КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/22195/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Степанці О.В.

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

від третьої особи - не з'явилися,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року

у справі №910/22195/15 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер", м. Київ,

тертя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", м. Київ,

про стягнення 65516624,90 грн. та 8572394,84 дол. США, що еквівалентно 246307420,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" про стягнення 65516624,90 грн. та 8572394,84 дол. США, що еквівалентно 246307420,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15 призначено судову економічну експертизу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15 провадження у справі зупинено до проведення експертизи та отримання висновку КНІСЕ.

Не погодившись з прийнятими ухвалами, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвали господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваних ухвал судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права та не наведено достатніх обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи, зокрема, не вказано, у яких спеціальних знаннях є потреба.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 23.02.2017 року.

У зв'язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою здійснено заміну судді Буравльова С.І. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено її розгляд на 23.02.2017 року.

23.02.2017 року через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 року розгляд справи відкладено на 07.03.2017 року.

В судове засідання 07.03.2017 року представники сторін не з`явились.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвал, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвали господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15 не підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвали місцевого господарського суду підлягають залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" не погоджується з нарахованими та заявленими позивачем до стягнення сумами. Зокрема, як зазначає скаржник, ним було виявлено розбіжності у нарахуванні пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 3% річних, нарахованих у зв`язку з порушенням зобов`язань. До справи відповідач надав детальний контр розрахунок отримання коштів від позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.11.2015 призначив проведення у справі судової економічної експертизи у зв'язку з необхідністю вирішення питань, що потребують спеціальних економічних знань, для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, на підставі чого іншою ухвалою провадження у справі №910/22195/15 зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновку експертів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року на розгляд експертів поставлені наступні питання:

- Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ТОВ "Фоззі-Фуд" та відповідача (як солідарного боржника) по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу перед ПАТ "ВТБ Банк" умовам кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

- В якому розмірі підтверджується документально отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" кредитних коштів за кредитним договором?

- В якому розмірі підтверджується заборгованість ТОВ "Фоззі-Фуд" та відповідача (як солідарного боржника):

· по погашенню основної суми боргу перед ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором;

· по сплаті процентів за кредит перед ПАТ "ВТБ Банк за кредитним договором;

· по сплаті пені за несвоєчасне погашення основної суми боргу перед ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором;

· по сплаті пені за несвоєчасне погашення процентів за кредит перед ПАТ "ВТБ Банк за кредитним договором;

· по сплаті 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати кредиту перед ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором;

· по сплаті 3 % річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашення процентів за кредит перед ПАТ "ВТБ Банк за кредитним договором;

- В якому розмірі підтверджується заборгованість ТОВ "Фоззі Фуд" та відповідача (як солідарного боржника) по сплаті договірних санкцій за кредитним договором?

Виходячи зі змісту вказаних вище питань вбачається, що останні стосуються правильності розрахунків заборгованості в частині нарахувань по кредиту, процентах, 3% річних по кредиту та процентах, а також пені та договірної санкції.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 року у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Підстави зупинення провадження у справі встановлені ст.79 ГПК України.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

При цьому, частина 1 вказаної статті визначає обставини, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню.

Так, господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В свою чергу в ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі у певних випадках, до яких віднесено, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (пункт 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено (ч.ч.4, 5 ст.79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст. 41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

З огляду на зміст наведених вище приписів чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі №910/22195/15 у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Порядок призначення і проведення судової експертизи визначений у ст. 41 ГПК України.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Як зазначив суд першої інстанції, підставами для призначення експертизи слугували складність розрахунку заборгованості, наявність заперечень позичальника стосовно вірності нарахування заборгованості за кредитним договором, а також необхідність за допомогою спеціальних знань судового експерта усунути розбіжності у визначенні розміру заборгованості.

Місцевий господарський суд, встановив взаємну суперечливість наявних у справі розрахунків щодо заявлених до стягнення позивачем сум заборгованості відповідача за кредитним договором.

Відтак встановлення відповідності наданого як позивачем, так і відповідачем, розрахунку заявлених до стягнення сум умовам кредитного договору №24ВД від 31.05.2007 року, може бути предметом експертизи, оскільки потребує спеціальних економічних знань.

Оскільки суд першої інстанції належно обґрунтував як необхідність призначення судової економічної експертизи, так і неможливість розгляду справи по суті заявлених позовних вимог до моменту закінчення експертних досліджень та отримання судом висновку експертизи, колегія суддів вважає, що зупинення провадження у справі було здійснено місцевим господарським судом з дотримання приписів пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржник зазначені положення процесуального законодавства не врахував.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи, що Господарський суд міста Києва, зупиняючи провадження у справі на час проведення призначеної ним експертизи, вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування ухвал Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у даній справі, оскільки вони відповідають нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року судовим експертом надано висновок експерта за результати проведення судово-економічної експертизи №22204/15-45/18379-18381/16-45 від 25.11.2016 року (т. 3, а.с. 71-82). Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2016 року провадження у справі поновлено. (т. 3, а.с. 90-92).

Відтак, дії скаржника розцінюються колегією суддів, як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15 залишити без задоволення.

2. Ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 року у справі №910/22195/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз