Комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом № 009-Ц/од від 20.01.2015 року Державної адміністрації залізничного транспорту України ПАТ "Укрзалізниця", 19.01.2015 року о 8 год. 00 хв. ОСОБА_6 приступив до роботи та займався поточними питаннями, пов'язаними з виконанням своїх посадових обов'язків. Після попереднього узгодження по телефону об 11 год. 45 хв. місця проведення наради з головним лікарем та головним бухгалтером, ОСОБА_9 вийшов з приміщення Управління охорони здоров'я Укрзалізниці (Повітрофлотський пр-т, 9) та попрямував до кабінету головного лікаря Дорожньої клінічної лікарні № 2 для вирішення виробничих питань. Почувши тупіт ніг позаду себе та звернення до нього по імені та по батькові, ОСОБА_6 зупинився і перед обертанням назад одразу отримав сильний удар в нижню щелепу та втратив свідомість. Прийшовши до пам'яті, ОСОБА_6 побачив, що він в зеленці та крові, повернувся в 11 год. 45 хв. до свого кабінету. В результаті цього випадку ОСОБА_6 отримав численні травми.

19.01.2015 року Солом'янським РУ ГУ МВС України у місті Києві було розпочате кримінальне провадження за № 12015100090000484 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Досудове розслідування досі триває.

З ряду відповідей від слідчих органів Солом'янського РУ ГУ МВС України у місті Києві (а.с. 114, 118) вбачається, що слідство триває, а остаточне рішення буде прийнято після встановлення осіб, які скоїли кримінальне правопорушення. Комісія з розслідування нещасного випадку прийшла до висновку, що даний нещасний випадок можна вважати пов'язаним з виробництвом, посилаючись на п. 15 п.п.16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232.

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок стався з ОСОБА_6 саме в момент виконання його службових обов'язків. З пояснювальної записки ОСОБА_6 (а.с. 25) вбачається, що невідомі особи побили його в момент, коли він прямував до Головного лікаря Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філії Центр охорони здоров'я ПАТ "Українська залізниця" ОСОБА_10 для вирішення питань виробничого характеру. На думку ОСОБА_6 його побиття пов'язано зі звільненням головного лікаря ДКЛ № 2- ОСОБА_11 з роботи в 2014 році у зв'язку із закінчення контракту і, як наслідок, з думкою її оточення, про те, що ОСОБА_6 особисто відіграв головну роль у її звільненні, що на думку ОСОБА_6 об'єктивно є не так, проте після цього звільнення він став отримувати телефонні дзвінки з погрозами і закликами не вчиняти будь-яких дій не в інтересах ОСОБА_12 і візит невідомої особи, на думку потерпілого, також є з тих же підстав.

Нещасний випадок стався на території Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філії Центр охорони здоров'я ПАТ "Українська залізниця" , що також підтверджується поясненнями свідка події ОСОБА_13 (а.с. 27), яка підтверджує, що нещасний випадок стався саме на території лікарні, у приміщенні якої знаходиться робоче місце потерпілого ОСОБА_6 і у робочий час.

Відповідно до ст. 43 Конституції України Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці, окрім іншого, базується на принципі пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно з п. 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232 ,Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку.

Перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, визначений п. 15 Порядку, зокрема, перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.

Перелік обставин за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом наведений у п. 16 Порядку, й нещасний випадок який стався із ОСОБА_6, під вказаний перелік не підпадає.

Таким чином, судом проведено перевірку, з'ясовані обставини і причини настання нещасного випадку з додержанням вимог п. 14, п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, тому відсутні підстави для скасування Акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 19 січня 2015 року з ОСОБА_6

Суд вважає посилання позивача на мотиви вчинення правопорушення як на такі, що носять характер з'ясування особистих стосунків, хибними, та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а отже у потерпілого є підстави для відшкодування шкоди за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві.

Слід також зазначити, що представниками позивача не наведено обставин яким чином, складання актів та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку, який стався у ПАТ «Українська Залізниця», зачіпає чи порушує права позивача.

Аналізуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця», третьої особи ОСОБА_6 про скасування Акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 19 січня 2015 року з ОСОБА_6 - слід відмовити.

На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року номер № 1105-XIV зі змінами та доповненнями, Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою КМ України від 30 листопада 2011 року номер 1232, керуючись ст.ст. 213-215, 208, 209 ЦПК України,- суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця», третьої особи ОСОБА_6 про скасування Акта проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 19 січня 2015 року з ОСОБА_6,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва, особами, що не були присутні при проголошенні рішення - у той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя