Справа №1-09-2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ                                    УКРАЇНИ

18 січня 2007 року Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді                   Петричковича А.І.

при секретарі                           Расевич Г.І.,

за участі прокурора        Ходневич О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне Рівненської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя с. Борова Зарічненського району Рівненської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючої головою ІНФОРМАЦІЯ_2, 23 липня 2004 року звільненого від відповідальності по ч.І ст. 175 КК України Зарічненським районним судом на підставі ч.З ст. 175 КК України і 18 листопада 2005 року засудженого Зарічненським районним судом за ст. 364 ч.І та 366 ч.І КК України до трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням і встановленням іспитового строку один рік з покладенням обов»язків передбачених п.2, 3 ч.І ст.76 КК України, за ч.І ст. 175, ч.І ст. 172 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи звільненим від відбування покарання за вироком Зарічненського районного суду від 18.11.2005 року під час річного іспитового строку на шлях виправлення не став, а вчинив нові злочини.

Так, ОСОБА_1 працюючи на посаді голови ІНФОРМАЦІЯ_2 у 2006 роки безпідставно, умисно не виплачував працівникам даного підприємства заробітну плату в загальній сумі 8 тисяч гривень.

Крім того, ОСОБА_1, будучи керівником підприємства, за період з 2005 по 2006 роки не ввів мінімальну заробітну плату, розмір якої, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України за 2005 рік» з квітня місяця 2005 року становив 290 гривень і згідно Закону України «Про Державний бюджет України за 2006 рік» з січня місяця 2006 року становив 350 грн., а з липня 2006 року 375 гривень. Внаслідок таких дій, працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 не донараховано заробітну плату на суму 3446 гривень.

Такі дії підсудного ОСОБА_1 досудовим слідством були кваліфіковані відповідно за ч.І ст. 175 КК України і ч.І ст. 172 КК України, тобто як безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства і грубе порушення законодавства про працю.

Підсудний ОСОБА_1 на досудовому слідстві вину у інкримінованих злочинах визнавав повністю, а в суді вину визнав частково. Суду пояснив, що заробітна плата працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 не виплачувалась у зв»язку із незадовільним фінансовим станом ІНФОРМАЦІЯ_2. Ввести встановлений законодавством мінімальний розмір заробітної плати він також не мав можливості з цієї ж причини. З результатом перевірки інспектора праці в Зарічненському районі він погоджується і акти складені ним він не оскаржувавшая. 86)

Вина ОСОБА_1 доводиться, як його показами даними на досудовому слідстві і такими доказами, які перевірені у суді.

Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що працює головним бухгалтером ІНФОРМАЦІЯ_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгував 35 працівникам заробітну плату за період з 01.01.2006 по 31.05.2006 року на загальну суму 8351, 45 гривень про що вона надає суду відповідну довідку. Крім цього боргу перед цими працівниками і звільненими є борг по зарплаті перед ними за минулі роки, що відображено у актах складених державним інспектором праці в Зарічненському районі в 2006 році. ІНФОРМАЦІЯ_2 не виплачував заробітну плату працівникам у зв»язку з скрутним фінансовим станом підприємства. Мінімальна заробітна плата працівникам не була введена у 2005-2006 роках по вказівці голови ОСОБА_1, який пояснив причину цього незадовільним фінансовим станом підприємства. Вона складала Довідку -розрахунок (а.с.75), яка відображає суму донарахованої заробітної плати працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 за 2005 і 2006 роки у з зв»язку з не введенням мінімального законодавчо встановленого розміру зарплати і згідно неї, така становить 3446 гривень. До 27 жовтня 2006 року заборгованість по заробітній платі перед працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 за 2006 рік не була погашена повністю, але її розмір в даний час зменшився.(а.с.22)

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона в 2006 році проводила перевірку дотримання законодавства про працю в ІНФОРМАЦІЯ_2. За результатом перевірки нею були складені: Акт НОМЕР_1 і Акт НОМЕР_2. В останньому акті є опечатка щодо суми заборгованості минулих років, яка повинна бути 247,3 тис. грн. Перевіркою було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи кошти не в повному обсязі використовував їх на виплату зарплати працівникам. Внаслідок цього перед працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 виникла заборгованість по зарплаті в 2006 році в сумі 8000 гривень за період з 01.01.2006 по 01.06.2006 року. Також на цьому підприємстві не було введено законодавчо встановлений мінімальний розмір зарплати в 2005-2006 роках і інші порушення законодавства про працю, які відображені у актах перевірок.(а.с.24)

Допитані в якості свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дали аналогічні покази і пояснили суду, що у них є заборгованість по зарплаті, яка поступово ІНФОРМАЦІЯ_2 погашається.(а.с.21, 23)

Актом НОМЕР_1 Територіальної державної інспекції праці у Рівненській області стверджено, що заборгованість із виплати заробітної плати перед 392 працівниками на дату перевірки складає

255,5 тис. грн.., в тому числі заборгованість минулих років становить 247,5 тис. грн., термін заборгованості в сумі 8 тис. грн. - понад 3 місяці. Станом на 01.04.2006 року заборгованість складала 256,5 тис. грн., на 01.03.2006 року - 257,9 тис. грн., а на 01.02.2006 року - 257,2 тис. грн. Мінімальна заробітна плата розміром 350 грн. не введено, чим порушено вимоги ст.95 КЗпП України, ст. З Закону України «Про оплату праці» і Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік».(а.с.63-64)

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена і його дії досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч.І ст. 175 і ч.І ст. 172 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, дані про нього і обставини, що пом"ягшують та обтяжують покарання.

Як особа підсудний характеризуються по місцю проживання і роботи добре, не перебуває на обліку у лікарів психіатра і нарколога, раніше притягався до кримінальної відповідальності (а.с.89-100).

Згідно ч.2 ст.66 КК України суд визнає обставиною, яка пом»ягшує покарання для підсудного те, що він є особою, яка постраждала від аварії на ЧАЕС.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив: ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів:

·    передбаченого ч.І ст. 172 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п»ятсот десять гривень;

·    передбаченого ч.І ст. 175 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення права обіймати посаду керівника підприємства незалежно від форм власності на строк чотири роки.

На підставі 71 КК України приєднати до покарання за цим вироком, покарання визначене вироком Зарічненського районного суду від 18 листопада 2005 року за ст. 364 ч.І та 366 ч.І КК України, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком три роки, чотири роки позбавлення права обіймати посаду керівника підприємства незалежно від форм власності і штрафу у розмірі п»ятсот десять гривень.

До вступу вироку в законну силу обраний підсудному ОСОБА_1 запобіжний захід - підписка про невиїзд, залишити без змін.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду в Рівненській області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі скарги через Зарічненський районний суд.