Справа №487/7710/14-ц 09.03.2017 09.03.2017 09.03.2017

Провадження №22-ц/784/755/17

Єдиний унікальний № справи: 487/7710/14-ц Головуючий першої інстанції Павлова Ж.П.

Провадження № 22-ц/784/755/17 Суддя-доповідач Апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.

суддів: Козаченка В.І., Прокопчук Л.М.,

при секретарі судового засідання Шагай О.А,

за участю представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє представник його інтересів ОСОБА_3, на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2017 року про залишення без руху зустрічної позовної заяви по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

14 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору споживчого кредиту недійсним.

Того ж дня ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме несплати судового збору при її подачі та ненадання документів, які підтверджують звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність указаної ухвали, її невідповідність нормам процесуального права, просив її скасувати і направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вислухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно вимог ч. 5 ст.119 ЦПК України позивачем до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон) установлено, що саме цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено ст. ст. 3, 5 названого Закону.

Раніше п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону передбачав, що споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, - звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, до Закону України «Про судовий збір» внесено зміни, якими ст. 5 цього Закону викладено в новій редакції. Тепер вже не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом 14 лютого 2017 року, тобто на час чинності ст. 5 вище названого Закону у новій редакції.

Його посилання на те, що ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, безпідставні.

Так, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним процесуальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню в даному випадку.

На правильність такого застосування названого Закону орієнтував Верховний Суд України в ухвалах від 6 і 14 січня, 9 лютого та 18 березня 2016 року.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону (в редакції від 1 січня 2017 року) при подачі позову про визнання договору споживчого кредиту, укладеного 29 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», недійсним, він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.). Однак, позивач за зустрічним позовом до вказаної заяви оригінал документу про сплату такого судового збору не додав.

Отже, суддею місцевого суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 ухвалою від 14 лютого 2017 року було залишено без руху обґрунтовано та відповідно до зазначених вимог процесуального законодавства. За такого підстави для скасування оскарженої ухвали відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 320 грн.

Керуючись статтями 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє представник його інтересів ОСОБА_3, відхилити, а ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 320 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: Л.М. Царюк

Судді: В.І. Козаченко

Л. М. Прокопчук