Справа №2-651/06 03.02.2010 03.02.2010 03.02.2010

Провадження №22-ц-200/10

Справа № 22 ц-200/10 Головуючий у 1-й інстанції Косяк В.В.

Категорія 6 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

3 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Паліюка В.П.,

суддів: Буренкової К.О., Славгородської Н.П.,

при секретарі Голубкіній О.О.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

- третьої особи ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

- третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2006 року

за позовом

ОСОБА_2 до адміністрації Ленінського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради

про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2006 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до адміністрації Ленінського району виконкому Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Позивач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу від 1 квітня 1975 р. йому на праві спільної сумісної власності належить 45/100 частин житлового будинку № 44 по вул. 7-й Слобідській в м. Миколаєві. Він самовільно здійснив жилу прибудову літ. А-2, жилий будинок літ. С, сіни літ. с, навіс літ. Т, сараї літ. У, Н, душ літ. Ф, вбиральня літ. Х.

Посилаючись на те, що після завершення будівництва ним отримані узгодження відповідних міських служб та сусіди не заперечують проти оформлення самозабудов, позивач просив визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2006 р. позов задоволено: визнано за ОСОБА_2 право власності на самовільно збудовану жилу прибудову літ. А-2 жилою площею – 7,9 кв.м., жилий будинок літ. С жилою площею – 21,5 кв.м., сіни літ. с площею 12,6 кв.м., навіс літ. Т, сараї літ. У, Н, душ літ. Ф, вбиральня літ. Х., що знаходиться по вул. 7-й Слобідській, 44 в м. Миколаєві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права щодо належного відповідача та не залучення до участі в справі її та інших співвласників, просила скасувати заочне рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що жилий будинок № 44 по вул. 7-й Слобідській в м. Миколаєві належить: позивачу, ОСОБА_8, ОСОБА_7 - 9/20 частки, ОСОБА_3 – 11/40 частки, ОСОБА_9 – 11/40 частки. ОСОБА_2 самовільно здійснив жилу прибудову літ. А-2 жилою площею – 7,9 кв.м., жилий будинок літ. С жилою площею – 21,5 кв.м., сіни літ. с площею 12,6 кв.м., навіс літ. Т, сараї літ. У, Н, душ літ. Ф, вбиральня літ. Х.

Співвласники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на час розгляду справи померли, а інші співвласники були залучені позивачем до участі у справі в якості третіх осіб, а тому посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що вона не була залучена до участі у справі, є необґрунтованими.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_3 про час і місце судового розгляду.

Однак, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд не відклав розгляд справи, а розглянув справу за її відсутністю.

Крім того, відповідно до частин 3, 5 ст. 376 ЦК України, за рішенням суду може бути визнане право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а також на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Суд не з’ясував хто є власником земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт самочинного будівництва, та відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України не вирішив питання про залучення до участі у справі як належного відповідача міську раду, яка згідно ст. 12 ЗК України та п. 12 його Перехідних положень наділена повноваженнями стосовно розпорядження землями міста, передачі їх у власність.

Виходячи з викладеного, рішення суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, вирішити питання про заміну неналежного відповідача належним – Миколаївською міською радою, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді